Зернові культури в 2010 році: аналіз, поради вчених…

Узагальнення досвіду кримських виробників зерна за 1999-2009 роки

Аналіз підсумків 2009 року і програма на 2010 рік
За підсумками роботи семи місяців 2009 року, зростання валової продукції агропромислового комплексу, порівняно з відповідним періодом 2008 року, становить 105,5%, зокрема в рослинництві - 108,4%, у тваринництві - 102,9%. За останні три роки в республіці додатково залучено у виробництво 143,4 тис. га невикористовуваної ріллі. Посівну площу сільськогосподарських культур проти минулого року збільшено на 76,6 тис. га. У поточному році під зерновими культурами зайнято 699,4 тис. га, технічними - 93,6 тис., під картоплею та овоче-баштанними - 43,4 тис. га, під кормовими - 56,9 тис. га. В усіх категоріях господарств республіки завершено збирання ранніх культур.
Торік з осені й навесні цьогоріч в агропромисловому комплексі Криму було забезпечено своєчасну підготовку грунту й висівання зернових культур на площі понад 692 тис. га, з них озимої зернової групи - 586,8 тис. га, що більше, ніж 2008 року, на 81,8 тис. га. Ярих культур посіяно 106,4 тис. га, або на 11,6 тис. га більше, ніж торік. У ранньовесняний період було забезпечено підживлення посівів озимих зернових культур на площі 583,9 тис. га (99% загальної посівної площі), захисні заходи проведено на площі 642,8 тис. га (93% посівної площі), забезпечено виконання інших агротехнічних заходів. У цілому по республіці, згідно з даними державної статистичної звітності, намолочено 1582,8 тис. т зерна в бункерній вазі. Середня врожайність становила 24 ц/га, що на 4 ц/га менше, ніж торік. Основні показники виробництва в рослинництві див. у табл. 1.
Аналіз господарської діяльності показує, що ті господарства, які розвивають одночасно кілька галузей, мають у структурі справжні класичні парові площі, кормові культури, правильні сівозміни; приділяють серйозну увагу багаторічним травам та іншим агротехнічним заходам, спрямованим на підтримку й підвищення родючості грунтів; оновлюють матеріально-технічну базу; за будь-яких природно-кліматичних умов вирощують стабільно високі врожаї не тільки зерна, а й іншої сільськогосподарської продукції. Це свідчить, що реально Крим має можливість увійти до десятки найбільших виробників зерна в Україні й повернути собі славу другої половини 80-х років, коли в республіці збирали понад 2 млн т зерна. Підтверджує це й аналіз використання потенційних можливостей наявних сортів озимої пшениці. Так, останніми роками потенціал урожайності цієї культури зріс із 60 до понад 100 ц/га, однак його використовують нераціонально: на сортодільницях - на 60%, у дослідних господарствах - на 35-40, у виробництві - на 20-25% (див. діаграму 1). Водночас економічна ефективність виробництва різних культур рослинництва в Криму досить строката, і нинішній рівень господарювання не забезпечує потрібної рентабельності виробництва сільськогосподарських культур. Крім того, вона значно різниться за регіонами півострова (див. табл. 2 і 3).
Хлібороби Криму накопичили значний досвід вирощування озимих зернових культур. Кримський інститут АПП УААН провів безліч досліджень із вивчення особливостей агротехнік, якими послуговуються на півострові й удосконалюють відповідно до впливу агрометеорологічних умов, зміни природної родючості грунту, форм власності на землю, технічної забезпеченості тощо.
"На сьогодні значні корективи в технологію вирощування вносять погодні умови, що стрімко змінюються: тепла зима, посушливі весна й літо, а потім знову тепла, посушлива, тривала (майже до нового року) осінь, - зазначив генеральний директор Інституту АПВ УААН в Клепініно Володимир Паштецький. - Змінюється ботанічний склад бур'янів, істотно міняється склад і розвиток шкідників та хвороб, зафіксовано навіть зміни в розвитку мікробіологічних процесів у грунті. Умови для отримання нормальних дружних сходів озимих культур восени цього року вкрай несприятливі, і наше завдання, враховуючи дані науки й досвід передовиків-практиків, зробити все для успішного закладення основ урожаю 2010 року".
Як свідчить аналіз виробництва зернових культур у Криму, який здійснив Інститут АПВ в Клепініно, економічна ефективність виробництва зерна, наприклад, озимої пшениці, кардинально залежить від багатьох технологічних чинників, і саме дотримання оптимальної технології забезпечує високу господарську вигідність зернових культур (див. табл. 4, 5, 6).
Вплив глобального потепління, строки висівання та технологія вирощування
Найбільший інтерес в учасників республіканського семінару в Клепініно викликали коментарі старшого наукового співробітника Інституту АПВ УААН Клари Женченко. Вона вже протягом багатьох років вивчає вплив різних факторів і технологій на врожайність зернових культур, зокрема озимої пшениці.
"Цей висновок здивував навіть учених інституту, - сказала Клара Готлібівна. - Ми й не сподівалися, що такий чинник, як глобальне потепління, щодо наявності і впливу на навколишнє середовище якого ще навіть вчені-географи сперечаються, вже справляє такий значний вплив на врожайність зернових культур. Принаймні висновки останніх трьох років свідчать, що поступове підвищення суми річних температур зумовлює потребу пізніших строків сівби озимих культур. Наші трирічні досліди засвідчують, що перенесення строків сівби з вересня на жовтень дедалі стають оптимальнішими й забезпечують вищі врожаї порівняно з раннім висіванням у строки, які колись вважали оптимальними".
До речі, вчені світу, які вивчають феномен глобального потепління, нещодавно дійшли висновку, що через це явище може зміститися земна вісь. Так, на думку вчених, потепління Світового океану здатне за майбутні 100 років призвести до зміни нахилу земної осі. Океанологи підтверджують, що варіант зміни осі внаслідок перерозподілу маси нашої планети розглядали й до цього, але вчені вважали його незначним і нехтували такою перспективою. Тепер же міжнародна група дослідників стверджує, що недооцінювати перерозподіл маси не можна, зміна кута нахилу Землі цілком можлива. Так, нині середній кут нахилу орбіти Землі становить 23,5 градуса, але він не є постійною величиною, і Земля потроху розгойдується. "Земля подібна до дзиги, що обертається. Якщо трохи змістити масу, то іграшка обов'язково нахилиться у відповідний бік", - пояснює Фелікс Ландерер з Лабораторії реактивного руху НАСА. На підставі прогнозу ООН, де йдеться про те, що викиди вуглекислого газу з 2000 по 2100 рік подвояться, дослідники сповіщають, що полюси щорічно відхилятимуться від своїх колишніх точок на 1,5-2,6 см, не повертаючись назад. Тож аграріям, як нікому, слід бути готовими до змін клімату, а отже, й до потреби змінити технології вирощування сільгоспкультур.
"Напередодні посівної землеробам Криму треба визначитися з такими важливими питаннями, як оптимальний термін сівби, кращі норми висіву, глибина закладення насіння", - йдеться в офіційних рекомендаціях Інституту АПВ УААН.
Усі ці чинники залежать від погодно-кліматичних умов, що складаються, культури й сорту, попередників, від району обробітку, навіть у межах Криму. Аналізуючи агрономічні складові, які формують урожай озимини, вчені впевнилися, що термін посівної - один із головних чинників забезпечення високих урожаїв. Своєчасне висівання гарантує отримання дружних, добре розвинених сходів, що багато в чому визначає зимостійкість, конкурентоспроможність відносно смітних рослин, шкідників і хвороб. За даними багаторічних наукових досліджень, посівну потрібно розпочинати, коли середньодобова температура грунту на глибині закладення насіння знизиться до 12...14°С, а орний шар має бути або абсолютно сухим або містити до 20 мм доступної для рослин вологи.
Усталені в республіці календарні терміни сівби озимини такі: оптимальні - з 1 до 15 жовтня й допустимі (колись вони були оптимальними) з 20 вересня до 1 жовтня і з 15 до 25 жовтня. Ці терміни, з урахуванням погодних умов (наявність вологи в грунті та тепловий режим), що складаються, і залежно від сортових особливостей, потрібно щороку коригувати. Протягом останніх чотирьох років напередодні висівання озимини стоїть спекотна суха погода. За таких умов сіяти краще в оптимальні й допустимо пізні строки. Ранні посіви за сприятливих умов росту й розвитку до настання низьких температур стадійно застарівають і мають знижену здатність протистояти впливу низьких температур. А посіви, що переросли, теж значно ушкоджуються гессенською і шведською мухами, тлями, цикадами, озимими совками, а також хворобами, які потім переходять на рослини з оптимальними строками висіву.
Останніми роками на посівах ранніх термінів висівання (25 вересня і навіть 5 жовтня) в дослідах інституту зафіксовано чимало колоній мишоподібних гризунів. У разі висівання в ранні строки в сухий грунт і в подальшому за бездощів'я насіння лежить у грунті до появи сходів по 30-35 днів (дані останніх трьох років), за цей час ушкоджуючись грунтовими шкідниками й хворобами, та частково втрачає схожість. Це негативно позначається на врожайності і якості зерна. Насіння, висіяне у пізні терміни (листопадова посівна), не дає змоги укорінитися сходам, вони відстають у рості й розвитку. Такі посіви, порівняно з посівами оптимальних і допустимих термінів, слабо конкурують з бур'янами.
У середньому за три роки врожай зерна озимої пшениці та озимого ячменю в разі висіву 10-25 жовтня становив 48-50 ц/га, а в третій декаді вересня та першій декаді листопада - на 10-15 ц/га нижче (див. табл. 7 і 8). Як бачимо, пізніші строки висівання озимої пшениці дають менший урожай, але зерно тут вищого класу. Це, можливо, ще один фактор для господарського маневру строками висіву: плануючи одержати якісніше зерно, треба й сіяти пізніше. Але за це доведеться заплатити врожаєм.
Озимий ячмінь вимогливіший за пшеницю до термінів висівання, тому його слід сіяти в середині оптимальних строків, радять учені Інституту АПВ УААН в Клепініно.

Спостереження й висновки
про норми висівання
Ще один парадоксальний висновок старшого наукового співробітника Інституту АПВ в Клепініно Клари Женченко стосується норми висіву насіння озимої пшениці.
"По-перше, в багатьох господарствах ще й донині рахують норми висіву в кілограмах насіння на гектар, що принципово неправильно, - сказала Клара Готлібівна. - Неправильно тому, що посівний матеріал щороку різний за розміром насінин, та й плюскле насіння важить менше, хоча й дає такий самий урожай, як і велике насіння. Тож технологічно правильно буде агрономам перейти на визначення норми висіву в кількості насінин на гектар. По-друге, традиційно вважається, що норма висівання озимої пшениці на гектар коливається в межах від 4 до 6 млн насінин. Це так. Але наші досліди засвідчують, що в цьому разі ми матимемо надзвичайно загущені посіви, які не дадуть максимальної врожайності.
Мені навіть доводилося чути жарт німецьких агрономів щодо наших норм висіву. Вони кажуть, що насінням ми "удобрюємо" поля. Ми впевнені, що норми слід значно зменшити. Одного разу ми висіяли озиму пшеницю по 2,5 млн насінин на гектар, щоб мати зріджені посіви, а навесні підсіяти їх до норми сортом-дворучкою. Та коли навесні прийшли на цю ділянку, були вражені потужністю рослин, а згодом пшениця дала врожай, вищий за той, де сіяли з розрахунку 5-6 млн насінин. Цим ми відчутно заощадимо насіннєвий матеріал без шкоди для врожайності.
Разом з тим, норма висіву - досить небезпечний чинник, і користуватися ним слід дуже обережно. Знижені норми в разі загибелі частини насіння чи несприятливих умов для сходів можуть дати зріджені посіви, а відтак - і зниження врожаю".
Тому вчені Інституту АПВ в Клепініно поки що воліють детально вивчити всі аспекти посівної норми, а наразі рекомендують ставитися до цього фактора досить обачно. Так, норми висіву, відповідно до агротехнічних правил, встановлюють залежно від термінів сівби, попередників, особливостей сорту та розміру насіння. На кращих грунтах Криму, за сівби по пару і в оптимальні терміни, норма висіву озимої пшениці - 4,5-5 млн схожих зернин на гектар; на світло-каштанових грунтах і солонцюватих, за висівання після непарових попередників та в допустимо пізні терміни норму висіву слід збільшувати до 6 млн насінин.
Оптимальна норма висівання озимого ячменю коливається від 3,5 до 4,5 млн. Керуватися треба тими самими правилами, що й для визначення норм висіву озимої пшениці,  твердять учені Інституту АПВ УААН в Клепініно. Погодні умови 2009 року сприяли формуванню дрібного, плюсклого насіння з масою 1000 насінин від 28 до 34 грамів. З високими посівними якостями навіть дрібне насіння за правильної посівної норми дає такий самий урожай, як середнє й навіть велике. Дослідження багатьох наукових установ свідчать, що реалізувати потенційний урожай озимої пшениці можна в разі висівання насіння будь-якої маси. Тільки для цього треба витримати оптимальну норму висіву для кожної фракції насіння.
Глибина загортання має не менше значення, ніж термін сівби й посівна норма. На практиці доводилося спостерігати слабкі посіви озимини на ретельно обробленому полі, засіяному в оптимальні терміни, але з глибоким загортанням насіння. Звідси правило: загортати насіння озимої пшениці у вологий шар грунту потрібно на граничну глибину 6-8 см, а озимого ячменю - на 4-6 сантиметрів.
Глибоке загортання затримує появу сходів і настання фази кущіння, зменшує кількість сходів висіяного насіння. Мілке загортання, яке є причиною неодночасних, зріджених сходів, згодом може стати причиною ще й вимерзання і видування посівів. Глибину загортання слід коригувати залежно від характеристики грунту: на грунтах з важким механічним складом, схильних до запливання й ущільнення, глибина загортання повинна бути мілкіша - 4-5 см, на південних малогумусних чорноземах і каштанових грунтах загальновстановлена - 6-7 см. Глибина загортання насіння має бути меншою, якщо сіють насіння пізніше за оптимальні терміни або воно з низькою абсолютною вагою. Глибина й рівномірність загортання насіння залежать не лише від якості підготовки грунту, а й, значною мірою, від регулювання, технічного стану та швидкості руху висівних агрегатів. Основний спосіб висіву озимих зернових - рядкове висівання з шириною міжрядь 15 сантиметрів.

Особливості сівби під урожай 2010 року на Півдні України
Особливості сівби під урожай 2010 року зумовлені особливими агрометеорологічними умовами літа та осені 2009 року, зазначають учені Інституту АПВ УААН.
Погодні умови минулого літа та нинішньої осені складаються несприятливо для сівби озимих культур. З липня спостерігається значний недобір опадів. За даними агрометеорологічної станції Клепініно, сума опадів за період липень - серпень становила 66 мм, тобто 89% норми. Розподіл опадів по районах республіки був дуже нерівномірним: від 24 до 89 мм (30-140% норми). Близько місяця (з 4 серпня) триває період безгосподарсько корисних дощів. У цілому передпосівний період характеризувався підвищеним температурним режимом. Максимальна температура повітря підвищувалася до 37 градусів. Мали місце суховійні явища. Склалися дуже погані умови для накопичення вологи. В кінці серпня запаси продуктивної вологи в орному шарі грунту після непарових попередників сягають 0-5 мм, що в середньому близько до торішніх запасів і менше за багаторічні на 5 мм. Таке зволоження оцінюють як погане й не здатне забезпечити схожість насіння. У метровому шарі грунту утримується лише 20-42 мм вологи, що менше за багаторічні запаси в середньому на 11 мм і близьке до торішніх.
За багаторічними даними, запаси вологи орного шару у вересні й на початку жовтня становлять: після непарових попередників - від 5 до 10 мм, після пару - 18-20 мм. Температура грунту на глибині 10 см знижується до сприятливих значень зазвичай в середині жовтня. За довгостроковим прогнозом, у вересні очікується температура повітря вища за норму (норма - 16,6), кількість опадів близька до норми (норма - 33 мм). Вірогідність випадання опадів - у першій половині місяця. За багаторічними даними, в Криму і на Півдні України посушливий передпосівний і посівний періоди для озимини спостерігаються кожний четвертий рік.
 Структура посівних площ - найважливіший показник, від якого залежить економічна ефективність не тільки рослинницької галузі, а й нерозривно пов'язаного з нею тваринництва, а отже, розвиток сільського господарства в регіоні. Склався багаторічний досвід, перевірений часом, що загальна площа озимини зернових у нашій зоні не має перевищувати 500-550 тис. га. Може скластися так, що осіння погода буде вкрай несприятливою для своєчасної і якісної підготовки грунту й для отримання дружних та своєчасних сходів, тому слід мати на увазі, що є сорти-дворучки озимого ячменю й озимої пшениці, які можна буде посіяти в лютневі "вікна". З розумінням слід розширювати й посіви озимого ріпаку. На сьогодні ця культура дає дуже високий прибуток з гектара, але не варто збільшувати його площі до розмірів, коли порушується структура посівних площ, а отже, знижується родючість грунту і, як наслідок, загальна економічна ефективність рослинництва.
Сівозміни є фундаментом землеробства. Головні культури озимих зернових у Криму - пшениця і ячмінь. Саме їм треба відводити значні площі ріллі та кращі попередники в сівозміні, радять учені Інституту АПВ в Клепініно.
Озиму пшеницю слід висівати після чистих і зайнятих парів, зернобобових (горох, нут) і хрестоцвітих (озимий ріпак, гірчиця). Незначні площі можна засівати після просапних (соняшник і кукурудза) та по стерні. Чисті і зайняті пари - гарантія отримання сходів у посушливих умовах Півдня України, а отже, й високого врожаю з якісним зерном. Чисті пари розділяють на чорні (оброблені з осені) та ранні (оброблені рано навесні). Кращими є чорні пари. М. Клепінін писав: "За тривалої осені набагато легше підняти пар, аніж під час короткої весни". Цінність зайнятого пару визначається посіяними по ньому культурами, кращі з яких - озимі та ярові злакові для бобів, ріпаково-злакові суміші, багаторічні трави. Своєчасно зібрані на зелений корм культури з парових площ залишають у грунті невикористану вологу й поживні речовини для озимої пшениці. Зернобобові та хрестоцвіті збирають рано, отже, є чимало часу для підготовки грунту під озимі.
Зернобобові вважаються хорошими попередниками пшениці завдяки своїй здатності використовувати азот з повітря. Велика його частина виноситься з урожаєм, інша, у вигляді післяжнивних решток, поповнює запаси азоту в грунті. Хрестоцвіті попередники цінують за те, що вони поліпшують фітосанітарний стан ріллі, зменшуючи кількість бур'янів, шкідників, хвороб, зокрема кореневої гнилі. Кукурудза й соняшник через сильне висушування грунту та пізніші терміни збирання є небажаними попередниками. Озимий ячмінь менше, ніж пшениця, вимогливий до попередників, тому його висівають, в основному, після непарових попередників на площах, які не засіяли озимою пшеницею. Кращі з них - зернобобові, кукурудза (скошена на силос), парова озима пшениця, ярі зернові (за умови, що вони займали поле не більше року). Допустимі попередники такі: кукурудза на зерно, соняшник. Озимий ячмінь, за дотримання агротехніки, навіть після гірших попередників забезпечує вищий урожай, ніж озима пшениця. Кращими попередниками для озимої пшениці та ячменю в зрошуваних сівозмінах є люцерна, соя (скоростиглих сортів), кукурудза на зелений корм і силос, овочеві, поукісні посіви теплолюбних культур. Озимий ячмінь можна висівати після озимої пшениці та кукурудзи на зерно.
Останніми роками дрібні фермерські підприємства перейшли на короткоротаційні сівозміни і висівають озимі зернові після кращих попередників, зазначають учені Інституту АПВ УААН в Клепініно.
У разі висівання озимих зернових після озимого ріпаку та соняшнику обов'язково треба внести мінеральні добрива під основний обробіток, який слід здійснити особливо ретельно. Стерньові попередники для пшениці малопридатні, після них краще висівати озимий ячмінь. Урожайність його в наших дослідах по стерні в 1,5-1,7 раза вища, ніж озимої пшениці. За сівби по стерні потрібно заздалегідь бути готовими до хімзахисту від шкідників і хвороб.
Сорти. Для отримання стабільно високих урожаїв слід приділити належну увагу правильному вибору сортів, радять учені Інституту АПВ у Клепініно. Використання високопродуктивних, адаптованих до умов вирощування сортів, постійні сортооновлення й сортозміни посприяють підвищенню врожайності сільськогосподарських культур і якості продукції. Сортовий склад озимих зернових культур, які вирощують у Криму, дуже різноманітний. Високий потенціал урожайності мають сорти: Вікторія одеська, Куяльник, Землячка, Леля, Херсонська безоста, Селянка, Ліона, Кирія, Пошана, Писанка. В умовах нинішнього року вони забезпечили врожайність на рівні 50 ц/га. У Реєстрі сортів рослин України з'явилося чимало нових сортів. Незважаючи на велику зовнішню схожість, вони мають незначні відмінності, знаючи які, можна повніше розкрити потенціал кожного сорту. Практично всі сорти, що їх районують, є сильними і навіть надсильними (Скарбниця, Безмежна, Писанка, Вдала, Зміна, Селянка, Куяльник, Пошана, Заграва, Епоха), тобто вони здатні формувати високу якість зерна за певних умов вирощування. Найбільш морозостійкими є Одеська-267, Херсонська безоста, Никонія, Вдала, Ліона, Скарбниця.
Незначно знижують урожайність на низькому агрофоні Землячка, Косовиця, Безмежна, Благодарка одеська, Одеська-267, Повага, зазначають учені Інституту АПВ.
Найбільш посухостійкі та жаростійкі (південний, степовий екотип) Безмежна, Місія одеська, Никонія, Леля, Турунчук, Супутниця, Зміна, Подяка. Якщо у підприємства немає можливості провести посівну в рекомендовані оптимальні терміни і її доведеться розпочати 20-25 вересня, тоді краще використати сорти, толерантні до ранніх термінів. До таких належать: Вікторія одеська, Косовиця, Антонівка, Землячка, Писанка, Повага, Одеська-267, Заможність. Для висіву в пізній термін (початок листопада) краще використати сорти Вдала, Супутниця, Зміна, Подяка.
За вирощування сортів-дворучок перевагу слід надавати пізнім строкам сівби.
Багато нових сортів є універсальними, тобто мають високий потенціал урожайності, який розкривається за найбільш сприятливих умов, і водночас незначно знижують урожайність за вирощування їх після гірших попередників на низьких агрофонах. Саме такі сорти мають займати найбільші площі в господарстві, рекомендують учені Інституту АПВ. Вирощування інтенсивних сортів, таких як Запорука, Заможність, Ліона, Пошана, Кирія, Супутниця, Леля, можуть собі дозволити лише господарства, здатні забезпечити інтенсивну технологію вирощування. В разі її порушення ці сорти максимально зменшують урожайність.
Із сортів озимої твердої пшениці найбільш високопродуктивними в умовах Півдня України є Яскраво-червоне вітрило, Дельфін, Лагуна, Золоте руно і Перлина одеська. Вони вирізняються високою посухостійкістю, стійкістю проти основних хвороб. Якість зерна цих сортів відповідає всім вимогам стандарту до зерна вищої якості.
Обов'язковою вимогою для одержання високих урожаїв твердої пшениці є висівання після кращих попередників і в оптимальні строки. Районовані сорти озимого ячменю умовно поділяють на типово озимі та сорти-дворучки, здатні формувати врожай як за осіннього висівання, так і за весняного. Найадаптованішими для умов Півдня України є сорти, створені на Кримській ДСГОС: Буран, Схід, Онєга, Огоньковський тощо. Вони мають високу зимостійкість, посухостійкі, швидко відростають у разі пошкодження весняними заморозками. Найбільш скоростиглі сорти - Огоньковський і Схід: у посушливі роки вони встигають сформувати високий урожай.
Взимку, коли бувають часті відлиги й кілька разів спостерігається припинення та відновлення вегетації озимини, вищою продуктивністю вирізняються сорти-дворучки: Росава, Основа, Тамань, Абориген, Гідний. Для сільгоспвиробників, що займаються вирощуванням озимого ячменю на великих площах, бажано вирощувати два сорти: озимий і дворучку, щоб за будь-яких умов зимівлі отримати стабільно високий урожай, радять учені Інституту АПВ в Клепініно.
Ми зупинилися лише на найновіших та найбільш актуальних висновках учених, які вони зробили на підставі практичних дослідів останніх років. Через брак місця ми не торкнулися тих розділів технології, яка останнім часом мало змінилася і вже добре відома спеціалістам, а саме: умов обробітку грунту, застосування добрив, підготовки насіння, застосування техніки тощо.
Безперечно, щоб одержати вичерпні рекомендації, слід було взяти участь у Кримському республіканському семінарі, який відбувся на базі Інституту АПВ УААН в Клепініно Красногвардійського району. Однак і з викладеного матеріалу зрозуміло: хоча багато кому технологія вирощування рослин здається усталеною навіки, та це помилкова думка. Завжди визначальними рисами діяльності агрономів і господарників має бути творчий пошук, аналіз, зіставлення, експеримент - і тільки тоді можна буде досягнути найвищих показників, найкращих успіхів у такому вічному бізнесі, яким є вирощування хліба. Пам'ятайте: потенційні можливості нинішніх сортів пшениці ми використовуємо лише на чверть! Тобто працювати можна з результатами вчетверо кращими, ніж тепер! То що ж нам заважає?
КЛЕПІНІНО - СІМФЕРОПОЛЬ

Микола Семена,
аналітик Кримського незалежного центру політичних і економічних дослідників та журналістів