Спецможливості
Статті

Як забезпечити м’ясну птицю доступним кальцієм

07.10.2009
632
Як забезпечити м’ясну птицю доступним кальцієм фото, ілюстрація

Незадовільні результати вирощування м'ясної птиці криються не тільки в недотриманні норми кальцію, а й у виборі самого кальцієвого джерела. Як же правильно вибрати кальцієве джерело для успішної годівлі бройлерів?

Незадовільні результати вирощування м'ясної птиці криються не тільки в недотриманні норми кальцію, а й у виборі самого кальцієвого джерела. Як же правильно вибрати кальцієве джерело для успішної годівлі бройлерів?

Сучасна гібридна м'ясна птиця досягає забійної маси до початку п'ятої декади життя. За цей короткий період її росту й розвитку треба так організувати годівлю й догляд за птицею, щоб устигнути сформувати досить об'ємний і міцний кістяк, забезпечити правильну роботу внутрішніх органів і наростити максимум м'язової тканини, що й є кінцевою метою її вирощування. Звичайно, без формування міцної кісткової основи для нарощення на її поверхні м'язів про хороші ріст і якість м'яса бройлерів не може бути й мови.
Процес забезпечення потреб м'ясної птиці в кальції, на перший погляд, простий. Достатня кількість карбонатної сировини у вигляді найдешевших добавок до раціону (крейда, вапняк, черепашки) створює ілюзію простоти маніпуляцій з ними під час формування складу рецепта. Однак насправді все значно складніше.
Під час наших спостережень у кожних дев'яти господарствах (птахофабриках) із десяти, де використовували крейду як кальцієву добавку для птиці, ми зафіксували слабкість кістяка протягом усього періоду вирощування, низький тонус м'язів і серця, помітними були й проблеми з роботою внутрішніх органів. Головне, що на фоні такої годівлі на момент забою курчата мають нездоровий вигляд, мляві, непропорційно складені. Після забою товарний вигляд тушок свідчить про "розмитість" м'язів і значні втрати їхнього тургору, скривлення кінцівок, знебарвлення м'яса. Часто такі самі симптоми стану птиці й непривабливі ознаки якості її м'яса фіксують і за сумлінного нормування кальцію із стандартних за якістю кормових вапняків. Це означає, що незадовільні результати вирощування м'ясної птиці криються не тільки в недотриманні норми кальцію, а й у виборі самого кальцієвого джерела.
Як же правильно вибрати кальцієве джерело для успішної годівлі бройлерів?
Слід зрозуміти, що, за мінеральною природою кальцієвих добавок, у їхньому складі немає поживних речовин. Це означає, що в них немає ні енергії, ні протеїну, ні амінокислот. Отже, що більший відсоток у рецепті комбікорму займає кальцієва добавка, то більше енергії й протеїну має бути в поживних компонентах раціону, щоб компенсувати абсолютний нуль, обумовлений цією добавкою. За таких умов зі збільшенням кількості введення кальцієвого джерела автоматизована система розрахунку раціону має компенсувати брак у ньому поживності завдяки збільшенню частки кукурудзи, соєвих шротів, жирів, що, своєю чергою, вплине на вартість раціону.
Висновок за даної ситуації, на перший погляд, один: треба використовувати кальцієве джерело з максимально можливим вмістом кальцію, щоб рівень уведення його самого в рецепт комбікорму був мінімальним. Тоді він займе мінімум місця в процентній структурі рецепта за масою й послабить прес повної відсутності в ньому самому протеїнової та енергетичної поживності. Знаючи це, всі виробники й постачальники кормової кальцієвої сировини правдами й неправдами прагнуть максимально наситити або, підігруючи споживачеві, попросту задекларувати високі рівні вмісту чистого кальцію в своїй добавці. Часто діє принцип: хто більше. Справа дійшла до того, що деякі шановані фірми декларують наявність у кормових вапняках 40-42% чистого кальцію.
На жаль, ці постачальники не знають елементарних азів неорганічної хімії. Молекулярна маса карбонату кальцію - головної та єдиної кальцієвої складової вапняків (звертаємо увагу - якісних) - дорівнює 100 вуглецевим одиницям. Сам кальцій у складі хімічно чистого карбонату кальцію представлено однією молекулою, а його атомна маса дорівнює 40. Отже, відсоток кальцію в його хімічно чистому карбонаті становить 40 (40:100), і це гранично можливий рівень кальцію в хімічно чистій його вуглекислій солі. Але ж "добродії постачальники" вапняків торгують не хімічно чистим безводним карбонатом кальцію, вони продають птахівникам викопну мінеральну добавку, що, як мінімум, містить 2-3% вологи. І це ще не все. Після доставки і в процесі зберігання найякіснішого вапняку він набирає з повітря ще щонайменше 2% вологи і тільки тоді набуває стабільної сталості хімічного складу. Як наслідок, загальна концентрація вологи в продукті сягає не менш 4-5%. Додайте до цього допустимі ГОСТом для кормових вапняків силікатні домішки, без яких природного вапняку просто немає. І це не слова. Встановлено (Dirk Axe E., 1989), що навіть у найчистішому природному вапняковому матеріалі не буває менше ніж 1,5% силікатних домішок.
А це означає, що від 40% максимально можливої наявності кальцію в хімічно чистому препараті слід обов'язково відняти, як мінімум, 5-6%, що припадають на воду й різні некальцієві домішки. Тому вапняк із концентрацією кальцію 38-40% - це просто ілюзія, обман для необізнаних у цій справі фахівців.
Якісні вапняки мають від 32 до 36% чистого кальцію й більше містити його ні теоретично, ні, тим більше, практично не можуть. Якщо такий факт і зафіксовано, то він означає тільки одне: у складі вапняку наявні інші сполуки кальцію з більшою концентрацією. З відомих - це оксид кальцію, який містить у своєму складі 55,6% чистого кальцію. Але жоден ДЕРЖСТАНДАРТ не допускає наявності оксиду кальцію в складі стандартного кормового вапняку. Крім того, наявність його у вапняку - біда і для добавки, і для комбікорму, якщо його вводять. Окис кальцію - це негашене вапно, використовувати яке для годівлі птиці заборонено через його їдучі властивості й велику хімічну реактивність щодо поживних і біологічно активних компонентів комбікорму. Він уражує ротову порожнину й шлунковий тракт, виключаючи трофічні виразки та ентерити з подальшою втратою продуктивності й загибеллю птиці. Тож його наявність у вапняку, а отже - і в раціоні навіть у невеликих кількостях корисних властивостей останньому аж ніяк не додає.
 Наші спостереження засвідчили, що кращими за якістю, нефальсифікованими варто вважати тільки ті вапняки, рівень кальцію в яких коливається в межах 32-36%, які відповідають ГОСТу 21-37-78 за рівнем органічних домішок, води, золи нерозчинної в соляній кислоті, магнію, важких металів і шкідливих речовин.
Проте сьогодні цих вимог стандарту для вапняків, які використовують у комбікормах для бройлерів інтенсивних кросів, уже недостатньо. Щоб це зрозуміти, варто звернути увагу на особливості фізіології годування птиці з інтенсивністю росту тіла 50-80 г за добу в період вирощування.
 Добове курча має в своєму організмі 3-4 г кальцію. На момент забою за живої маси 2,3 кг в його тілі вже є майже 28-29 г кальцію. Це означає, що за період вирощування бройлер, який спожив у середньому 3,8 кг комбікорму, має засвоїти з нього 25 г кальцію, а, згідно з рекомендацією, його там має бути аж 36 г. Фактично це означає, що засвоюваність кальцію - не більше 69%. Марнотратно, чи не так? До того ж, за такого вмісту кальцію в кормі гарантії якісного формування кістяка немає, і проблеми виникають частіше, ніж цього хотілося б.
Крім того, на перший погляд, це просто нелогічно. Карбонати кальцію легко й максимально повно (до 99%) розчиняються в соляній кислоті в шлунку, але чомусь ступінь засвоєння вже розчиненого кальцію не перевищує 70%. Чому ж відсоток засвоєння кальцію такий низький?
Для розуміння цього парадокса варто усвідомити, що будь-які намагання збільшити рівень кальцію в кормі понад 36% не дають ефекту взагалі.
Отже, перший висновок, який ми зробили раніше про потребу максимального вмісту кальцію в добавці, не вичерпує всіх украй потрібних для бройлерів її характеристик. Беззаперечне інше: треба істотно підвищити засвоєння кальцію з кальцієвих добавок в організмі м'ясної птиці. Але як це зробити, якщо розчинність карбонату кальцію в соляній кислоті й так відповідає абсолютному максимуму - 95-99 відсотків?
Це зробити можна, якщо зрозуміти, як організм птиці засвоює головний мінерал корму. Розчинення кальцію в соляній кислоті шлунка тільки вивільняє його іони й тим самим готує їх до всмоктування. Ось чому показник розчинності - це зовсім не остаточний критерій забезпечення птиці кальцієм. Після розчинення кальцій має всмоктатися в кров у тонкому кишківнику, й тільки тоді можна порахувати ефективність його засвоєння в організмі. Це означає, що ефективність використання кальцію з корму багато в чому визначається ступенем його всмоктування.
Процес усмоктування кальцію в тонкому кишківнику (в основному, в порожній кишці) має істотні особливості.
У крові, що надходить до кишківника, кальцію завжди більше, ніж у його просвіті. Отже, ні про яку дифузію кальцію в кров не може бути й мови. Відповідно до законів цього явища, дифузія мала б, навпаки, призводити до зворотного виділення кальцію із крові в просвіт кишківника. Цього, звичайно, не відбувається, а кальцій надходить у кров проти градієнта концентрації, тобто із середовища, де його менше, в середовище, де його більше. Щоб забезпечити такий механізм перенесення, в системі пристінкового травлення й усмоктування виробляються спеціальні кальцієзв'язувальні білки - переносники кальцію з просвіту кишківника в кров. Ступінь вироблення цих білків не залежить від рівня концентрації кальцію в хімусі, що проходить у цей момент через кишківник. Отже, ступінь усмоктування кальцію залежатиме тільки від рівня концентрації цих переносників.
Уже через 15 хв після того, як птиця з'їла корм, перші порції іонів кальцію досягають зони всмоктування. Через 40-70 хв потік іонів збільшується до максимуму, або в чотири-п'ять разів, і відразу різко падає. При цьому, кількість кальцієзв'язувального білка, що бере участь у перенесенні кальцію з просвіту в кров, за цей період практично не міняється. Це означає, що всмоктуванню підлягає тільки та частина іонів кальцію, яка встигне зв'язатися з білком. Зазвичай це не більше 50%  максимального потоку кальцію. Для решти іонів кальцію білка не вистачає, і вони транзитом залишають тонкий кишківник, потрапляючи в калові маси. Через дві - дві з половиною години після годівлі, тим паче вночі, в зоні всмоктування кишківнка кальцієзв'язувальний білок є в достатній кількості. Але там немає кальцію, придатного для всмоктування. Тож і виходить, що ступінь засвоєння кальцію не може перевищити показник у 70% від його концентрації в кормі, незважаючи на практично повну іонізацію його молекул соляною кислотою.
Логіка підказує, що єдиний вихід у цій ситуації - не зменшити, а сповільнити швидкість розчинення кальцію в шлунку соляною кислотою та змусити його надходити в зону всмоктування поступово й максимально рівномірними порціями.
На сьогодні зробити це можна тільки способом ущільнення кальцієвої добавки. Наші дослідження засвідчили, що швидкість хімічної деградації карбонату кальцію соляною кислотою прямо пропорційна щільності часток мінеральної кормової добавки в дослідах in vitro (табл.) .
Дані таблиці свідчать, що швидкість хімічного розпаду карбонату кальцію в складі кальцієвої добавки прямо залежить від її щільності. У крейди ця швидкість максимальна, а в найщільнішого вапняку мінімальна. При цьому, щільний вапняк відстає від крейди за швидкістю розпаду карбонату кальцію більш ніж наполовину. Водночас щільність вапняку ніяк не пов'язана зі ступенем хімічної деградації. Вона зберігається в найщільнішого вапняку на рівні 98,77% й анітрохи не поступається ні крейді, ні стандартному вапняку.
Як одержати щільний вапняк? Відомі європейські фірми з виробництва кормових кальцієкарбонатів налагодили і успішно застосовують технології гранулювання кормової крейди. Ця технологія обходиться втричі дорожче за вартість самої сировини, але навіть такі витрати там економічно виправдані.
В Україні, в Одеському Причорномор'ї, є значні поклади специфічних вапняків різної щільності, що відповідають усім вимогам ГОСТу до кормових вапняків. За допомогою вибору шарів, спеціального подрібнення й фракціонування вдається одержати вапнякову мінеральну добавку ВМК зі щільністю готового продукту 1,21-1,26 г/см3.
Така добавка містить 34,4% чистого кальцію, розчинність якого в соляній кислоті перевищує 98,8%. При цьому фактична засвоюваність кальцію із крейди в бройлерів становить 62,4, а з ВМК - 78,9%. Абсолютний показник засвоєння кальцію в складі ВМК для бройлерів перевищує всі відомі в Україні зразки кальцієвих підгодівель для тварин і птиці. Це означає, що в складі ВМК кальцію, доступного для обміну речовин в організмі, більше, ніж у вапняках, які містять його 36% і більше. До того ж, ВМК не містить шкідливих домішок окису й гідроокису кальцію, як це можна зафіксувати в складі вапняків із надлишковими концентраціями кальцію (понад 40%).
Крім того, природно причорноморські вапняки збагачені залізом, тому вони світло-жовтого кольору. Однак це не тільки не зменшує їхньої кормової цінності, а навпаки, сприяє подовженню періоду розпаду кальцієвих сполук у шлунковому тракті. Спостереження показали, що через дві з половиною - три з половиною години після чергової годівлі птиці комбікормом із додавання ВМК у шлунку бройлерів усе ще залишаються часточки ВМК, хоча основна маса шлункового хімусу вже повністю евакуювалася в тонкий кишківник. У цій ситуації розпад карбонату кальцію соляна кислота сповільнює, а продукти його розщеплення - іони кальцію - надходять у зону всмоктування постійно й невеликими порціями. Це й сприяє підвищенню засвоєння кальцію з добавки у відсотках від спожитого з кормом, тому що кальцієзв'язувального білка вистачає для більшого відсотка утилізації кальцію.
Згодовування щільних вапняків бройлерам у вигляді ВМК забезпечує:

  • нормалізацію кальцієвого годування;
  • пропорційний розвиток кістяка й значне зниження травматизму птиці під час вирощування;
  • унеможливлення випадків високої ламкості кісток та інших фізіологічних порушень у процесі росту;
  • підвищення показників продуктивності й конверсії поживних речовин у продукцію вирощування;
  • зниження відсотка відходів і вибраковування птиці;
  • поліпшення товарних характеристик тушок бройлерів, якості й смаку курячого м'яса.

ВМК виготовляє фірма "ГЕОЛАЙФ" (Одеса) й реалізує в Україні та країнах СНД.

Л. Подобєд,
доктор с.-г. наук, головний науковий співробітник Інституту тваринництва УААН

Інтерв'ю
Останніми роками різко почастішали нотифікації на українське зерно — скарги від іноземних покупців на наявність у ньому карантинних організмів. Фахівці стверджують, що таку ціну Україна платить за існуючу схему поборів з експортерів, які... Подробнее
Уявити розвиток будь-якого бізнесу без активного впровадження інформаційних технологій сьогодні неможливо. Вирощування сільськогосподарської продукції на відміну від промислових процесів вкрай чутливо до багатьох непередбачуваних факторів... Подробнее

1
0