Спецможливості
Новини

Законопроекти по судноперевозкам мають на меті вигоду для іноземців?

15.03.2017
1376
Законопроекти по судноперевозкам мають на меті вигоду для іноземців? фото, ілюстрація
Віктор Лисицький: "Річковий збір - це не стимулювання перевезень по Дніпру, а "кишеня" АРВШ"

Аналізуючи тексти законопроектів №2475а, 2712, 2713-д, що стосуються річкових перевезень, відразу стає зрозуміло, що це не панацея і радикальних реформ вони не зроблять. Такий висновок зробив
президент Асоціації суднобудівників України Віктор Лисицький, пише propozitsiya.com з посиланням на ekonomika.eizvestia.com.

За його словами, документ №2712 дозволить іноземним суб'єктам заходити на український ринок, реєструвати підприємство в Україні, після чого воно може отримати український прапор. "Якщо говорити в цілому - я це підтримую. Хочеш зайти на національний ринок, платити всі податки і створювати робочі місця на рівних умовах з вітчизняними гравцями ринку - "прапор тобі в руки". Депутати проголосували за цей закон в першому читанні і це добре" , - зазначив експерт.

При цьому В. Лисицький додав, що наступні закони далекі від позитиву першого.

№2713-д, за який проголосувала ВРУ, дозволяв здійснювати каботажні перевезення між портами України суднам під іноземним прапором. "Це означало б, що весь той флот, який раніше вивели під зручні прапори, можна було б завезти назад і здійснювати перевезення без сплати податків!", - підкреслив експерт.

Крім того, документ дозволяє наймати судна за договором тайм-чартеру (корабель з екіпажем), де екіпаж не буде платити податки в український бюджет. Навіть якщо екіпаж буде з українців, власнику буде зручніше оформляти їх в офшорній юрисдикції і не платити за команду податок на дохід, ЄСВ, військовий збір і все інше. А українські ж компанії змушені будуть це робити.

Основними гаслами законопроекту №2475а є створення Адміністрації річкових водних шляхів (далі - АРВШ), а також скасування всіх діючих плат на річці, на заміну якого впроваджується "річковий збір". "Річковий збір - це не стимулювання перевезень по Дніпру, а "кишеня" АРВШ. По суті, річковий збір нічого не скасовує, а просто об'єднує в собі існуючі платежі. Крім того, автори законопроекту агітують голосувати за нього, а за ставку річкового збору говорять : "після прийняття закону ми визначимо ставку". Це як взагалі? Тобто прийняттям закону легалізується фактично будь-яка сума. Якщо на початку дискусії озвучувалася сума в 0,05 коп., то незабаром керівництво Міністерства інфраструктури вказувало, що доречно було би встановити ліміт на рівні $1-1,5, при чому не зрозуміло, це з тонни або тонна-кілометри. Ви уявляєте, який це грунт для спекуляцій? І як до нас можна залучити іноземні інвестиції і бізнес, якщо витрати розрахувати неможливо?", - зазначив В . Лисицький.

Експерт упевнений: такий підхід до зборів ставить національного виробника в положення, коли йому абсолютно невигідно буде робити тут бізнес. Тому, що якщо зараз іноземне самохідне судно з 3 262 т на борту платить $24 386,5 або $16 171,83 (з лоцманським проходом) всіх платежів і зборів, то за новим законом буде платити вже $7 574,77. Тобто плата знижена на $8 597,06. І на подив, українські компанії будуть платити таку ж суму - $7 574,77. Згідно пункту 141.4.2. ст. 141 Податкового кодексу, нерезидент буде платити тільки 15% Україні і якусь 1 тис. на рік у своїй офшорній юрисдикції. А українське суспільство з обмеженою відповідальністю, яке знаходиться на загальній системі (бо такі послуги будуть приносити більше $200 тис. на рік) повинно сплатити - 18% загального податку, 5% податку на дивіденди, 20% ПДВ, плюс утримання із зарплати (ПДФО , ЄСВ, військовий збір і т. п).

" То про яку рівність ми говоримо? Таке враження, що цей закон має на меті вигоду для іноземних суб'єктів", - робить висновки В. Лисицький.

Інтерв'ю
Богдан Духницький, канд. ек. наук ННЦ «Інститут аграрної економіки», аналітик компанії «Бізнесгрупінвест», що тісно співпрацює з Асоціацією «УКРСАДПРОМ»
Європейський ринок потребує фруктів і ягід і скупує  їх з усього світу. При цьому попитом користується не  лише сировина, а й перероблена продукція. За результатами 2016 року, 70% доходів зі
Родіон Рибчинський, голова асоціації «Борошномели України»
Український ринок борошна незважаючи на негативні тенденції розвивається, для продукції відриваються кордони нових країн, а підприємства будують та оновлюють свої потужності. Про життя борошномелам

1
0