Спецможливості
Технології

Захист посівів сої від павутинних кліщів

19.07.2013
2240
Захист посівів сої від  павутинних кліщів фото, ілюстрація

В Україні на посівах сої нараховується понад сотні видів шкідників, 43 з яких можуть завдати серйозної шкоди і знизити врожай на 50–96%. Останніми роками теплі зими та спекотне літо сприяли істотному розвитку фітофагів і, особливо, павутинних кліщів.

В Україні на посівах сої нараховується понад сотні видів шкідників, 43 з яких можуть завдати серйозної шкоди і знизити врожай на 50–96%. Останніми роками теплі зими та спекотне літо сприяли істотному розвитку фітофагів і, особливо, павутинних кліщів.

О. Шелудько,
канд. біол. наук, ст. наук. співробітник,
В. Клубук, завсектором селекції сої,
Інститут зрошуваного землеробства НААН,
Е. Репілєвський,
директор ДП ДГ «Каховське» НААН

З метою надійного захисту культури від цих шкідників та оптимізації фітосанітарного стану посівів сої протягом вегетаційного періоду виробничники застосовують різні препарати. Прикро, але не завжди вдається надійно захистити посіви від фітофагів у зв’язку з інтенсивним застосуванням інсектоакарицидів та формуванням резистентних популяцій шкідників.
Необхідно проводити інтенсивні пошуки нових акарицидів із врахуванням швидкої пристосованості павутинних кліщів до хімічних препаратів, що мають надійно захищати посіви сої від цих небезпечних шкідників. Одним з таких є препарат із діючою речовиною абамектин.
Даний препарат належить до хімічної групи авермектинів і захищає посіви овочевих (огірки, перець, баклажани), суниці, хмелю, яблуні від кліщів, трипсів, мінерів та інших шкідливих комах. Згідно з класифікацією ВООЗ акарицид відповідає третьому класу токсичності. Діюча речовина — абамектин, 18 г/л.
   У 2011–2012 рр. на полях дослідного господарства «Каховське» та на дослідному полі Інституту зрошуваного землеробства НААН вивчали ефективність дії нового препарату на посівах сої сорту Даная.

Об’єктами для вивчення інсектицидних властивостей препарату на основі д. р. абамектин, 18 г/л, були павутинні кліщі роду тетраніхус (Tetranichus turkestanicus, Tetranichus telarius, Tetranichus urticae Koch.). Домінуючий вид — звичайний павутинний кліщ (64,5–72,3%).
Дорослі кліщі, а також їхні личинки висмоктують клітинний сік з нижніх боків листків сої, погіршуючи обмін речовин і фотосинтез, що, своєю чергою,  уповільнює ріст і розвиток рослин. Крім того, у пошкоджених рослин спостерігають недорозвиненість та обпадання квіток. У разі сильного пошкодження листки жовтіють та обпадають, боби передчасно достигають і розтріскуються, зерно утворюється плюскле.
Найбільшу шкодочинність павутинні кліщі проявляють у посушливі роки, а найвищу — в серпні. Крім того, найчутливішими до пошкоджень павутинним кліщем є слабкі посіви сої (на богарних землях та на зрошенні за недотримання поливального режиму). Оптимальна температура для розвитку шкідника — понад 29°С, вологість повітря — 35–55%.
Агротехніка вирощування сої сорту Даная загальноприйнята для зрошуваних земель.
Сівбу проводили в оптимальні строки.
Грунтово-кліматична зона — Південний Степ України. Грунт дослідного поля темно-каштановий середньосуглинковий слабосолонцюватий, із вмістом гумусу в орному шарі 2,3%. Середній вміст основних елементів живлення в шарі грунту 0–50 см: нітратного азоту — 0,23, рухомого фосфору — 0,19% та обмінного калію — 32,2 мг/100 г. Клімат жаркий, посушливий. Середньорічна температура повітря — 9,5…10,6°С, річна сума опадів коливається у межах 355–460 мм. Гідротермічний коефіцієнт становить 0,6–0,7. Вегетаційний період продовжується 215–247 днів, а безморозний — 167–222 дні. Сума температур понад 10°С, характеризуючих теплозабезпеченість рослин, становить 3200…3500°С.
Метеорологічні умови вегетаційного періоду сої в 2011–2012 рр. були сприятливими для розвитку та розмноження сисних шкідників. Максимальна температура повітря перевищувала 40°С, середня температура червня була вище багаторічної на 2,5…3,6°С, а відносна вологість повітря знижувалась до 25%.
   Чисельність павутинних кліщів на трійчастий лист перед цвітінням сої коливалась від 2–3 до 7 особин на рослину. У фазі плодоутворення їхня чисельність сягала, відповідно, від 11 до 26 особин, що значно перевищило економічний поріг шкодочинності (ЕПШ). Проведення першої хімічної обробки на початку цвітіння сої баковою сумішшю Санмайт, з. п., і Бі-58 новий, 40% к. е. (0,5 кг/га + 0,7 л/га), зменшило заселення рослин павутинними кліщами нижче економічного порогу шкодочинності. Проте через три тижні чисельність їх істотно збільшилась.
Результати обліків, проведених згідно зі схемою досліду, перед другою хімічною обробкою показали, що середня чисельність павутинних кліщів у фазі плодоутворення — наливання зерна на дослідних ділянках становила 19,8–26,0 особин та трійчастий лист (таблиця).
На третій день після обробки акарицидами чисельність павутинних кліщів істотно зменшилась. Найменшу кількість шкідників відмічено на варіантах з препаратом із д. р. абамектин, 18 г/л: за норми витрати препарату 0,8 л/га ефективність дії нового акарициду становила 88,7%, до 0,6 л/га — заселеність кліщами зменшилась на 83,3%, на сьомий день після хімічної обробки ефективність зросла, відповідно, до 97,3 і 90,2%.
Фітотоксичність нового інсектоакарициду під час досліджень не виявлено.
На варіантах із застосуванням акарицидів з д. р. пропаргіт, 570 г/л,  (1,5 л/га), і фенпіроксимат, 50 г/л, (0,8 л/га), ефективність захисту посівів сої від шкідника становила 76,8 і 80,2% на третій день та 85,6 і 87,4% — на
сьомий.
   За результатами обліків, найменше пошкодження листкового апарату сої павутинними кліщами на дослідних ділянках відмічено на варіантах з використанням нового інсектоакарициду з д. р. абамектин, 18 г/л, з нормами витрати 0,8 і 0,6 л/га (17,2 і 20,3% листків нижнього і середнього ярусів з інтенсивністю пошкодження 0,3 і 0,4 бали). Відсоток та інтенсивність пошкодження під час застосування акарицидів з д. р. пропаргіт, 570 г/л, і фенпіроксимат, 50 г/л, у 1,3 і 1,2 раза більші. Максимальне пошкодження верхнього, середнього та нижнього ярусів листків сої відбулося на варіанті без хімічного захисту (63,4% з інтенсивністю пошкодження 2,7 бала).
Аналіз даних урожайності сої на дослідних ділянках показав, що найвищу врожайність (3,7 і 3,5 т/га) було отримано на варіантах із використанням інсектоакарициду на основі д. р. абамектин, 18 г/л, з нормами витрати 0,8 і 0,6 л/га, де збережено від втрат, відповідно, 0,65 і 0,58 т/га зерна. Застосування акарицидів з д. р. пропаргіт, 570 г/л (1,5 л/га), і фенпіроксимат, 50 г/л (0,8 л/га), сприяло збереженню від втрат 0,48 і 0,51 т/га зерна сої.
Високу ефективність препарату на основі д. р. абамектин, 18 г/л, під час захисту сої від павутиних кліщів одержано в дослідному господарстві «Каховське» Каховського району і ТОВ «Лана Подове» Новотроїцького району Херсонської області в 2012 р.
Одноразове застосування нового інсектоакарициду в обох господарствах з нормою витрати 0,7 л/га сприяло надійному захисту посівів сої (зменшення чисельності фітофагів становило 90,5–95,3%) та збереженню від втрат, відповідно, 0,61 і 0,55 т/га зерна за врожайності 4,0 і 3,2 т/га.

Інтерв'ю
заступник директора з наукової роботи Інституту фізіології та генетики рослин НАН України, доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Віктор Швартау
Щойно збирання озимини повністю завершилося, сайт «Пропозиція» звернувся до заступника директора з наукової роботи Інституту фізіології та генетики рослин НАН України, доктора біологічних наук, професора, член-кореспондента НАН України... Подробнее
Співзасновники компанії Андрій Марійчин та Олексій Голуб.
«НОВИЙ ЕЛЕВАТОР» свою діяльність розпочав 12 років тому із надання послуг сушіння зерна на обладнанні відомих іноземних виробників. Особливістю роботи цієї компанії, її підходів до роботи, було використання в якості палива для отримання... Подробнее

1
0