Як захистити власний урожай у період нестабільних ринкових і природно-кліматичних умов?
Сільськогосподарське виробництво в Україні, та й в усьому світі, має високий ступінь ризиків. Це пов'язано з тим, що воно є сферою діяльності, на успішність якої значною мірою впливають різноманітні погодні та кліматичні чинники, дію яких часто-густо контролювати неможливо.
Сільськогосподарське виробництво в Україні, та й в усьому світі, має високий ступінь ризиків. Це пов'язано з тим, що воно є сферою діяльності, на успішність якої значною мірою впливають різноманітні погодні та кліматичні чинники, дію яких часто-густо контролювати неможливо.
В нашій державі ринок страхових послуг у сільському господарстві досить молодий на відміну від країн старого світу. Тому ми не маємо в своєму розпорядженні достатньої кількості даних для актуарних розрахунків (актуарні розрахунки - це система статистичних і економіко-математичних імовірнісних методів розрахунку тарифних ставок і визначення потрібних фінансових показників діяльності страховика. За їхньою допомогою визначають розміри тарифних ставок, тобто вартість страхової послуги і частку участі кожного страхувальника в створенні спільного страхового фонду.). Проект IFC "Розвиток агрострахування в Україні" залучив провідних міжнародних страхових експертів із США й Канади. Завданням актуарія (актуарії - спеціалісти, які володіють відповідною методологією. Зазвичай актуарії працюють у тих структурах, діяльність яких пов'язана з фінансовим ризиком) було розробити методику збору даних і аналізу.
За ініціативи Української федерації убезпечення, Ліги страхових організацій України та Асоціації "Страховий бізнес" при координації Проекту розвитку аграрного страхування в Україні Міжнародної фінансової корпорації (IFC) нині триває робота щодо створення на добровільних засадах Аграрного страхового бюро України. АСБ України є об'єднанням страховиків, які здійснюють страхування сільськогосподарської продукції, зокрема, з державною фінансовою підтримкою. Метою створення організації є розбудова ефективної системи сільськогосподарського страхування в Україні, що сприятиме розвитку прозорого, життєздатного та платоспроможного ринку страхування сільськогосподарської продукції, забезпеченню високого рівня страхових послуг і захисту інтересів його учасників. Новий Міністр АПК України оголосив про створення найближчим часом державної Аграрної страхової компанії і Аграрного банку. Це дасть змогу сільськогосподарським підприємствам зменшити вплив і нівелювати ризики в нестабільному аграрному ринку.
Як агровиробникові
можна знизити влив ризиків?
Є кілька варіантів, з допомогою яких можна регулювати вплив на агровиробника, а саме: обмеження чинників у господарстві, які могли б стати причиною зменшення прибутку та передання ризиків іншому суб'єкту господарювання.
На рівні господарства доцільно застосувати підходи, що дають змогу усунути наявні ризики доступними способами, такими як: зрошення, впровадження системи точного землеробства, використання альтернативних технологій вирощування культур (полицева, нульова), використання нових засобів та систем захисту рослин, диверсифікація вирощуваних культур (тобто щоб одні й ті самі ризики не впливали на господарство в цілому, а стосувалися лише певної культури чи окремого напряму діяльності), поетапне інвестування, пошук додаткових джерел прибутку тощо.
Серед стратегій передання ризиків основними є: залучення підрядників, вертикальна інтеграція, хеджування на ринках ф'ючерсів та опціонів; страхування. Найпоширеніший метод передання ризиків сільськогосподарського виробництва - страхування.
В Україні є дві форми страхування сільськогосподарських підприємств: добровільне і обов'язкове. Пунктом 11 статті 7 Закону України "Про страхування" до обов'язкових видів страхування сільськогосподарських ризиків належить "страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності". Агровиробник зобов'язаний застрахуватися, якщо:
n продає на організованому аграрному ринку будь-який вид товарного деривативу, базовим активом якого є сільськогосподарська продукція;
n отримує бюджетну дотацію або субсидію, пов'язану з виробленням сільськогосподарської продукції або здешевленням її ціни;
n отримує банківський кредит на виробництво сільськогосподарської продукції, якщо проценти за таким кредитом відшкодовують із бюджету;
n отримує бюджетну позичку або банківський кредит під гарантію держави чи органу місцевого самоврядування.
Виробник сільськогосподарської продукції, який не страхується згідно з вимогами обов'язкового страхування, має право добровільно застрахувати будь-які ризики. Підставою для добровільного страхування є вимога його здійснення, яка міститься у відповідних законодавчих актах та бажання сільгоспвиробника убезпечити власне виробництво.
Згідно із законодавством України, під час страхування виробництва сільськогосподарських культур предметом страхування можуть бути: витрати господарства на виробництво культури та майбутній очікуваний урожай культури. Якщо предметом страхування є витрати, пов'язані з вирощуванням культури, страховою вартістю є сума планових витрат на виробництво ( якщо страхову угоду укладено до посівної); або сума фактичних витрат на виробництво культури (страхову угоду укладають після посівної). Якщо предметом страхування є майбутній очікуваний урожай культури, тоді страхова вартість - це очікувана вартість майбутнього врожаю, зазначеного в договорі страхування, помножена на ціну реалізації, що узгоджена й зафіксована в договорі. Очікувана врожайність - це середня врожайність культури по господарству протягом п'яти років.
Договори страхування від окремих поіменних ризиків, зазвичай, надають захист від таких ризиків, як: град, повінь, пожежа, удар блискавки, злива, тривалі дощі, сильний вітер, буря, посуха, зсув, сель, лавина, землетрус, суховій, епіфітотійний розвиток хвороб рослин, протиправні дії третіх осіб або відразу від кількох зазначених ризиків. У разі пошкодження або загибелі посівів від цих ризиків страхова компанія виплатить компенсацію в сумі збитку з вирахуванням франшизи. Таке страхування рекомендується для всіх культур на весняно-літній період. Слід розуміти, що посіви можуть зазнати впливу інших ризиків, не включених до переліку в договорі страхування. В такому разі страхове відшкодування не буде виплачено.
Сільськогосподарські підприємства можуть застрахувати озимі культури на осінньо-зимовий період одразу після посівної, але до появи сходів. Страховий період триває до відновлення вегетації навесні. Культури можна застрахувати від повної загибелі, якщо на полі загине понад 50% рослин, або часткової та повної загибелі. Страхування здійснюють на рівні витрат на вирощування культури в осінньо-зимовий період. Обов'язковою умовою є проведення робіт з пересівання або підсівання культури. Виплату здійснюють за умови, що господарство залишає поле на пару для висівання озимих культур наступної осені. Перевагою цього страхування є його невисока вартість і можливість пересівання замість загиблої культури іншою. Але слід пам'ятати: страховий поліс на культури, які застраховано на зимовий період, діє тільки до відновлення вегетації (до першого травня).
Виробники можуть застрахуватися також від комплексу ризиків на весь виробничий цикл: як до висіву, так і після появи сходів. В Україні культури страхують, як водиться, після появи сходів. Цей страховий продукт дає можливість страхувати культури практично від усіх ризиків, які можуть знищити або пошкодити посіви. Він один із найдорожчих, бо страхове покриття надається від великої кількості ризиків. Особливістю даного страхового продукту є вимога страхувати весь масив. Виплату здійснюють тоді, коли кількість урожаю по кожній культурі з усіх полів буде нижча за погоджений рівень.
Вартість страхування визначають способом зменшення або збільшення тарифної ставки в процесі узгодження умов страхування. Зазвичай під час першого спілкування з клієнтом страховики пропонують базову тарифну ставку для страхування культур. Таку ставку страховики називають індикативною. Вона дає змогу визначити обсяг коштів, які виробник має сплатити для одержання страхового захисту. Після подання заяви на страхування та інформації щодо предмета страхування страховик здійснює аналіз ризиків і визначає умови страхування, на яких предмет може бути застраховано. Під час узгодження умов страхування остаточна тарифна ставка за договором може бути зменшена або збільшена. Коригування тарифів залежить від збитків, яких зазнав виробник у попередні роки, рівня технології, якості управління виробництвом. Варто знати, що надання достовірної і повної інформації впливає на оцінку ризиків фахівцями страхової компанії. Якщо ви не мали збитків у попередні роки, то можете розраховувати на отримання знижки. Тарифну ставку можна коригувати на користь зменшення тоді, коли врожайність культур у господарстві вища за середню в районі.
Роль держави у здешевленні вартості агрострахування
Ефективна система страхування неможлива без участі держави, зацікавленої у розвитку аграрного сектору. Сільгоспвиробники, які виробляють найважливішу продукцію для України, мають можливість (за певних умов) компенсувати близько 50% вартості страхових премій, які вони сплатили. Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 року №261 визначено, хто має право на таку компенсацію. Це - суб'єкти аграрного ринку, які застрахували ризики загибелі визначеної сільськогосподарської продукції згідно з правилами комплексного й індексного страхування, а саме: пшениці, жита, суміші пшениці й жита, гречки, вівса, тритикале, сої, льону, проса, кукурудзи, хмелю, цукрових буряків, соняшнику, гороху, ячменю, ріпаку, конопель на тресту та рису.
Розмір компенсації встановлюють на рівні 50% вартості страхових премій, які сплатив страхувальник, що не перевищує 5% суми застрахованого ризику, розрахованого, виходячи з розміру мінімальної закупівельної ціни продукції на окремий об'єкт державного цінового регулювання. Тобто фактично розмір компенсації не може перевищувати 2,5% вартості страхової премії.
Розвиток агрострахування в країні може мати великий позитивний соціальний вплив. Бо якщо агровиробники знатимуть, що в разі часткової або повної втрати врожаю вони можуть розраховувати на відповідну компенсацію, то зможуть упевнено й далі займатися сільськогосподарським бізнесом.
Р. Ю. Зимовець,
спеціаліст з агрострахування