Спецможливості
Технології

Хвороби томатів закритого ґрунту

14.09.2021
4310
Хвороби томатів закритого ґрунту фото, ілюстрація

Біоценоз закритого ґрунту характеризується концентрацією комплексів усіх негативних проявів, що властиві й для агроценозів. У більшості тепличних комбінатів уведена друга культурозміна без технологічного розриву в часі, в результаті чого видовий склад збудників хвороб переходить із однієї культурозміни в іншу.

 

 

 

 

 

Впродовж останніх майже 20 років фітопатологічна ситуація на томатах викликає занепокоєння внаслідок посилення поширення (до 35–45%) і шкідливості хвороб: гнилей, бактеріозів, фузаріозного й вертицильозного в’янення. Нерідко ці хвороби мають епіфітотійний розвиток і наприкінці вегетації спричиняють загибель від 25 до 50% рослин.

Фітосанітарний стан погіршується також за зменшення обсягів пропарювання ґрунтів, браку ДСТУ щодо фітопатологічного стану насіннєвого матеріалу та освоєння технологій на нових субстратах. Тому підвищується значення фітосанітарного контролю, важливим етапом якого є обстеження, спрямовані на своєчасне виявлення хвороб, визначення їхнього видового складу та шкідливості.

За роки досліджень (2002–2019 рр.) протягом усього вегетаційного періоду (від появи сходів до завершення вегетації) томати значно уражувалися грибними й бактеріальними хворобами, меншою мірою — вірусними за вирощування їх на різних субстратах — ґрунтах і мінеральній ваті. Окрім того, в закритому ґрунті томати впродовж вегетації уражуються не одним видом патогену, а їхнім комплексом.

Багаторічні мікробіологічні дослідження субстратів і зразків уражених рослин із теплиць (упродовж 2002–2019 рр.) засвідчили однотипність видового складу патогенів. Кореневі гнилі викликали переважно гриби із родів Pythium і Rhizoctonia. За ураження Pythium на тканинах у вологих умовах утворювалася грибниця білого кольору, а за ризоктоніозу — на нижній частині стебла і в пазухах листків з’являлися коричневі вдавлені плями, які спочатку покриваються білуватим нашаруванням, а пізніше буріють. Сильно проявлялися кореневі гнилі за недотримання технології вирощування, зокрема за різких перепадів температури в теплицях. Якщо в період 2002–2013 рр. поширення кореневих гнилей за вирощування томатів на ґрунтах у середньому становило 57,8% (за максимуму — до 86,3%), на мінеральній ваті відповідно 43,2% і 61,7%, а розвиток був на рівні 25,5% — на ґрунтових субстратах і в середньому 16,3 % — на мінеральній ваті, то за останні шість років (2014–2019) ці показники дещо збільшилися на ґрунтосуміші — на 3,5–9,7% і мінеральній ваті — на 3,8–4,6% (рис. 1).

Рис.1. Поширеність і розвиток основних хвороб томатів у закритому ґрунті на різних субстратах: (зведені дані з тепличних комбінатів і приватних теплиць: 1 — кореневі і прикореневі гнилі; 2 — вертицильозне в’янення; 3 — фузаріозне в’янення; 4 — сіра гниль; 5 — біла гниль; 6 — бура плямистість; 7 — фітофтороз; 8 — альтернаріоз; 9 — верхівкова гниль плодів (неінфекційне захворювання); 10 — бактеріальні хвороби; 11 — вірусні хвороби: мозаїка; жовта кучерявість листя А — середнє за 2002–2013 рр. Б — середнє за 2014–2019 рр.Гриби роду Fusarium спричинювали надзвичайно поширене й шкідливе захворювання — фузаріозне в’янення рослин томата. Найпоширенішими видами були F. oxysporum Schlecht і F. moniliforme, незначною мірою — F. nivale, а F. solanum — дуже рідко. Патогени проникають через кореневу систему до судин стебла, а потім поширюються до черешків листків, плодоніжок, плодів. Уражують рослини в усі фази розвитку.

Ураженість плодів томатів сірою гниллюВ період 2002–2013 рр. поширення фузаріозного в’янення в ґрунтових теплицях становило 17,3%, за максимуму 22%, а розвиток хвороби був на рівні 8,5–15,3%. Поширення патогенів кореневих гнилей томатів за вирощування на мінеральній ваті було дещо нижчим і варіювало від 12,5 до 18,4%, розвиток — від 4,5 до 6,2%. За останні шість років у теплицях підвищилося поширення фузаріозного в’янення на 4,5% за вирощування томатів на ґрунтосуміші і на 6,5% — на мінеральній ваті.

Набуває господарського значення вертицильозне в’янення томатів (збудники — Verticillium albo-atrum Reinke et berth та V. dahliae Kleb) — ґрунтові широкоспеціалізовані патогени, які зберігаються на рослинних рештках у вигляді міцелію або мікросклероціїв і не втрачають тривалий період свою життєздатність. Характерна особливість ураження томатів цими збудниками така: на поперечному зрізі стебла помітне світло-буре забарвлення уражених судин, яке може поширюватися до метра вгору по стеблу. В цьому полягає відмінність цього захворювання від кореневих гнилей, що поширюються вгору на відстань 10–15 см.

Аналізуючи поширення й розвиток хвороби, варто зазначити, що поширеність упродовж досить тривалого періоду (2002–2019 рр.) була практично на одному рівні як на ґрунтових субстратах, так і на мінеральній ваті: 9,8–13,7% і 9–13,8% відповідно. Інтенсивніший розвиток відмічали на томатах, вирощених на ґрунтах: 4,7–8,9% проти 3,7–4,3% на мінеральній ваті.

Ураженість стебла томатів сірою гниллюЩороку сильно проявляється на томатах сіра гниль (Botritis cinerea) у ґрунтових теплицях і за вирощування на мінеральній ваті. Хвороба протягом усього вегетаційного періоду уражує всі надземні органи рослин, особливо за високої вологості повітря та під час пасинкування рослин. Захворювання розвивається переважно в період плодоношення, а за неналежного догляду та без застосування ефективних заходів захисту значно поширюється теплицею, що призводить до передчасної загибелі груп сусідніх рослин.

Поширення і розвиток сірої гнилі відзначали впродовж усіх років (2002 — 2019) досліджень. Причому збудник уражував рослини на високому рівні: до 37% — на ґрунтах і 36% — на мінеральній ваті. При цьому розвиток патогену коливався в межах 14,3–18,4% і 16,7– 21,1% відповідно.

Порівняльний аналіз показників поширення розвитку білої гнилі (Sclerotinia sclerotiorum) томатів на ґрунтах і мінеральній ваті свідчить про те, що хвороба має практично однакову інтенсивность розвитку — 3,8–7,5% і 4,5–7,3% відповідно. Але останніми роками (2014–2019) поширення й розвиток цього патогену знизилися вдвічі порівняно з попередніми роками.

Ураженість плодів змішаною інфекцією: альтернаріозом і сірою гниллюВажливо зауважити, що за всі роки досліджень на всіх сортах і гібридах томатів, а також різних субстратах відмічали високий ступінь розвитку бурої плямистості, або кладоспоріозу (Cladosporium fulvum Cke). Поширеність бурої плямистості за вирощування томатів на ґрунтах становила 23,5–30,5% за розвитку 13,1–17,8%. За вирощування на мінеральній ваті поширення хвороби було на рівні 27,8–34,8%, а розвиток становив 16,3–19,2%. Останніми роками відзначено підвищення ураженості рослин на 8,5–9,5%, що свідчить про високе інфекційне навантаження і в наступні роки.

Фітофтороз (Ph. infestans de Bary) на томатах в теплицях проявлявся за всіх технологій вирощування, але ступінь розвитку відмічали незначний. У середньому поширеність хвороби за традиційної технології становила 4,5–7,3%, на мінеральній ваті — 2,3–5,2%, а розвиток не перевищував 4%.

Варто відмітити підвищення поширення й розвитку альтернаріозу (Alternarіa solanі, Alternarіa аlternata) в останні шість років, що становило 13,7–15,2% проти 9,8–14,3% в період 2002–2013 рр. Причому більше уражував альтернаріоз томати, які вирощували на ґрунтосуміші.

Фузаріозне в’янення томатівВпродовж 2002–2019 рр. у закритому ґрунті значно підвищилася інтенсивність прояву бактеріальних хвороб томатів, порівняно з 80–90-ми роками минулого століття, які нині призводять до значних втрат урожаю культури. Зокрема, набули великого економічного значення такі хвороби: чорна бактеріальна плямистість (Xanthomonas vesicatonia), бактеріальний рак (Corynebacterium michiganense); некроз серцевини стебла (Pseudomonas corrgugata), бактеріальна крапчастість (Pseudomonas syringae pv. tomato), які уражують рослини впродовж усього вегетаційного періоду, але найбільше — у фазу плодоутворення.

Основні симптоми захворювань — в’янення рослин унаслідок ураження судин. Поширеність бактеріальних хвороб за традиційної технології вирощування томатів у середньому становить 48– 62%, а розвиток хвороби — в межах 19–27,5%. За вирощування томатів на мінеральній ваті поширеність і розвиток бактеріальних хвороб дещо вищі й становлять відповідно 51,5–78,5% і 25,8–28,3%.

Шкідливими для томатів є вірусні хвороби. У середньому протягом досліджуваних років поширеність їх досягала 7,5–10,5%, а розвиток — 3,9–4,3% у ґрунтових теплицях, а за вирощування на мінеральній ваті ці показники були на рівні 8,8–13,4% і 4,4–5,8% відповідно.

Кладоспоріоз томатівСеред неінфекційних хвороб значно поширена верхівкова гниль томатів, яка спричинена дисбалансом між інтенсивністю росту плода й надходженням кальцію в його верхню частину. За вирощування томатів на ґрунтах ураженість плодів верхівковою гниллю в середньому становила 18,7%, максимум 27,5%, а розвиток хвороби був на рівні 4,3–7%. За малооб’ємної технології вирощування поширеність верхівкової гнилі сягала 16,6–31,3% за розвитку 3,2–4,1%.

Проведений фахівцями Інституту захисту рослин фітопатологічний моніторинг на посадках томатів у закритому ґрунті засвідчує, що для цих агроценозів, незалежно від використаного тепличного субстрату, притаманний стабільний комплекс грибних, бактеріальних, вірусних і непаразитарних захворювань, шкідливість залежить від технології вирощування. Отже, фітопатологічний комплекс томатів у закритому ґрунті є динамічним, що спонукає до постійного його вивчення й потребує проведення захисних заходів.

 

Г. Ткаленко, д-р с.-г. наук, ІЗР НААН України

Журнал «Пропозиція», №6, 2020 р.

Інтерв'ю
Серед аграріїв ходять чутки про можливе банкрутство деяких крупних дилерів ЗЗР. У зв’язку з цим як дистрибутори, так і покупці ЗЗР усе частіше замислюються над тим, що далі буде з ринком пестицидів, як він працюватиме, як зміниться правила... Подробнее
Український агрокомплекс відзначає експортна орієнтованість. Тому логістична складова для аграріїв має не менше значення, ніж власно агровиробництво. Зокрема, протягом врожайного минулого року обсяги перевалки зерна в українських портах... Подробнее

1
0