Спецможливості
Статті

Збережемо вологу — збережемо врожай

13.03.2012
2052
Збережемо вологу —  збережемо врожай фото, ілюстрація

Закономірності формування врожаю сільськогосподарських культур свідчать, що максимальну продуктивність рослин можна отримати лише за оптимального вологозабезпечення протягом усього вегетаційного періоду.

Закономірності формування врожаю сільськогосподарських культур свідчать, що максимальну продуктивність рослин можна отримати лише за оптимального вологозабезпечення протягом усього вегетаційного періоду.

С. Гаврилов,
канд. с.-г. наук, заввідділу обробітку грунту і боротьби з бур'янами,
ННЦ «Інститут землеробства НААН»

До того ж, величина оптимальної вологості навіть для одного виду коливається в широких межах і залежить не лише від природи самої культури, її потреб у різні періоди росту та розвитку, ступеня розвитку кореневої системи, але й від властивостей грунту та погодних умов. Тут важливими є не лише запаси вологи в 0-50-сантиметровому шарі грунту, де зосереджена основна маса кореневої системи культур, але й підорні горизонти 1,5-2,5-метрової глибини - саме в цих горизонтах кількість доступної вологи більш-менш стабільна і використовується лише рослинами.

Накопичення вологи в осінньо-зимовий період
Один із визначальних факторів, що впливають не на водний режим культур, а лише на раціональне використання вологи, - рівень землеробства та, зокрема, агротехнічні заходи. Багатьма дослідженнями та практичним досвідом встановлено тісний зв'язок між агротехнікою та витратами вологи на транспірацію, яка є показником ефективності використання вологозапасів: із її збільшенням непродуктивні витрати на фізичне випаровування знижуються.
Серед найвагоміших технологічних заходів із накопичення та збереження осінньо-зимових запасів вологи варто відзначити обробіток грунту та сівозмінний чинник.
Щодо обробітку, то багатьма дослідженнями, здійсненими на чорноземних грунтах у зоні Лісостепу і Степу, встановлено покращання водного режиму внаслідок заміни оранки безполицевим обробітком (завдяки формуванню на поверхні грунту мульчувального шару з післязбиральних решток). На грунтах легкого гранулометричного складу зони Полісся глибина і способи загальноприйнятих технологій обробітку грунту на накопичення та збереження грунтової вологи практично не впливають. Це пояснюється високою природною водопроникністю таких грунтів.
На еродованих і схильних до ерозії землях перевагу доцільно надавати чизельному обробітку, а також розпушуванню важкими культиваторами, обробітку висококліренсними оборотними плугами з розвиненою напівгвинтовою поверхнею полиць.
Проведення щілювання грунту як заходу, що запобігає непродуктивному стоку вологи на схилах під час танення снігу та може сягати 500 м3/га і більше, слід обов'язково враховувати контурність цих схилів, напрям попереднього обробітку та розміщення рядків попередника (рис.1). Знаряддя типу ЩН 2-140 або ШП-3-70, а також сучасне обладнання дають змогу виконувати цю операцію навіть по мерзлому грунту навесні. За відсутності щілинорізів можна виготовити робочі органи і встановити їх на плоскорізні знаряддя або плуги замість основних робочих органів. Відстань між проходами агрегатів наведено у табл. 1.
   На окрему увагу заслуговують технології, що базуються на використанні новітніх агрегатів - посівних комплексів для прямої сівби. Їхні конструкції обладнано удосконаленими високотехнологічними сошниками, вони не потребують попереднього обробітку восени і ретельного підготування поля у передпосівний період. Вологозберігаючий ефект таких технологій, як відомо, пов'язаний з використанням побічної продукції попередника у якості мульчі, яка створює сприятливі умови для накопичення та раціональнішого використання вологи осінньо-зимових опадів. Так, залишання, наприклад стерні, на поверхні поля збільшує висоту снігового покриву в 1,4-1,9 раза порівняно з полицевим обробітком. У подальшому рівень снігового покриву впливатиме відповідним чином на запаси вологи у грунті.
Визначення вмісту вологи у чорноземі звичайному виявило різницю між різними технологіями підготування грунту (табл. 2).
За тривалого використання таких посівних комплексів доцільним буде як періодичне чизельне розпушування в окремому полі, здебільшого під буряки цукрові, так і щорічне на окремих елементах рельєфу, де існує загроза формування поверхневого стоку в значних масштабах.
   Кілька слів слід приділити впливу попередника на формування та раціональне використання грунтових запасів вологи. Нехтування науково обгрунтованим чергуванням культур та спрощення набору попередників із збільшенням частки таких, які у землеробстві трактуються як недопустимі або умовно допустимі, оскільки повною мірою не задовольняють агротехнічних потреб (соя, кукурудза на зерно ранніх строків збирання, буряки цукрові, соняшник, монокультура зернових колосових або зернобобових тощо) - з причини неповноцінних сходів озимих культур, зокрема й через проблеми з вологістю грунту. При цьому системи основного обробітку грунту під озимину істотного значення не мають.
На рисунку видно, що в обох випадках під пшеницю озиму проводили поверхневий обробіток грунту. Проте пізніші строки сівби після кукурудзи на фоні дефіциту вологи мали гірші наслідки для сходів пшениці. Суха маса надземної частини рослин на момент припинення осінньої вегетації після попередника гороху становила 82-116 г/м2, тоді як після кукурудзи - лише 7-26 г/м2.
Ефективне використання осінньо-зимових запасів вологи значною мірою залежить від визначення оптимальних строків початку весняного обробітку. Його починають за настання фізичної стиглості грунту, ознаками якої є добре кришіння на грудки 10-20 мм в діаметрі, відсутність прилипання грунту до робочих органів знарядь. Варто наголосити, що проведення обробітку до настання фізичної стиглості викликає переущільнення, а затримка веде до висушування насіннєвмісного шару. Візуально такий стан у полі можна визначити за посвітлінням грунтових гребенів та грудок.
   Процес фізичного достигання грунту залежить від низки чинників, зокрема гранулометричного складу. Так, наприклад, суглинкові грунти, на відміну від піщаних і супіщаних, мають вужчий інтервал вологості і часу для якісного виконання весняного обробітку. Також має значення принципова різниця між рівнем оптимальної для рослин вологості на суглинкових чорноземах і підзолистих грунтах. Іншим чинником є мікрорельєф поля, який формується під дією робочих органів грунтообробних агрегатів. Так, проведення зяблевого обробітку безполицевими знаряддями, що створюють гребенясту форму поверхні поля, сприяє швидшій, порівняно з оранкою, готовності грунту до передпосівного обробітку.
Враховуючи те, що у весняний період лімітуючим фактором, особливо в останні роки, виступає вміст вологи у грунті, сівба ярих у якомога раніші строки - гарантія отримання вищого врожаю цих культур. Так, дослідженнями встановлено, що застосування мілкого безполицевого обробітку як основного, завдяки пришвидшенню достигання грунту, дає змогу проводити сівбу ранніх ярих, зокрема ячменю та пшениці, на п'ять-вісім днів раніше, ніж по фону оранки. Це, своєю чергою, забезпечує прибавку врожаю цих культур на 0,4-0,5 т/га. Отже, застосування осіннього безполицевого обробітку не має втрачати своєї актуальності на виробництві.

Весняний обробіток грунту
Висота снігового покриву в Україні становить від 20 до 50 см, що дає можливість накопичити в грунті певну кількість вологи. Однак слід наголосити на потребі застосування вологоощадних технологій передпосівного обробітку та організації весняно-польових робіт у максимально короткі строки, за можливості - в одному технологічному циклі з сівбою.
   Першочергове завдання ранньовесняного обробітку - закриття вологи, здебільшого для виконання цієї операції застосовують зубові борони. Разом з тим, теорія і практичний досвід свідчить, що намагання зменшити втрати вологи на грунтах чорноземного типу завдяки ранньовесняному боронуванню здебільшого себе не виправдовує, адже та волога, що рухається капілярами, втрачається з грунту ще до того, як на поле може зайти техніка. Щодо безструктурних сірих лісових і дерново-підзолистих грунтів, які мають дуже вузький діапазон вологості і часу, коли грунт перебуває у стані фізичної стиглості, то на них за всіх умов бажано розпочинати польові роботи безпосередньо з передпосівного обробітку грунту за настання сприятливих умов. Враховуючи це, актуальним такий обробіток залишається переважно для посівів озимини.
   Поліпшеним прийомом передпосівного обробітку є застосування комбінованих широкозахватних агрегатів, які поєднують операції із розпушування, вирівнювання й ущільнення грунту. Щільність відіграє не останню роль у формуванні оптимальних умов для проростання та подальшого росту культурних рослин: у щільному грунті умови складаються не на користь останніх, оскільки в такому стані грунт має не лише низьку пористість, але й малі розміри пор (рис. 4). Часто волога, що заповнює ці пори, недоступна рослинам. Несприятливий для проростання і росту кореневої системи рослин і надто розпушений грунт, оскільки у такому стані послаблюється контакт насінин із грунтовими частками, що ускладнює проростання, крім того, такий грунт швидше пересихає. Особливо небажаним є надмірне розпушування безпосередньо перед висіванням культур, до якого інколи вдаються з метою пригнічення сходів бур'янів.
Комбіновані широкозахватні агрегати будуть незамінними за умови збігу оптимальних календарних строків сівби ярих колосових, гороху, цукрових буряків, соняшнику, кукурудзи та інших культур. Імовірність цього, як свідчать дані останніх років, залишається високою, хоча визначальне значення матиме перебіг погодних умов наприкінці березня. 

Інтерв'ю
Ця мо­ло­да краси­ва дівчина гордо на­зи­ває се­бе донь­кою ферме­ра. Їхнє госпо­дарст­во «Геліос-1», що розта­шо­ва­не по­близу Каховки на Хер­сонщині, два ро­ки займається ви­ро­щу­ванням черво­ної квасолі, а торік стало навіть ліде­ром... Подробнее
Державна продовольчо-зернова корпорація України (ДПЗКУ) – єдиний державний оператор зернового ринку України, лідер у сфері зберігання, переробки та експорту зернових і продуктів їх переробки. Про

1
0