Зерновий пул: співпраця або зайві проблеми?

В липневому додатку до "Пропозиції" - "Агрокомпас" - ми порушили тему так званого "зернового пулу", про який почали домовлятися "сільські" міністри трьох країн: Казахстану, Росії та України. Тоді своє бачення ситуації висловив президент Української зернової асоціації Володимир Клименко. Треба одразу зазначити: думки дуже слушні та прагматичні. Але, читаючи його інтерв'ю, не полишає думка, що чогось не вистачає, якогось ключового елемента, щоб картина набула закінченого вигляду.

Спочатку наведемо кілька цитат. На зустрічі з комісаром Європейського Союзу із сільського господарства Маріанн Фішер-Боель міністр аграрної політики України Юрій Мельник був вельми стурбований проблемами Росії та Казахстану:
"За словами (Юрія Мельника), сьогодні наші сусіди - Російська Федерація і Казахстан - висловлюють бажання працювати в портах Чорного моря на експорті зерна. І цю тему не раз обговорювали: як скоординувати дії без шкоди учасникам ринку, зокрема в портах Чорного моря, щоб покупець і продавець могли знайти один одного." (УНІАН, 16.06.2009).
Думка єврокомісара з цього приводу була ввічливо негативною: "Україна є членом СОТ, а Росія і Казахстан у цю організацію не входять. І я не хотіла б, щоб ці перемовини, які ведуться відносно так званого зернового пулу, створювали проблему моєму хорошому другу Мельнику у перемовинах з ЄС".
Інформацію про зустріч Юрія Мельника з Маріанн Фішер-Боель агентство УНІАН закінчує такою фразою: "Опитані УНІАН експерти вважають, що Україна не потребує входження в цю організацію".
Отже, вітчизняні експерти проти "зернового пулу", ЄС створить Україні проблеми, якщо та продовжуватиме ці ігри, а от Юрій Мельник - нібито "за". З чого б це?

Експорт зерна,
портова інфраструктура та Чорноморський флот РФ
У найближчій перспективі Україна може довести виробництво зерна до 80 млн тонн проти 53 млн тонн минулого року. Такий прогноз озвучив міністр агрополітики Юрій Мельник під час спільної прес-конференції з комісаром Європейської комісії з питань сільського господарства і розвитку сільської місцевості Маріанн Фішер-Боель, яка перебуває з дводенним візитом у Києві, повідомляє УКРІНФОРМ із посиланням на МінАП.
Разом з тим, український міністр зазначив, що одним із вузьких місць галузі є слабке елеваторне господарство, яке розраховане на зберігання 29 млн тонн зерна.
Ю.Мельник також підкреслив, що до початку нового сільгоспроку, тобто до 1 липня 2009 року, в Україні буде введено додаткові елеваторні потужності на 2 млн тонн. Крім того, новим напрямом розвитку інфраструктури експорту зерна міністр назвав ефективніше використання баржевого флоту для доставки зерна з віддалених районів до портів.
За даними міністра, потужності України з перевалювання зерна становлять до 42 млн тонн на рік, що дає змогу відправляти на експорт не лише українське зерно, а й зерно партнерів.
З початку нового сільгоспроку (з 1 липня 2008 року) Україна експортувала 28,5 млн тонн зерна. (Укрінформ, 16.06.2009).
І через місяць після цього "понесло" вже президента Росії, Дмітрія Мєдвєдєва.
Росія через 5-10 років зможе щорічно експортувати близько 50 млн тонн зерна, заявив президент РФ Дмітрій Мєдвєдєв.
"Якщо все буде гаразд і ми зможемо розвивати нашу аграрну галузь так само, як зараз, то через деякий час, можливо, через 5-10 років, ми зможемо поставляти на ринок щорічно до 50 млн тонн зерна", - сказав Д.Мєдвєдєв 10 липня в Аквілі на прес-конференції за підсумками саміту "вісімки". (Інтерфакс, 13.07.2009)
Ну й як же президент РФ бачить збільшення експорту зерна практично вдвічі?
Росія експортувала в 2008/09 МР рекордні 23 млн тонн зернових проти 13,6 млн тонн минулого сезону...
Теоретично Росія могла б експортувати й більше зерна, якби в країні була краще розвинута портова інфраструктура, вважає виконавчий директор аналітичного центру "СовЕкон" А.Сізов-молодший. "Минулого сезону ми практично на 100 відсотків використали свою портову інфраструктуру", - додає він.
Отже, Росії треба збільшити потужність власних портових терміналів удвічі. Наскільки це реально? В липневому номері "Пропозиції" в статті Сергія Феофілова "Куди дівся російський зерновий транзит?" розглядалися деякі перспективи розвитку російських портів Азовсько-Чорноморського басейну. Реально їх три: Новоросійськ, Туапсе та Тамань. Розглянемо перевалкові потужності цих портів.

Новоросійськ
Наразі через Новоросійськ експортується 60 відсотків російського зерна. У 2008 році через Новоросійськ було вивезено 6,317 млн тонн зерна. Нині потужності зернового терміналу використовуються на максимальну потужність, і потенціал для подальшого зростання вичерпано. Уже тепер у Новоросійському порту трапляються "затори". Можете уявити собі той хаос (не тільки на морі, але й на суші), який виникне в ньому через вісім років, коли туди перебазується весь Чорноморський флот Росії.

Туапсе
Через Туапсинський морський порт здійснюється експорт нафти та нафтопродуктів. Приблизний загальний вантажообіг порту становить близько 20 млн тонн. Будівництво потужного зернового терміналу в Туапсинському порту є вкрай малоймовірним, враховуючи плани розширення нафтобази та будівництва в порту терміналів з перевалювання зрідженого газу та сухих мінеральних добрив.

Тамань
Тамань - це станиця в Краснодарському краї Росії з населенням 10 тис. осіб на березі Таманської затоки. Найбільша глибина Таманської затоки - 5 метрів, тобто без проведення великих робіт із поглиблення дна важко говорити про великий потенціал майбутнього порту. Крім того, Таманська затока замерзає в середині грудня і покрита льодом до кінця березня. Вихід у Чорне море - через Керченську протоку.
Наразі в кількох кілометрах на південь від станиці Тамань у селищі Волна будується новий міжнародний вантажний морський порт. Там будується термінал із відвантаження аміаку. Планується, що з 2015 року Тамань стане третім за розміром російським портом.
За інформацією консалтингової компанії "Украгроконсалт" ("Пропозиція", №7, 2009), "у порту "Тамань" будують виробничо-перевалковий комплекс олієжирової сировини потужністю 0,5 млн тонн/рік з перспективою збільшення до 1,5 млн тонн/рік. У порту "Туапсе" планують будівництво такого самого комплексу для імпорту тропічних рослинних олій, а також комплекс для експорту рослинних олій."
Отже, реально суттєво збільшити обсяги експорту зерна через власні порти Азовсько-Чорноморського басейну Росія не спроможна, а тому одним із двох варіантів розширення експорту російсько-казахстанського зерна залишається використання українських портів.
У додатку до липневого номера "Пропозиції" - "Агрокомпас" - президент Української зернової асоціації говорив про зерновий пул: "Потужності, які є в Україні, практично всі зайняті нашим товаром. Тому говорити про те, що ми, в рамках зернових пулів, віддамо комусь свої перевалки й експортуватимемо чиєсь зерно, - це для України неприйнятний варіант."
Але проблема полягає в тому, що якщо комусь видасться політично доцільним відштовхнути вітчизняних експортерів зерна від українських портових терміналів, то, будьте впевнені, влада це зробить.

"Нормальные герои всегда идут в обход" (К/ф "Айболить-66")
Можу підказати альтернативний варіант, яким би, своєю чергою, могли скористатися казахстансько-російські друзі.
І Росія, і Казахстан мають порти на березі Каспійського моря: Казахстан - Актау (до 1991 року це місто називалося Шевченко на честь нашого національного поета), Росія - Махачкалу. Зерно вантажиться в цих портах і далі морем - в Іран, в порти Бендер-Торкемен та Ноушехр. Далі залізницею - в основні порти Ірану: Ассалуйє, Бендер-Аббас і Абадан - і вже звідти знову морем до країн Перської затоки та Південно-Східної Азії.
Цей варіант має безліч переваг порівняно з експортом зерна через чорноморські порти: набагато скорочується шлях до Перської затоки; відпадає потреба проходження і без того перевантажених Босфору та Дарданелл і Суецького каналу; не потрібно вживати заходів проти піратів Аденської затоки.
Безумовно, замість транспортування зерна Каспійським морем до Ірану, казахстанські трейдери могли б везти зерно до Ірану залізницею через Узбекистан та Туркменистан, але, враховуючи політичну ситуацію в цих країнах, а також місцеві звичаї, безпечніше все ж таки зерно везти морем.
Так що, як кажуть, "під лежачий камінь вода не тече". І взагалі: "Шукайте - то знайдете".
А вітчизняним експортерам зерна раджу не забувати, з ким ви маєте справу. І якщо ви думаєте, що, контролюючи морські порти, ви контролюєте ситуацію загалом, то дозвольте вам нагадати, що Укрзалізниця - це, все ж таки, державне майно. Видасть уряд постанову, якою залізничні зерновози пріоритетно надаватимуться в розпорядження "Зерновому пулу" - і тоді можете скаржитися хоч в ООН.

Легендарный Севастополь,
Неприступный для врагов.
Севастополь, Севастополь -
Гордость русских моряков!
Если из-за океана
К нам враги придут с мечом,
Встретим мы гостей незванных
Истребительным огнем.

Юрій Михайлов