Ячмінь ярий - нові сорти

До першої групи характеристик рівня врожаю ячменя ярого слід віднести глобальні кліматичні зміни і їхні численні негативні наслідки:

• нерівномірність розподілу опадів, збільшення амплітуди температур повітря упродовж вегетації;

• раптові зміни спеки шквалами і градом;

• збільшення частоти посух та поширення їх у регіони, які  нещодавно належали до відносно вологозабезпечених, тощо.

У зв’язку з цим конче необхідна науково обгрунтована адаптація с.-г. виробництва до названих змін. 

Головним і одним із основоположних моментів технології виробництва ячменю ярого є створення сортів, що, поряд із високим потенціалом продуктивності за сприятливих умов (років), меншою мірою знижуватимуть урожайність при несприятливих метеочинниках. Утім, разом із об’єктивними викликами, існують і суб’єктивні причини, які в підсумку зумовлюють цілковите порушення технології вирощування культури (про сортову технологію ячменю ярого, на жаль, останніми роками взагалі забули): сівба ячменю ярого по найгірших попередниках; неякісний обробіток грунту; внесення недостатньої кількості добрив; низький рівень застосування засобів захисту рослин; неправильне формування сортового складу без урахування біологічних та технологічних особливостей і вимог сорту ячменю ярого і т. д. 

Необхідно чітко пам’ятати просту істину, що сорт ячменю ярого може реалізувати свій потенціал лише за умови дотримання біологічно обгрунтованих елементів технології його вирощування.

Дослідженнями Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла НААН переконливо доведено, що врожайність 5–6 т/га, а в сприятливі роки — 8 т/га і більше, можна стабільно отримувати при дотриманні базових елементів технології вирощування нових сортів ячменю ярого:

• використання кондиційного насіння,

• якісного основного і передпосівного обробітків грунту,

• сівби оптимальними нормами висіву з настанням фізичної стиглості грунту,

• збалансованого рівня мінерального живлення,

• якісного протруєння насіння ячменю ярого,

• застосування по вегетації дозволених оригінальних засобів захисту рослин.

Зупинимось на підготовці грунту, удобренні та проведенні сівби сортів ячменю ярого.

Обробіток грунту під ячмінь ярий.

Основний обробіток грунту під ячмінь ярий після сої та ріпаку слід розпочинати одразу після збирання попередника дисковими грунтообробними агрегатами. Залежно від стану поля, після лущення стерні можлива зяблева оранка на 18–20 см. Після кукурудзи і соняшнику проводять дискування з пізнішою оранкою на зяб. Основна мета — найкраще загорнути пожнивні рештки у грунт.

Головною вимогою до обробітку грунту під ячмінь ярий навесні є збереження максимальної кількості продуктивної вологи. За потреби слід провести ранньовесняне закриття вологи. 

У системі передпосівного обробітку дуже важливо не пересушити верхній шар грунту до сівби. Для цього краще застосовувати комбіновані грунтообробні агрегати, лапчасті борони і зчіпки послідовно з’єднаних борін. Особливо доцільною є заміна культивації боронуванням на грунтах легкого механічного складу, на яких дуже глибоке загортання насіння — найпоширеніше технологічне порушення.

Сівба та удобрення для ячменю ярого.

Для сівби ярого ячменю слід використовувати тільки кондиційне насіння пристосованих до конкретних екологічних умов сортів. Зважаючи на велику шкодочинність останніми роками летючої сажки, гельмінтоспоріозних плямистостей, кореневих гнилей, які можуть призвести до втрати 20–40% і більше врожаю зерна ячменю та суттєво погіршувати його якість, посівний матеріал ячменю ярого необхідно протруювати. 

У сучасних умовах землеробства обробка насіння пестицидами — один із основних методів захисту рослин не тільки в період проростання, а й упродовж усієї вегетації. Для протруєння насіння ярого ячменю нині використовують комбіновані протруйники, що містять дві чи три діючі речовини і мають широкий спектр дії. Слід застосовувати лише оригінальні, дозволені в Україні до використання на ячмені препарати.

Своєчасна сівба в технології вирощування ячменю ярого — найвідповідальніший період, що значною мірою зумовлює час появи і повноту сходів, подальший ріст і розвиток рослин. Запізнення із сівбою ярого ячменю на 5–10 днів затримує колосіння на шість-дев’ять днів, при цьому різко зменшується врожай, погіршуються посівні якості насіння. Затримка із сівбою ячменю ярого на один день, порівняно з оптимальним строком,  знижує врожай ячменю ярого на 0,05–0,1 т/га. Тому проводити сівбу ячменю ярого потрібно у стислі строки (за три-п’ять діб) з часу настання фізичної стиглості грунту. 

В умовах нестійкого зволоження звичайний рядковий спосіб сприяє найефективнішому використанню рослинами сонячної радіації, поживних речовин, вологи і також забезпечує вищий урожай ячменю ярого. За високої культури землеробства на чорноземах типових в умовах достатньої вологозабезпеченості верхнього шару грунту насіння ячменю ярого треба висівати на глибину 3–4 см, а посушливої весни (що особливо характерно для останніх років) — на 5–6 см з подальшим ущільненням грунту важкими котками.

Ячмінь ярий добре реагує на удобрення. На формування 1 т зерна ячмінь виносить із грунту 26 кг азоту, 11 — фосфору, 24 кг калію. За середньої тривалості періоду вегетації 80–90 діб на мінеральне живлення рослин припадає близько 40 діб. Тому можливості для застосування добрив у цієї культури обмежені у часі. Отже, для досягнення високої продуктивності дуже важливо забезпечити ячмінь ярий усіма необхідними поживними речовинами в перші фази онтогенезу. 

Інша важлива складова технології — незалежно-оптимальна норма висіву ячменю ярого. Зрідження посівів ячменю ярого, як і загущення, призводить до суттєвого зниження урожайності. Норму висіву необхідно співвідносити з рівнем мінерального живлення. При цьому слід враховувати сортову специфіку ярого ячменю. Наприклад, у 2015 році максимальну врожайність нові сорти ячменю ярого миронівської селекції сформували за таких значень названих вище елементів технології: Віраж — 8,09 т/га (N60P60K60, норма висіву — 4 млн/га), Талісман Миронівський — 8,44  (N60P60K60, 4 млн/га), МІП Мирний — 8,70 (N60P60K60, 5 млн/га), МІП Сотник — 8,23 (N60P60K60, 5 млн/га), Хадар — 8,05 (N60P60K60, 4 млн/га), Триполь — 8,03 т/га (N90P90K90, норма висіву — 4 млн/га).

У середньому за три роки досліджень внесення міндобрив напередодні  передпосівного обробітку грунту суттєво підвищувало рівень урожайності досліджуваних сортів ячменю ярого, порівняно з контролем, на всіх варіантах (табл. 1). Максимальний рівень урожайності сортів ячменю відмічено за норм удобрення N60P60K60–N90P90K90. Враховуючи відсутність достовірної різниці за врожайністю між цими нормами удобрення, внесення останньої у середньому за роки досліджень було недоцільним. 

Найвищу окупність одиниці мінеральних добрив завдяки прибавці врожаю встановлено за норми удобрення N30P30K30 (табл. 2). Щодо сортової специфіки, то за внесення N30P30K30 сорти ячменю ярого Віраж і Талісман Миронівський слід висівати нормою 3–4 млн/га, Хадар та Триполь — 4 млн/га. За внесення N60P60K60 норма висіву для сортів ячменю Віраж, Талісман Миронівський, Триполь повинна становити 3–4 млн/га, сорту ячменю Хадар — 4 млн/га. 

Висновок

Таким чином, висіваючи в умовах Лісостепу України нові сорти ячменю ярого миронівської селекції Хадар, Триполь, Віраж, Талісман Миронівський і дотримуючись базових елементів технології вирощування, які відпрацьовані для конкретних екологічних умов з урахуванням біологічних особливостей генотипу, є можливість одержувати високі та стабільні врожаї ячменю ярого.

О. Демидов, д-р с.-г. наук,  В. Гудзенко, канд. с.-г. наук,  Миронівський інститут  пшениці  імені В.М. Ремесла НААН