Спецможливості
Статті

Чи є перспективи у козівництва?

14.06.2013
2099
Чи є перспективи у козівництва? фото, ілюстрація

Серед свійських тварин коза має один із найвищих імунологічних потенціалів, а це означає, що вона наділена відмінною життєздатністю й здоров’ям. Немає сумнівів у тому, що козяче молоко корисне, але його промислове виробництво в нашій країні розвинене недостатньо. Хоча коза майже на 100% придатна до високотехнологічних умов утримання, годівлі та машинного доїння.

Серед свійських тварин коза має один із найвищих імунологічних потенціалів, а це означає, що вона наділена відмінною життєздатністю й здоров’ям. Немає сумнівів у тому, що козяче молоко корисне, але його промислове виробництво в нашій країні розвинене недостатньо. Хоча коза майже на 100% придатна до високотехнологічних умов утримання, годівлі та машинного доїння.

Г. Квітка,
спеціально для проекту
«Тваринництво та ветеринарія»

В Україні є лише кілька фермерських господарств, де поголів’я налічує понад 100 тварин. Логічно, що й асортимент продуктів, які виробляють із козячого молока, незначний. У невеликих обсягах, переважно у Львівській, Київській, Кіровоградській областях, виготовляють пастеризоване й стерилізоване молоко й кілька видів сирів. Звичайно, такі товари не швидко стануть дешевими й масовими. Проте перспективи розвитку промислового виробництва козячого молока й продукції його переробки в Україні є.
Статистика галузі
Галузь промислового молочного виробництва козячого молока динамічно розвивається в останні 20 років. У світі ефективно функціонують ферми на 500, 1000, 2000, 5000, 7000 і більше дійних кіз на одному майданчику.
У світовій практиці чітко простежується тенденція заміни коров’ячого молока на козяче, особливо для виробництва дитячого, лікувального харчування й сирів. Приміром, у Росії за останні роки зростає споживання сирів з козячого молока, особливо елітних сортів, які імпортують із об’єднаної Європи. Недешевий імпорт виступає індикатором цін на продукцію козівництва на внутрішньому ринку РФ. Місцеві виробники мають можливість дорого продавати молоко. Так, літр коров’ячого молока коштує близько 20 руб., тоді як козячого  — 70–120 руб.
У світі налічується понад 860 млн гол. кіз різних напрямів продуктивності: молочного, м’ясного, вовняного, пухового, комбінованого. Світове виробництво козячого молока постійно зростає. Цей показник становить понад 15,3 млн т на рік, що майже удвічі перевищує виробництво овечого молока.
Й в Україні кіз теж немало, нараховується понад 650 тис. гол., в основному молочного і комбінованого напрямів продуктивності. З них 95% — у приватних господарствах, де утримують від 1 до 50 гол.
Вже є зацікавленість організувати в Україні більш потужні племінні й товарні високотехнологічні ферми з виробництва та переробки як молока, так і м’яса з поголів’ям від 500 до 5000 козематок.
Між тим, у голландців, виявляється, козівництво стало привабливим бізнесом. Своїм багатим досвідом може поділитися Ебе Ілзінга, власник нідерландської компанії «Клавер Каас». Це великий виробник сирів з коров’ячого, козячого й овечого молока. Господарство, де утримують 2500 гол. кіз, ще 2001 р. ввело в дію завод з виробництва сиру. А 2004-го почала працювати його друга черга, що дало змогу збільшити виробництво сиру на 75%.

Більше поголів’я —
більші прибутки
У повоєнні роки коза в селі вважалася ознакою бідності, а корова — багатства. Нині ситуація дещо інша — на тлі скорочення поголів’я корів кількість кіз в Україні зростає, причому переважно у приватних домогосподарствах. Й надалі держава на кіз звертає мало уваги, хоча їхнє розведення може приносити чималі прибутки.
Водночас ринок козячого молока існує, і розвивається він досить швидко. Адже чимало споживачів оцінили переваги продукту, що легко засвоюється людським організмом. Саме молоко, у перші дві години після доїння, має бактерицидні властивості, тому, з лікувальною метою, призначають дієту на парному козячому молоці.
Упаковане козяче молоко можна придбати в торговельних мережах від 30 грн за літр. Ціна на розливне на ринках Києва — від 20–23 грн, Київської області — 12–15, Чернігова — 12–15, Харкова — 8–10 грн. На базарах зазвичай торгують самі господарі.
Звісно, у вигіднішому становищі козячі ферми з поголів’ям від 100 до 200 тварин, що мають можливість налагодити випуск не лише молока, а й продукції його переробки. Приміром, бринзу продають по 100–150 грн/кг, масло — по 150–200 грн/кг.
Попит на цю продукцію вже привернув увагу до козівництва багатьох підприємливих українців. Навіть тих, які раніше не мали справ ні з тваринництвом, ні з сільськогосподарським бізнесом.
Також цінним для наших аграріїв може стати досвід бельгійця Бернарда Вілема, якого називають справжнім українським фермером. Він із дружиною Марією хазяює у мальовничому селі Судова Вишня на Львівщині. Їхній гурт кіз налічує понад 600 гол. З весни по осінь тварини пасуться на лузі, їдять траву, яблучні вижимки, п’ють чисту воду, тому й молоко дають жирне, густе, без неприємних присмаків. А оскільки сировини багато — господарі виготовляють козячий сир за традиційними французькими технологіями.

Головне — бажання
Прикладом успішного господарювання в Україні може бути і ферма «Семеро козенят», яка знаходиться у Таращанському районі Київської області. З’явилася вона кілька років тому на базі племінного кінного заводу. Спеціалізується на виробництві козячого молока й делікатесних сирів — для Києва й області — за традиційними рецептами Греції й Німеччини. «Собівартість козячого молока, — розповідає власниця господарства Ірина Дем’янюк, — набагато вища, ніж коров’ячого. Адже коли розпочинала свій бізнес, в Україні племінне козівництво як галузь сільського господарства просто не існувало. Поголів’я потрібно було завозити з-за кордону. А високу вартість козячої продукції, задля можливості вигідно її реалізувати, завжди доводиться підкріплювати якістю. Тому відсутність будь-яких добавок і стимуляторів із самого початку розглядається як один з основних її факторів».
Ірина Дем’янюк сама контролює на фермі усі цикли виробничого процесу. Освоїла навіть тонкощі лікування:
— Не буду говорити, що тварини ніколи не хворіють. Трапляється. Але максимально намагаємося обходитися народними засобами. Це та сама горілочка з цибулею, якщо раптом шлунок став. І лікарські трави, у принципі, ті самі, що й для людини. Коли я тільки купила ферму, у мене були там коні, я навіть лаялася й сперечалася з нашими ветлікарями, доводила, що холери в нас у країні немає, сибірки немає, коні в мене ізольовані... Поки сама, заради інтересу, не почитала необхідну літературу й не поспілкувалася із простими людьми, які споконвіку живуть у селі, про те, як колись «утилізували» хворих тварин.
Ми вакцинуємо нашу худобу: обов’язково раз на рік робимо комплексне щеплення від туберкульозу, бруцельозу та сибірки. А також боремося з паразитами, регулярно — народними методами, як, наприклад, сире гарбузове насіння, полин, відвар із квіток пижма, а за необхідності — і медичними препаратами. Тепер ветлікарі — мої кращі друзі, й усі їхні рекомендації щодо щеплень — без обговорення! До речі, нам дуже допоміг наш головний ветлікар району, який навчав крок за кроком усім заходам, які необхідні. Дуже важливо — підтримка людей, з якими ти працюєш, котрі проявляють інтерес і ініціативу. Не просто так: є там козина ферма, ну й добре, а які справді з інтересом підтримують тебе.
— Часто запитують: чому молоко дороге? То я відповідаю, що у нас висока собівартість — до 20 грн за літр. Дехто вважає — кози, вони пасуться й усе. Ми годуємо цього року кіз голозерним вівсом — звичайний коштує в межах 2,5 тис. грн/т, а наш — 6,5 тис., але він краще засвоюється козами. Вміст жиру в молоці зараз 5,8–5,9%, білка — близько 4%. А як молоко може коштувати стільки ж, скільки, наприклад, мінеральна вода? Потрібно, до того ж, правильно здоїти його, правильно охолодити, щоб воно не зіпсувалося.
А взагалі, потрібно дітей привчати до молока. Реклама пива, напоїв — що хочете, а про молоко забули.
Тепер господарство зі своєю «козячою» продукцією вийшло на рівень, коли її охоче беруть на реалізацію навіть великі супермаркети. Торік із «Сільпо» з перевіркою приїжджали, аби на власні очі пересвідчитися, що в господарстві дійсно кози є. Зацікавилися, звідки це стільки молока? Вийшли на пасовище, побачили, що насправді утримується 500 гол. Ще плюс козенята. Цього року власниця планує збільшити поголів’я до 800 тварин.
Тим, хто воліє займатися дрібним скотарством, власниця ферми радить брати козеня. Каже, що до неї часто дзвонять люди, консультуються, що хочуть завести дорослу дійну козу. Вона відраджує: «Це однаково, що взяти дорослу вівчарку. Коза хіба що не така агресивна, не покусає».
— Якщо вже дорослу брати — то покриту однолітку: щоб вона місяць ще постояла й народила вам козеня. До того ж не раджу купувати перших-ліпших, які попалися у селі чи на базарі. Краще — в перевірених господарствах, де ведеться відбір, дбають, щоб племінні кози були покриті породистими козлами. Бо по селах часто грішать кровозмішенням. Зазвичай козли там нікому не потрібні. В Україні немає досвіду споживання козячого м’яса — дуже маленький ринок, може 0,05% усього обсягу м’ясної продукції. Тобто ним ласують хіба що гурмани. Тому козенят-хлопчиків зазвичай вирізають. А кози вироджуються, тому вони дрібні, якщо такі дають три літри молока на день — уже добре. У себе ми вже вирішили відкрити цьогоріч банк сперми. Поки готуємо фахівців з осіменіння. Ведемо переговори, щоб завезти сперму племінних козлів із країн Західної Європи.
— Коза дуже чутлива до світлового дня — ми намагалися планувати окоти, навіть лампи розвішували, чаклували із цими козами. Однак вона відчуває, що зима, похолодання — перестає доїтися. У стійловий період у нас щодня по 20–30 кіз котяться та починають доїться — і так до останніх чисел грудня. Потім місяць ми сидимо без молока. Яке підприємство захоче на місяць зупинитися?
На запитання, як стати успішним у господарюванні, Ірина Дем’янюк без вагань каже: «Має бути бажання, треба мати колектив. Якщо ви думаєте, що просто вклали гроші: купили поголів’я, найняли людей — і все, то дуже помиляєтеся. Таким чином прибутків своїх не побачите. Більшу частину свого часу я проводжу на виробництві — незважаючи на те, що в мене працює досить гарна команда професіоналів».     

Інтерв'ю
Всі ми неодноразово чули, що збільшення продуктивності зернозбиральних комбайнів можливе лише завдяки впровадженню сучасних рішень автоматизації робочого процесу. Адже розширення каналу проходження маси в комбайнах дедалі більше... Подробнее
клубника
Ринок ІТ-рішень для сільського господарства у світі сягає $400 млрд. Застосування ІТ-технологій значно збільшує продуктивність аграрного виробництва.  

1
0