Спецможливості
Статті

Занепад овочівництва: причини чи наслідок?

19.09.2008
600
Занепад овочівництва:  причини чи наслідок? фото, ілюстрація

Овочівництво Півдня України цього року перебуває у важкому становищі...

Майже наполовину зменшився валовий збір овочів. Навіть без посилань на статистику можна з упевненістю стверджувати, що 2007 рік був не просто  невдалим, а майже провальним. Відчувається недобір урожаю овочів і картоплі у повсякденному житті, та чи варто говорити, що це відчуття не з приємних. Важко згадати ще такий самий рік, коли консервні заводи Херсонщини стояли через нестачу сировини (плодів помідорів), а ринкова ціна столових помідорів у вересні майже дійшла до ціни бананів. Об’єктивнішим показником становища в овочівництві, на мій погляд, є саме ціни (як закупівельні, так і роздрібні).

Овочівництво Півдня України цього року перебуває у важкому становищі...

Майже наполовину зменшився валовий збір овочів. Навіть без посилань на статистику можна з упевненістю стверджувати, що 2007 рік був не просто  невдалим, а майже провальним. Відчувається недобір урожаю овочів і картоплі у повсякденному житті, та чи варто говорити, що це відчуття не з приємних. Важко згадати ще такий самий рік, коли консервні заводи Херсонщини стояли через нестачу сировини (плодів помідорів), а ринкова ціна столових помідорів у вересні майже дійшла до ціни бананів. Об’єктивнішим показником становища в овочівництві, на мій погляд, є саме ціни (як закупівельні, так і роздрібні).
За офіційними джерелами, причиною цих невдач стали “несприятливі погодні умови”. Перш ніж згодитися з таким твердженням, слід провести аналіз погодних умов цього року порівняно з багаторічними кліматичними показниками Херсонщини. Основні метеорологічні дані наведено в таблиці 1 та в графіках відхилень 1 і 2. Висновки напрошуються самі собою: за температурним показником вегетаційний період 2007 року видався спекотним, а за режимом вологості — посушливим. Для конкретного аналізу ситуації, що склалася, візьмемо помідор як основний овоч Півдня України, спад виробництва якого цього року був найбільш відчутним. Можливо, що саме несприятливі погодні умови спричинили неврожай помідорів цього року. Слід провести порівняльний аналіз погодних умов на відповідність їх біологічним потребам цієї культури. У розділі “Відношення томата до зовнішніх умов” підручника “Овочівництво” авторів В. Маркова та М. Хаєва на сторінці 213 вказано: “Томат доволі вимогливий щодо тепла”, а цього року його було вдосталь. Посилання на видання 1953 року наводимо не лише з поваги до авторів, а й тому, що всі наступні публікації підтверджують його. І знову там же: “Томат — рослина посухостійка”. Це підтверджується тим, що минулими роками такі врожаї, як і цього року, отримували і на богарі овочівники Херсонщини, окрилені Г. Ківером. 2007 року всі посівні площі помідорів розташували на зрошенні, щоб можна було усунути дію грунтової посухи. Нехай лише частково, але цього було б достатньо для отримання вдвічі більшого врожаю. Безперечно, погодні умови цього року значно ускладнили організаційні та матеріально-технічні аспекти технології обробки. І це так. А хіба в інші роки врожаї давалися легко? Велика кількість тепла і світла вегетаційного періоду цього року сприяла вирощуванню цієї культури, а її посухостійкість давала змогу втриматися в межах норми реакції щодо цього фактора навіть за недотримання поливного режиму.
Виходячи з цього, слід визнати вплив фактора “несприятливі погодні умови” непридатним для пояснення наших невдач. Замість резюме до викладеного, згадаємо епіграф класика вітчизняної літератури: “Нечего на зеркало пенять, коль рожа крива”. Прикро? Та ще й як! Можливо, і не варто б так різко, але ситуація зобов’язує реально оцінити те, що відбувається. Тим паче, що на дослідних ділянках помідорів Інституту південного овочівництва та баштанництва в дослідах А. (?) Кащеєва та А. (?) Лимаря врожайність сорту Лагідний доходила до 1000 ц/га, а на збирання врожаю мобілізували й самого автора. Минулими роками вітчутного збитку врожаю помідорів наносили грибкові захворювання (макроспоріоз, фітофтороз), які були “бичем” цієї культури. Розвиток цих хвороб і визначив величину товарного врожаю. Але цього року макроспоріоз (та й інші плямистості) практично не був наявним, а фітофтороз з’явився на промислових плантаціях у кінці вересня на недозрілих плодах у той час, коли товарний помідор уже було зібрано, а тому вплив цього фактора на врожай слід визнати несуттєвим.
Овочеві культури уражують близько сотні фітовірусів різної таксономічної належності, які різняться за своїми біологічними, екологічними і серологічними властивостями з різними способами інфікування. Поширюються вони контактно через грунт грибами та нематодами, з насінням через комах-переносників та мають велику адаптивну здатність. Фітовіруси тісно взаємодіють з різними компонентами екосистем та постійно циркулюють у біологічних угрупованнях. В агробіоценозі за появи нових збудників захворювань виникають і нові патологічні зв’язки. В ланці збудник захворювання — рослина важливу роль відіграють комахи — переносники захворювань, яким овочівники і зобов’язані втратою врожаю.
Впроваджуючи нові сорти транснаціональних насіннєвих фірм, ми разом з ними впроваджуємо в агробіоценоз і нових збудників вірусних захворювань. За аналогією з грипом неважко передбачити і їхню роль. Адже епідемії викликають нові штами, оскільки до старих організм уже створив імунітет, що може блокувати їхню патогенність. Різні способи поширення цих збудників не контролюються овочівниками та карантинною службою через неприборкуваність процесу. В фантиках рекламних проспектів нових сортів ховаються і нові збудники. Біда в тому, що це не ті карантинні організми, з якими ми звикли мати справу. Ось в цьому і вся складність та небезпека ситуації, що склалася. Способів зупинки циркуляції вірусів в арсеналі агронома немає. Ситуація ускладнюється ще й тим, що багато з них є спільними не лише для овочевих культур, але й для картоплі, посадки якої є в кожному населеному пункті і бур’яни в яких ми не спроможні подолати, та для плодових і декоративних культур. Взаємне перезараження відбувається з допомогою переносників, які визначають інтенсивність циркуляції збудника в системі, і його в обіг ми вводимо самі ж разом із насінням нового сорту. В таблиці 2 наведено дані про динаміку насичення вірусами агробіоценозів овочевих культур. Процес настільки очевидний, що відпадає потреба у коментарях. Якщо врахувати те, що віруси рідко бувають зв’язані лише з одним видом переносника, то канали їхнього поширення ми не в змозі перекрити навіть теоретично, а на проблему їхньої змінюваності та трансформації взагалі немає сенсу відволікатися, як і немає сенсу згущувати барви. Для наших овочівників вірусологія — суцільні хащі. Не висвітлити її і мені у парі з мікроскопом-ровесником — залишається бити на сполох. Далі замовчувати цю біду — це злочин, та вже й неможливо. Не вторгаючись у вотчину вірусологів і розуміючи, що овочівникам байдуже, який вірус згубив їхній урожай, залишається лише підняти проблему для обговорення й окреслити коло найближчих питань на підступах до її вирішення.
Для початку проаналізуємо фітопатологічну ситуацію 2007 року. Промислові посіви томату здебільшого складалися із сортів іноземних фірм, а вирощені для збирання комбайном за “прогресивними промисловими технологіями” — на всі 100%. Не беруся стверджувати, проте, скоріше, термічне знезараження насіння насіннєві фірми не проводять, а обмежуються лише протруюванням товарного насіння.
Та й зрозуміти їх нескладно, виходячи з того, що невиповнене насіння з недозрілих плодів пагано витримує процедуру термічного знезараження, яка знижує процент схожості всієї партії. А воно ж реалізується на вагу золота і відпускається поштучно. Важелів впливу у цій ланці в агронома немає в зв’язку із занепадом вітчизняного насінництва, тому єдине, що залишається, — лише вірити сертифікатам.
Під час досліджень плантацій помідорів кидалася в очі велика гама клінічних ознак вірусних та мікоплазмових захворювань. А якщо врахувати те, що на Півдні вірусологи все частіше реєструють захворювання, симптоматично схожі з кучерявістю листя, викликані іншими групами вірусів, але їх передають цикади та білокрилки, то у різноманітті збудників сумніватися не доводиться. У всякому разі, з упевненістю можна заявити, що інфекція відпочатку була наявна у рослинах, а комахи-переносники посприяли її поширенню за класичною схемою.
Другим фактором сильнішого поширення захворювань (непрямий вплив) є посуха, яка знищила бур’янову рослинність незрошуваних ділянок, що різко скоротило кормову базу комах-переносників. Тому в пошуках живлення вся їхня “комарилья” ринула на посіви овочевих культур (помідорів), що вижили в посуху завдяки зрошенню. За постійної інтенсивності степових вітрів Півдня долати великі відстані в пошуках живлення цикадкам зовсім не було важко. Така ситуація на порядок збільшила щільність комах-переносників на посівах помідорів. Слід мати на увазі і те, що в екстремальних погодних умовах інтенсивність живлення, ненажерливість зростають, а отже, зростає і частота уколів рослин. Але посіви ж обробляли інсектицидами. Та й обробляли не один раз, проте в зв’язку з інтенсивною сонячною інсоляцією Півдня, високою температурою, що викликала інтенсивне дихання рослин, застосовувані інсектициди швидко розкладалися ззовні під дією сонця, а зсередини — в результаті збільшеної інтенсивності обміну речовин. До того ж, у більшості випадків посіви обробляли піретроїдами, які не відзначаються стійкістю в навколишньому середовищі та легко розкладаються в організмі. Але навіть за застосування фосфорорганічних інсектицидів і застосування системи захисту рослин типу “хімічна парасолька” з повною токсикацією рослин для загибелі комах-переносників їм треба було “почастуватися” отруєним клітинним соком, зробивши для цього, як мінімум, один укол. Навіть у цьому разі за великої щільності цикад значно зросла і щільність інфекції. Інсектицидами знищували комах-переносників, проте на віруси вони не справляли ніякого впливу. Це могло відбутися в ідеалі за достатньої кількості виробничих ресурсів, що було малоймовірно в реальній ситуації з постійною відсутністю в цей час обігових коштів.
Аналогічна ситуація склалася і на картопляних плантаціях, до якої приплюсувався іще й натиск спеки.
У таблиці 1 і графіках свідомо наводяться метеодані до серпня в зв’язку з тим, що зараження відбувалося в червні-липні, коли в рослинах посівних помідорів уже зав’язалися плоди на двох китицях.
Подальше нарощування потенціалу врожаю не відбувалося через розвиток хвороби. Цікаво, що у вересні відбувалося “одуження” окремих рослин з наступним цвітінням, зав’язуванням та наливанням плодів, що надає нам оптимізму та усуває безвихідь ситуації, що склалася. Рослина наче сама говорить нам про це або підказує шлях вирішення проблеми (і її, і нашої). На цій оптимістичній ноті  і завершимо оповідну частину аналізу та перейдемо до практичних висновків.
Це, насамперед:
n зобов’язати овочівників обов’язково проводити термічне знезаражування насіння, незважаючи на сертифікати;
n у першу половину вегетації застосовувати фосфорорганічні препарати в системі захисту посівів типу “хімічна парасолька” на всій плантації і відмовитися від крайових обробок через їхню неефективність у зв’язку з доброю парусністю комах-переносників;
n відродити вітчизняне насінництво;
n налагодити фітопаталогічний моніторинг посівів (талановитий херсонський овочівник Олександр Іванович Данник не ходив плантаціями помідорів тому, що не було куди ногою ступити. Адже він був на полі майже богом. Ми ж не ходимо плантаціями з інших причин, а якщо й пройдемося, то лише — як роззяви);
n профінансувати фітопатологічні дослідження в галузі сільськогосподарської вірусології. (Диву даєшся, коли навіть відомі респектабельні фірми уподібнюються “скупому рицарю”. Лінивий двічі робить, а скупий — двічі платить. Чи це не про вас, панове? Адже це треба робити, першою чергою, самим для себе, оскільки ми вже і так нині закушуємо огірками з далекої Індії. А від немічної науки не отримаєте великих “надоїв”, як би не “мудрували з наперстками”. Не допоможе нам і Захід, оскільки ми для них — конкуренти.
Агрономи добре пам’ятають ситуацію з філоксерою у виноградарстві. По-моєму, подібне відбувається нині і в овочівництві. Добре буде, якщо я помилюсь у своїх прогнозах, колеги мене зрозуміють і вибачать. Але на це не варто сподіватися за замовчування того, що наразі відбувається.

П. Костін,
заввідділом ентомологічних і фітопатологічних досліджень Інституту південного овочівництва та баштанництва

Інтерв'ю
Андрій Кожухар, генеральний директор компанії «Самміт-Агро Юкрейн»
Аграрне життя нашої країни, як і будь-яке життя, дуже насичене та наповнене різними подіями. Цей рік виявився драматичним, але в той же час військові події стали каталізатором потужних бізнес-процесів, відкрили надздібності аграрних... Подробнее
Наразі багато виробників ЗЗР, насіння та техніки вдаються до транспортно-складського аутсорсингу. Адже це дає змогу з мінімальними витратами (не секрет, що у великих компаніях витрати на логістику на сьогодні часто перевищують інші... Подробнее

1
0