Як полтавці буковинцям “свиню підклали”

В умовах України для виробництва високоякісної свинини в першу чергу слід займатися розведенням м’ясних порід, зокрема: ландрасів,
полтавської м’ясної, червонопоясної лінії м’ясних свиней та інших.
Слід створити селекційні стада м’ясних порід у колективних та фермерських господарствах, які мають міцну кормову базу та гарантують повноцінну годівлю свиней усіх вікових груп.

Виробничий досвід таких племінних господарств, як агрофірма “Нива” Тернопільської, ВАТ “Рідна земля” Чернівецької областей, засвідчує, що для виробництва м’ясної свинини слід першочергово використовувати тварин червонопоясної лінії м’ясних свиней.
Вказані тварини, виведені спільно з Полтавським інститутом свинарства, за добовими приростами та виходом м’яса в тушах належать до кращих м’ясних порід нашої та сусідніх держав. Ці тварини порівняно великі, пропорційно складені, з добре розвинутими м’ясними формами, масть свиней червона з білим поясом у ділянці лопаток. Свині міцної конституції, спокійного норову і не вибагливі до умов утримання. Генеалогічна структура популяції складається з семи ліній кнурів і семи родин маток. В умовах породовипробування свиней середній показник багатоплідності маток сягає 10,5—11 поросят. По шести серіях контрольної відгодівлі молодняк досягає живої маси 100 кг у середньому за 178 днів при 846 г середньодобового приросту і затраті 3,48—3,6 к.о. на один кілограм приросту та виході м’яса в туші 62,1%.
На основі довготривалих досліджень нами встановлено, що при схрещуванні маток різних порід з кнурами червонопоясної лінії м’ясних свиней підвищується багатоплідність на 0,6 поросяти, скорочуються строки відгодівлі на 18 днів (при меншій на 0,32 к.о. затраті корму на 1 кг приросту) та збільшується вихід м’яса в тушах на 2,53—3,9%.
Ці тварини мають порівняно високі показники продуктивності. Так, жива маса плідників сягає 310—340, а дорослих маток, відповідно, — 240—295 кг. Матки мають досить високу молочність, а тому жива маса поросят при відлученні — не менше 18—22 кг.
Тварини червонопоясної лінії м’ясних свиней перевищують стандарт (велика біла) за добовими приростами на 12—18%, а за виходом м’яса в тушах — на 6—9%.
Під методичним керівництвом Буковинського інституту агропромислового виробництва створено племінні ферми червонопоясної лінії м’ясних свиней у Західному регіоні України. Найвисокопродуктивніші елітні стада — у ВАТ “Рідна земля” Новоселицького району, агрофірмі “Оршівська” Кіцманського району Чернівецької області, агрофірмі “Нива” Підволочиського району Тернопільської області, агрофірмі “Волиця” Теофіпільського району, агрофірмі “Проскурів” Хмельницького району Хмельницької області та в багатьох інших областях.
Лише на Буковині сформовано шість фермерських господарств, де розводять м’ясних свиней червонопоясної лінії. Тут щорічно вирощують понад 2700 голів молодняку, з яких 800—900 використовують для відтворення стада.
У період створення червонопоясної лінії м’ясних свиней використано нові методи селекції для сучасних умов ведення галузі свинарства (1988—2000 рр.). Серед найважливіших нових методологічних підходів та теоретичних концепцій, які використано авторами в селекційному процесі, слід відмітити такі:
џ одночасне використання нових генотипів, потрібних для формування тварин бажаного типу і напряму продуктивності;
џ закріплення спадкових ознак продуктивності методом гомогенного поліпшуючого добору з використанням різного ступеня імбридингу;
џ визначення біологічних особливостей тварин кожного покоління, оцінка їх стресостійкості, імуногенетичного статусу та адаптаційних особливостей до умов годівлі;
џ створення племінної мережі та формування селекційного матеріалу племінних свиней, розробка систем управління селекційним процесом для дальшого удосконалення створеного генотипу або породи в цілому.
Раніше Полтавським інститутом свинарства та Буковинським інститутом АПВ було спільно створено полтавську м’ясну породу. Тварини характеризуються високою енергією росту та ефективною окупністю корму.
В умовах контрольної відгодівлі підсвинки досягають живої маси 100 кг за 180—185 днів, їх середньодобовий приріст сягає 750—800 г, витрата корму на 1 кг приросту 3,7—3,8 к.о., вихід м’яса в тушах 60—62%, товщина шпига на рівні шостого-сьомого ребер — 28—29 мм, площа “м’язового вічка” — 33 см2, маса окорока — 11 кг, довжина туші — 95 см.
За даними Державного породовипробування, яке проведено на контрольно-випробувальній станції (Московська область, “Зоря комунізму”), свині полтавської м’ясної породи за окупністю корму та площею “м’язового вічка” посіли перше і друге місця.
За виходом м’яса тварини полтавської м’ясної породи перевищують великих білих на 4,4—6,1%, миргородських — 5,3%, українських степових білих — 6,7%.
Науковими дослідженнями Буковинського інституту встановлено, що схрещування свиноматок великої білої з кнурами полтавської м’ясної породи в оптимальних умовах годівлі та утримання сприяє значному збільшенню виробництва свинини.
У помісних підсвинків середньодобові прирости збільшуються на 50 г, вони на 8—10 днів раніше досягають живої маси 100 кг, на 0,3 к. о. менше витрачають корму на 1 кг приросту.
У Західному регіоні України свиней полтавської м’ясної породи широко використовують для відгодівлі та виробництва високоякісних беконних туш.
Плідників полтавської м’ясної породи використовують у системі гібридизації, що забезпечує високий вихід м’яса в тушах.
Довготривалі наукові дослідження Буковинського інституту АПВ із використання червонопоясної лінії м’ясних свиней та полтавської м’ясної породи показали, що ці тварини за високого рівня білкового живлення (120—140 г перетравного протеїну на 1 к. о.) забезпечують вихід м’яса в тушах на рівні 62,1—63,2%. Тварини вказаних порід мають значний попит.
Таким чином, створення в кожній області України селекційних стад свиней м’ясного напряму продуктивності дасть змогу найближчими роками виробляти високоякісну м’ясну свинину з високим рівнем рентабельності та забезпечить виробництво конкурентоспроможної продукції з неї.

І. Іващук,
канд. с.-г. наук,
Буковинський інститут
агропромислового виробництва