Спецможливості
Статті

З данського досвіду інтенсивного ведення галузі свинарства (повна версія)

05.06.2008
1064
З данського досвіду інтенсивного ведення галузі свинарства   (повна версія) фото, ілюстрація
Треба сказати, що саме до Данії найчастіше навідуються наші свинарі. І це не дивно. Хоча територіально Данія невелика, вона займає провідне місце в світі з експорту сільськогосподарської продукції, зокрема свинини.

Тим часом, 50–60 років тому тваринництву Данії було дуже далеко до процвітання: фермери становили найбідніший прошарок населення, на прилавках переважали імпортні продукти. Ситуація до болю знайома українцям. Але як же данцям вдалося збороти кризу й вийти на передові позиції у свинарстві ?
Почали вони з навчання. З того, що за безпосередньої підтримки уряду створили Фермерський консультаційний центр (Korіnth Landbrugsskole), де студенти сільськогосподарських інститутів і фермери безплатно вчили сучасні технології виробництва свинини. Для фермерів по всій країні організували консультаційні пункти, в яких навчання тісно пов’язано з практичними заняттями.


Таким центром в Україні може стати Інститут тваринництва УААН, де на базі наукової інформації, сконцентрованої в інституті, наші фермери й студенти могли б вивчати сучасні технології, які впроваджують у практику інтенсивного ведення свинарства співробітники інституту, що мали досвід роботи за кордоном.
Система навчання в країні збереглася й донині, але тепер фермери, які міцно стоять на ногах, оплачують її зі своєї кишені. Бо без регулярного самовдосконалення їм не обійтися, інакше відстануть від життя, від нових технологій, а їхня продукція втратить конкурентоспроможність. До того ж, данці не допускають до роботи з тваринами людей, які не мають відповідної освіти й досвіду.


Поїхати до Данії і познайомитися з сучасними технологіями всім бажаючим, звичайно ж, неможливо — виллється в копієчку і нам, і данській стороні. Ось чому данці побудували в Україні свиноферму, де можна на практиці вивчати виробництво свинини за їхньою технологією.


Будівництво ферми почалося в 1997 році між містами Обухів і Кагарлик Київської області. Роботу постійно контролювали данські фахівці й українські представники їхніх фірм. Проблем виникало чимало як під час будівництва, так і під час монтажу обладнання. Найбільше суперечок викликала вакуумна система гноєвидалення, що дуже нагадує спуск води в домашній ванні. Досить відкрити заглушку в трубі на дні бетонної ванни під решітками щілинної підлоги — і гній піде з бетонних ванн (за принципом тягучості рідини) по пластикових трубах діаметром 350 мм у відстійник. “Ця система працювати не буде”, — казали наші фахівці, відмовляючись вірити в таке технологічно просте рішення.
“Буде”, — запевняли данці.


Власне, тут і обладнання, і технологія — незвичайні для наших свинарів. Наприклад, вхід до маточника тільки через нейтральну зону, без взуття і одягу, і лише після цього можна вдягати спеціальний одяг для роботи всередині приміщення. Кормороздачею керує комп’ютерна система Daltec. Відповідно до закладеної програми, по тросошайбових транспортерах в автогодівниці надходить комбікорм, точно дозований для кожної свиноматки залежно від її маси, віку, кількості підсисних поросят і часу, який пройшов після опоросу. Годівля поросят на дорощуванні займає дві години, на відгодівлі цей процес триває протягом чотирьох годин.


На фермі не знадобиться відчиняти вікна для провітрювання приміщення. Цілорічно комп’ютерна система керування кліматом Fancom підтримує оптимальну температуру, вологість, повітрообмін. Приміром, у маточнику оптимальною температурою данці вважають 15...18°С. На дорощуванні, особливо в перші тижні після відлучення, — 24...27°С, на відгодівлі — 12...15°С. Треба лише натиснути визначену кнопку на приладі “Клімат-контроль” — такі висять на стінах біля кожного відділення, — і він сам буде стежити за всіма температурними параметрами, регулюючи їх відповідно до віку тварин.
У Данії обидві системи (кормораздача й керування кліматом) зведено до однієї комп’ютерної програми, але тут для зручності вирішили поставити два комп’ютери. Їх приєднали до Інтернету, щоб фахівці в Данії могли контролювати роботу комп’ютерів і в разі потреби давати практичні поради.
На обігріванні ферми працюють дизельні гармати. Точніше, не працюють, а будуть підключатися тільки в екстрених випадках, наприклад, під час сильних морозів.
Витрата води на напування: по 2 л на голову на дорощуванні, по 4,5 — на відгодівлі, по 12 л — на супоросну або холосту свиноматку і кнура. Тварин усіх вікових груп напувають з допомогою автонапувалок. Тобто воду на фермі не витрачають абияк. А якщо треба провакцинувати свиней, у дозатор, який під’єднано до системи трубопроводу, додають ліки, і тварини одержують потрібне лікування разом з водою.
Кількість годівель на добу — дві або три. Спочатку тварин зважували щотижня, щоб вивести криву відгодівлі. Протестували нашу сировину, щоб скласти оптимальні раціони для всіх вікових груп. Данці вважають, що найкращі складові для комбікорму — пшениця й кукурудза, але обов’язково в складі збалансованого комбікорму.
Підсисні поросята одержують гранульований комбікорм уже на четвертий-п’ятий день після народження, приблизно в цей час їм обкушують зубки, обрізають хвости, а хрячків обов’язково каструють. На дорощування поросят переводять у віці 21–28 днів, масою 6–8 кг. Так само як і на відгодівлі, вважають данські фахівці, тварини повинні мати постійний доступ до корму, тобто у годівницях постійно повинен бути комбікорм, перевитрат кормів за цього способу годівлі немає.
Тварини споживають стільки комбікорму, скільки їм потрібно. Фактично вони здійснюють самонормування.
Рецепт комбікорму складено так, щоб поросята щодня нарощували максимальну живу масу (750–800 г), але не набирали зайвого жиру. Середня витрата кормів для свиней — 3,5 к. о., але поступово вона зменшується, поки не досягне данського рівня: дещо більше 2 к. о.


Це робиться для того, щоб в ідеалі витримати всі параметри данської технології і поставляти з Данії племінний молодняк змішаної породи йоркшир-ландрас, бо данці вважають, що ця суміш ідеально придатна для свиноматок з плідністю 14–15 поросят за один опорос, а також для кнурів-плідників порід дюрок, йоркшир, ландрас. Можливо, згодом так і будуть робити вітчизняні виробники свинини. Багато свинокомплексів уже ведуть переговори з даніською фірмою “Данбред”, що займалася постачанням тварин в Україну для племінного поголів’я. Є тут і наш український молодняк великої білої породи. Восьмимісячних свинок із племферми “Карапиші” поміщають в одне відділення з кнурами. В кінці відділення є клітка для кнура-пробника для стимуляції бажання в молодняку. Протягом тижня свинок осіменяють і переводять в інше відділення, а через місяць, перевіривши спеціальним сканером результати запліднення, знову відселяють у нове відділення. Відсоток перегулювання, на думку данців, не повинен перевищувати 25–30%. Клітки для опоросу підсисних свиноматок сконструйовано так, щоб їх можна було легко розсунути за розміром тварини. При цьому свиноматки можуть легко перевертатися в клітці з боку на бік, не травмуючи поросят. Цим простим технічним рішенням данці досягають мінімального відсотка смертності поросят у підсисний період. У кожній клітці для опоросу є куточок мікроклімату для поросят, де протягом перших чотирьох-п’яти днів після народження висить спеціальна лампа для підігрівання. Решітка щілинної підлоги під свиноматкою чавунно-хвилеподібна, щоб полегшити вставання на ноги під час годівлі, а також для масажування сосків.
Відлучають поросят через 21–28 днів залежно від індивідуальної маси тварини. Кожне порося повинно набрати до цього терміну мінімум 6–8 кг. На дорощування до 25–30 кг поросят поміщають у клітки по 15–20 голів. Годують за допомогою бункерних годівниць, що розміщені по одній на дві клітки. Соскові напувалки вмонтовано безпосередньо в годівниці. Це знов-таки найпростіше технологічне рішення, яке позбавляє тварин потреби в процесі годівлі постійно переміщатися від годівниці до напувалки.
Суха розсипна форма корму навіть у разі дотримання всіх вимог якоюсь мірою негативно впливає на тварин. Пилоподібні частинки комбікорму (а їх майже 20% у його фізичному складі) подразнюють верхні дихальні шляхи. Свині, яким згодовують сухий розсипний корм, значно частіше користуються автонапувалкою. Та й процес годівлі за вільного доступу до самогодівниць протягом дня практично не припиняється. Хронометраж поведінки поросят, який провів автор цієї статті за час роботи на фермі, показав, що 20–25% тварин перебувають у постійному русі між годівницею й автонапувалкою, заважаючи при цьому відпочивати іншим.


Можна сказати, що годівниця данської конструкції рятує тварин від стресів, забезпечує зниження непродуктивних витрат корму внаслідок розкидання його тваринами, знижує небажані наслідки конкурентних відносин між тваринами, спрощує і полегшує роздавання комбікорму в разі групового утримування свиней, дає змогу раціональніше використовувати виробничі площі тваринницьких приміщень.
Відгодівля свиней до 110–120 кг. Дальше утримування, вважають данці, дуже невигідне: збільшується прошарок жиру, на утворення якого витрачається значно більше кормів. Добові прирости на відгодівлі — 750–800 г (у Данії — 950 г), на дорощуванні — 400 г. Вихід молодняку — 12 поросят на свиноматку за один опорос. Данці не підраховують відсоток здорового молодняку, в них фігурує показник відходу, втрати повинні зводитись до мінімуму: не більше двох поросят від свиноматки за опорос.
Утім, данці демонструють ще й інші впроваджені в їхній країні технології, системи і всі найновіші досягнення в свинарстві, впроваджуючи їх в Україні, щоб і наші спеціалісти могли вчитися.
Данська система селекційної роботи відрізняється від української. У багатьох країнах світу створено племінні ферми, які мають прямий зв’язок із базою даних у Данії, що дає можливість коригувати й направляти роботу племслужб. Такі самі ферми фірма “Данбред” планує організувати в Україні, щоб вони стали свого роду навчальними центрами для тваринників.


Звичайно, можна купити сучасне обладнання, добірний молодняк, однак усе це не дасть відчутних результатів, якщо за справу візьмуться некомпетентні люди. Мета і завдання ферми “Данам” — давати знання, поєднані з практикою, переконати українських фермерів у тому, що свинарство може бути дуже прибутковим. Шлях, який Данія здолала за 50–60 років, можна скоротити, якщо взяти на озброєння її досвід і технології виробництва свинини.
Нині в Інституті тваринництва УААН ведеться дослідна робота з упровадження данської технології в галузь інтенсивного ведення свинарства, разроблено бункерну самогодівницю універсального типу, що сприяє годуванню та напування тварин одразу із двох кліток. Примітно, що годівниця “Універсал 70” має здатність обслуговувати майже 70 тварин одночасно й ефективна для різних вікових груп: дорощування й відгодівлі свиней.


А. Палагута,
аспірант лабораторії технології виробництва свинини,
Інститут тваринництва УААН

Інтерв'ю
Міжнародна фінансова корпорація (International Finance Corporation, англ. IFC) - міжнародний фінансовий інститут, що входить у структуру Світового банку. Штаб-квартира організації знаходиться у
Радник з сільського господарства Посольства Франції в Україні Ніколя Перрен
    Радник Посольства Франції в Україні з питань сільського господарства Ніколя Перрен розповів сайту propozitsiya.com, чому в званні великої аграрної країни нема нічого поганого, чим його батьківщина заслужила це звання і чим зі свого... Подробнее

1
0