Спецможливості
Технології

Зи­му­ю­чий за­пас і про­гноз роз­вит­ку шкідників бу­ряків і со­няш­ни­ку

16.01.2013
662
Зи­му­ю­чий за­пас і про­гноз роз­вит­ку шкідників бу­ряків і со­няш­ни­ку фото, ілюстрація

Із по­над 960 тис. га сільго­с­пугідь Київщи­ни 40% зай­ма­ють зер­нові та зер­но­бо­бові куль­ту­ри, але знач­ної ува­ги по­тре­бу­ють і технічні — 17–20% посівних площ. Се­ред них у 2012 р. со­няш­ни­ком бу­ло засіяно 87 тис. га, а цу­к­рові бу­ря­ки зай­ма­ли 28 тис. га. Роз­ши­рен­ня аре­а­лу ви­ро­щу­ван­ня со­няш­ни­ку (в усіх рай­о­нах і на Поліссі) та змен­шен­ня посівів цу­к­ро­вих бу­ряків по­тре­бу­ють по­си­ле­ної ува­ги в пи­тан­нях за­хи­с­ту цих куль­тур.

Із по­над 960 тис. га сільго­с­пугідь Київщи­ни 40% зай­ма­ють зер­нові та зер­но­бо­бові куль­ту­ри, але знач­ної ува­ги по­тре­бу­ють і технічні — 17–20% посівних площ. Се­ред них у 2012 р. со­няш­ни­ком бу­ло засіяно 87 тис. га, а цу­к­рові бу­ря­ки зай­ма­ли 28 тис. га. Роз­ши­рен­ня аре­а­лу ви­ро­щу­ван­ня со­няш­ни­ку (в усіх рай­о­нах і на Поліссі) та змен­шен­ня посівів цу­к­ро­вих бу­ряків по­тре­бу­ють по­си­ле­ної ува­ги в пи­тан­нях за­хи­с­ту цих куль­тур.

К. Банніко­ва, на­чаль­ник відділу
про­гно­зу­ван­ня, канд. с.-г. на­ук,
Дер­жав­на інспекція за­хи­с­ту рос­лин Київської обл.

Со­няш­ник у Київській об­ласті по­шко­д­жу­ва­ли дев’ять видів шкідників, а на цу­к­ро­вих бу­ря­ках — ос­нов­них 8–12 видів. Се­ред шкідли­вих об’єктів най­по­ши­реніші ба­га­тоїдні ко­ма­хи, а са­ме: дро­тя­ни­ки та не­справжні дро­тя­ни­ки, ли­чин­ки пла­с­тин­ча­с­то­ву­сих, дов­го­но­си­ки, гу­се­ниці підгри­за­ю­чих со­вок. Ли­с­тя со­няш­ни­ку та цу­к­ро­вих бу­ряків уш­ко­д­жу­ва­ли: луч­ний ме­те­лик, ли­с­то­г­ри­зучі сов­ки, по­пе­лиці.
Ли­чин­ки трав­не­вих хрущів по­шко­д­жу­ва­ли рос­ли­ни бу­ряків, со­няш­ни­ку та інших сільгоспкуль­тур. На ок­ре­мих пло­щах у півден­них рай­о­нах во­ни за­вда­ли шко­ди цу­к­ро­вим бу­ря­кам у се­ред­нь­о­му на рівні 3%, а на ок­ре­мих пло­щах, де чи­сельність ли­чи­нок ста­но­ви­ла 4,5 екз./м2, — до 25% рос­лин у слаб­ко­му і се­ред­нь­о­му сту­пе­нях. За ре­зуль­та­та­ми осінніх грун­то­вих роз­ко­пок, се­ред­ня чи­сель­ність ли­чи­нок ли­ши­ла­ся на рівні по­пе­ред­нь­о­го ро­ку — 2,3–2,7 екз./м2. Най­ви­щу їхню кількість відміча­ли у гос­по­дар­ст­вах Пе­ре­я­слав-Хмель­ниць­ко­го, Та­ра­щансь­ко­го, Яго­тин­сь­ко­го рай­онів, де в се­ред­­ньо­­му на­ра­хо­ву­ва­ли від 5,6 до 11 екз. ли­чи­нок хрущів на 1 м2.
Помітно по­си­ле­ним про­ти ми­ну­ло­го ро­ку був літ черв­не­вих хрущів на ліво­бе­режжі об­ласті. Оскільки за­ходів за­хи­с­ту про­ти хрущів не про­во­ди­ли, то во­ни ма­со­во розліта­ли­ся на яй­це­клад­ку на про­сапні куль­ту­ри. Ли­чин­ки черв­не­вих хрущів по­шко­ди­ли 2% со­няш­ни­ку, по 3% — цу­к­ро­вих бу­ряків і ку­ку­руд­зи. Чи­­сель­ність ли­чи­нок на цих куль­ту­рах ста­но­ви­ла 2–3,5 екз./м2. Де­що ви­ща їх­­ня кількість спо­с­теріга­ла­ся по­бли­зу лісо­смуг, а та­кож на при­са­диб­них ділян­ках.
За ре­зуль­та­та­ми осінніх грун­то­вих роз­ко­пок, за­се­леність дро­тя­ни­ка­ми ста­но­ви­ла 61% об­сте­же­них площ сівозміни Київщи­ни, що май­же на рівні по­пе­ред­нь­о­го ро­ку. За ви­до­вим скла­дом се­ред ко­ва­ликів пе­ре­ва­жа­ли тем­ний і посів­ний. Се­ред­ню чи­сельність шкідни­ка по об­ласті — 1,5 екз./м2, мак­си­маль­ну — 2,2–4 екз./м2 — обліко­ву­ва­ли в гос­по­дар­ст­вах Виш­го­родсь­ко­го, Сквир­сь­ко­го, Біло­церківсько­го і Та­ра­щансь­ко­го рай­онів. У році, що на­став, шкідливість дро­тя­ників виз­на­ча­ти­меть­ся об­ся­га­ми за­сто­су­ван­ня грун­то­вих інсек­ти­цидів, а та­кож впли­вом по­год­них умов.
   Найбільша шкідливість дро­тя­ників спо­с­теріга­лась у посівах цу­к­ро­вих бу­ряків і на ба­га­торічних бо­бо­вих тра­вах (відповідно — 3,4 та 5%). По­шко­д­же­но до 2% сходів со­няш­ни­ку. На­явні спри­ят­ливі пе­ре­ду­мо­ви для зро­с­тан­ня чи­сель­ності грун­то­вих шкідників, а точ­ну їхню кількість у пе­ре­ра­хун­ку на 1 м2 виз­на­ча­ють осінніми та вес­ня­ни­ми грун­то­ви­ми роз­коп­ка­ми. То­му по­ля із знач­ною кіль­кістю та­ких шкідників слід відво­ди­ти під посіви бо­бо­вих, греч­ки, про­са і, ос­тан­нь­ою чер­гою, — під про­сапні куль­ту­ри, до­три­му­ва­ти­ся сівозміни. Такі за­хо­ди погіршу­ють умо­ви жив­лен­ня і роз­вит­ку шкідників. За умов не­до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня грун­ту, особ­ли­во в ран­нь­о­вес­ня­ний період, шко­до­чинність дро­тя­ників мо­же бу­ти ниж­чою від зга­да­ної ви­ще.
По­ши­реність поліфа­гу сіро­го бу­ря­ко­во­го дов­го­но­си­ка і щільність за­ля­ган­ня жуків ли­ши­ли­ся на рівні по­пе­редніх років (рис. 1). Сірий бу­ря­ко­вий дов­го­но­сик за­се­ляв 60–92% об­сте­же­них площ посівів цу­к­ро­вих бу­ряків за се­ред­ньої чи­сель­ності 0,3–0,5, мак­си­маль­но — 2 екз./м2. Осінніми грун­то­ви­ми об­сте­жен­ня­ми сіро­го дов­го­но­си­ка ви­яв­ле­но в усіх бу­ря­косійних рай­о­нах на 59% об­сте­же­них площ се­ред­нь­ою чи­се­ль­ніс­тю 0,5 екз./м2, що ви­ще торішніх по­каз­ників. На­весні знач­ну не­без­пе­ку схо­дам со­няш­ни­ку ста­но­ви­ли сірий і чор­ний дов­го­но­си­ки. Сіро­го дов­го­но­си­ка ви­яв­ля­ли на всіх пло­щах со­няш­ни­ку, се­ред­ня чи­сель­ність йо­го ста­но­ви­ла 0,4 екз./м2 (що ниж­че, ніж у ми­ну­лому ро­ці), про­те ним бу­ло по­шко­д­же­но в се­ред­нь­о­му 21, мак­си­маль­но — 57% рос­лин.
   У 2013 р. на­весні в період сходів сі­рий дов­го­но­сик за­ли­шить­ся ос­нов­ним шкід­ни­ком со­няш­ни­ку і являтиме за­­гро­зу посівам. Про­ве­ден­ня за­хис­них за­­ходів про­ти зви­чай­но­го бу­ря­ко­во­го дов­го­но­си­ка, а та­кож бо­роть­ба з бур’я­на­ми (особ­ли­во осо­та­ми) зни­зять чи­сельність сіро­го дов­го­но­си­ка у посівах бу­ряків і со­няш­ни­ку до гос­по­дарсь­ко невідчут­них.
Зви­чай­ний бу­ря­ко­вий дов­го­но­сик мав по­ши­рен­ня в усіх бу­ря­косійних рай­о­нах, але най­не­без­печнішим був у цен­т­раль­них і східних рай­о­нах об­ласті. Йо­го про­бу­д­жен­ня і вихід із грун­ту впро­довж кількох років роз­по­чи­нається в другій де­каді квітня. Гли­бо­ке за­ля­ган­ня дов­го­но­сиків, що зи­му­ва­ли на гли­бині 40–50 см, зу­мо­ви­ло роз­тяг­ну­тий їхній вихід у 2012 р., то­му ма­со­ве роз­се­лен­ня шкідни­ка спо­с­теріга­ло­ся в третій де­каді квітня. Теп­ла по­го­да ос­танніх днів квітня і пер­шої по­ло­ви­ни трав­ня (тем­пе­ра­ту­ра по­віт­ря вдень підви­щу­ва­ла­ся до 30°С) спри­я­ла ак­тив­но­му ви­хо­ду шкідни­ка, йо­го пе­реміщен­ню грун­том, а та­кож льо­ту жуків. Роз­се­лен­ня жуків льот­ним шля­хом роз­по­ча­ло­ся в ос­танні дні квіт­ня, в полі зо­ру за 10 хв проліта­ло від 2 до 10 екз. шкідни­ка. У цей період чи­сель­ність дов­го­но­сиків на схо­дах відчут­но зрос­ла. У се­ред­нь­о­му во­на ста­но­ви­ла 2,5 екз./м2, мак­си­маль­на на ок­ре­мих пло­щах ся­га­ла 8 екз./м2.
Відміча­ли за­ги­бель дов­го­но­сиків (до 60%) унаслідок дії об­роб­ле­но­го інсек­ти­ци­да­ми насіння. У першій де­каді трав­ня спо­с­теріга­ли дру­гу хви­лю ви­хо­ду зви­чай­но­го бу­ря­ко­во­го дов­го­но­си­ка і йо­го роз­се­лен­ня (пе­ре­важ­но пішим і по­ча­с­ти — льот­ним шля­ха­ми) на посіви цу­к­ро­вих бу­ряків. У цей час на бу­ря­ко­вих план­­таціях у зоні йо­го постійно­го по­ши­рен­ня на­ра­хо­ву­ва­ли 0,5–4 екз./м2. У по­лі зо­ру за 10 хв. проліта­ло 1–4 екз. жуків.
По­шко­д­женість сходів дов­­­­го­но­си­ка­ми в се­ред­нь­о­му ста­но­ви­ла 51%, за кра­я­ми ок­ре­мих площ ся­га­ла 80%. Мак­си­маль­но ви­со­ка чи­­сель­ність дов­го­но­сиків ви­яв­ле­на, як і в по­пе­ред­нь­о­му році, в гос­по­дар­ст­вах Біло­церків­сько­го, Ка­гар­лиць­ко­го, Обу­хів­­сько­го, Та­ра­щансь­ко­го та Сквирсь­ко­го рай­онів. Крім то­го, на площі 7,4 тис. га бу­ря­чищ 2011 р. жу­ки зви­чай­но­го бу­ря­ко­во­го дов­го­но­си­ка чи­сельністю 0,7 екз./м2 ли­ши­лись у діапа­узі та за­гро­жу­ва­ти­муть посівам бу­ряків. Теп­ла і три­ва­ла осінь да­ла змо­гу жу­кам відро­ди­ти­ся та піти на зимівлю в най­зи­мостійкішій стадії (рис. 2).
Вра­хо­ву­ю­чи тен­денцію в 2013 р. до змен­шен­ня посівних площ бу­ряків в об­ласті, навіть за не­спри­ят­ли­вих умов зи­мівлі та ви­со­кої за­ги­белі шкідни­ка слід очіку­ва­ти ви­со­ку кон­цен­т­рацію жуків на посівах і пла­ну­ва­ти дво­ра­зо­ву об­роб­ку всіх площ куль­ту­ри. Щоб об­ме­жи­ти за­се­лен­ня сходів бу­ряків дов­го­но­си­ка­ми «пішою хо­дою», про­во­дять об­­ко­пу­ван­ня бу­ря­чищ і посівів бу­ряків ло­виль­ни­ми рівча­ка­ми в рай­о­нах по­­стійно­го їхньо­го по­ши­рен­ня.
На цу­к­ро­вих бу­ря­ках кри­латі по­пе­лиці з’яви­ли­ся в першій де­каді трав­ня. У по­ло­вині трав­ня спо­с­терігав­ся ма­со­вий роз­ви­ток по­пе­лиці на сто­ло­вих бу­ря­ках при­са­диб­них діля­нок. За­се­леність рос­лин ся­га­ла 100% за чи­сель­ності ли­чи­нок 8–36 екз./рос­ли­ну. Ток­си­кація сходів та хімічні об­роб­ки стри­му­ва­ли роз­ви­ток шкідни­ка. Та­ка за­се­леність рос­лин збе­ріга­ла­ся до по­ло­ви­ни черв­ня, ко­ли бу­ло за­се­ле­но 4–14% рос­лин за чи­сель­ності 2–16 ли­чи­нок на рос­ли­ну. Із лип­ня за­се­леність рос­лин зни­зи­ла­ся за­вдя­ки ен­то­мо­фа­гам, чи­сельність яких ста­но­ви­ла 1 екз. на за­се­ле­ну рос­ли­ну, а та­кож ура­же­ності 15% шкідни­ка ен­то­мо­ф­то­ро­ви­ми гри­ба­ми. Осінь 2012 р. бу­ла теп­ла і три­ва­ла, що спри­я­ло відкла­дан­ню яєць сам­ка­ми бу­ря­ко­вої ли­ст­ко­вої по­пе­лиці на пер­вин­них гос­по­да­рях. На 1 п. м гілок ча­­гар­ників на­ра­хо­ву­ва­ли 16–18 екз. яєць. У 2013 р. роз­ви­ток по­пе­лиць за­ле­жа­ти­ме від по­год­них умов вес­ня­но-літньо­го періоду та якості ток­си­кації на­сіння.
Бу­ря­ко­ва міну­ю­ча му­ха роз­ви­ва­ла­ся в двох по­коліннях. У пер­шо­му по­колінні нею бу­ло за­се­ле­но 48% об­сте­же­них площ, по­шко­д­женість рос­лин у се­ред­­ньо­му по об­ласті ста­но­ви­ла 5,2%, мак­си­маль­на ся­га­ла 23%. У дру­го­му по­ко­лінні бу­ря­ко­ва му­ха по­шко­ди­ла від 3 до 12% рос­лин у слаб­ко­му сту­пені. Зи­му­ю­чий за­пас шкідни­ка ста­но­вить 1 екз./м2, мак­­си­маль­но — 2, що більше, ніж ми­ну­ло­го ро­ку. У 2013 р. по­ши­рен­ня і шкід­ливість бу­ря­ко­вої му­хи за­ле­жа­ти­ме від по­год­них умов вес­ни та якості ток­си­ка­ції насіння бу­ряків.
   Із ли­с­то­г­ри­зу­чих со­вок шко­ди­ли сов­ка-гам­ма та не­знач­ною мірою — ка­пу­с­тя­на сов­ка. Пер­шу ви­яв­ля­ли на 19% об­­сте­же­них площ, нею бу­ло по­шко­д­же­но 5–8% рос­лин со­няш­ни­ку, та 3–13% цу­к­ро­вих бу­ряків за чи­сель­ності 0,6 екз./м2 (удвічі мен­ше, ніж по­пе­ред­нь­о­го ро­ку). Ка­пу­с­тя­ною сов­кою бу­ло охоп­ле­но 9% об­сте­же­ної площі. Гусінь по­шко­ди­ла 4–10% рос­лин цу­к­ро­вих бу­ряків та осе­ред­ко­во — со­няш­ник за чи­сель­ності 1,4 екз./м2. У 2013 р. за на­стан­ня спри­ят­ли­вих по­год­них умов, відсут­ності вчас­них за­ходів за­хи­с­ту мож­ли­ве зро­с­тан­ня чи­сель­ності та шкід­ли­вості лу­с­ко­кри­лих у посівах со­няш­ни­ку.
Геліхри­зові по­пе­лиці по­ча­ли за­се­ля­ти посіви со­няш­ни­ку, як і в по­пе­редні ро­­ки, в по­ло­вині дру­гої де­ка­ди трав­ня. За­се­лен­ня рос­лин відбу­ва­ло­ся по­сту­по­во. На­прикінці трав­ня бу­ло за­се­ле­но 35% рос­лин, по одній ко­лонії на рос­ли­ну. На­далі за­се­лені площі ста­но­ви­ли 57%, за­се­лен­ня шкідни­ком рос­лин із країв посіву — 8%, по­се­ре­дині по­ля — 3%, на рос­ли­ну обліко­ву­ва­ли по 1 екз. іма­го та 1–3 ли­чин­ки. Зни­жен­ня чи­сель­ності зу­мов­ле­но су­хою, спе­кот­ною по­го­дою та на­явністю ен­то­мо­фагів. У фазі дозріван­ня по­пе­лиць не ви­яв­ля­ли зов­сім. Роз­ви­ток по­пе­лиці в 2013 р. за­ле­жа­ти­ме від по­год­них умов вес­ня­но-літньо­го періоду.
   У другій де­каді лип­ня, у фа­зу цвітін­ня со­няш­ни­ку, відміче­но роз­ви­ток па­ву­тин­но­го кліща. За­се­лен­ня ним рос­лин про­хо­ди­ло по­сту­по­во. Фіто­фа­га ви­яв­ле­но на 3% рос­лин, 3–6 екз. на ли­с­ток. Ма­со­во­го по­ши­рен­ня шкідник не на­був, але в на­ступ­но­му році су­ха і спе­кот­на по­го­да літа спри­я­ти­ме роз­вит­ку кліщів.
Упер­ше за кілька де­сятків років на со­­няш­ни­ку у фазі ут­во­рен­ня суцвіть — по­ча­ток цвітіння відміче­но шкідливість пер­шо­го по­коління луч­но­го ме­те­ли­ка. По­шко­д­же­но в се­ред­нь­о­му 5,6% рос­лин (чи­сельність — 1 екз./м2). За по­оди­но­ко­го льо­ту ме­те­ликів за­гро­зи від гу­се­ниць не очіку­ють і бо­роть­би не про­во­дять. За слаб­ко­го льо­ту ме­те­ликів (1 екз. на 10 кроків) мож­на очіку­ва­ти чи­сельність гу­се­ниць ниж­че ЕПШ. За та­ких умов ре­ко­мен­до­ва­но про­во­ди­ти роз­пу­шу­ван­ня міжрядь про­сап­них куль­тур із при­си­пан­ням зо­ни ряд­ка після відхо­ду гу­се­ниць на за­ляль­ко­ву­ван­ня. Як­що си­ла льо­ту ме­те­ликів — 1–10 екз. на 10 кроків, мож­ли­ве ви­ник­нен­ня осе­редків гу­се­ниць у чи­сель­ності, що пе­ре­ви­щує ЕПШ: у по­сі­вах бу­ряків цу­к­ро­вих, кор­мо­вих, сто­ло­вих — 4–5 екз. у фазі двох-де­ся­ти справж­ніх листків та 15–20 екз./м2 — у другій по­ло­вині ве­ге­тації; со­няш­ник — 8–10 екз./м2 у фазі чо­ти­рь­ох-ше­с­ти лист­ків, 20 — у період фор­му­ван­ня ко­шиків і цвітіння.
Щоб за­побігти втра­там уро­жаю, ре­ко­мен­дується за­сто­со­ву­ва­ти ор­гані­за­цій­но-гос­по­дарські, аг­ро­технічні, хіміч­ні, біологічні за­хо­ди, зо­к­ре­ма: по­вер­нен­ня куль­ту­ри на по­ле в сівозміні че­рез шість років; кращі по­пе­ред­ни­ки — зер­нові ко­ло­сові, ку­ку­руд­за, го­рох; про­сто­ро­ва ізо­ляція насіннєвих і то­вар­них посівів на 1000 м; добір стійких про­ти хво­роб ви­со­ко­в­ро­жай­них сортів.

Інтерв'ю
Уявити розвиток будь-якого бізнесу без активного впровадження інформаційних технологій сьогодні неможливо. Вирощування сільськогосподарської продукції на відміну від промислових процесів вкрай чутливо до багатьох непередбачуваних факторів... Подробнее
Турбота про навколишнє середовище, збереження біорізноманіття, покращення медоносної бази, підтримка держави. Оперування сучасними знаннями, організація промислових пасік та інвестиції в переробне обладнання. Таким, цілком імовірно, може... Подробнее

1
0