Буде село — буде й держава

Уп­ро­довж ос­танніх років аг­ро­про­мис­ло­вий ком­плекс Ук­раїни ди­намічно роз­ви­вається. Зро­с­тає чи­сельність ве­ли­ких аг­ро­фор­му­вань та їхня ча­ст­ка у ва­ло­во­му ви­роб­ництві та ек­с­порті про­дук­ції. По­ряд з цим, спо­с­терігається за­не­пад сільської місце­вості, що су­про­во­д­жуєть­ся змен­шен­ням чи­сель­ності ро­бо­чих місць, старінням на­се­лен­ня, міграцією осіб пра­цез­дат­но­го віку. Ініціати­ва Мін­а­гро­політи­ки Ук­раїни «Рідне се­ло», оп­ри­люд­не­на в травні 2012 р., ста­вить за ме­ту підтрим­ку се­лян та по­кра­щан­ня жит­тя у сільській місце­вості.

О. Мас­лак, канд. екон. на­ук,
керівник Цен­т­ру стра­тегічних досліджень АПК Сумсь­ко­го національ­но­го аг­рар­но­го уні­вер­си­те­ту
 
Стан сільських те­ри­торій
Уп­ро­довж ос­танніх років аг­рар­ний сек­тор Ук­раїни роз­ви­вав­ся шля­хом ук­руп­нен­ня ви­роб­ництва, ство­рен­ня ве­­ли­ких аг­ро­хол­дингів. Зро­с­тає чи­сель­ність ком­паній, які гос­по­да­рю­ють на де­сят­ках, а то й сот­нях ти­сяч гек­тарів, зай­ма­ють­ся інтен­сив­ним ве­ден­ням зем­ле­роб­ст­ва, відмов­ля­ю­чись від ма­ло­при­бут­ко­вих на­прямів діяль­ності. До то­го ж, з кож­ним ро­ком погіршується стан со­ціаль­­ної інфра­с­т­рук­ту­ри, яка не фінан­сується в до­стат­нь­о­му об­сязі. Це при­зво­дить до змен­шен­ня ро­бо­чих місць, міг­ра­­ції сільсько­го на­се­лен­ня у ве­ликі міс­та, да­ле­ке та близь­ке за­рубіжжя.
Як наслідок, порівня­но з 1990 р., чи­сельність жи­телів сільської місце­вості змен­ши­ла­ся на 2,7 млн осіб, або 16%, і ста­но­вить 14,3 млн. Сільські на­се­лені пунк­ти по­сту­по­во зне­люд­ню­ють­ся і при­пи­ня­ють своє існу­ван­ня, смертність у них на тре­ти­ну пе­ре­ви­щує цей по­каз­ник у міських по­се­лен­нях. За ос­таннє де­ся­тиліття що­ро­ку при­пи­няє своє існу­ван­ня до 20 на­се­ле­них пунктів. Чи­сельність об'єктів соціаль­но­го при­зна­чен­ня в сільській місце­вості постійно змен­шується. Май­же не про­во­дять ро­бо­ти з будівництва доріг з твер­дим по­крит­тям, об'єктів інже­нер­но­го об­ла­ш­ту­ван­ня, жит­ла, об'єктів ко­му­наль­но-по­бу­то­во­го та соціаль­но-куль­тур­но­го при­зна­чен­ня.
   Де­гра­дація сільських те­ри­торій ве­де до змен­шен­ня за­галь­них об­сягів ви­роб­ництва сільсько­го­с­по­дарсь­кої про­дукції та по­слаб­лює про­до­воль­чу без­пе­ку дер­жа­ви. У нинішніх умо­вах сільські те­ри­торії роз­гля­да­ють не тільки як місце про­жи­ван­ня близь­ко тре­ти­ни на­се­лен­ня Ук­раїни, а та­кож як невід'ємну ча­с­ти­ну аг­рар­но­го сек­то­ру країни. За офіційною ста­ти­с­ти­кою, гос­по­дар­ст­ва на­се­лен­ня ви­роб­ля­ють мо­ло­ка 78% , м'яса - 43, яєць - 39, кар­топлі - 98%. Крім то­го, в них ут­ри­му­ють по­над 77% корів, сви­ней - 55, птиці - 50%. Це значні об­ся­ги у за­галь­но­дер­жав­но­му ви­роб­ництві, які не за­лу­ча­ють­ся до еко­номічно­го обігу.
 
Пріори­те­ти «Рідно­го се­ла»
Про­ект «Рідне се­ло» пе­ред­ба­чає підви­щен­ня якості жит­тя сільсько­го на­се­лен­ня че­рез зміцнен­ня сільської еко­номіки, на­ла­го­д­жен­ня соціаль­ної інфра­с­т­рук­ту­ри, по­кра­щан­ня довкілля. Ос­нов­ним прин­ци­пом дер­жав­ної ініціати­ви є пе­ре­не­сен­ня ак­цен­ту бю­д­жет­ної під­трим­ки на ма­ло­го та се­ред­нь­о­го сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го ви­роб­ни­ка. Цей сег­мент ви­роб­ників є ос­нов­ним га­ран­том про­до­воль­чої без­пе­ки країни і го­ло­вним ро­бо­то­дав­цем на селі. Ве­ли­ко­то­вар­не сільсько­го­с­по­дарсь­ке ви­роб­ницт­во в Ук­раїні уже сфор­му­ва­ло­ся. Йо­го го­ло­вним за­вдан­ням є на­ро­щен­ня ек­с­порт­но­го по­тенціалу, що на­разі й відбу­вається. Ве­ликі аг­рарні фор­му­ван­ня за­сто­со­ву­ють по­туж­ну техніку, новітні тех­но­логії та ма­ють мо­ти­вацію до ди­на­міч­но­го роз­вит­ку. Ра­зом з тим, се­редні та дрібні гос­по­дар­ст­ва в цих умо­вах на­ма­га­ють­ся про­сто ви­жи­ти. То­му ініціати­вою Міна­гро­політи­ки «Рідне се­ло» під­твер­д­жується пріори­тетність дер­жав­ної підтрим­ки ма­ло­го та се­ред­нь­о­го аг­рар­но­го ви­роб­ництва.
   Од­ним із за­собів поліпшен­ня еко­но­мічної си­ту­ації в сільській місце­вості є роз­ви­ток ко­о­пе­рації. Ко­о­пе­ра­тив­ний рух се­ред дрібних та се­редніх то­ва­ро­ви­роб­ників - один із дієвих євро­пейсь­ких інстру­ментів ста­ло­го сільсько­го роз­вит­ку. До то­го ж, 2012 р., відповідно до Ре­зо­люції Ге­не­раль­ної Асам­б­леї ООН, про­го­ло­ше­но Міжна­род­ним ро­ком ко­о­пе­ра­тивів. 
Не­зва­жа­ю­чи на те, що в гос­по­дар­ст­ва на­се­лен­ня ви­роб­ля­ють ва­го­му ча­ст­ку сільсько­го­с­по­дарсь­кої про­дукції, в се­лах й до­нині відсут­ня на­леж­на за­готівель­но-збу­то­ва ме­ре­жа. На­явні за­готівельні пунк­ти пе­ре­роб­них підприємств не від­по­віда­ють по­тре­бам сьо­го­ден­ня, оскіль­ки не за­без­пе­чу­ють умов фор­му­ван­ня то­вар­них об­сягів якісної про­дукції та спри­ят­ли­вих за­купівель­них цін. Че­рез си­с­те­му ко­о­пе­рації дрібний ви­роб­ник змо­же от­ри­му­ва­ти дер­жав­ну підтрим­ку, зо­к­ре­ма у ви­гляді ціно­во­го ре­гу­лю­ван­ня, ви­роб­ни­чих до­тацій, а та­кож до­сту­пу до кре­дит­них ре­сурсів.
В Ук­раїні є 11,5 тис. сільських гро­мад. Пло­ща при­са­диб­них діля­нок жи­телів сіл ста­но­вить 3,5 млн га, що є ва­го­мою ба­зою роз­вит­ку ко­о­пе­рації. Уряд має наміри до­по­мог­ти кожній гро­маді в еко­номічно­му об­грун­ту­ванні тих на­прямів діяль­ності, які во­ни обе­руть: пе­ре­роб­ка сільсько­го­с­по­дарсь­кої про­дук­ції, сільський (зе­ле­ний) ту­ризм, роз­ви­ток лег­кої про­мис­ло­вості то­що.

Світо­вий досвід
Про­бле­ми з роз­вит­ком сільських те­ри­торій, зо­се­ре­д­жен­ням ос­нов­но­го ви­роб­ництва сільсько­го­с­по­дарсь­кої про­дукції у дрібних ви­роб­ників та відсут­ністю ефек­тив­них ка­налів збу­ту спо­с­те­ріга­ли­ся декілька де­сятків років по­то­му в країнах Євро­пейсь­ко­го Со­ю­зу. Про­те на­разі євро­пейські країни ма­ють ста­лий еко­номічний роз­ви­ток сільської місце­вості, про що свідчить та­ка ста­ти­с­ти­ка.
Че­рез си­с­те­му ко­о­пе­ра­тивів Євро­пейсь­ко­го Со­ю­зу, що на­ле­жать сільсько­го­с­по­дарсь­ким ви­роб­ни­кам, у Скан­ди­на­вії ре­алізується 80% то­вар­ної про­дукції, Нідер­лан­дах - 65, Німеч­чині, Іспанії, Франції - 50-52%. Зо­к­ре­ма, ча­ст­ка мо­ло­ка, яке про­да­ють че­рез ко­о­пе­ра­ти­ви, ста­но­вить: від 65% - у Бельгії, до 100% - у Нор­вегії та Швеції; ча­ст­ка ко­о­пе­ра­тив­них про­дажів овочів і фрук­тів ста­но­вить: від 32% - у Німеч­чині до 80% - у Нідер­лан­дах; сви­ни­ни: від 15% - в Італії, до 96% - у Данії; зер­на: від 20% - у Ве­ли­ко­бри­танії, до 70% - у Франції. Крім цьо­го, ча­ст­ка ко­о­пе­ра­тив­но­го по­ста­чан­ня ви­роб­ни­чих ре­сурсів в Європі до­ся­гає 50%. Зо­к­ре­ма, че­рез ко­о­пе­ра­ти­ви по­ста­чається до 65% міне­раль­них до­б­рив у Скан­ди­навії, Франції та Німеч­чині; до 55% насіння - в Ірландії, 73% - у Франції; до 40% техніки та об­лад­нан­ня - у Скан­ди­навії, 36% - у Ні­меч­чині. До то­го ж, ко­о­пе­ра­тив­ни­ми пе­ре­роб­ни­ми підприємства­ми країн ЄС ви­роб­ляється 45-50% про­дуктів хар­чу­ван­ня. Так, у Скан­ди­навії ко­о­пе­ра­ти­ви пе­­ре­роб­ля­ють до 90% мо­ло­ка; у Швеції, Нідер­лан­дах та Франції - до 60% зер­на; у Данії, Бельгії, Нідер­лан­дах, Франції, Німеч­чині - 53% овочів та фруктів. Для порівнян­ня: у США ко­о­пе­ра­ти­ви здійс­ню­ють пе­ре­роб­ку 80% мо­ло­ка, за­без­пе­чу­ють ви­роб­ництво 51% цу­к­ру, зай­ма­ють­ся по­ста­чан­ням 44% паль­но­го то­що. За­га­лом у світі на­ра­хо­вується близь­ко 700 млн ко­о­пе­ра­тивів, в то­му числі на ча­ст­ку сільсько­го­с­по­дарсь­ких об'єднань при­па­дає 42%.
   Ос­нов­ни­ми ви­го­да­ми членів ко­о­пе­ра­тивів у світі є вищі ціни ре­алізації про­дукції, мож­ливість са­мостійно­го ек­с­пор­ту про­дукції, три­ва­ле зберіган­ня про­дукції, зде­шев­лен­ня ви­т­рат на прид­бан­ня ви­роб­ни­чих ре­сурсів, на­явність про­фесійно­го ме­недж­мен­ту і мар­ке­тин­гу. Своєю чер­гою, від роз­вит­ку ко­о­пе­рації ви­г­рає й суспільство. Збе­ре­жен­ня фер­мерсь­ко­го ти­пу гос­по­да­рю­ван­ня за­без­пе­чує зай­нятість на­се­лен­ня та зро­с­тан­ня до­б­ро­бу­ту сільських сімей. Та­ким чи­ном у Франції, вра­хо­ву­ю­чи міграцію сільсь­ких жи­телів, із 38 тис. сільських по­се­лень не зник­ло жод­но­го, а в ко­о­пе­ра­ти­вах зай­ня­то 0,5 млн осіб. До то­го ж, під впли­вом ко­о­пе­ра­тивів фор­мується здо­ро­ве кон­ку­рент­не се­ре­до­ви­ще, яке стри­мує зро­с­тан­ня спо­жив­чих цін.
На­пря­ми дер­жав­ної підтрим­ки
Дер­жавні про­гра­ми фінан­со­вої під­трим­ки од­но­осібників у 2012 р. ма­ли по­зи­тив­ний ре­зуль­тат. З черв­ня 2012 р. бу­ла за­по­чат­ко­ва­на до­тація на ут­ри­ман­ня мо­лод­ня­ку ве­ли­кої ро­га­тої ху­до­би. Ста­ном на 1 груд­ня за збе­ре­жен­ня і ут­ри­ман­ня по­над 509 тис. гол. мо­лод­ня­ку ху­до­би бу­ла на­ра­хо­ва­на підтрим­ка май­же 340 тис. гос­по­дарствам у розмірі 509 млн грн. Окрім цьо­го, дер­жа­ва про­во­дить ком­пен­сацію 100% ви­т­рат на прид­бан­ня ус­та­но­вок індивіду­аль­но­го доїння. У 2012 р. за прид­бан­ня 3,5 тис. доїльних ус­та­но­вок до­мо­го­с­по­дар­ст­вам на­се­лен­ня спря­мо­ва­но 15 млн грн.
   Прий­ня­то уря­до­ву по­ста­но­ву, за якою про­во­ди­ти­муть ви­пла­ти бю­д­жет­ної до­тації за про­да­ну на забій пе­ре­роб­ним підприємствам ху­до­бу: у розмірі 2,5 грн/кг жи­вої ва­ги мо­лод­ня­ку ве­ли­кої ро­га­тої ху­до­би ма­сою по­над 330 кг; 1,5 або 1,0 грн/кг, за­леж­но від ва­ги, - за сви­ней (крім сви­но­ма­ток і кнурів). До то­го ж, дер­жа­ва приділяє ве­ли­ку ува­гу ціновій си­ту­ації. За­купівельні ціни на мо­ло­ко вже вирівня­ли­ся та по­сту­по­во зро­с­та­ють за­вдя­ки по­ста­нові Уря­ду про вста­нов­лен­ня мінімаль­ної за­купівель­ної ціни на мо­ло­ко у розмірі 2,20 грн/кг. Цьо­му спри­я­ло ви­лу­чен­ня над­лиш­ку мо­ло­ка на внутрішньо­му рин­ку че­рез за­купівлі Аг­рар­ним фон­дом вер­ш­ко­во­го мас­ла та су­хо­го мо­ло­ка.
Відповідно до бю­д­жет­ної про­гра­ми «Фі­нан­со­ва підтрим­ка за­ходів в аг­ро­про­­мис­ло­во­му ком­плексі», сільсько­го­с­по­дарсь­ким ко­о­пе­ра­ти­вам м'ясо-мо­лоч­но­го на­пря­му діяль­ності виділе­но 5 млн грн. За ра­ху­нок цих коштів відшко­до­вується вартість сільгосптехніки в розмі­рі 90%. У бю­д­жеті на­ступ­но­го ро­ку Уряд пла­нує виділен­ня коштів для про­дов­жен­ня та удо­с­ко­на­лен­ня чин­них про­грам.
Бю­д­жет'2013 зорієнто­ва­ний на роз­бу­до­ву ко­о­пе­ра­тивів, ство­рен­ня сімей­них ферм і за­лу­чен­ня се­лян­ст­ва з йо­го по­тенціалом, досвідом, зе­мель­ни­ми ре­­сур­са­ми до ва­ло­во­го ви­роб­ництва сіль­сь­­ко­го­с­по­дарсь­кої про­дукції. За­вдя­ки ефек­тив­ності дер­жав­них про­грам під­трим­ки тва­рин­ництва, вда­ло­ся не тільки зу­пи­ни­ти спад, а й на­ро­с­ти­ти по­голів'я ве­ли­кої ро­га­тої ху­до­би. Про­те го­ло­вним за­вдан­ням дер­жав­ної аг­рар­ної політи­ки за­ли­шається за­без­пе­чен­ня на­се­лен­ня країни ово­ча­ми, м'ясом, мо­ло­ком, фрук­та­ми та ос­нов­ни­ми про­дук­та­ми хар­чу­ван­ня влас­но­го ви­роб­ництва.
Од­нак для ефек­тивнішо­го роз­вит­ку сільсько­го­с­по­дарсь­кої ко­о­пе­рації, а, від­так, відро­д­жен­ня се­ла не­до­стат­ньо ли­ше зу­силь цен­т­раль­них ор­ганів ви­ко­нав­чої вла­­­ди. Місце­вим ор­га­нам слід звер­ну­ти ува­гу на се­лян, які по­тре­бу­ють прак­тич­ної до­по­мо­ги що­до усвідо­млен­ня по­тре­би у ко­о­пе­ру­ванні. Не­обхідно здійсни­ти де­та­ль­­­ний аналіз на­яв­ної інфра­с­т­рук­ту­ри аг­­рар­но­го рин­ку, вив­чи­ти по­тре­би дрібних сільгоспви­роб­ників у зміцненні ма­те­ріаль­но-технічної ба­зи, вра­хо­ву­ю­чи особ­ли­вості роз­вит­ку регіонів, виз­на­чи­ти пер­спек­тивні на­пря­ми діяль­ності сільсько­го­с­по­дарсь­ких ко­о­пе­ра­тивів. Під час роз­роб­ки регіональ­них про­грам соціаль­но-еко­номічно­го роз­вит­ку та фор­му­ван­ня бю­д­жетів слід вра­хо­ву­ва­ти по­тре­би се­лян та пе­ред­ба­ча­ти відповідні ко­ш­ти.

Перші ре­зуль­та­ти
Ста­ном на 1 ве­рес­ня 2012 р. в Ук­раїні налічу­ва­ло­ся 851 сільсько­го­с­по­дарсь­кий об­слу­го­ву­ю­чий ко­о­пе­ра­тив. Їх най­більше пра­цює у Жи­то­мирській об­ласті - 104, Вінницькій - 84, Іва­но-Франків­ській - 67 та Ав­то­номній Ре­с­публіці Крим - 64. Чле­на­ми ко­о­пе­ра­тивів є по­над 21,5 тис. се­лян, які за пер­ше півріччя 2012 р. от­ри­ма­ли по­слуг на 35 млн грн. От­же, по­ча­ток еко­номічно­го роз­вит­ку сільських те­ри­торій вже по­кла­де­но, тож, вра­хо­ву­ю­чи вітчиз­ня­ний та світо­вий досвід, слід й наділі про­дов­жу­ва­ти згур­то­ву­ва­ти сільські гро­ма­ди.
   У кон­тексті ре­алізації Ініціати­ви «Рід­не се­ло» на базі аг­рар­них на­вчаль­них за­кладів відбу­вається на­вчан­ня го­лів сільських та се­лищ­них рад. На по­ча­ток груд­ня по­над 9,6 тис. осіб за­вер­ши­ли на­вчан­ня з вирішен­ня про­блем та мож­ли­во­с­тей роз­вит­ку сільських те­ри­торій, осо­би­с­тих се­лянсь­ких та фер­мерсь­ких гос­по­дарств, пра­во­вих та зе­мель­них від­но­син, а та­кож охо­ро­ни на­вко­лиш­нь­о­го се­ре­до­ви­ща. До то­го ж, у грудні бу­дуть про­ве­дені на­вчан­ня ще 600 осіб. Для про­ве­ден­ня та­кої ро­бо­ти за­лу­чається по­тенціал ви­щих освітніх за­кладів аг­рар­но­го спря­му­ван­ня, що роз­та­шо­вані у кожній об­ласті. На­разі во­ни про­во­дять роз'яс­ню­валь­ну та просвітниць­ку ро­бо­ту з на­вчан­ня голів сільських і се­лищ­них рад, де ба­га­то ува­ги приділя­ють роз­вит­ку ко­о­пе­ра­тив­но­го ру­ху.
По­чи­на­ти роз­ви­ток еко­номіки дер­жа­ви потрібно з відро­д­жен­ня се­ла. Все­біч­ний роз­ви­ток сільських те­ри­торій зміц­нить дер­жа­ву. На­ша країна вва­жається аг­рар­ною, а не­хту­ю­чи зміцнен­ням сільських те­ри­торій, во­на втра­чає і в інших сфе­рах еко­номіки. Відтак ро­бо­та як у ви­щих ор­га­нах дер­жав­ної вла­ди, так і на місцях має ба­зу­ва­ти­ся на ком­плекс­но­му підході до вирішен­ня на­галь­них пи­тань, а са­ме: зай­ня­тості сільсько­го на­се­лен­ня, якісно­го се­ре­до­ви­ща для про­жи­ван­ня лю­дей у сільській місце­вості та роз­вит­ку парт­нер­ст­ва дер­жа­ви, бізне­су, те­ри­торіаль­них гро­мад.