Я б в аграрії пішов... аби жив у Польщі

Згідно із статистичними даними, ВВП Польщі в 2004 р. досяг 224,3 млрд доларів США, тобто майже 6 тис. доларів на одного жителя. Для порівняння: аналогічні показники для України становлять 65,3 млрд і 1378 доларів США. Середньомісячна зарплата у Польщі становить на сьогодні близько 679 доларів, а пенсія — майже 310.

Зміцнення економіки сприяло тому, що Польща вперше за останні 10 років стала експортером у чистому вигляді продовольчих товарів до країн ЄС. Польські товари виявились відносно дешевими і водночас відповідали європейським вимогам якості.

Національною спеціалізацією у сільгоспвиробництві стали вже не лише фрукти та овочі, а й м’ясо-молочні вироби, птиця. Зазначимо, що рентабельність годівлі зросла майже на третину (завдяки зниженню вартості кормів, спричиненому падінням цін на зернові). Тож щастя з нещастям в одних санях їздять.

За підсумками минулого року, Польща стала рекордсменом серед країн ЄС із приросту експорту, що збільшився майже на 25%.
Що ж іще дало полякам приєднання до євроспільноти? Насамперед — фінансові вигоди. Передавши до Брюсселя як внесок майже 1,3 млрд євро, Польща отримала допомогу, яка перевищує 2,5 млрд євро. Таким чином, вона разом із Іспанією, Грецією та Португалією “ухопила” один із найбільших “шматків” євросоюзного бюджету.

До речі, аграрії стали основними одержувачами допомоги ЄС: у 2004 р. вони одержали 445 млн євро. Загалом за посередництвом Агентства реконструкції та модернізації сільського господарства польські селяни до кінця 2006 р. повинні отримати з бюджету Євросоюзу 9 млрд євро.

У цю суму не зараховуються інші вигоди села від інтеграції: збільшення або стабілізація відпускних цін на значну частину сільгосппродукції, ліквідація мита та інших бар’єрів, які захищали євроринок тощо. Все це сприяло збільшенню експорту сільськогосподарських та продовольчих товарів, унаслідок чого доходи великих господарств зросли майже на 74%, а решти — на третину. Тобто село почало багатіти.

І все ж слід визнати, що вступ у ЄС приніс полякам не тільки вигоди. На жаль, зросли споживчі ціни на основні продукти харчування: яловичину, свинину, цукор, масло, м’ясо домашньої птиці, рис тощо.

До небажаних наслідків треба зарахувати також швидке зміцнення злотого відносно долара, бо це є загрозою для експортерів. Так, на початку 2004 р. курс долара до злотого становив 1:3,8, а нині він — 1 : 3,3 (у червні).

Не впаде той, кого підтримують
Звичайно, високих показників розвитку в аграрній галузі неможливо досягти без суттєвих інвестицій. Одним із різновидів таких інвестицій є система доплат та дотацій сільськогосподарським підприємствам. На їх виплати йдуть не лише кошти з бюджету Євросоюзу, а й з державного бюджету.
Познайомимо читачів із деякими з них.

Підтримка землеробських господарств
Усіх польських аграріїв охоплює система єдиних доплат за територію. На них мають право сільгоспвиробники, які володіють землею площею понад 1 га. Ставки єдиної доплати становлять 210,53 злотих за гектар. Існує також додаткова доплата в розмірі 282,78 злотих за гектар зернових, льону, промислових конопель, вики, а також луків та пасовищ, найбільша за вирощування хмелю — 1 тис. злотих.

Існують і безпосередні доплати за вироблену продукцію. Так, за тонну картоплі на крохмаль дають 250,82 злотих, а за кілограм тютюну — 5 злотих. Додатково стимулюють рільничі господарства з несприятливими умовами господарювання.
Системою прямих доплат охоплено понад 1,4 млн господарств, а ще майже 629 тисяч — із несприятливими умовами господарювання. Сумарно польські аграрії одержують за рік з державного бюджету приблизно 8 млрд злотих.
Слід зазначити, що після вступу в ЄС було ліквідовано деякі чинні раніше фінансові інструменти підтримки аграріїв: доплати за професійний посівний матеріал та під час закупівлі зернових і молока класу Екстра, бони на паливо тощо.

Структурні пенсії за станом здоров’я

Вони призначені для господарів, які досягли передпенсійного віку і бажають передати свої угіддя молодим аграріям. Пенсія за станом здоров’я повинна забезпечити тому, хто її отримує, достатній рівень доходів. На неї може розраховувати сільгоспвиробник, не молодший 55 років, що здійснював аграрну діяльність принаймні останні 10 років, мав пенсійне страхування та передав власне господарство. Наголосимо, що за пенсіонером залишається право здійснювати сільськогосподарську діяльність, але земельна ділянка не повинна перевищувати 0,5 га.
Розмір структурної пенсії за станом здоров’я, залежно від різних чинників, формується у межах 1181–2475 злотих. Вона може бути збільшена на 60% від мінімальної пенсії для утримання дружини або чоловіка, якщо вони відповідають усім згаданим вище вимогам. Існує також додаток у разі передачі господарства із землями великої площі  аграрію віком не старше 40 років.
На 15 січня цього року було подано 22 тис. заявок на структурну пенсію.

Допомога за несприятливі землі
Доплати для господарств, що розміщені на територіях з несприятливими умовами господарювання, компенсують вищу собівартість виробництва їхньої сільгосппродукції. Їх визначають щорічно і надають за користування орними землями, садами та тривалими зеленими угіддями. Такий механізм стимулювання повинен запобігти знелюдненню сільськогосподарських земель та втраті їхнього аграрного призначення.
У гірських районах доплата становить 320 зл/га, на низинах у зоні І — 179, у зоні ІІ — 264, а на територіях із специфічними ускладненнями — 264 зл/га.
Але сума доплати залежить від розміру господарства: якщо площа від 1 до 50 га — 100%, 50,01–100 га — 50%, 100,01–300 га — 25%. Господарствам, які мають понад 300 га, компенсацію за несприятливі земельні угіддя не виплачують.
Такими компенсаційними виплатами охоплено понад 628 тис. господарств, сумарна площа яких — майже 6,5 млн га.

Підтримка дрібнотоварних землеробських господарств
Призначена господарствам із невеликим економічним потенціалом, що працюють, головним чином, на самозабезпечення. Фінансова допомога сприятиме підвищенню прибутковості підприємства та ринковій конкурентоспроможності його продукції.
Така допомога призначається на п’ять років у розмірі 5878 злотих щорічно. Але після трьох років селянин повинен надати інформацію про реалізацію плану розвитку господарства, що зумовить подальшу виплату допомоги.

Підтримка за заліснення сільськогосподарських земель
Виплачується для забезпечення належного догляду за новими насадженнями в разі заліснення земель недержавної власності. Доплату можуть одержувати господарі, які мають не менше 20% доходів від сільськогосподарської діяльності, а також групи аграріїв або власників сільгоспугідь (мінімум 3 особи, що володіють принаймні 3 га землі).

Виплати здійснюють щорічно за такою схемою:

• на заліснення (одноразово);


• премія за опіку (протягом 5 років);


• премія за заліснення (протягом 20 років).

Розмір одноразової підтримки визначають залежно від виду насаджень та ландшафту. За насадження хвойних дерев на територіях із нахилом не більше 12 градусів доплата становить 4300 зл/га, а листяних — 5000 зл/га. Натомість у разі заліснення на схилах за хвойні насадження виплачують 5100 зл/га, а за листяні — 5900 зл/га. Убезпечення насаджень від тварин металевою сіткою заввишки 2 м оцінюється у 2400 злотих.
За такою самою схемою преміюють за догляд та заліснення.
На сьогодні у Польщі подано понад 2,2 тисячі заяв на заліснення.

Інвестиції в землеробські господарства
Цей фінансовий інструмент спрямовано на підтримку інвестиційних проектів, пов’язаних із модернізацією рільничих господарств для їх подальшої адаптації до умов функціонування на єдиному ринку.
Сільгоспвиробник може одержати допомогу в розмірі не більше 300 тис. злотих, але вона не повинна перевищувати 50% інвестованих коштів. Іншу частину господар має покрити за власний рахунок. Якщо господарство міститься на території з несприятливими землями, то допомога становитиме близько 60%. Значно сприятливіші умови для молодих аграріїв, у них частка допомоги в інвестиційному проекті зростає, відповідно, до 55 та 65%.
У 2004–2006 роках такою формою підтримки в Польщі скористається приблизно 17 тис. аграріїв і підприємців, що здійснюють сільськогосподарську діяльність.

Допомога молодим аграріям
Надається в розмірі 50 тис. злотих молодим господарям, які лише починають сільськогосподарську діяльність, у разі якщо вони виконують п’ять умов:

• молодий (у сенсі фаху) аграрій  — людина віком до 40 років;


• господарство має бути створено не раніш ніж за 12 місяців до отримання допомоги;


• аграрій повинен мати відповідну професійну кваліфікацію;


• господар дотримується мінімальних вимог стандартів збереження довкілля;


• господарство зобов’язане досягти відповідного рівня економічної рентабельності.
  

Передбачено, що у 2004–2006 роках таким видом допомоги скористаються 14,5 тис. молодих польських аграріїв. На сьогодні до регіональних відділів Агентства реконструкції та модернізації сільського господарства вже надійшло понад 9 тис. заяв.

Поліпшення інфраструктури
Допомогу надають господарствам для реалізації малих проектів, що мають на меті сприяння легшому доступу аграріїв до технічних інфраструктур. Як і з інвестиціями в рільництво, допомога може становити 50% потрібних коштів. Її розмір визначають залежно від проектів:

• будівництво та модернізація внутрішніх доріг, які не зараховують до державних доріг, — 200 тис. злотих;


• будівництво або модернізація пристроїв для забезпечення водою — 80 тис. злотих;


• будівництво і модернізація пристроїв для відведення та очищення стоків — 80 тис. злотих;


• будівництво і модернізація енергетичних мереж та пристроїв — 120 тис. злотих.
  

Передбачено, що в 2004–2006 роках таким видом допомоги скористаються приблизно 12 тис. рільничих господарств, але поки що на таку підтримку свого бізнесу претендує всього близько 600.

Модернізація переробної галузі
Йдеться про допомогу в реалізації проектів модернізації підприємств, що займаються переробкою сільгосппродукції, з метою підвищення її якості. Максимальна допомога становитиме 50% потрібних коштів, але не більше 20 млн злотих за період реалізації програми і не менше за 100 тис. злотих.
Ці гроші можна використовувати для закупівлі спеціального транспортного обладнання, пристроїв для будівництва або ремонту, поєднаного з модернізацією виробничих корпусів та інфраструктури, об’єктів соціальної сфери й оптової торгівлі, для встановлення обладнання, що гарантує якість і безпеку продукції, а також для поліпшення охорони довкілля.
До кінця 2006 року цією допомогою скористаються приблизно 1000 підприємств (за прогнозами). На сьогодні таке бажання виявили менше 220.

Ми детально розповіли лише про деякі форми допомоги селу, що діють у Польщі після її вступу до ЄС. Хочемо звернути вашу увагу ще на кілька. Вони пов’язані з генеральним напрямом, визначеним для дальшого розвитку сільського господарства країни. Передусім, це переведення його на “рейки” сучасних технологій, що неможливо в разі значної роздрібненості рільничих господарств і низького освітнього рівня селян.

Тому передбачено допомогу в розмірі близько 100 тис. євро на рік протягом перших 5 років для сільгоспвиробників, які об’єдналися в один кооператив.

Заохочуватиметься також концентрація земель на територіях із їх значною роздрібненістю. До 2006 р. на поверхні 42 тис. га буде здійснено за підтримки Євросоюзу цілу низку заходів, пов’язаних із місцевою “глобалізацією” земель: облаштування доріг для сільськогосподарського транспорту, меліоративні роботи, ремонт каналів, протипожежний захист територій.
Велика увага приділяється навчанню сільгоспвиробників та розвитку дорадчих служб. Кожен селянин або господарство отримає стовідсоткове відшкодування коштів, витрачених на участь у тренінгах та на дорадчі або інформаційні послуги.
Щоправда, наразі владні структури та громадські організації стурбовані небажанням польських аграріїв набувати сучасні знання. Передбачалось, що в 2004–2006 роках у рамках тренінгів свою кваліфікацію вдосконалять приблизно 900 тис. аграріїв. Але на 15 жовтня 2004 року бажання стати досвідченішими виявили... 307 осіб. Здається, польські аграрії так і не встигли пройнятися ленінським закликом: “Вчитися, вчитися і ще раз вчитися”.

Та якщо б нашим селянам надали таку можливість заробляти, то, мабуть, вони теж не захотіли б витрачати час на навчання.

Валентина Харенко

Редакція висловлює подяку торгово-економічному відділу Посольства Республіки Польща в Україні за сприяння у підготовці статті