Як захистити власний урожай у період нестабільних ринкових і природно-кліматичних умов?

Сільськогосподарське виробництво в Україні, та й в усьому світі, має високий ступінь ризиків. Це пов'язано з тим, що воно є сферою діяльності, на успішність якої значною мірою впливають різноманітні погодні та кліматичні чинники, дію яких часто-густо контролювати неможливо.

В нашій дер­жаві ри­нок стра­хо­вих по­слуг у сільсько­му гос­по­дарстві до­сить мо­ло­дий на відміну від країн ста­ро­го світу. То­му ми не маємо в своєму роз­по­ря­д­женні до­стат­ньої кількості да­них для ак­ту­ар­них роз­ра­хунків (ак­ту­арні роз­ра­хун­ки - це си­с­те­ма ста­ти­с­тич­них і еко­номіко-ма­те­ма­тич­них імовірнісних ме­тодів роз­ра­хун­ку та­риф­них ста­вок і виз­на­чен­ня потрібних фінан­со­вих по­каз­ників діяль­ності стра­хо­ви­ка. За їхньою до­по­мо­гою виз­на­ча­ють розміри та­риф­них ста­вок, тоб­то вартість стра­хо­вої по­слу­ги і ча­ст­ку участі кож­но­го стра­ху­валь­ни­ка в ство­ренні спільно­го стра­хо­во­го фон­ду.). Про­ект IFC "Роз­ви­ток аг­ро­ст­ра­ху­ван­ня в Ук­раїні" за­лу­чив провідних міжна­род­них стра­хо­вих ек­с­пертів із США й Ка­на­ди. За­вдан­ням ак­ту­арія (ак­ту­арії - спеціалісти, які во­лодіють відповідною ме­то­до­логією. За­зви­чай ак­ту­арії пра­цю­ють у тих струк­ту­рах, діяльність яких пов'яза­на з фінан­со­вим ри­зи­ком) бу­ло роз­ро­би­ти ме­то­ди­ку збо­ру да­них і аналізу.
 За ініціати­ви Ук­раїнської фе­де­рації убез­пе­чен­ня, Ліги стра­хо­вих ор­ганізацій Ук­раїни та Асоціації "Стра­хо­вий бізнес" при ко­ор­ди­нації Про­ек­ту роз­вит­ку аг­рар­­но­го стра­ху­ван­ня в Ук­раїні Міжна­род­ної фінан­со­вої кор­по­рації (IFC) нині три­ває ро­бо­та що­до ство­рен­ня на до­б­ровільних за­са­дах Аг­рар­но­го стра­хо­во­го бю­ро Ук­раїни. АСБ Ук­раїни є об'єд­нан­ням стра­хо­виків, які здійсню­ють стра­ху­ван­ня сільсько­го­с­по­дарсь­кої про­­дукції, зо­к­ре­ма, з дер­жав­ною фінан­со­вою під­трим­кою. Ме­тою ство­рен­ня ор­га­нізації є роз­бу­до­ва ефек­тив­ної си­с­те­ми сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го стра­ху­ван­ня в Ук­раїні, що спри­я­ти­ме роз­вит­ку про­зо­ро­го, жит­тєздат­но­го та пла­то­с­про­мож­но­го рин­ку стра­ху­ван­ня сільсько­го­с­по­дарсь­кої про­дукції, за­без­пе­чен­ню ви­со­ко­го рівня стра­хо­вих по­слуг і за­хи­с­ту інте­ресів йо­го учас­ників. Но­вий Міністр АПК Ук­раїни ого­ло­сив про ство­рен­ня най­б­лиж­чим ча­сом дер­жав­ної Аг­рар­ної стра­хо­вої ком­панії і Аг­рар­но­го бан­ку. Це дасть змо­гу сільсько­го­с­по­дарсь­ким підприємствам змен­ши­ти вплив і ніве­лю­ва­ти ри­­зи­ки в не­стабільно­му аг­рар­но­му рин­ку.

Як аг­ро­ви­роб­ни­кові
мож­на зни­зи­ти влив ри­зиків?
Є кілька варіантів, з до­по­мо­гою яких мож­на ре­гу­лю­ва­ти вплив на аг­ро­ви­роб­ни­ка, а са­ме: об­ме­жен­ня чин­ників у гос­по­дарстві, які мог­ли б ста­ти при­чи­ною змен­шен­ня при­бут­ку та пе­ре­да­ння ри­зиків іншо­му суб'єкту гос­по­да­рю­ван­ня.
На рівні гос­по­дар­ст­ва доцільно за­сто­су­ва­ти підхо­ди, що да­ють змо­гу усу­ну­ти на­явні ри­зи­ки до­ступ­ни­ми спо­со­ба­ми, та­ки­ми як: зро­шен­ня, впро­ва­д­жен­ня си­с­те­ми точ­но­го зем­ле­роб­ст­ва, ви­ко­ри­с­тан­ня аль­тер­на­тив­них тех­но­логій ви­ро­щу­ван­ня куль­тур (по­ли­це­ва, ну­ль­о­ва), ви­ко­ри­с­тан­ня но­вих за­собів та си­с­тем за­хи­с­ту рос­лин, ди­вер­сифікація ви­ро­щу­ва­них куль­тур (тоб­то щоб одні й ті самі ри­зи­ки не впли­ва­ли на гос­по­дар­ст­во в ціло­му, а сто­су­ва­ли­ся ли­ше пев­ної куль­ту­ри чи ок­ре­мо­го на­пря­му діяль­ності), по­етап­не інве­с­ту­ван­ня, по­шук до­дат­ко­вих дже­рел при­бут­ку то­що.
Се­ред стра­тегій пе­ре­дання ри­зиків ос­нов­ни­ми є: за­лу­чен­ня підряд­ників, вер­ти­каль­на інте­г­рація, хе­д­жу­ван­ня на рин­ках ф'ючерсів та опціонів; стра­ху­ван­ня. Най­по­ши­реніший ме­тод пе­ре­дання ри­зиків сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го ви­роб­ництва - стра­ху­ван­ня.
В Ук­раїні є дві фор­ми стра­ху­ван­ня сільсько­го­с­по­дарсь­ких підпри­ємств: до­б­ровільне і обов'яз­ко­ве. Пунк­том 11 статті 7 За­ко­ну Ук­раїни "Про стра­ху­ван­ня" до обов'яз­ко­вих видів стра­ху­ван­ня сільсько­го­с­по­дарсь­ких ри­зиків на­ле­жить "стра­ху­ван­ня вро­жаю сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур і ба­га­торічних на­са­д­жень дер­жав­ни­ми сільсько­го­с­по­дарсь­ки­ми підприємства­ми, вро­жаю зер­но­вих куль­тур і цу­к­ро­вих бу­ряків сільсько­го­с­по­дарсь­ки­ми підпри­ємст­ва­ми всіх форм влас­ності". Аг­ро­ви­роб­ник зо­бов'яза­ний за­ст­ра­ху­ва­ти­ся, як­що:
n про­дає на ор­ганізо­ва­но­му аг­рар­но­му рин­ку будь-який вид то­вар­но­го де­ри­ва­ти­ву, ба­зо­вим ак­ти­вом яко­го є сільсько­го­с­по­дарсь­ка про­дукція;
n от­ри­мує бю­д­жет­ну до­тацію або суб­сидію, пов'яза­ну з ви­роб­лен­ням сільсько­го­с­по­дарсь­кої про­дукції або зде­шев­лен­ням її ціни;
n от­ри­мує банківський кре­дит на ви­роб­ництво сільсько­го­с­по­дарсь­кої про­дукції, як­що про­цен­ти за та­ким кре­ди­том відшко­до­ву­ють із бю­д­же­ту;
n от­ри­мує бю­д­жет­ну по­зич­ку або банківський кре­дит під га­рантію дер­жа­ви чи ор­га­ну місце­во­го са­мо­вря­ду­ван­ня.
Ви­роб­ник сільсько­го­с­по­дарсь­кої про­­дукції, який не стра­хується згідно з ви­мо­га­ми обов'яз­ко­во­го стра­ху­ван­ня, має пра­во до­б­ровільно за­ст­ра­ху­ва­ти будь-які ри­зи­ки. Підста­вою для до­б­ровільно­го стра­ху­ван­ня є ви­мо­га йо­го здійснен­ня, яка містить­ся у відповідних за­ко­но­дав­чих ак­тах та ба­жан­ня сіль­госпви­роб­ни­ка убез­­пе­чи­ти влас­не ви­роб­ництво.
Згідно із за­ко­но­дав­ст­вом Ук­раїни, під час стра­ху­ван­ня ви­роб­ництва сіль­сько­­го­с­по­дарсь­ких куль­тур пред­ме­том стра­ху­ван­ня мо­жуть бу­ти: ви­т­ра­ти гос­по­дар­ст­ва на ви­роб­ництво куль­ту­ри та май­бутній очіку­ва­ний уро­жай куль­ту­ри. Як­що пред­ме­том стра­ху­ван­ня є ви­т­ра­ти, пов'язані з ви­ро­щу­ван­ням куль­ту­ри, стра­хо­вою вартістю є су­ма пла­но­вих ви­т­рат на ви­роб­ництво ( як­що стра­хо­ву уго­ду ук­ла­де­но до посівної); або су­ма фак­тич­них ви­т­рат на ви­роб­ництво куль­ту­ри (стра­хо­ву уго­ду ук­ла­да­ють після посівної). Як­що пред­ме­том стра­ху­ван­ня є май­бутній очіку­ва­ний уро­жай куль­ту­ри, тоді стра­хо­ва вартість - це очіку­ва­на вартість май­бут­нь­о­го вро­жаю, за­зна­че­но­го в до­го­ворі стра­ху­ван­ня, по­мно­же­на на ціну ре­алізації, що уз­го­д­же­на й зафіксо­ва­на в до­го­ворі. Очіку­ва­на вро­жайність - це се­ред­ня вро­жайність куль­ту­ри по гос­по­дар­ст­ву про­тя­гом п'яти років.
До­го­во­ри стра­ху­ван­ня від ок­ре­мих поімен­них ри­зиків, за­зви­чай, на­да­ють за­хист від та­ких ри­зиків, як: град, повінь, по­же­жа, удар бли­с­кав­ки, зли­ва, три­валі дощі, силь­ний вітер, бу­ря, по­су­ха, зсув, сель, ла­ви­на, зем­ле­т­рус, су­ховій, епіфітотій­ний роз­ви­ток хво­роб рос­лин, про­ти­правні дії третіх осіб або відра­зу від кількох за­зна­че­них ри­зиків. У разі по­шко­д­жен­ня або за­ги­белі посівів від цих ри­зиків стра­хо­ва ком­панія ви­пла­тить ком­пен­сацію в сумі збит­ку з ви­ра­ху­ван­ням фран­ши­зи. Та­ке стра­ху­ван­ня ре­ко­мен­дується для всіх куль­тур на вес­ня­но-літній період. Слід ро­зуміти, що посіви мо­жуть за­зна­ти впли­ву інших ри­зиків, не вклю­че­них до пе­реліку в до­го­ворі стра­ху­ван­ня. В та­ко­му разі стра­хо­ве відшко­ду­ван­ня не бу­де вип­ла­че­но.
Сільсько­го­с­по­дарські підпри­ємства мо­жуть за­ст­ра­ху­ва­ти озимі куль­ту­ри на осінньо-зи­мо­вий період од­ра­зу після посівної, але до по­яви сходів. Стра­хо­вий період три­ває до віднов­лен­ня ве­ге­тації на­весні. Куль­ту­ри мож­на за­ст­ра­ху­ва­ти від по­вної за­ги­белі, як­що на полі за­ги­не по­над 50% рос­лин, або ча­ст­ко­вої та по­вної за­ги­белі. Стра­ху­ван­ня здій­сню­ють на рівні ви­т­рат на ви­ро­щу­ван­ня куль­ту­ри в осінньо-зи­мо­вий період. Обов'яз­ко­вою умо­вою є про­ве­ден­ня робіт з пе­ресіван­ня або підсіван­ня куль­ту­ри. Ви­пла­ту здійсню­ють за умо­ви, що гос­по­дар­ст­во за­ли­шає по­ле на па­ру для висіван­ня ози­мих куль­тур на­ступ­ної осені. Пе­ре­ва­гою цьо­го стра­ху­ван­ня є йо­го не­ви­со­ка вартість і мож­ливість пе­ресіван­ня замість за­гиб­лої куль­ту­ри іншою. Але слід пам'ята­ти: стра­хо­вий поліс на куль­ту­ри, які за­ст­ра­хо­ва­но на зи­мо­вий період, діє тільки до віднов­лен­ня ве­ге­тації (до пер­шо­го трав­ня).
Ви­роб­ни­ки мо­жуть за­­ст­ра­­ху­ва­ти­ся та­кож від ком­плек­су ри­зиків на весь ви­роб­ни­чий цикл: як до висіву, так і після по­яви сходів. В Ук­раїні куль­ту­ри стра­ху­ють, як во­дить­ся, після по­яви сходів. Цей стра­хо­вий про­дукт дає мож­ливість стра­ху­ва­ти куль­ту­ри прак­тич­но від усіх ри­зиків, які мо­жуть зни­щи­ти або по­ш­ко­ди­ти посіви. Він один із най­до­рож­чих, бо стра­хо­ве по­крит­тя на­дається від ве­ли­кої кількості ри­зиків. Особ­ливістю да­но­го стра­хо­во­го про­дук­ту є ви­мо­га стра­ху­ва­ти весь ма­сив. Ви­пла­ту здій­сню­ють тоді, ко­ли кількість уро­жаю по кожній куль­турі з усіх полів бу­де ниж­ча за по­го­д­же­ний рівень.
Вартість стра­ху­ван­ня виз­на­ча­ють спо­со­бом змен­шен­ня або збіль­шен­ня та­риф­ної став­ки в про­цесі уз­го­д­жен­ня умов стра­ху­ван­ня. За­з­ви­чай під час пер­шо­го спілку­ван­ня з клієнтом стра­хо­ви­ки про­по­ну­ють ба­зо­ву та­риф­ну став­ку для стра­ху­ван­ня куль­тур. Та­ку став­ку стра­хо­ви­ки на­зи­ва­ють інди­ка­тив­ною. Во­на дає змо­гу виз­на­чи­ти об­сяг коштів, які ви­роб­ник має спла­ти­ти для одер­жан­ня стра­хо­во­го за­хи­с­ту. Після по­дан­ня за­яви на стра­ху­ван­ня та інфор­мації що­до пред­ме­та стра­ху­ван­ня стра­хо­вик здійснює аналіз ри­зиків і виз­на­чає умо­ви стра­ху­ван­ня, на яких пред­мет мо­же бу­ти за­ст­ра­хо­ва­но. Під час уз­го­д­жен­ня умов стра­ху­ван­ня ос­та­точ­на та­риф­на став­ка за до­го­во­ром мо­же бу­ти змен­ше­на або збільше­на. Ко­ри­гу­ван­ня та­рифів за­ле­жить від збитків, яких за­знав ви­роб­ник у по­пе­редні ро­ки, рівня тех­но­логії, якості уп­равління ви­роб­ництвом. Вар­то зна­ти, що на­дан­ня до­стовірної і по­вної інфор­мації впли­ває на оцінку ри­зиків фахівця­ми стра­хо­вої ком­панії. Як­що ви не ма­ли збитків у по­пе­редні ро­ки, то мо­же­те роз­ра­хо­ву­ва­ти на от­ри­ман­ня зниж­ки. Та­риф­ну став­ку мож­на ко­ри­гу­ва­ти на ко­ристь змен­шен­ня тоді, ко­ли вро­жайність куль­тур у гос­по­дарстві ви­ща за се­ред­ню в рай­оні.

Роль дер­жа­ви у зде­шев­ленні вар­тості аг­ро­ст­ра­ху­ван­ня
Ефек­тив­на си­с­те­ма стра­ху­ван­ня не­мож­ли­ва без участі дер­жа­ви, зацікав­ле­ної у роз­вит­ку аг­рар­но­го сек­то­ру. Сільгоспви­роб­ни­ки, які ви­роб­ля­ють най­важ­ливішу про­дукцію для Ук­раїни, ма­ють мож­ливість (за пев­них умов) ком­пен­су­ва­ти близь­ко 50% вар­тості стра­хо­вих премій, які во­ни спла­ти­ли. По­ста­но­вою Кабіне­ту Міністрів Ук­раїни від 21 лю­то­го 2007 ро­ку №261 виз­на­че­но, хто має пра­во на та­ку ком­пен­сацію. Це - суб'єкти аг­рар­но­го рин­ку, які за­ст­ра­ху­ва­ли ри­зи­ки за­ги­белі виз­на­че­ної сільсько­го­с­по­дарсь­кої про­дукції згідно з пра­ви­ла­ми ком­плекс­но­го й індекс­но­го стра­ху­ван­ня, а са­ме: пше­ниці, жи­та, суміші пше­ниці й жи­та, греч­ки, вівса, три­ти­ка­ле, сої, льо­ну, про­са, ку­ку­руд­зи, хме­лю, цу­к­ро­вих бу­ряків, со­няш­ни­ку, го­ро­ху, яч­ме­ню, ріпа­ку, ко­но­пель на тре­с­ту та ри­су.
Розмір ком­пен­сації вста­нов­лю­ють на рівні 50% вар­тості стра­хо­вих премій, які спла­тив стра­ху­валь­ник, що не пе­ре­ви­щує 5% су­ми за­ст­ра­хо­ва­но­го ри­зи­ку, роз­ра­хо­ва­но­го, ви­хо­дя­чи з розміру мінімаль­ної за­ку­півель­ної ціни про­дукції на ок­ре­мий об'єкт дер­жав­но­го ціно­во­го ре­гу­лю­ван­ня. Тоб­то фак­тич­но розмір ком­пен­сації не мо­же пе­ре­ви­щу­ва­ти 2,5% вар­тості стра­хо­вої премії.
Роз­ви­ток аг­ро­ст­ра­ху­ван­ня в країні мо­же ма­ти ве­ли­кий по­зи­тив­ний соціаль­ний вплив. Бо як­що аг­ро­ви­роб­ни­ки зна­ти­муть, що в разі ча­ст­ко­вої або по­вної втра­ти вро­жаю во­ни мо­жуть роз­ра­хо­ву­ва­ти на відповідну ком­пен­сацію, то змо­жуть упев­не­но й далі зай­ма­ти­ся сіль­сь­ко­го­с­по­дарсь­ким бізне­сом.

Р. Ю. Зимовець,
спеціаліст з агрострахування