Спецможливості
Технології

Як ви­су­ши­ти зер­но із за­сто­су­ван­ням біопа­ли­ва

06.11.2014
1618
Як ви­су­ши­ти зер­но із за­сто­су­ван­ням біопа­ли­ва фото, ілюстрація

Теплове сушіння, без якого стає проблематичним довготривале зберігання зернових мас у сховищах різних типів, є однією із головних і найенергоємніших та досить дорогих технологічних операцій післязбиральної обробки зерна. Тому в процесі його зберігання, який передбачає збереження якості зернових культур, важливу роль відіграють сушіння зернопродукції і, звісно, обладнання, за допомогою якого його виконують.

Теплове сушіння, без якого стає проблематичним довготривале зберігання зернових мас у сховищах різних типів, є однією із головних і найенергоємніших та досить дорогих технологічних операцій післязбиральної обробки зерна. Тому в процесі його зберігання, який передбачає збереження якості зернових культур, важливу роль відіграють сушіння зернопродукції і, звісно, обладнання, за допомогою якого його виконують.

М. Зань­ко, канд. техн. на­ук,
завла­бо­ра­торії зби­ран­ня
та пер­вин­ної пе­ре­роб­ки уро­жаю, 
УкрНДІПВТ ім. Л. По­горіло­го
Од­ним із фак­торів, що спри­чи­ню­ють не­ви­прав­дані втра­ти зібра­но­го зер­на, є підви­ще­на йо­го во­логість. Ад­же во­ло­га — це про­дукт при­род­них умов та навколишньо­го се­ре­до­ви­ща, за уча­с­тю яких відбу­вається обмін ре­чо­вин.
Як­що вміст во­ло­ги не­ве­ли­кий, во­на пе­ре­бу­ває у зв’яза­но­му стані. За пе­ре­зво­ло­жен­ня зер­на в йо­го кліти­нах з’яв­ляється вільна во­ло­га, яка сприяє роз­вит­ку ак­тив­них фер­ментів. При­зу­пи­нен­ня цьо­го про­це­су мож­ли­ве, на­сам­пе­ред, шля­хом зни­жен­ня во­ло­гості зер­на до кон­диційної.

Ос­новні еле­мен­ти тех­но­логії і техніка для теп­ло­во­го сушіння зер­на
На пер­шо­му етапі свіжозібра­не зер­но у разі не­до­стат­ньої стиг­лості зер­на або не­спри­ят­ли­вих по­год­них умов про­су­шу­ють до стан­дарт­ної во­ло­гості. За теп­ло­во­го сушіння зер­но­ва во­ло­га під впли­вом теп­ла су­шар­ки пе­ре­хо­дить у па­ро­подібний стан, виділяється у се­ре­до­ви­ще су­шиль­ної ка­ме­ри, а далі, за до­по­мо­гою пнев­мо­ви­тяж­но­го при­ст­рою, — в ат­мо­сфе­ру.
До су­шиль­них ус­та­но­вок, при­зна­че­них для сушіння зер­но­вих ма­теріалів, ви­су­ва­ють такі ви­мо­ги:
   про­сто­та кон­ст­рукції, три­ва­ла та безвідмов­на ек­сплу­а­тація;
   універ­сальність за кількістю та ви­да­ми па­ли­ва, ви­ко­ри­с­то­ву­ва­но­го для сушіння зер­на;
   зни­жен­ня во­ло­гості до потрібної за збе­ре­жен­ня якості зер­но­ма­теріалу різних куль­тур, який підда­ють
про­су­шу­ван­ню;
   низь­кий рівень за­трат на па­ли­во, газ, рідке паль­не або еле­к­т­ро­е­нергію, які спа­лю­ють у су­шарці під час сушіння;
   ви­сокі техніко-еко­номічні по­каз­ни­ки за пи­то­ми­ми ви­т­ра­та­ми па­ли­ва та еле­к­т­ро­е­нергії;
   мож­ливість за­сто­со­ву­ва­ти еко­номічні ре­жи­ми сушіння;
   ви­со­ка інтен­сивність сушіння зер­на;
   універ­сальність;
   стабільність ви­ко­нан­ня тех­но­логічно­го про­це­су, надійність та без­печність ро­бо­ти;
   відсутність шкідли­во­го впли­ву на об­слу­го­ву­ю­чий пер­со­нал су­шар­ки і на­вко­лишнє се­ре­до­ви­ще;
   ви­со­кий ко­ефіцієнт ви­ко­ри­с­тан­ня от­ри­ма­но­го теп­ла для сушіння
та низькі йо­го не­про­дук­тивні
втра­ти.
Ви­мо­ги та підхо­ди до ви­бо­ру ти­пу су­шар­ки
Го­ло­вна складність сушіння зер­на по­ля­гає у то­му, що ви­су­шу­ван­ня ма­теріалу слід ви­ко­ну­ва­ти за пев­них зна­чень (на межі до­пу­с­ти­мих) тем­пе­ра­ту­ри аген­та сушіння для відповідно­го наг­ріван­ня про­су­шу­ва­но­го ма­теріалу і вод­но­час за­без­пе­чи­ти мак­си­маль­ну про­дук­тивність су­шар­ки та по­вне збе­ре­жен­ня якості про­дукції. Пе­ре­ви­щен­ня вста­нов­ле­них тем­пе­ра­тур нагріван­ня аген­та сушіння і зер­на при­зво­дить до псу­ван­ня ос­тан­нь­о­го: зу­мов­лює ко­а­гу­ляцію білка, втра­ту життєвих функцій насіни­ни та здат­ності її до про­ро­с­тан­ня, різко по­гіршує роз­тяжність білків (ен­до­с­пер­му) і, от­же, зни­жує кількість та якість клей­ко­ви­ни. То­му насіннєве і про­до­воль­че зер­но потрібно су­ши­ти за м’як­ших ре­жимів, щоб не спри­чи­ни­ти розтріску­ван­ня насіння і не зни­щи­ти за­ро­док, який містить­ся без­по­се­ред­ньо під обо­лон­кою, а та­кож не погірши­ти пруж­но-пла­с­тич­них вла­с­ти­во­с­тей зер­на. Од­нак ви­ко­ри­с­тан­ня за­над­то м’яких ре­жимів об­роб­ки зни­жує про­дук­тивність су­шар­ки. То­му для кон­крет­ної ме­ти діючо­го або про­ек­то­ва­но­го зер­ноз­берігаль­но­го/зер­но­пе­ре­роб­но­го ви­роб­ництва під час ви­бо­ру ти­пу су­шар­ки, її ти­по­розмірів слід бра­ти до ува­ги її по­вну технічно-кон­ст­рук­тив­ну та еко­номічну оцінку.
Ос­нов­на тех­но­логічна си­с­те­ма су­час­ної су­шар­ки, що за­без­пе­чує її теп­лом, — ви­со­ко­е­фек­тив­ний га­зо­вий паль­ник, який пра­цює на при­род­но­му газі або про­пані. По­тужність га­зо­во­го паль­ни­ка мож­на лег­ко ре­гу­лю­ва­ти у діапа­зоні від 10 до 100%.
Су­шар­ки, які в якості енер­го­носія ви­ко­ри­с­то­ву­ють при­род­ний газ або про­пан-бу­тан, — ком­пактні, прості та ефек­тивні.

Па­ли­во як
енер­го­носій су­шар­ки
На ви­мо­гу за­мов­ни­ка та відповідно до кон­ст­рукційно­го ви­ко­нан­ня для ро­бо­ти зер­но­су­шар­ки мож­на за­сто­со­ву­ва­ти рідке паль­не, зрідже­ний газ або ме­тан та еле­к­т­ро­е­нергію. Сушіння зер­на, ви­ко­ну­ва­не су­ча­сни­ми су­шар­ка­ми, що пра­цю­ють на тра­диційних дже­ре­лах по­ста­чан­ня теп­ла — при­род­но­му газі або ди­зель­но­му па­ливі, яс­на річ, не обу­мов­лює змен­шен­ня за­трат на цю тех­но­логічну опе­рацію. Вод­но­час су­часні тех­но­логії і за­сто­су­ван­ня аль­тер­на­тив­них (не­тра­диційних) дже­рел енергії дає змо­гу ви­ко­ну­ва­ти цю опе­рацію, ви­ко­ри­с­то­ву­ю­чи різні ви­ди біопа­ли­ва. З ог­ля­ду на еко­номічну си­ту­ацію в країні са­ме та­кий варіант тех­но­логії сушіння зер­на стає все пер­спек­тивнішим.

Енер­го­носії
для сушіння зер­на
За­зви­чай теп­ло­ве сушіння грунтується на ви­ко­ри­с­танні енер­го­носіїв, зо­к­ре­ма ди­зель­но­го па­ли­ва (ДП), при­род­но­го га­зу та еле­к­т­ро­е­нергії (табл. 1). При­род­но, для за­сто­су­ван­ня цих па­лив­но-енер­ге­тич­них дже­рел су­шар­ки ма­ють бу­ти відповідної кон­ст­рукції (ти­пу), їх ус­та­нов­лю­ють пе­ре­важ­но у су­шиль­них гос­по­дар­ст­вах ве­ли­ких зер­но­вих еле­ва­торів, зер­но­пе­ре­роб­них та зер­но­ви­роб­ни­чих гос­по­дар­ст­вах. Їхня кількість, за са­ми­ми скром­ни­ми підра­хун­ка­ми, ся­гає 2000 шт. Зда­ва­ло­ся б, та­ка кількість су­ша­рок за фак­тич­них об­сягів ва­ло­во­го ви­роб­ництва зер­на в Ук­раїні в ос­танні п’ять років — на рівні 60 млн т, — ма­ла б вра­жа­ти (у ро­зумінні, що їх ма­лу­ва­то). Але на­справді це не так, і для цьо­го твер­д­жен­ня є такі пе­ре­кон­ливі ар­гу­мен­ти:
   більшість за­сто­со­ву­ва­них су­ша­рок ма­ють ве­ли­ку про­дук­тивність, що дає змо­гу ви­су­шу­ва­ти ве­ликі об’єми зер­на за ко­рот­кий термін. Так, на­при­клад, за до­бу без­пе­рерв­ної ро­бо­ти (а са­ме в та­ко­му ре­жимі пра­цю­ють су­шар­ки у гос­по­дар­ст­вах у період сушіння зер­на) об­ся­ги ви­робітку до­ся­га­ють 3000 т зер­на і більше;
   сушінню піддається, в ос­нов­но­му, зер­но ку­ку­руд­зи, со­няш­ни­ку і сої, терміни та період зби­ран­ня яких зу­мов­лю­ють підви­ще­ну їхню во­логість. Зер­но цих куль­тур ста­но­вить близь­ко по­ло­ви­ни зібра­но­го ва­ло­во­го об’єму;
   су­шар­ки, що ви­ко­ри­с­то­ву­ють нині в Ук­раїні (табл. 1) — нові, су­часні, ос­­кільки по­став­лені в ос­танні 5–10 років.
За­ра­ди об’єктив­ності слід відміти­ти, що вка­за­ний період ха­рак­те­ри­зується стрімким зле­том онов­лен­ня кількісно­го та якісно­го скла­ду су­шиль­но­го гос­по­дар­ст­ва в Ук­раїні. У цьо­му сег­менті бізне­су впев­не­но пра­цю­ють по­над 50 фірм (табл. 1, 2). При­чо­му во­ни не про­сто об­ме­жу­ють­ся по­ста­чан­ням су­ша­рок, а пра­цю­ють із підприємства­ми-за­мов­ни­ка­ми за прин­ци­пом, що на­зи­вається «під ключ»: від за­кла­дан­ня будівель­но­го май­дан­чи­ка для су­шар­ки до по­вно­го мон­та­жу, на­вчан­ня об­слу­го­ву­ю­чо­го пер­со­на­лу та сервісно­го об­слу­го­ву­ван­ня. І це дає свій по­зи­тив­ний ре­зуль­тат: більшість фірм-по­ста­чаль­ників: ТОВ «Де­ме­т­ра», ТОВ «АМА­КО Ук­раїна», ТОВ «Інтек Груп», ТОВ «Еле­ва­тор­ний аль­янс» (ЗАТ «Пор­це­лак-інвест»), ТзОВ «Ріля Ук­раїна», ТОВ «Аг­рар­на індустріаль­на ком­панія», ТДВ «Бриг», ТОВ «Ок­та­ва», ТОВ «Арай Ук­раїна», ТОВ «Зер­нові ком­плек­си та си­с­те­ми», ТОВ «Фарм-Аг­ро», ТОВ «АВС­­ трейд», ТОВ «За­вод еле­ва­тор­но­го об­лад­нан­ня “Сокіл”», «Зернова столиця» ма­ють знач­ний «ко­шик за­мов­лень».
Нині в Ук­раїні, в ос­нов­но­му, ви­ко­ри­с­то­ву­ють су­шар­ки, у яких енер­го­носіями для ви­ко­нан­ня про­це­су сушіння є при­род­ний газ, ди­зель­не па­ли­во та еле­к­т­ро­е­нергія. При­чо­му близь­ко 95% су­ша­рок пра­цю­ють на при­род­но­му газі, який в Ук­раїні до­бу­ва­ють в об­ме­женій кіль­кості, то­му йо­го імпор­ту­ють. Про­тя­гом ос­тан­нь­о­го ро­ку ціни на газ суттєво зрос­ли. До то­го ж з’яви­лись ще й інші ва­гомі «пе­ре­шко­ди» для то­го, щоб ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти йо­го для сушіння. Зва­жа­ю­чи на це, Ук­раїна ве­де по­шук інших, аль­тер­на­тив­них, дже­рел енергії для ро­бо­ти су­ша­рок. Од­ним із та­ких енер­го­ма­теріалів у сільгоспви­роб­ництві є со­ло­ма зер­но­вих ко­ло­со­вих куль­тур. Її за­сто­су­ван­ня, за­леж­но від на­яв­ності у гос­по­дарстві, дає змо­гу в пев­ний період ро­ку знач­ною мірою змен­ши­ти або й пов­ністю відмо­ви­тись від спо­жи­ван­ня до­ро­го­вартісних дже­рел — ди­зель­но­го па­ли­ва і при­род­но­го га­зу та од­но­час­но ско­ро­ти­ти ви­т­ра­ти на сушіння.
Пер­спек­ти­ва ви­ко­ри­с­тан­ня со­ло­ми обу­мов­ле­на її віднос­но низь­кою ціною, знач­ною щорічною на­явністю, об­сяг якої знач­но пе­ре­ви­щує гос­по­дарські по­тре­би (до 15 млн т — це 30% площі під зер­но­ви­ми куль­ту­ра­ми!), а та­кож по­тре­бою змен­шен­ня ви­т­рат на сушіння зер­на за­для зни­жен­ня собівар­тості йо­го ви­роб­ництва. Сушіння зер­на із за­сто­су­ван­ням не­тра­диційних, але до­волі еко­номіч­них видів біопа­ли­ва, на­при­клад со­ло­ми, дає мож­ливість змен­ши­ти за­леж­ність від по­ста­чаль­ників інших енер­го­носіїв (при­род­но­го га­зу і ди­зель­­­но­го па­ли­ва). До то­го ж — із ко­ри­с­тю ви­ко­ри­с­та­ти тех­но­логічний ма­теріал, от­ри­ма­ний під час зби­ран­ня вро­жаю зер­но­вих та інших куль­тур, не­зер­но­ва ча­с­ти­на яких має здатність горіти і да­ва­ти теп­ло. Аль­тер­на­тив­ний енер­го­носій (біопа­ли­во) мо­же бу­ти у ви­гляді пе­лет, ру­лонів (тюків) із со­ло­ми зер­но­вих ко­ло­со­вих куль­тур і міскан­ту­са, лу­ш­пин­ня со­няш­ни­ку, тор­фу, тир­си, де­рев’яних трісок, дров та інших аг­ровідходів, які ма­ють здатність горіти та виділя­ти теп­ло.
Ро­зуміючи пер­спек­тивність на­пря­му та зміну ак­центів у ви­ко­ри­с­танні енер­го­носіїв, низ­ка вітчиз­ня­них підприємств-ви­роб­ників (табл. 2) роз­ро­би­ла су­шар­ки (су­шильні ком­плек­си), адап­то­вані до ви­ко­ри­с­тан­ня біопа­ли­ва і які еко­но­мічно ефек­тив­но су­шать зер­но ук­раїн­ських аг­раріїв.

  Провідне місце у цьо­му сег­менті тех­но­логічно­го об­лад­нан­ня відіграє ТДВ «Бриг», яке про­тя­гом ос­танніх де­ся­тиліть ство­ри­ло грун­товні технічні роз­роб­ки й ефек­тивні рішен­ня в цьо­му на­прямі. Йо­го зер­но­су­шильні ком­плек­си КС-8 (16) ви­ко­ну­ють сушіння по­пе­ред­ньо очи­ще­но­го про­до­воль­чо­го, насіннєво­го або фу­раж­но­го зер­на насіння зер­но­вих, зер­но­бо­бо­вих і олійних куль­тур із до­по­мо­гою ат­мо­сфер­но­го повітря, яке нагрівається у теп­ло­ге­не­ра­торі ти­пу ТГС за спа­лю­ван­ня пре­со­ва­ної у тю­ки со­ло­ми (табл. 3).
Виз­на­чаль­ни­ми тех­но­логічни­ми скла­до­ви­ми ком­плек­су КС-16 є два теп­ло­ге­не­ра­то­ри ТГС-500, при­зна­чені для от­ри­ман­ня теп­ло­вої енергії у ви­гляді нагріто­го ат­мо­сфер­но­го повітря шля­хом спа­лю­ван­ня со­ло­ми, спре­со­ва­ної у тю­ки пря­мо­кут­ної або круг­лої фор­ми. До скла­ду теп­ло­ге­не­ра­торів вхо­дять два ко­ро­би для по­да­ван­ня су­шиль­но­го аген­та у зер­но­су­шар­ку і два — для відве­ден­ня ди­мо­вих газів у ди­мо­ву тру­бу, а та­кож два кла­па­ни. Тип за­ван­та­жен­ня тюків у теп­ло­ге­не­ра­тор за­ле­жить від їхньої ма­си і відбу­вається вруч­ну, на­ван­та­жу­ва­чем або з до­по­мо­гою шти­ро­во­го при­сто­су­ван­ня пе­ред­нь­о­го навішен­ня трак­то­ра. Мож­ли­ве ви­ко­ри­с­тан­ня в якості па­ли­ва лу­ш­пин­ня со­няш­ни­ку або тир­си, за­ван­та­жен­ня яких у теп­ло­ге­не­ра­то­ри ТГС-500 ви­ко­нується з однієї сто­ро­ни кор­пу­са че­рез спеціаль­ний люк. Ви­да­лен­ня по­пе­лу — вруч­ну. Теп­ло­ге­не­ра­то­ра­ми серії ТГС мо­жуть об­лад­ну­ва­ти як нові су­шар­ки різних типів для сушіння зер­на і круп, так і ре­кон­ст­руй­о­вані су­шар­ки вітчиз­ня­них та за­рубіжних ви­роб­ників.
«Плю­си» за­сто­су­ван­ня зер­но­су­шиль­но­го ком­плек­су серії КС за ро­бо­ти на со­ломі — це відсутність пря­мо­го кон­так­ту про­дуктів зго­ран­ня із зер­ном. Нагріван­ня ат­мо­сфер­но­го повітря про­дук­та­ми зго­ран­ня відбу­вається у труб­ча­с­то­му теп­ло­обмінни­ку теп­ло­ге­не­ра­то­ра, що за­без­пе­чує еко­логічно чи­с­те сушіння зер­на, оскільки не­має па­губ­но­го впли­ву на ви­су­шу­ва­ний ма­теріал кан­це­ро­ген­них ре­чо­вин — про­дуктів зго­ран­ня па­ли­ва.

  Ре­алізо­вані у ви­роб­ництві технічні рішен­ня, які да­ють змо­гу су­ши­ти зер­но із ви­ко­ри­с­тан­ням біопа­ли­ва, та­кож має ЗАТ «Пор­це­лакінвест». Для цьо­го у складі су­ша­рок серії SD — SD-5 (8; 9; 12; 15; 16; 19) застосова­но так звані гібридні теп­ло­ге­не­ра­то­ри. В їхній кон­ст­рукції ви­ко­ри­с­та­но та поєдна­но си­с­те­ми, які пра­цю­ють на біопа­ливі, газі та ди­зель­но­му па­ливі. Топ­ка-ко­тел мо­же бу­ти ви­ко­на­на у ви­гляді однієї гли­бо­кої ка­ме­ри або двох ка­мер, спро­ек­то­ва­них під роз­мір кот­ла. До її ком­плек­ту вхо­дять: обмінник «во­да — повітря», гідро­ус­та­нов­ка (цир­ку­ляційний на­сос із вирівню­валь­ним ба­ком) та труб­на ус­та­нов­ка для ви­да­лен­ня топ­ко­вих газів. Повітря наг­рівається від во­ди в обмінни­ку і від тру­би із га­ря­чи­ми га­за­ми, яка про­хо­дить че­рез ка­нал теп­ло­го повітря у шахті су­шар­ки. При­чо­му ви­ко­ри­с­тан­ня га­зу ба­жа­не у стар­то­вий період ро­бо­ти су­шар­ки — для по­чат­ко­во­го розігріван­ня її пе­ред ви­хо­дом на про­ект­ний ре­жим сушіння. Ви­т­ра­ти біое­нер­го­носія, за­леж­но від йо­го во­ло­гості та ка­лорійності — трісок, пе­лет або гра­нул, мо­же ста­но­ви­ти 2–2,5 кг на 1 т/%. Су­шар­ки серії SD ма­ють ви­со­ку універ­сальність, що дає змо­гу ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти їх для сушіння зер­но­вих, олійних, бо­бо­вих куль­тур, про­до­воль­чо­го і фу­раж­но­го зер­на, насіннєво­го ма­теріалу і пи­во­вар­но­го яч­ме­ню, круп’я­них та дрібно­насінних куль­тур. Фірма-по­ста­чаль­ник дек­ла­рує такі ха­рак­те­ри­с­ти­ки своїх су­ша­рок: рівномірне сушіння зер­на, мінімальні ви­т­ра­ти еле­к­т­ро­е­нергії та ви­со­кий рівень теп­лоізо­ляції, — що дає змо­гу змен­ши­ти ви­т­ра­ти енер­го­носія до 20%.

  Зер­но­су­шар­ки Kepler Weber ТОВ «АВС трейд»  та­кож ма­ють теп­ло­ге­не­ра­тор як обов’яз­ко­вий техніко-тех­но­логічний еле­мент для спа­лю­ван­ня дров (або лу­ш­пин­ня со­няш­ни­ку) і от­ри­ман­ня теп­ла. Сушіння зер­на у зер­но­су­шарці із теп­ло­ге­не­ра­то­ром, який пра­цює на дро­вах, відбу­вається в 70% об’єму шах­ти зер­но­су­шар­ки, охо­ло­д­жен­ня — в 30% її об’єму, що за­без­пе­чує в по­даль­шо­му три­ва­ле зберіган­ня зер­на. Зовнішнє повітря, що прой­ш­ло че­рез секцію охо­ло­д­жен­ня, відби­рає у га­ря­чо­го су­хо­го зер­на теп­ло і до­пов­нює ос­нов­ний об’єм повітря, що здійснює сушіння. Це дає змо­гу еко­но­ми­ти па­ли­во й еле­к­т­ро­е­нергію. Та­кож мож­ли­ве сушіння у су­шильній ко­лоні зер­но­су­шар­ки без охо­ло­д­жен­ня — для збільшен­ня про­дук­тив­ності на 7–10%, із по­даль­шим охо­ло­д­жен­ням у зер­но­во­му си­лосі. Усі зер­но­су­шар­ки, що пра­цю­ють на дро­вах, мо­жуть бу­ти об­лад­нані од­но­час­но і га­зо­вим (ди­зель­ним) паль­ни­ком, і теп­ло­ге­не­ра­то­ром (на дро­вах). По­чи­на­ю­чи із мо­делі ADS-40R, такі зер­но­су­шар­ки вже у ба­зо­во­му ви­ко­нанні ком­плек­ту­ють цик­ло­вен­ти­ля­то­ра­ми для утилізації пи­лу та інших сміттєвих домішок із ви­ко­ри­с­та­но­го у про­цесі сушіння повітря. Во­ни еко­номічно вигідні для сушіння зер­на. Згідно із ре­зуль­та­та­ми прак­тич­них досліджень ТОВ «АВС трейд», собівар­тість сушіння зер­на дро­ва­ми ста­но­вить 2 грн/т/%.

  Знач­ною мірою оригіна­ль­не технічне рішен­ня ви­ко­ри­с­тан­ня біопа­ли­ва для сушіння зер­на про­по­нує фірма Mega s.а. Її су­шар­ка Mega пра­цює на дро­вах, со­ломі, де­рев’яній стружці, зер­но­вих відхо­дах, лу­ш­пинні насіння то­що, які спа­лю­ють у ге­не­ра­торі теп­ла (печі). Піч має си­с­те­му ре­гу­лю­ван­ня швид­кості по­да­ван­ня па­ли­ва, чим до­ся­гається якісне йо­го зго­ран­ня та ви­со­ка про­дук­тивність су­­шіння. По­да­ван­ня біопа­ли­ва цен­т­ра­лізо­ва­не і ме­ханізо­ва­не — зі спеціа­лізо­ва­но­го на­ко­пи­чу­валь­но­го бу­н­­­ке­ра.  Про­­­­дук­тивність су­шар­ки Mega (за зни­жен­ня во­ло­гості зер­на ку­ку­руд­зи до 15%) ста­но­вить: від 20 до 5% — 18 т/год, від 25 до 5% — 9, від 30 до 15% — 6, від 35 до 5% — 4,5 т/год.

  Компанія Stela Laxhuber GMBH займається виробництвом сушильних установок із нагріванням на біомасі із 2004 р. Ця компанія пропонує два варіанти зниження залежності від таких традиційних для України видів палива, таких як природний газ та дизпаливо:
  використання надлишкового тепла від певних процесів (наприклад, гарячої води від когенераційних установок, пару від парових котлів, димових газів, біогазу). У цьому разі досягається найбільший економічний ефект. Перетворення гарячої води, пару, або димових газів на гаряче повітря відбувається за допомогою теплообмінників, які встановлюють у секціях припливу холодного повітря. Можливе також переобладнання наявних сушильних установок;
  біопаливо, яке спалюється безпосередньо для одержання тепла. Певним недоліком використання для нагрівання тільки гарячої води є те, що для сушіння кукурудзи температура гарячого повітря має становити 120…130°С, а наявні контури гарячої води можуть забезпечити тільки 100°C. Також є деякі втрати тепла у трубопроводах, тому температура гарячого повітря буде макс. 93°С. Для сушіння пшениці, ріпаку, сої або соняшнику цього достатньо, але замало для кукурудзи. Тому компанія Stela рекомендує встановлювати додаткові газові пальники (це може бути як природний або скраплений газ, так і біогаз). Такі пальники можна використовувати як для безпосереднього нагрівання повітря у сушарці (наприклад, у стандартних моделях), так і з допомогою прямих або непрямих повітряних нагрівачів (система може використовувати дизпаливо — це можливо, наприклад, у разі використання пальників Weishaupt або комбінованих пальників — газ + дизпаливо).
У напрямі безпосереднього спалювання біопалива компанія Stela співпрацює із багатьма вітчизняними та іноземними виробниками теплогенераторів.
Одним із прикладів роботи такої сушильної установки є сушарка моделі MDB-XN-1-18-S, яка встановлена у 2013 р. у Черкаській області. Вона працює без газу чи дизпалива — тільки на відходах деревини (щепа) та качанах кукурудзи. Продуктивність сушарки — 60 т/год (сушіння пшениці за зниження вологи від 19 до 15%) або 22,5 т/год (зниження вологості кукурудзи від 30 до 15%). Кукурудзяні качани збирають під час обмолочування культури за допомогою спеціальної насадки до комбайнів, застосування якої також дає змогу знизити витрату пального комбайнами. Така сушарка обладнана системою автоматичного подавання палива, двома теплогенераторами компанії Bioflamm потужністю 3250 кВт кожен (у непрямому режимі роботи) та двома непрямими повітронагрівачами, які мають додаткові теплообмінники у місцях надходження холодного повітря. 
За використання біопалива компанія Stela рекомендує застосовувати непрямі повітронагрівачі — це унеможливить ризик виникнення пожежі та перешкоджатиме набуванню запаху диму висушуваним продуктом (це особливо важливо у разі виконання експортних контрактів).

  Зер­но­су­шар­ка КЗС-10 роз­роб­ле­на ПАТ «До­зав­то­ма­ти» (Кіро­во­град). Зер­но­су­шар­ка при­зна­че­на для без­пе­рерв­но­го сушіння зер­на зер­но­вих олій­них та зер­но­бо­бо­вих куль­тур насіннєво­го, про­до­воль­чо­го та фу­раж­но­го при­зна­чен­ня. Її теп­ло­ге­не­ра­тор пра­цює на со­ломі, торфі, тирсі, трісках, лу­ш­пинні со­няш­ни­ку. Мак­си­маль­на про­дук­тивність су­шар­ки — 7–10 т/год. Мак­си­маль­на про­дук­тивність теп­ло­ге­не­ра­то­ра — 500 кВт/год. Про­дук­тивність нагріван­ня повітря —
15 000 м3/год. Еко­номічність тех­но­логічно­го про­це­су до­стат­ньо ви­со­ка.
За да­ни­ми фірми-роз­роб­ни­ка, ви­ко­ри­с­тан­ня біопа­ли­ва дає змо­гу зни­зи­ти собівартість сушіння зер­на на 60%, порівня­но із су­шар­кою, що пра­цює із за­сто­су­ван­ням ди­зель­но­го па­ли­ва.

  Підприємство ТЕЦМ «Аль­янс» (Харків) про­по­нує для сушіння зер­на універ­саль­ний ком­плекс влас­но­го ви­роб­ництва. Як енер­го­носій ви­ко­ри­с­то­ву­ють не­тра­диційні та віднов­лю­вані ви­ди па­ли­ва. Про­дук­тивність сушіння насіннєво­го зер­на — 5 т, а про­до­воль­чо­го — 16 т/год. За зни­жен­ня во­ло­ги у про­цесі сушіння на 8–12% про­дук­тивність ста­но­вить 10 т/год за ви­т­ра­ти аль­тер­на­тив­но­го па­ли­ва до
200 кг/год. За да­ни­ми підприємства, от­ри­ма­ни­ми на ос­нові влас­но­го досвіду із сушіння зер­на різних куль­тур, собівартість 1 т сушіння зер­на на 1 т/% ста­но­вить (ста­ном на 2012 р.), грн: ріпа­ку — 32, пше­ниці — 18,  со­няш­ни­ку — 25, ку­ку­руд­зи — 18.

Інтерв'ю
Богдан Духницький, канд. ек. наук ННЦ «Інститут аграрної економіки», аналітик компанії «Бізнесгрупінвест», що тісно співпрацює з Асоціацією «УКРСАДПРОМ»
Європейський ринок потребує фруктів і ягід і скупує  їх з усього світу. При цьому попитом користується не  лише сировина, а й перероблена продукція. За результатами 2016 року, 70% доходів зі
заступник директора з наукової роботи Інституту фізіології та генетики рослин НАН України, доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Віктор Швартау
Щойно збирання озимини повністю завершилося, сайт «Пропозиція» звернувся до заступника директора з наукової роботи Інституту фізіології та генетики рослин НАН України, доктора біологічних наук, професора, член-кореспондента НАН України... Подробнее

1
0