«Чор­не зо­ло­то», або Особ­ли­вості ви­ро­щу­ван­ня гірчиці чор­ної

Нестійке економічне становище у країні і постійне зростання цін на добрива, пально-мастильні матеріали та техніку змушує аграріїв постійно збільшувати площі під соняшником і хрестоцвітими культурами, на продукцію яких є високий попит на зовнішньому ринку та відносно стабільні ціни.

В. Рож­ко­ван, канд. біол. на­ук, провідний на­ук. співробітник,
А. Буділка, зав. сек­то­ром се­лекції гірчиці,
В. Лев­чен­ко, зав. ла­бо­ра­торії біохімії,
Інсти­тут олійних куль­тур НА­АН

Ра­зом з тим, та­ка си­ту­ація при­зве­ла до пе­ре­на­си­чен­ня
сіво­змін ци­ми куль­ту­ра­ми, що, сво­­­єю чер­гою, спричини­ло різке зни­жен­ня уро­жаїв і де­гра­дацію грунтів.
То­му на­разі гос­тро по­ста­ло пи­тан­ня про віднов­лен­ня на­уко­во об­грун­то­ва­них сівозмін з оп­ти­маль­ним спів­відно­шен­ням ви­ро­щу­ва­них куль­тур.
Для збе­ре­жен­ня ви­со­кої рен­та­бель­ності с.-г. куль­тур у цих сівозмінах потрібно підви­щи­ти їхню вро­жайність за­вдя­ки впро­ва­д­жен­ню ма­ло­ви­т­рат­ної тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня, ви­ко­ри­с­тан­ню ви­со­ко­в­ро­жай­них сортів і гібридів та куль­ти­ву­ван­ню не­тра­диційних куль­тур, що ко­ри­с­ту­ють­ся підви­ще­ним по­пи­том як на внутрішньо­му, так і на зовнішньо­му рин­ках. До ос­танніх мож­на відне­с­ти і чор­ну гірчи­цю.

Бо­танічна ха­рак­те­ри­с­ти­ка
Гірчи­ця чор­на — це од­норічна трав’яни­с­та рос­ли­на. Стеб­ло зав­виш­ки від 30 до 120 см, пря­мо­сто­я­че, роз­га­лу­же­не, го­ле, у нижній ча­с­тині ра­зом із ли­с­тям розсіяно-во­ло­си­с­те. Гілки тонкі, за­зви­чай з ан­тоціано­ви­ми пля­ма­ми у па­зу­хах. Ли­ст­ки че­реш­кові, зе­лені: ниж­ні — ліро­подібні, із ве­ли­кою виїмча­с­то-зуб­ча­с­тою верхівко­вою ча­ст­кою; верхні — лан­це­то­подібні, ціло­к­раї. Квітки дрібні, зібрані у рідкі гро­но­подібні суцвіття; пе­лю­ст­ки блідо- або яс­к­ра­во-жовті. Квітконіжка пло­ду за­вдовжки 2,5–8,5 см.
Пло­ди — чо­ти­ри­г­ранні, пря­мо­сто­ячі, при­тис­нуті до стеб­ла, яс­но­горб­ку­ваті струч­ки за­вдовжки 1–2,5 см. Насіння ку­ля­с­те, чер­во­ну­ва­то-бу­ро­го або тем­но-бу­ро­го за­барв­лен­ня, тон­ко­комірча­с­те, діаме­т­ром 1,0–1,6 мм. Має над­зви­чай­но гос­трий терп­кий смак, що на­га­дує хрін. Вихідні ком­по­нен­ти насін­­ня чор­ної гірчиці для от­ри­ман­ня різно­манітної про­дукції —
олія та ма­ку­ха.
На відміну від ба­га­ть­ох рос­лин­них олій, гірчич­на містить усі роз­чинні вітаміни, у то­му числі вітаміни A, K, P і E, її ши­ро­ко ви­ко­ри­с­то­ву­ють у ри­бо­кон­сервній про­мис­ло­вості для ви­го­тов­лен­ня ви­со­ко­якісних кон­сервів, у хлібо­пе­карській та хар­човій про­мис­ло­вості, кулінарії, ме­ди­цині. Олія чор­ної гірчиці до­б­ре зба­лан­со­ва­на за жир­о­кис­лот­ним скла­дом із ви­со­ким вмістом ліно­ле­вої і ліно­ле­но­вої кис­лот, що ма­ють ви­со­ку біологічну ак­тивність і галь­му­ють старіння ор­ганізму. Зне­жи­ре­не насіння ви­ко­ри­с­то­ву­ють для ви­го­тов­лен­ня кра­щих сортів сто­ло­вої гірчиці. У Франції із цьо­го ви­ду гірчиці ви­го­тов­ля­ють зна­ме­ни­ту діжонсь­ку гірчи­цю і гірчич­ний со­ус «Рап’вігот».
Та­кож вар­то відзна­чи­ти, що гірчи­ця чор­на вирізняється чу­до­ви­ми ме­до­но­с­ни­ми вла­с­ти­во­с­тя­ми, пе­ре­вер­шу­ю­чи за цим по­каз­ни­ком білу і са­рептсь­ку. Ме­до­про­дук­тивність — 260 кг/га.
Крім то­го, чор­ну гірчи­цю ви­ко­ри­с­то­ву­ють як ком­по­нент для при­го­ту­ван­ня ба­га­ть­ох оригіна­ль­них страв і на­поїв, і в цьо­му разі ні си­за, ні біла гірчиці її заміни­ти не мо­жуть. На­разі до Реєстру сортів Ук­раїни вне­се­но тільки один сорт чор­ної гірчиці — Софія.
Це се­ред­нь­о­с­тиг­лий сорт, ве­ге­таційний період ста­но­вить 100–108 днів. Ви­со­та рос­ли­ни — 100–120 см. Квіти ли­мон­но-жов­то­го за­барв­лен­ня. Стру­чок горб­ку­ва­тий, опу­ше­ний. Насіння ку­ля­с­то-оваль­не, ко­рич­не­ве, ма­са 1000 насінин — 3 г. Уро­жайність насіння ся­гає 20–22 ц/га. Вміст олії — 26–28%. Сорт стійкий до оси­пан­ня.

Особ­ли­вості тех­но­логії
ви­ро­щу­ван­ня
Чітке до­три­ман­ня всіх еле­ментів тех­но­логії під час ви­ро­щу­ван­ня чор­ної гірчиці дає мож­ливість от­ри­ма­ти добрий уро­жай у будь-яких регіонах Ук­раїни.
У по­льо­вих сівозмінах чор­ну гірчи­цю, як і інші хре­с­тоцвіті куль­ту­ри, кра­ще розміщу­ва­ти після ози­мих куль­тур, які йдуть після чор­но­го па­ру або на по­лях після зер­но­бо­бо­вих куль­тур.
Не мож­на розміщу­ва­ти гірчи­цю після куль­тур, яким вла­с­тиві спільні хво­ро­би та шкідни­ки, зо­к­ре­ма після со­няш­ни­ку, цу­к­ро­вих бу­ряків та ін. Слід ка­те­го­рич­но уни­ка­ти пе­ресіван­ня чор­ною гірчи­цею полів ози­мо­го ріпа­ку, за­гиб­ло­го від ви­мер­зан­ня, а та­кож підсіва­ти зріджені посіви ози­мих хре­с­тоцвітих та інших куль­тур. Добрі ре­зуль­та­ти для підви­щен­ня вро­жай­ності чор­ної гірчиці дає післяз­би­раль­на об­роб­ка стерні по­пе­ред­ни­ка біоп­ре­па­ра­та­ми — де­с­т­рук­то­ра­ми стерні. Відра­зу після зби­ран­ня по­пе­ред­ни­ка про­во­дять стер­нь­о­ве лу­щен­ня для збе­ре­жен­ня во­ло­ги та інші аг­ро­технічні за­хо­ди із підго­тов­ки грун­ту під висів гірчиці (ком­плекс аг­ре­гатів для ви­ко­нан­ня цьо­го за­вдан­ня за­ле­жить від по­пе­ред­ни­ка, грун­то­во-кліма­тич­ної зо­ни і по­год­них умов).
За силь­ної засміче­ності по­ля ко­ре­не­вищ­ни­ми і ко­ре­не­па­ро­ст­ко­ви­ми бур’яна­ми після лу­щен­ня стерні і відро­с­тан­ня бур’янів до фа­зи ро­зет­ки їх об­роб­ля­ють гербіци­дом суцільної дії (Ра­ун­да­пом або ін.), пе­ред­ба­че­ним «Пе­реліком пе­с­ти­цидів і аг­рохімікатів, доз­во­ле­них для ви­ко­ри­с­тан­ня в Ук­раїні».
Слід пам’ята­ти, що най­е­фек­тивніша дія гербіци­ду — в період ак­тив­но­го рос­ту бур’янів. Ме­ханічні об­робітки по­ля, у то­му числі й оран­ку, про­во­дять не раніше ніж за 15–20 днів після об­роб­ки гербіци­дом, що ви­клю­чає мож­ливість по­даль­шо­го їхньо­го відро­с­тан­ня. За по­тре­би зяб­ле­ву оран­ку, за­леж­но від грун­то-кліма­тич­ної зо­ни, про­во­дять на­прикінці ве­рес­ня — на по­чат­ку жовт­ня. До вхо­ду в зи­му по­ле вирівню­ють.
Нор­му вне­сен­ня до­б­рив роз­ра­хо­ву­ють за­леж­но від рівня за­пла­но­ва­но­го вро­жаю на ос­нові да­них аг­рохімічно­го аналізу грун­ту, ви­хо­дя­чи із то­го, що на фор­му­ван­ня 1 т насіння потрібно
55–60 кг азо­ту, 20–30 — фо­с­фо­ру і 50–60 — калію. Фо­с­фор­но-калійні до­б­ри­ва мож­на вно­си­ти і під осінній об­робіток грун­ту, а азотні — на­весні.
Азотні до­б­ри­ва вно­сять пе­ред висівом, а та­кож у при­ко­ре­неві піджив­лен­ня 8–10%-м роз­чи­ном кар­баміду. Ви­т­ра­та ро­бо­чо­го роз­чи­ну ста­но­вить 250–300 л/га (ра­зом із мікро­до­б­ри­ва­ми). По­за­ко­ре­не­ве піджив­лен­ня мож­на поєдна­ти із хімічною об­роб­кою посівів у будь-який термін, але не пізніше фа­зи бу­тонізації.
Для за­без­пе­чен­ня ви­со­ко­го вро­жаю гірчиці сіяти її тре­ба насінням не ниж­че пер­шої ре­про­дукції, яка за своїми посівни­ми яко­с­тя­ми відповідає стан­дар­ту. Щоб за­хи­с­ти­ти посіви від грун­то­вих шкідників та шкідників сходів, а також проти ком­плек­су збуд­ників хво­роб сходів насіння обробля­ють Круїзе­ром 350 FS, т. к. с. (4 л/т), Ко­с­мо­сом, 25% т. к. с. (8 л/т), Круїзе­ром ORS 322 FS, т. к. с. (35 л/т) та інши­ми пре­па­ра­та­ми, ре­ко­мен­до­ва­ни­ми для про­тру­ю­ван­ня насіння хре­с­тоцвітих куль­тур.

Висіван­ня
Мак­си­маль­ний уро­жай чор­ної гірчиці за до­три­ман­ня інших еле­ментів тех­но­логії дає ранній висів у ре­ко­мен­до­вані терміни сівби ранніх ярих куль­тур.
Як­що по­ле вирівня­но з осені, то бо­ро­ну­ван­ня для за­крит­тя во­ло­ги не про­во­дять. Пе­ред висівом по­ле куль­ти­ву­ють для за­без­пе­чен­ня щільно­го ло­жа на гли­би­ну за­гор­тан­ня насіння та зни­щен­ня бур’янів.
Пе­ред­посівний об­робіток ба­жа­но про­во­ди­ти ком­плек­с­ни­ми аг­ре­га­та­ми ти­пу «Євро­пак». Як­що по­ле з осені не вирівня­не, то на­весні за фізіологічної стиг­лості грун­ту про­во­дять пе­ред­посівне вирівню­ван­ня.
Оп­ти­маль­на гли­би­на за­гор­тан­ня насіння — 2–3 см. Як­що під час підго­тов­ки по­ля верхній шар грун­ту підсох та має не­до­стат­ню кількість во­ло­ги для про­ро­с­тан­ня насіння, гли­би­ну за­гор­тан­ня насіння мож­на збільши­ти до 4–5 см. Ко­ли пе­ред­посівну куль­ти­вацію і висіван­ня про­во­дять без ви­ко­ри­с­тан­ня комбіно­ва­них аг­ре­гатів, то, за­леж­но від ста­ну по­ля, для кра­що­го кон­так­ту насіння із грун­том мож­на за­сто­су­ва­ти після­посівне кот­ку­ван­ня.
Кра­щий спосіб висіву — вузь­ко­ряд­ний із ши­ри­ною міжрядь 15 см. А для насіннєвих посівів, особ­ли­во для одер­жан­ня насіння ви­со­ких ре­про­дукцій, — із міжряд­дя­ми 45 см або дво­ряд­ко­во із міжряд­дя­ми 70 см.

До­гляд за посіва­ми
У разі ут­во­рен­ня на посівах грун­то­вої кірки про­во­дять до­схо­до­ве бо­ро­ну­ван­ня лег­ки­ми бо­ро­на­ми за швид­кості ру­ху аг­ре­га­ту не більше 5–6 км/год. За по­тре­би на ши­ро­ко­ряд­них посівах, по­чи­на­ю­чи із фа­зи пер­шої па­ри справж­ніх листків, про­во­дять міжрядні об­робітки од­нобічни­ми пло­с­корізни­ми ла­па­ми (брит­вою). Зни­щи­ти бур’яни на посівах гірчиці мож­на за до­по­мо­гою гербіцидів, які ви­ко­ри­с­то­ву­ють на ріпа­ку за­леж­но від ви­ду за­бур’янен­ня.

Зби­ран­ня
Пря­мим ком­бай­ну­ван­ням зби­ра­ють уро­жай гірчиці на чи­с­тих від бур’янів посівах. Для уник­нен­ня втрат зби­ран­ня про­во­дять на ви­соті зрізу 5–10 см від прикріплен­ня ниж­нь­о­го яру­су стручків, що зни­жує втра­ти зер­на, змен­шує йо­го во­логість і кількість зе­ле­них рос­лин­них  домішок у насінні. Оп­ти­маль­на во­логість насіння для об­мо­ло­чу­ван­ня ста­но­вить 10–12%. За­ли­ша­ти посів для до­су­шу­ван­ня (вологість ниж­че 10%) не рекомендовано — це за­гро­жує ве­ли­ки­ми втра­та­ми.
За силь­но­го рівня засмічен­ня посівів гірчиці бур’яна­ми, щоб уник­ну­ти втрат, про­во­дять де­си­кацію із по­даль­шим пря­мим ком­бай­ну­ван­ням за во­ло­гості зер­на 10–8%. На силь­но засміче­них посівах мож­на за­сто­со­ву­ва­ти роздільне зби­ран­ня.
Ско­шу­ван­ня про­во­дять за во­ло­гості насіння 30–35%. Ви­со­та зрізу­ван­ня рос­лин — не ниж­че 20 см, щоб ва­лок не тор­кав­ся землі і до­б­ре провітрю­вав­ся. Об­мо­ло­чу­ван­ня валків про­во­дять за до­сяг­нен­ня во­ло­гості насіння 10–12%. Після об­мо­ло­чу­ван­ня не­гай­но про­во­дять пер­вин­не очи­щен­ня на­­сіння, що за­побігає підви­щен­ню йо­го во­ло­гості. На­далі про­во­дять до­су­шу­ван­ня насіння до стан­дарт­ної кон­диції.