Зер­нові куль­ту­ри на крап­лин­но­му зро­шенні

В. Дуд­ка,
ТОВ «Аг­ро­аналіз»

Та про­бле­ми на цьо­му не закінчать­ся. Прий­де час при­би­ра­ти труб­ку з по­ля. Овочівни­ки най­частіше роб­лять це вруч­­ну. Для мас­штаб­них про­ектів ви­ро­щу­ван­ня ку­ку­руд­зи руч­не при­би­ран­ня бу­де не­прий­нят­ним, а ме­ханізо­ва­не змо­ту­ван­ня тон­костінної труб­ки пе­ре­тво­рить­ся на жах че­рез постійні її роз­ри­ви під час ви­тя­гу­ван­ня з грун­ту.
Вихід, зви­чай­но ж, є: для ви­ро­щу­ван­ня ку­ку­руд­зи на крап­лин­но­му зро­шенні ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти тільки то­в­стостінну труб­ку ба­га­торічно­го за­сто­су­ван­ня.
По-пер­ше, це вирішує про­бле­му по­шко­д­жень труб­ки. За тов­щи­ни стінки від 16 Мілс (400 мк) і більше грун­тові шкідни­ки вже без­печні для труб­ки (а для то­го, щоб во­ни не шко­ди­ли на­шим рос­ли­нам, ми мо­же­мо зни­щу­ва­ти їх, по­да­ю­чи роз­чин хіміка­ту че­рез си­с­те­му зро­шен­ня). За­глиб­лен­ня труб­ки за ук­ла­дан­ня її в грунт на 2-3 см вирішує про­бле­му уш­ко­д­жен­ня пта­ха­ми. І вже, звіс­но, та­ку труб­ку не проб'є гостре насіння бур'янів. А раз не бу­де по­шко­д­жень, зна­чить, відпаде потреба мати за­го­ни робітників-ре­монт­ників. По­ле пло­щею 400 га змо­же об­слу­го­ву­ва­ти бри­га­да з трьох осіб, і при цьо­му ми бу­де­мо спокійні що­до рівно­мірності по­да­ван­ня во­ди і до­б­рив до кож­ної рос­ли­ни.
По-дру­ге, то­в­стостінну труб­ку ми змо­же­мо ме­ханізо­ва­но де­мон­ту­ва­ти з по­ля (в країні вже є чи­ма­ло цехів, що ви­роб­ля­ють при­ст­рої (фо­то 3) для змо­ту­ван­ня крап­лин­ної труб­ки ба­га­то­річ­но­го ви­ко­ри­с­тан­ня) і так само ме­ханізо­ва­но ук­ла­с­ти на­ступ­но­го ро­ку. На відміну від тон­кої, во­на не рва­тиметь­ся під час демонтажу, от­же, ми не за­бруд­ни­мо по­ле решт­ка­ми поліети­ле­ну.
По-третє, то­в­стостінну труб­ку мо­жна ек­сплу­а­ту­ва­ти за ви­що­го ти­с­ку, що дає змо­гу збільши­ти до­вжи­ну гонів, ско­ро­ти­ти ви­т­ра­ти на розвідні тру­бо­про­во­ди, збільши­ти розмір по­лив­ної кліти­ни. І на­решті - це про­сто де­шев­ше! Метр труб­ки ше­с­тирічно­го ви­ко­ри­с­тан­ня кош­­тує близь­ко 1 грн, а метр од­норічної тон­костінної - 0,42 грн. Ціна відріз­няєть­ся в 2,5 ра­за, а термін ви­ко­ри­с­тан­ня - вшестеро! Са­ме до цьо­го ми вдаємо­ся і в на­ших про­ек­тах. Досвід ше­с­тирічно­го ви­ко­ри­с­тан­ня та­кої труб­ки у нас влас­ний, і всі пи­тан­ня щодо її зберіган­ня, по­втор­но­го ук­ла­дан­ня та не­до­пу­щен­ня бло­ку­ван­ня кра­пель­ниць дав­но й ефек­тив­но виріше­но. Із за­до­во­лен­ням поділи­мо­ся своїм досвідом з усіма зацікав­ле­ни­ми.
Я роз­повів про ви­ко­ри­с­тан­ня ба­га­торічної труб­ки з щорічним де­мон­та­жем її з по­ля і по­втор­ним ук­ла­дан­ням на­ступ­но­го ро­ку. Ок­ре­ма те­ма - ви­ко­ри­с­тан­ня ба­га­торічних си­с­тем кра­плин­но­го зрошення з ук­ла­дан­ням труб­ки гли­бо­ко під грунт (30-45 см). Такі си­с­те­ми, зви­чай­но, ма­ють низ­ку пе­ре­ваг, але по­ки ма­ло хто з ви­роб­ників ку­ку­руд­зи ни­ми заціка­вився, ад­же во­ни ко­ш­ту­ють знач­но до­рож­че (спеціальні кра­пель­ниці з тре­ф­ла­но­вим про­со­чен­ням, щоб уник­ну­ти про­ро­с­тан­ня ко­ренів усе­ре­ди­ну труб­ки, і складніша та до­рож­ча си­с­те­ма роз­подільних тру­бо­про­водів). Для вста­нов­лен­ня та­ких си­с­тем тре­ба ма­ти га­рантії: ба­га­торічні пра­ва на ви­ко­ри­с­тан­ня по­ля (дов­го­ст­ро­кові до­го­во­ри орен­ди або право власності на зем­лю) і до­б­ре на­ла­го­д­же­ну си­с­те­му GPS-кон­тро­лю ро­бо­ти техніки, щоб ко­жен рік під час висіву «по­трап­ля­ти» в міжряд­дя.
Дру­га по­мил­ка -
не­пра­виль­не ук­ла­дан­ня труб­ки
Уже мова йшла про те, що крап­лин­ну труб­ку потрібно ук­ла­да­ти з не­ве­ли­ким за­глиб­лен­ням у грунт. Са­ме з не­ве­ли­ким (2-3 см), оскільки за глиб­шо­го ук­ла­дан­ня ми от­ри­маємо най­не­без­печнішу про­бле­му: про­ро­с­тан­ня ко­ренів усе­ре­ди­ну кра­пель­ниці (фо­то 4). Корін­ню вла­с­ти­во «по­до­ро­жу­ва­ти» у по­шу­ках во­ло­ги, і як­що у нас не­має спеціаль­них (до­сить до­ро­гих) кра­пель­ниць із тре­ф­ла­но­вою встав­кою, то в жодному разі не мож­на до­пу­с­ка­ти, щоб труб­ку ук­ла­да­ли ниж­че рівня висіву.
Але і на по­верх­ню по­ля труб­ку вкла­да­ти теж не мож­на. Оскільки силь­ний вітер або зли­ва мо­жуть змісти­ти її або навіть повністю зне­с­ти з по­ля. Крім то­го, труб­ку на по­верхні по­ля силь­но по­шко­д­жу­ють пта­хи (во­ни ви­ко­ри­с­то­ву­ють наші кра­пель­ниці як напувалки), та й теп­ло­ві де­фор­мації у чор­но­го поліети­ле­ну за­над­то ве­ликі, що при­зво­дить до нерів­но­мірно­го зво­ло­жен­ня рос­лин після зги­нан­ня труб­ки. От­же, ук­ла­даємо в грунт не­гли­бо­ко, ви­ко­ри­с­то­ву­ю­чи спеціальні при­сто­су­ван­ня - ук­ла­дачі, які мон­ту­ють­ або власне на сівалку, або на раму куль­ти­ва­то­ра КРН-5,6. Ду­же важ­ли­вим є пра­виль­ний вибір ча­су вкла­дан­ня.
Іде­аль­ним рішен­ням для всіх куль­тур (крім кар­топлі) є вкла­дан­ня труб­ки од­но­час­но з висівом. Тільки у разі кріплен­ня ук­ла­дачів без­по­се­ред­ньо на сі­вал­ці ми мо­же­мо за­без­пе­чи­ти іде­аль­не роз­та­шу­ван­ня труб­ки по цен­т­ру міжрядь (для ку­ку­руд­зи прак­ти­кують ук­ла­дан­ня однієї труб­ки на два ряд­ки). Як­що ж із яки­хось при­чин це не вда­ло­ся зро­би­ти (не змог­ли закріпи­ти ук­ла­дачі на сівал­ку або сталася за­три­мка по­стачання труб­ки), то вкла­дан­ня кра­ще про­ве­с­ти відра­зу після висіву, але в цьо­му разі потрібна або ви­со­ка май­стерність трак­то­ри­с­та, або надійні си­с­те­ми GPS, для то­го щоб труб­ка ляг­ла точ­но по цен­т­ру міжряд­дя.
Усілякі роз­мо­ви про доціль­ність ук­ла­дан­ня трубки в фазі двох-чо­ти­рь­ох листків культури поз­бав­лені будь-якої логіки з тієї при­чи­ни, що кра­плин­не зро­шен­ня - це не інстру­мент по­ли­ван­ня, як уже зазначали, а інстру­мент підтрим­ан­ня во­ло­гості грун­ту на оп­ти­маль­но­му для куль­ту­ри рівні. Са­ме в цьо­му - клю­чо­ва відмінність кра­п­лин­но­го зрошення від до­щу­ван­ня, са­ме це і дає ті при­бав­ки вро­жаю, за­ра­ди яких ми йде­мо на ці інве­с­тиції. Але підтри­му­ва­ти оп­ти­маль­ну во­логість потрібно впродовж усього  періоду ве­ге­тації рос­ли­ни, а зна­чить, слід ма­ти го­то­ву до вклю­чен­ня си­с­те­му по­ли­ван­ня з пер­ших днів після висіву.
Од­нак для то­го, щоб підтри­му­ва­ти во­логість на оп­ти­маль­но­му рівні, як мінімум потрібно цей рівень зна­ти і по­стійно конт­ро­­лювати. По­мил­ки в роз­ра­хун­ку по­лив­ної нор­ми - най­по­ши­рені­ша при­чи­на не­до­бо­ру вро­жаю за кра­п­лин­но­го зро­шен­ня.
Де­таль­но про це пи­тан­ня ми пи­са­ли вже не раз, то­му наразі хо­чу роз­повісти про най­простіший і водночас ре­аль­ний підхід ­до йо­го вирішен­ня. Виз­на­чен­ня по­лив­ної нор­ми за­сно­ва­но на об­ліку су­мар­но­го ви­па­ро­ву­ван­ня во­ло­ги з гек­та­ра. Ма­ю­чи ци­ф­ро­ву ме­те­о­станцію на полі, до­сить лег­ко в будь-який час виз­на­чи­ти це ви­па­ро­ву­ван­ня за період після ос­тан­нь­о­го по­ли­ван­ня (су­часні мо­делі самі роз­ра­хо­ву­ють йо­го за рів­нян­ням Пен­ма­на-Мон­тей­та, вам за­ли­шається тільки по­мно­жи­ти ре­зуль­тат на ко­ефіцієнт куль­ту­ри з ура­ху­ван­ням фа­зи роз­вит­ку).
Але як­що пло­ща ви­ро­щу­ван­ня не настільки ве­ли­ка, щоб ви­т­ра­ча­ти­ся на прид­бан­ня ци­ф­ро­вої ме­те­о­станції, є інше, цілком до­ступ­не, рішен­ня. Спо­чат­ку потрібно прид­ба­ти не­до­рогі при­ла­ди обліку тем­пе­ра­ту­ри, во­ло­гості повітря, рівня ос­віт­лен­ня і швид­кості вітру (весь ком­плект обійдеть­ся не до­рож­че 1000 грн) і до­ру­чи­ти охо­рон­цю або по­ли­валь­ни­ку періо­дич­но за­пи­су­ва­ти відповідні  дані. І кож­но­го ра­зу, прий­ма­ю­чи рішен­ня про по­ли­ван­ня, потрібно про­сто роз­ра­ху­ва­ти су­мар­не ви­па­ро­ву­ван­ня для своєї куль­ту­ри з ура­ху­ван­ням фа­зи її роз­вит­ку. Для спро­щен­ня цих роз­ра­хунків уже сьо­годні роз­роб­ле­но зручні про­гра­ми (фо­то 5), які мож­на вста­но­ви­ти не тільки на ком­п'ютер, але і на зви­чай­ний мобільний те­ле­фон. Не­хай це бу­де не настільки точ­но, як за ви­ко­ри­с­тан­ня спеціалізо­ва­но­го ус­тат­ку­ван­ня, але та­кий роз­ра­ху­нок не­­зрів­нян­но кра­щий і надійніший, ніж при­зна­чен­ня по­­лив­ної нор­ми «зі стелі».
По­мил­ки та­ко­го ро­ду тяг­нуть за со­бою серй­озні наслідки. І один із них - по­ру­шен­ня процесу за­пи­лен­ня ку­ку­руд­зи в пе­ріод ви­со­ких тем­пе­ра­тур і низь­кої во­ло­гості повітря. Про цю біду зна­ють усі. У по­пу­ляр­но­му довідни­ку Д. Шпа­а­ра опубліко­ва­на діаг­ра­ма (рис. 2) за­леж­ності за­пи­лен­ня від тем­пе­ра­ту­ри і во­ло­гості повітря. Ви­гля­дає, бе­зу­мов­но, за­гроз­ли­во... Спи­ра­ю­чись на ці дже­ре­ла, су­про­тив­ни­ки кра­плинно­го зро­шен­ня ствер­д­жу­ють, що во­но «не для ку­ку­руд­зи», «не для на­шої спе­кот­ної зо­ни» ...
Але є ще од­на діаг­ра­ма - ста­ти­с­тичні дані ФАО се­ред­ньої вро­жай­ності ку­ку­руд­зи в різних країнах світу. Зверніть ува­гу - ре­корд­с­ме­на­ми (рис. 3) є краї­ни, де вкрай ви­со­ка тем­пе­ра­ту­ра повітря і ду­же низь­ка йо­го во­логість. Але вод­но­час це якраз ті країни, де ку­ку­руд­зу ви­ро­щу­ють са­ме за кра­плин­но­го зро­шен­ня. І із за­пи­лен­ням там усе га­разд.
Це і зро­зуміло. Ад­же за не­стачі во­ло­ги пи­лок пе­регрівається ще за до­сти­гання на пи­ль­о­ви­ку. Тобто сте­рильність пил­ку зу­мов­ле­на не тем­пе­ра­ту­рою по­віт­ря, а тем­пе­ра­ту­рою рос­ли­ни. На бо­гарі або за до­щу­ван­ня раз на тиж­день ця про­бле­ма по­ста­не на­­ба­га­то гост­ріше, але як­що ми постійно під­три­муємо оп­ти­маль­ну во­логість грун­ту, рос­ли­ни охо­ло­д­жу­ються за­вдя­ки інтен­сив­но­му ви­­па­­­ро­ву­ван­ню, і з за­пи­лен­ням ку­ку­руд­зи про­блем не ви­ни­кає. Більше то­го, інтен­сив­не ви­па­ро­ву­ван­ня (40-60 м3/га щод­ня) в цьо­му разі сприяє підви­щен­ню во­ло­гості повітря над на­шим по­лем.
І як це не па­ра­док­саль­но, але се­ред­ня во­логість повітря на полі за пра­виль­но­го крап­лин­но­го зро­шен­ня бу­де ви­щою, ніж за до­щу­ван­ня. Ба­жаєте пересвідчитися?
Ми в цьо­му вже пе­ре­ко­на­ли­ся. На полі із використанням до­щу­ван­ня бу­ло вста­нов­ле­но ци­ф­ро­ву ме­те­о­станцію, яка фіксу­ва­ла, в то­му числі, і во­логість повітря. На рисунку 4 по­ка­за­но, як без­по­се­ред­ньо в період зро­шен­ня во­логість повітря підня­ла­ся до 98%, але вже че­рез 8 год по­ча­ла різко па­да­ти і до обіду то­го са­мо­го дня зни­зи­лась до 47%, не­спри­ят­ли­вих для рос­лин. Ось та­кий нікчем­ний ефект ре­гу­лю­ван­ня во­ло­гості повітря ми от­ри­муємо за до­щу­вання.
А потім ми пе­ре­ста­ви­ли цю ме­те­о­станцію на по­ле з крап­лин­ним зро­шен­ням. Відра­зу після ус­та­нов­ки її на полі прой­шов не­ве­ли­кий дощ (при­б­лиз­но 12 мм). Як і у разі з до­щу­ван­ням, ефек­ту підви­щен­ня во­ло­гості від опа­дів ви­с­та­чи­ло не­на­дов­­го - то­го са­мого дня во­логість повітря зни­зи­лась. Але з на­стан­ням те­м­ря­ви вона зно­ву підня­ла­ся. І так що­до­би (рис. 5).
От­же, крап­лин­не зро­шен­ня дає змо­гу за­без­пе­чу­ва­ти рос­ли­нам оп­ти­мальні умо­ви се­ре­до­ви­ща, а зна­чить, і ство­рює мож­ливість інтен­сив­нішо­го проті­кан­ня всіх життєво важ­ли­вих про­цесів (фо­то­син­тез, обмін ре­чо­вин, за­кла­дан­ня но­вих ор­ганів, за­пи­лен­ня). І то­му до­дат­ко­во от­ри­ма­ний уро­жай за крап­лин­но­го зро­шен­ня з лиш­ком оку­повує до­дат­кові вкла­дан­ня, що ство­рює грандіозні пер­спек­ти­ви роз­вит­ку цієї но­вої сфе­ри йо­го за­сто­су­ван­ня.
Са­ме про еко­номічну скла­до­ву пе­ре­ваг крап­лин­но­го зро­шен­ня зер­но­вих куль­тур ми по­го­во­ри­мо в на­ступ­но­му но­мері жур­на­лу.