Антиоксиданти — проти згіркнення кормів

Для підтримання фізіологічного стану тварин на належному рівні і керованого управління продуктивністю корми мають відповідати заданим показникам поживності. Найважливіші поживні речовини кормів — жири, які, на жаль, найчастіше руйнуються внаслідок окислення, та вуглеводи, які мають здатність набухати в кормі в процесі його зберігання та зумовлюють їхнє окислення. Реакція окислення незворотна і протікає внаслідок хімічних змін, що відбуваються у кормі, та призводить до зменшення терміну зберігання сировини і готової кормопродукції. Таку реакцію часто називають автоокисленням, або просто згіркненням корму.

В. Попсуй, канд. с.-г. наук,
Сумський національний аграрний університет
Ця схильність до окислення пояснюється тим, що в кормах завжди міститься фермент каталізу окислення жирів — ліпоксидаза, за присутності окислювача (кисень повітря), який завжди присутній під час зберігання тих чи інших кормів. Задля запобігання згіркненню жирів до корму додають речовини, яким притаманні властивості протидії процесу окислення — антиоксиданти, що сприяють тривалому його зберіганню.

Використання антиоксидантів
Для досягнення потрібного енергетичного рівня приготованого комбікорму широко використовують жири, схильні до окислення. Такий концентрований корм втрачає кормову цінність, у ньому утворюються і накопичуються токсичні продукти ненасичених сполук (перекис, альдегіди, кетони та ін.), які не тільки негативно впливають на ріст, продуктивність та життєздатність тварин, але й викликають захворювання аліментарного характеру.
Тому великий інтерес у цьому сенсі становлять антиоксиданти, інгібітори, природні та синтетичні речовини, які пригнічують активність ферментів, що зумовлюють окислювальні реакції в кормах за наявності в них різних продуктів окислення.
   Антиокислювачами є природні й синтетичні речовини. До природних антиоксидантів, які містяться у клітинах рослин і тварин, належать фосфатиди лецитин і кефалін, деякі фенольні сполуки, серотонін, адреналін, білірубін, катехіни, бетаїн, амінокислоти глутатіон, цистин і цистеїн, бензойна кислота, деякі стероїдні гормони тощо. Кількість таких антиоксидантів порівняно мала.
   Антиоксиданти також складаються із речовин-антиподів: синергістів, що посилюють їхню дію, і антагоністів, які гальмують прояв їхніх протиокислювальних властивостей. Деяким синергетикам самим по собі не притаманна антиокислювальна властивість, проте вони в півтора-два рази підвищують стабілізуючу дію антиоксидантів. До таких віднесено: лимонну, яблучну, винну й аскорбінову кислоти, деякі амінокислоти, поліфосфати та ін.
Під час складання рецептів комбікормів слід також брати до уваги таке: мікроелементи кобальт, мідь, марганець і залізо знижують стійкість жиророзчинних вітамінів, каротину і незамінних (ненасичених) жирних кислот, що потребує стабілізації в комбікормах тих речовин, які руйнують інші речовини. Наприклад, вітамін А перед введенням у комбікорм необхідно стабілізувати, а щоб він не руйнувався від впливу мікроелементів, його попередньо покривають плівкою із желатину або із синтетичних речовин.
Рафіновані жири гіркнуть швидше, тому що рафінування звільняє жири від природних антиокислювачів. У зв’язку з цим внесення у комбікорми жирів, які менше очищені, вигідніше, ніж використання чистих.
   Комбікормова промисловість використовує синтетичні антиокислювальні речовини. Апробованими антиоксидантами вважають кормові добавки, що містять бутилгідрокситолуол (агідол), бутилоксианізол, сантохін (етоксиквін), дилудин, фенозан та ін. На жаль, додавання одного антиоксиданта зазвичай не гарантує оптимального захисту від окислення.
Наприклад, для найбільш широковживаного препарату — сантохіну негативним фактором внесення в комбікорм є те, що останній не можна піддавати тепловій обробці, оскільки цей антиоксидант розпадається вже за температури 60°С. Для стабілізації жирів іноді використовують пропілгалат у кількості 0,01–0,02%. Цей засіб ефективно гальмує окислення жирів, проте відмічено, що наявність його в жирі у кількості 0,02% знижує біологічну цінність останнього.
Використання моноантиоксидантів не спроможне повністю вберегти кормові продукти від псування. Тому найчастіше одночасно використовують кілька антиокислювачів, що взаємно підсилюють дію один одного. Сьогодні для потреб тваринництва виробляють цілий спектр антиоксидантних засобів (як правило, це складні за вмістом препарати). Суміш кількох антиоксидантів із додаванням до їхнього складу продуктів у хелатній формі дає ширший захисний вплив, але такі препарати різняться за механізмами хімічної дії (хелатизація, поглинання радикалів і кисню, розірвання ланцюгів, відновлення ненасичених подвійних зв’язків).

Спектр антиокислювальних препаратів
Застосування того чи іншого протиокисного засобу залежить не стільки від виду тварин, скільки від складу кормових інгредієнтів, умов і тривалості збереження та технології виробництва комбікорму.
Як правило, застосовують складні кормові добавки, які зберігають жири у складі кормової сировини і в комбікормі. Компанієя Global Nutrition International (Франція) пропонує використовувати препарат САНТИОКС, який діє як синергічна суміш антиоксидантів. Діючі компоненти кормового засобу (бутилгідрокситолуол, етоксиквін, бутилгідроксианізол, лимонна кислота) одночасно захищають жири рослинного і тваринного походження, жиророзчинні вітаміни і каротиноїди від окислення.

Аналогічною дією відзначаються і кормові антиоксидантні засоби серії Локсидан (Loxidan) виробництва «Ломан Анімал Хелс ГмбХ & Ко. КГ» (Німеччина), спроможні запобігати ліпідному окисленню у всіх типах комбікормів. Ці засоби також складні за вмістом діючих речовин. Наприклад, суміш антиоксидантів Локсидан ТД 100 включає: бутилгідрокситолуол (Е 321) — 17%, етоксиквін (Е 324) — 2,4, пропілгалат (Propyl gallate) (Е 310) — 6, лимонну кислоту (Е 330) — 25%.

Сьогодні в Україні поширене використання протиокислювального засобу Оксистат англійського виробника Agil. Усі інгредієнти мають синергічні властивості, схвалені Європейським Союзом і включають три відомих антиоксиданти, а також лимонну кислоту. Цей хелатний засіб затримує початок окислювання і не погіршує «працездатності» мікроелементів. Антиоксидантний комплекс використовують для збереження як окремих кормових засобів (жирів, олій, м’ясо-кісткового та рибного борошна), так і кормових концентратів, преміксів та комбікормів. Після введення до корму препарат стабільно працює впродовж не менш ніж півроку і зберігає колір, запах і смак продуктів.

У табл. 2 наведено оптимальні норми введення деяких антиоксидантів у корми. Використання протиокисних препаратів у повнораціонних комбікормах для курей-несучок підвищує вітамінну повноцінність та інкубаційні якості яєць, збільшує відсоток виведення і збереження молодняку, профілактує синдром ожиріння печінки, що позитивно позначається на продуктивності птиці. Включення антиоксидантів у повнораціонні комбікорми для курчат-бройлерів і ремонтного молодняку курей яєчних і м’ясних кросів оберігає їх від захворювання на аліментарну енцефаломаляцію. Водночас відмічено підвищення живої маси курчат на 2–7% за одночасного зниження витрат корму на 1 кг приросту на 6–12%. Добавка антиоксидантів до трав’яного борошна сприяє скороченню втрат каротину на 30–50% і більше і захищає його від пліснявіння.
Тільки використання добре вивчених антиоксидантних препаратів дає змогу розширити спектр застосування новітніх розробок у кормовиробництві. Останнім часом у технології кормоприготування і годівлі тварин впроваджують використання нових, дешевших, кормових засобів. Деякі науковці економічно обгрунтували і підтвердили на практиці доцільність використання в комбікормах не жирів у чистому вигляді, а повножирових компонентів, таких як екструдована повножирова соя, повножирове насіння соняшнику. Повножирові компоненти мають цілу низку переваг, але швидко втрачають якість унаслідок активного протікання в них процесів переокислення жирів. Наприклад, у повножировій екструдованій сої за 30 днів зберігання число переокислення жиру може збільшитися вшестеро, а через два місяці зберігання — в 23 рази. Через два місяці згірклий корм практично стає непридатним для згодовування тваринам.
Важливою властивістю сучасних кормових препаратів є їхня технологічність, для виробництва кормосумішей — це здатність гомогенізуватися. Таким ознакам відповідає сухий комплексний препарат ЕНДОКС (Kemin Europa N.V, Бельгія). За норми введення в комбікорм 0,125 кг/т він не тільки добре змішується, створює велику площу контакту з жирами корму (загальна сумарна площа — 5500 см2), а також цей антиоксидант не злежується у процесі зберігання і ще тривалий час не втрачає здатності перешкоджати накопиченню продуктів окислення в кормовій сировині, вітамінно-мінеральних преміксах, білкових концентратах і готових кормах.
Рідкий комплекс антиоксидантів Рендокс Плюс (того самого виробника з Бельгії), оберігає від окислення жири, жиророзчинні вітаміни, каротин у складі кормової сировини. Складний препарат має ширший спектр дії і більшу ефективність, що дає змогу запобігти втратам якості тваринних жирів, рослинних олій, м’ясо-кісткового та рибного борошна, готових комбікормів внаслідок окислення жирів і, отже, збільшити тривалість зберігання кормової сировини, підвищити продуктивність тварин і, що важливо — не втрачає активності після термічної обробки корму.
Компанія Lucta (Іспанія) розробила сучасний кормовий препарат Луктанокс. Його властивості визначаються комплексом антиоксидантів, що входять до його складу. Вони запобігають окисленню жиру в кормах, збільшують терміни зберігання олій і жирів у їхньому складі, сприяють мінімальній зміні смаку, аромату, кольору, структури і харчової цінності кормів, зберігають їхню сталу якість. Антиоксидант додають у комбікорми або премікси із розрахунку 15–45 г/т корму.
До уваги користувачів
Купляючи готові премікси або БМВД, ми бачимо в сертифікаті, що до складу більшості з них введено антиоксидант, але не вказано, що саме являє собою цей препарат, з яких інгредієнтів він складається. Виробники преміксів використовують антиоксидантні препарати винятково для захисту свого продукту, не попереджуючи про це клієнта. Стає незрозумілим, наскільки він протидіятиме окисленню під час зберігання кормів із вмістом складових тваринного походження, повножирових компонентів і олій. Тому в господарствах із власними кормовими потужностями потрібно визначитись із вибором протиоксидантного засобу, терміном його зберігання та кінцевої продукції, а також технологічністю використання. Дозування антиокислювальних засобів у преміксах або БВМД має запобігати згіркненню готового комбікорму. Потрібно також подбати про термостабільність поліантиоксидантів у застосуванні, наприклад, шляхом екструдації компонентів комбікорму.
Собівартість продукції тваринництва, особливо концентратозалежних галузей, на понад 50% залежить від ціни кормів. Тому підприємці намагаються закупляти кормові інгредієнти в той час, коли вони коштують мінімально. Купуючи кормові засоби із високим вмістом жирів, слід звертати увагу на їхню якість, оскільки за прояву процесу згіркнення корму жоден антиоксидантний засіб не вбереже його від небажаного подальшого розвитку окислення. Результат залежить не тільки від сировини, а також від умов зберігання компонентів для комбікормів, загальної чистоти та гігієни в кормоцеху або на комбікормовому заводі та суворого дотримання умов інструкції із використання препарату. А те, що антиоксидантні препарати проявляють додатково властивість стимуляторів росту і продуктивності сільськогосподарських тварин і птиці, не підлягає сьогодні жодному сумніву.