Спецможливості
Технології

Біологічні за­со­би в за­хисті рос­лин

16.01.2013
3171
Біологічні за­со­би  в за­хисті рос­лин фото, ілюстрація

В ос­танні де­ся­тиліття ста­ло оче­вид­но: зміни у біос­фері, спри­чи­нені діяль­ністю лю­ди­ни, сяг­ну­ли ве­ли­чез­них мас­штабів, що зму­шує го­во­ри­ти про гло­баль­ну еко­логічну кри­зу.

В ос­танні де­ся­тиліття ста­ло оче­вид­но: зміни у біос­фері, спри­чи­нені діяль­ністю лю­ди­ни, сяг­ну­ли ве­ли­чез­них мас­штабів, що зму­шує го­во­ри­ти про гло­баль­ну еко­логічну кри­зу.

Л. Ющен­ко,
канд. с.-г. на­ук, до­цент,
НУБІП Ук­раїни
   
Мас­штаб­не і без­гра­мот­не ви­ко­ри­с­тан­ня пе­с­ти­цидів мо­же при­зве­с­ти до не­пе­ред­ба­чува­них наслідків. На сьо­годні вже відо­мо, що ме­та­фос по­ру­шує хро­мо­сом­ний апа­рат лю­ди­ни, а ци­неб спри­чи­нює му­та­ген­ний ефект і зло­якісні но­во­у­тво­рен­ня. Крім то­го, в Ук­раїні на сьо­годні на­явні близь­ко 20 тис. т не при­дат­них для ви­ко­ри­с­тан­ня пе­с­ти­цидів. Од­нак, хай там як, а рос­лин­ництво бу­ло і за­ли­шається ос­нов­ною стра­тегічною га­луз­зю сільсько­го гос­по­дар­ст­ва Ук­раїни, рівень роз­вит­ку якої виз­на­чає про­до­воль­чу без­пе­ку дер­жа­ви, якість хар­чу­ван­ня на­се­лен­ня та здо­ров’я нації. Вирішаль­ною лан­кою в тех­но­логіях ви­ро­щу­ван­ня сіль­госпкуль­тур є за­хист рос­лин від шкідли­вих ор­ганізмів.
Відповідно до су­час­них ви­мог що­до якості вро­жаю зер­но­вих, пло­до­вих, ово­че­вих та інших куль­тур, тех­но­логії їх­ньо­го ви­ро­щу­ван­ня ма­ють пе­ред­ба­ча­ти мак­си­маль­не ви­ко­ри­с­тан­ня біологічних та інших нехімічних за­собів за­хи­с­ту.
То­му на перші по­зиції ма­ють ви­хо­ди­ти такі ме­то­ди:
   фізи­ко-ме­ханічний: пе­ред­ба­чає ви­ко­ри­с­тан­ня па­с­ток, термічне зне­за­ра­жен­ня, зби­ран­ня і зни­щен­ня шкідни­ка, але, він, на жаль, втра­тив свою ак­ту­аль­ність у ве­ли­ких гос­по­дар­ст­вах;
   аг­ро­технічний: містить різні сівозмі­ни, об­робіток грун­ту, стро­ки, нор­ми по­сі­вів, удо­б­рен­ня, зро­шен­ня. Ефек­тив­ний, хо­ча й тру­домісткий;
   біологічний: ефек­тив­ний та еко­ло­гіч­но без­печ­ний.
Біологічний за­хист рос­лин — це фун­да­мен­таль­но-при­клад­на га­лузь знань, пред­ме­том досліджень якої є біоа­ген­ти та біоре­гу­ля­то­ри — при­родні та ге­не­тич­но змінені ор­ганізми та їхні генні про­дук­ти.
До агентів біоме­то­ду на­ле­жать:
   хи­жа­ки, па­ра­зи­ти й ен­то­мо­па­то­ге­ни — про­ти шкідників;
   рос­ли­ноїдні тва­ри­ни та фіто­па­то­ге­ни — про­ти бур’янів рос­лин;
   ан­та­гоністичні мікро­ор­ганізми, їхні ме­та­боліти та індук­то­ри — стійкість рос­лин про­ти хво­роб рос­лин.
Суть біологічно­го за­хи­с­ту рос­лин по­­ля­гає у ви­ко­ри­с­танні про­ти шкідли­вих ор­ганізмів їхніх при­род­них во­рогів (хи­жа­ки, па­ра­зи­ти, гербіфа­ги) і про­дук­тів їхньої життєдіяль­ності (ан­тибіоти­ки, гор­мо­ни, фе­ро­мо­ни то­що).
   Го­ло­вна ме­та біологічно­го за­хи­с­ту рос­лин — от­ри­ман­ня ви­со­ко­якісної (еко­­логічно без­печ­ної) про­дукції за умо­ви збе­ре­жен­ня біологічно­го різно­маніт­тя біоце­нозів.
   На сьо­годні в Ук­раїні знач­ну ро­бо­ту з біоме­то­ду про­во­дять: Національ­ний уні­вер­си­тет біоре­сурсів і при­ро­до­ко­ри­с­ту­ван­ня Ук­раїни, Інсти­тут за­хи­с­ту рос­лин НА­АН Ук­раїни, Інсти­тут мікробіології, Інже­нер­но-тех­но­логічний інсти­тут «Біо­техніка» та інші на­укові ус­та­но­ви та ла­бо­ра­торії.
В ар­се­налі біологічно­го за­хи­с­ту рос­лин на сьо­годні є потрібний ком­плекс за­­собів, зо­к­ре­ма ен­то­мо­фагів і біоп­ре­па­ратів, які да­ють мож­ливість от­ри­му­ва­ти без­печ­ну рос­лин­ну про­дукцію.
Об­ме­жу­ва­ти чи­сельність ба­га­тоїд­них шкідників успішно вдається ен­то­мо­фа­гам: сте­по­вий кра­сотіл — Саlosoma denticolle Gebl. Жук та ли­чин­ка — хи­жа­ки дро­тя­ників, не­справжніх дро­тя­ників, гу­се­ниць підгри­за­ю­чих і ли­с­то­г­ри­зу­чих со­вок, вогнівок то­що; ро­гас — Rogas dimiliatus Spin. — ен­до­па­ра­зит гу­се­ниць підгри­за­ю­чих, зер­но­вої, пше­нич­ної со­вок і ка­ран­д­ри­ни, оліго­фаг; бан­хус сер­по­подібний — Ваnchus falcatoris — ен­­до­па­ра­зит гу­се­ниць мо­лод­ших віків ози­­мої та ок­лич­ної со­вок; га­б­ро­б­ра­кон за­туп­ле­ний — Habrobracon hebetor Say. — гру­­по­вий ек­то­па­ра­зит гу­се­ниць ба­вов­ни­ко­вої та інших со­вок, стеб­ло­во­го ме­те­ли­ка, мли­но­вої вогнівки та інших лу­с­ко­кри­лих, всьо­го па­ра­зи­тує на 60 лу­с­ко­кри­лих ко­ма­хах.
В ос­танні 20 років ви­яв­ля­ють ве­ли­кий на­уко­вий і прак­тич­ний інте­рес до ви­ко­ри­с­тан­ня в Ук­раїні та за кор­до­ном од­но­го з ен­то­мо­фагів — три­хо­г­ра­ми. Цією про­бле­мою зай­няті спеціалісти із 103 країн світу. Та­кою зацікав­ле­ності не ви­яв­ле­но до жод­но­го з відо­мих біоло­гіч­них за­собів за­хи­с­ту рос­лин.
   Три­хо­г­ра­ма є ос­нов­ним за­со­бом біо­ло­гічної бо­роть­би з ба­га­ть­ма ви­да­ми шкід­ників, а са­ме: ли­с­то­г­ри­зу­чи­ми та підгри­за­ю­чи­ми сов­ка­ми, луч­ним і стеб­ло­вим ме­те­ли­ка­ми, біла­на­ми, ли­с­товій­ка­ми (пло­до­жер­ка­ми) то­що.
В об­ме­женні чи­сель­ності різних ви­дів по­пе­лиць до­по­ма­га­ють афідо­фа­ги. Со­неч­ко 7-крап­ко­ве — Соссіnellа septempunctata L., со­неч­ко 13-крап­ко­ве — Hyppodamia tredecimpunctata L. — хи­жа­ки яєць, ли­чи­нок і до­рос­лої фа­зи зла­ко­вої, бу­ря­ко­вої, ка­пу­с­тя­ної та інших по­пе­лиць; зо­ло­то­очкa зви­чай­на — Chrysopa carnea Steph, що жи­вить­ся по­пе­ли­ця­ми та кліща­ми. Крім по­пе­лиць, поїдає ли­с­тоблішок та інші дрібні ви­ди.
На ос­нові ен­то­мо­па­то­ген­них мікро­ор­ганізмів ви­го­тов­ля­ють біологічні пре­па­ра­ти, тех­но­логічні у за­сто­су­ванні, без­печні для лю­ди­ни, теп­ло­кров­них тва­рин і на­вко­лиш­нь­о­го се­ре­до­ви­ща. Мікробіо­ло­гічні пре­па­ра­ти ха­рак­те­ри­зу­ють­ся ба­га­ть­ма пе­ре­ва­га­ми пе­ред хімічни­ми за­со­ба­ми за­хи­с­ту рос­лин: ви­со­ка біологіч­на ефек­тивність що­до спри­ят­ли­вих ви­дів; післядія, яка ви­яв­ляється у за­ги­белі шкідників у даль­ших фа­зах роз­вит­ку та по­коліннях; вибірковість дії; без­печність для ен­то­мо­фагів і ко­мах-за­пи­лю­вачів; ма­ла ймовірність ви­ник­нен­ня стійкості у ко­мах до ен­то­мо­па­то­ген­них мікро­ор­ганізмів; без­печність для лю­ди­ни й теп­ло­кров­них тва­рин; відсутність фіто­ток­сич­ності й впли­ву на спад­кові якості про­дукції; ма­лий термін очіку­ван­ня, мож­ливість за­сто­су­ван­ня у різні фа­зи роз­вит­ку рос­лин і відсутність за­гро­зи на­гро­ма­д­жен­ня ток­сич­них ре­чо­вин у на­вко­лиш­нь­о­му се­ре­до­вищі.
 Вірусні пре­па­ра­ти ство­ре­но на ос­нові вузь­ко­с­пеціалізо­ва­них ба­ку­ловіру­сів — поліед­ро­зу та гра­ну­ль­о­зу. Пре­па­ра­ти вірус­но­го по­хо­д­жен­ня на­зи­ва­ють­ся віри­на­ми.
 Вірин-НШ ство­ре­но на ос­нові віру­су ядер­но­го поліед­ро­зу не­пар­но­го шов­ко­пря­да — Ваculovirus (Рolyhedrovirus) reprimens НоІтs, Вірин-КШ ство­ре­но на ос­нові віру­су ядер­но­го поліед­ро­зу кіль­ча­с­то­го — Васulovirus (Роlyhedrovirus) пеustriae Lіра, Вірин-ОC ство­ре­но на ос­нові вірусів гра­ну­ль­о­зу — Baculovirus (Gra­nulovirus) euxoae Shdanov та ядер­но­го поліед­ро­зу — Васulovirus (Роlуhedrovi­rus) аgrotidis Lipa ози­мої сов­ки.
 Для ство­рен­ня бак­теріаль­них пре­па­ратів ви­ко­ри­с­то­ву­ють кри­с­та­ло­у­тво­рю­вальні бак­терії гру­пи Bacillus thu­ringiensis Berl. Бак­терії цієї гру­пи різнять­ся за се­ро­логічни­ми вла­с­ти­во­с­тя­ми та спе­к­т­ром дії на ко­мах. Ен­то­бак­те­рин роз­роб­ле­но у ВІЗРі на ос­нові Bacillus thuringiensis var.galleriae. Ви­ко­ри­с­то­ву­ють пре­па­рат на ово­че­вих куль­ту­рах про­ти біланів, ка­пу­с­тя­ної мо­лі, на пло­до­вих куль­ту­рах про­ти гу­се­ниць лу­с­ко­кри­лих, на цу­к­ро­вих бу­ря­ках, лю­церні у бо­ротьбі з луч­ним ме­те­ли­ком, під час об­роб­ки хме­лю про­ти ли­с­то­г­ри­зу­чих со­вок, луч­но­го та стеб­ло­во­го ме­те­ликів.
Ден­д­ро­ба­цилін ви­го­тов­ля­ють на ос­нові Bacillus thuringiensis var. den­drolimus, яку виділи­ли з хво­рих гу­се­ниць сибірсько­го шов­ко­пря­да. За­сто­со­ву­ють на посівах лю­цер­ни, цу­к­ро­вих бу­ряків і со­няш­ни­ку про­ти луч­но­го ме­те­ли­ка, со­вок, п’ядунів, на ово­че­вих куль­ту­рах — про­ти ка­пу­с­тя­них біланів і молі, вогні­вок, на пло­до­вих куль­ту­рах — про­ти яб­лу­не­вої, пло­до­вої мо­лей, п’ядунів, біла­на жил­ку­ва­то­го, зо­ло­то­гуз­ки, ли­с­то­війок, аме­ри­кансь­ко­го біло­го ме­те­ли­ка, кільча­с­то­го та не­пар­но­го шов­ко­прядів, яб­лу­не­вої пло­до­жер­ки, на ягідни­ках — про­ти п’ядунів, смо­ро­ди­но­вої ли­с­товій­ки, пиль­щиків, аг­ру­со­вої вогнівки.
   Біток­си­ба­цилін (БТБ) роз­роб­ле­но на ос­нові Bacillus thuringiensis var. thu­ringiensis, виділе­ної з хво­рих гу­се­ниць у Кри­му. Крім ен­до­ток­си­ну, містить тер­мо­стабільний ек­зо­ток­син. Ви­роб­ляється у спосіб гли­бин­но­го куль­ти­ву­ван­ня в рідко­му жи­виль­но­му се­ре­до­вищі з даль­шим сушінням без по­пе­ред­ньої се­па­рації. За­вдя­ки то­му, що в пре­па­раті містять­ся ток­си­ни двох типів, він ефек­тивніший про­ти ли­с­то­г­ри­зу­чих гу­се­ниць, ніж опи­сані ви­ще пре­па­ра­ти. Зо­к­ре­ма, Біток­си­ба­цилін ефек­тивніший про­ти ли­чи­нок ко­ло­радсь­ко­го жу­ка, гу­се­ниць ба­вов­ни­ко­вої сов­ки, ка­ра­д­ри­ни, лю­цер­но­во­го дов­го­но­си­ка, ка­пу­с­тя­ної му­хи, па­ву­тин­но­го кліща та інших шкід­ників. Ек­зо­ток­син ви­яв­ляє та­кож ові­цид­­ну дію, то­му об­роб­ка ним яй­це­кла­док ко­ло­радсь­ко­го жу­ка, кільча­с­то­го шов­ко­пря­да при­во­дить до за­ги­белі ли­чи­нок, що вип­ло­д­жу­ють­ся з яєць. Га­уп­син — біологічний пре­па­рат, ство­ре­ний на ос­нові бак­терії Pseudomonas aureofaciens. Рідкий, титр — не мен­ше 10×109 жит­тє­здат­них клітин/мл. Ре­ко­мен­до­ва­ний про­ти гу­се­ниць яб­лу­не­вої пло­до­жер­ки, які відро­д­жу­ють­ся (5–7 л/га), 1–2 об­роб­ки че­рез 7–10 днів про­ти кож­но­го по­коління. Пре­па­ра­ту при­та­ман­на фунгіцид­на дія про­ти парші, бо­рош­ни­с­тої ро­си, пло­до­вої гнилі яб­луні та груші. Нор­ма ви­т­ра­ти — 5–10 л /га.
У бо­ротьбі з гри­зу­на­ми за­сто­со­ву­ють пре­па­рат Бак­те­ро­ден­цид, ство­ре­ний на ос­нові бак­терій Salmonella enteritidis var., які спри­чи­ня­ють ми­шачий тиф у гри­зунів. Па­то­ген­ною ос­но­вою пре­па­ра­ту є життєздатні спо­ри на­зва­них ви­ще бак­терій. Ви­пу­с­ка­ють дві фор­ми бак­те­ро­ден­ци­ду — зер­но­вий і аміно­кістко­вий.
   Бак­те­ро­ден­цид зер­но­вий во­ло­гий ви­го­тов­ля­ють із ціло­го зер­на пше­ниці, яч­ме­ню, вівса, роз­бух­ло­го від за­мо­чу­ван­ня і ви­т­ри­ман­ня в ав­то­клаві. Во­ло­гість йо­го ста­но­вить 50–60%. У 1 г йо­го містить­ся 2,5–5 млрд спор бак­терій. Смер­тель­на до­за — від 2–3 для ми­шо­подібних гри­зунів, до 10–20 зе­рен — для щурів. У гер­ме­тич­но за­кри­тих бан­ках мо­же зберіга­ти­ся до ше­с­ти місяців. Бак­те­ро­ден­цид зер­но­вий су­хий та­кож ви­го­тов­ля­ють із ціло­го зер­на, але во­логістю не мен­ше 14%. В 1 г су­хо­го пре­па­ра­ту міс­тить­ся 2–3 млрд спор бак­терій. У гер­ме­тич­них бан­ках зберігається до двох років. Ви­ко­ри­с­то­ву­ють про­ти ми­шей і полівок усіх видів на­весні, взим­ку або во­се­ни в місцях се­зон­но­го скуп­чен­ня гри­­зунів. Нор­ма ви­т­ра­ти — 2 кг/га. Бак­те­ро­ден­цид амінокістко­вий во­ло­гий ви­го­тов­ля­ють за гли­бин­но­го ви­ро­щу­ван­ня бак­терій на рідких жи­виль­них се­ре­до­ви­щах із послідо­вною се­па­рацією та змі­шу­ван­ням із кістко­вим бо­рош­ном. Пре­па­ра­тив­на фор­ма — круп­но­зер­ни­с­та сип­ка ма­са сіро­го ко­ль­о­ру во­логістю 6%, титр — не мен­ше 0,1 млрд/г. Хар­чо­ва ос­но­ва при­на­ди, за­леж­но від ви­ду гри­зунів, та­ка: для во­дя­ної полівки — овочі, си­ра кар­топ­ля; сірих і чор­них па­цюків — зер­но, ва­ре­на ка­ша; полівок зви­чай­ної та гур­то­вої — на­мо­че­не на­буб­нявіле зер­но.
Із гриб­них біоп­ре­па­ратів про­мис­ловість ви­роб­ляє мікробіо­ло­гічний пре­па­рат, ство­ре­ний на ос­нові му­с­кар­ди­но­го гри­ба бо­верії — Beaveria bassiana Bals. Bau. Гриб ут­во­рює конідії і гли­бинні спо­ри (бла­с­то­с­по­ри). Тех­но­логія ви­роб­ництва пре­па­ра­ту роз­роб­ле­на в ук­раїнсько­му НДІ за­хи­с­ту рос­лин під керівництвом М. Те­лен­ги. Пе­ци­ломін, ство­ре­ний на ос­нові ен­то­мо­па­то­ген­но­го гри­ба Paecilomyces farinosus, ура­жує ба­га­ть­ох ко­мах, а та­кож па­ву­ко­подібних під час зимівлі. Су­хий по­ро­шок, титр — 6 млрд конідій/г. За­сто­со­ву­ють про­ти гу­се­ниць яб­лу­не­вої пло­до­жер­ки у період їхнього вхо­д­жен­ня у за­ляль­ко­ву­ван­ня або зимівлю. Ме­та­ри­зин — мікробіологічний пре­па­рат, ство­ре­ний в Ук­ра­їнсько­му НДІ за­хи­с­ту рос­лин на ос­нові гри­ба зе­ле­на мю­с­кар­ди­на — Me­tar­rhyzium anisopliae. Дія пре­па­ра­ту упо­вільне­на, оз­на­ки хво­ро­би про­яв­ля­ють­ся че­рез 30–50 днів за вне­сен­ня в грунт 30 кг/га. Ви­про­бо­вується про­ти шкідників, які жи­вуть у грунті (дро­тя­ни­ки, не­справжні дро­тя­ни­ки, бу­ря­ко­вий і лю­цер­но­вий дов­го­но­си­ки то­що). Не­ма­то­фагін — пре­па­рат, ство­ре­ний на ос­нові гри­ба Arthrobotrys oligospora про­ти не­ма­тод і, зо­к­ре­ма, га­ло­вих. За­сто­со­ву­ють про­ти га­ло­вої не­ма­то­ди Meloidogyne incognita в за­хи­ще­но­му грунті на огірку і то­маті. Пре­па­рат вно­сять у грунт (100–150 г/м2) на гли­би­ну до 20 см за 2–3 тижні до ви­са­д­жу­ван­ня роз­са­ди, а та­кож під рос­ли­ни в лун­ку під час ви­са­д­жу­ван­ня 5–10 г/рос­ли­ну та в зо­ну ко­ренів у період ве­ге­тації — 100–150 г/м2. Ви­ко­ри­с­то­ву­ють як засіб зни­щен­ня гель­мінтів у ком­по­с­тах, які за­сто­со­ву­ють для ви­ро­щу­ван­ня пе­че­риць. Ло­калізує во­г­ни­ща шкідли­вих не­ма­тод. Вер­ти­цилін — кон­цен­т­рат су­с­пензії на ос­нові гри­ба Verticillium lecanii. Це ефек­тив­ний пре­па­рат для за­хи­с­ту сільсько­го­с­по­дарсь­ких і де­ко­ра­тив­них куль­тур за­кри­то­го грун­ту від теп­лич­ної біло­к­рил­ки та різних видів по­пе­лиць.

Інтерв'ю
ТОВ «Дніпро-99» — це релоковане підприємство. З 1999 року успішно працювало на Херсонщині, там обробляли 200 га землі, вирощували овочеві культури (моркву, редиску, цибулю яру та озиму, столові буряки, коренеплідну селеру, солодкий перець... Подробнее
Оцалюк Олесь Анатолійович – директор ФГ «Фортуна Агро-Д», що в смт Антоніни на Хмельниччині. В обробітку біля 1500 га ріллі та одні з кращих результатів для даної зони вирощування сільгоспкультур. Як це йому вдається – він люб’язно... Подробнее

1
0