«Взуття» для сільгосптехніки

Як і в багатьох інших сферах людської діяльності, в сільському господарстві використовують колісну техніку різного призначення: трактори, комбайни, самохідні машини, навантажувачі, причепи, всіляке сільгоспзнаряддя.

Т. Будлянський,
замдиректора з технічних питань
компанії «Техношина»

Кожна з машин виконує великі обсяги специфічних робіт у важких польових умовах бездоріжжя й за будь-якої погоди.
Для забезпечення оптимальних показників прохідності, вантажопідйомності й тяги сільськогосподарській техніці потрібні шини з певним набором характеристик, які забезпечують найкраще виконання поставлених завдань. Виробники комплектують техніку переважно шинами із середніми характеристиками, без урахування особливостей роботи кожного підприємства, бо покупець найчастіше не дуже звертає увагу на покришки, концентруючись, передусім, на технічних характеристиках і функціональних можливостях машин і знарядь. Щасливий власник новенького трактора вважає, що завод-виготовлювач поставив найкращі шини на свій виріб на заводському конвеєрі. Найчастіше саме так і буває.
Та після кількох сезонів роботи настає потреба замінити шини: рано чи пізно цього не уникнути. У великих господарствах є постачальники, які й займаються пошуками організацій, що продають потрібні господарству запасні частини, шини, ПММ та інші важливі комплектувальні й видаткові матеріали. Коли йдеться про «перевзування» техніки машинно-тракторного парку господарства, постачальникові надходить величезна кількість пропозицій від шинних компаній усіх рангів. Як же розібратися, які шини найкращі, керуючись не тільки своєю інтуїцією й багатообіцяючим блиском у чесних очах торговця?
Практика засвідчує: правильно вибрані шини сприяють економії пального й зменшенню експлуатаційних витрат під час виконання польових робіт. Якщо механізатори господарства розуміються на дбайливому ставленні до родючого шару грунту, тоді вони зможуть використати всі переваги сучасних шинних технологій. Бо саме завдяки їм тепер є можливість експлуатувати шини за низького внутрішнього тиску і в такий спосіб зменшувати ущільнення родючого шару на кожному етапі польових робіт, що істотно збільшує врожайність. Недарма потужну сучасну техніку оснащують здвоєними колесами, адже завдяки цьому тягове зусилля рівномірно розподіляється більшою площею контакту. До того ж у разі використання здвоєних коліс робочий тиск у шинах зменшується, що, своєю чергою, сприяє меншому ущільненню грунту.

Потрібно знати
Як уже зазначалося, виробники в заводській комплектації оснащують техніку шинами стандартної комплектації, з усередненими характеристиками. Здебільшого вони придатні для роботи в стандартних польових умовах. За потреби заміни шин на нові рекомендуємо звертати увагу на такі нюанси.
Œ   У шин з однаковими розмірами бувають різні індекси навантаження й швидкості. На практиці це означає таке: якщо на важку техніку поставити шини з індексом навантаження, що буде меншим за допустимий, то це загрожує передчасним виходом шин із ладу. Це стається  внаслідок високих навантажень: гума відшаровується від каркаса — і найчастіше після такого «використання» шини не підлягають ремонту, перетворюючись на мотлох. Такі витрати не виправдані. Після усвідомлення допущеної помилки господарства, як водиться, більше не шукають «дешевинки».
   У шин з малюнком «ялинка» буває різний кут розміщення грунтозачепів. Гостріший кут (57°) використовують на комбайнах та іншій швидкохідній техніці, що сприяє  кращій курсовій стабільності за високої швидкості. Тупіший кут (54°) грунтозачепів забезпечує краще тягове зусилля, його рекомендують для шин тракторів.
Ž   Шини бувають із радіальною або діагональною конструкціями каркаса. Діагональну шину виготовляють способом почергового накладення гумових і текстильних шарів під різними кутами. Діагональні шини дешевші, зазвичай їх використовують на тракторах малого й середнього класу та в штатній комплектації більшості сільгоспзнарядь і причепів. Діагональні шини менш стійкі до великих вагових і тягових навантажень, тому їх не рекомендовано використовувати для несучих коліс комбайнів і тягових коліс тракторів, що мають велику вагу й високу потужність двигуна. Для них найбільш придатні радіальні шини, каркас яких зроблено із шарів металевого дроту, що армують гуму в підпротекторному шарі й міцних нейлонових шарах у боковинах. Радіальні шини не тільки краще справляються з ваговими й векторними навантаженнями, вони також стійкіші до проколів і порізів у складних умовах експлуатації. Такі шини призначено для використання в разі зменшення робочого тиску.
   На одних і тих самих колісних дисках сільгосптехніки можна встановлювати шини різних розмірів. Допускається зміна розміру шин під час їхньої заміни. Іноді в такий спосіб можна уникнути використання «дорогого розміру». Але при цьому важливо врахувати, що співвідношення швидкості обертання передніх і задніх коліс може істотно змінитися, тож міняти треба всі шини одночасно та ще й правильно визначити допустимі виробником поєднання.
   Для несучих коліс сільськогосподарських причепів і знарядь використовують шини з різними малюнками. Лінійний малюнок, виконаний у вигляді паралельних доріжок протектора, сприяє кращій курсовій стабільності й рекомендується для посівних комплексів та іншої аналогічної техніки.
   Для високонавантажених коліс осей вільного кочення тракторних причепів рекомендовано використовувати шини зі струмковим малюнком.
   Дуже важку причіпну техніку зазвичай оснащують флотаційними шинами. Специфічний малюнок протектора цих шин забезпечує їм високі характеристики несучої здатності, курсової стійкості і міцності.

Порушення технологій
землеробства
Щоб подовжити термін служби дорогих шин на комбайнах і тракторах, обов’язково зверніть увагу на деякі особливості їхньої експлуатації. Найпоширеніша причина виведення з ладу шин із підвищеним або надвисоким об’ємом — ушкодження їх стернею кукурудзи чи соняшнику. Виробник запевняє, що шина прекрасно витримує контакт зі стернею. На практиці ж протектори постійно протикаються. Чому? Виробник сконструював шину для роботи за певної висоти стерні (у межах 25 см і вище), а деякі «ініціативні» механізатори опускають жниварки нижче, формуючи стерню з порушенням технології. Як наслідок, шина натикається на досить міцні сухі пеньки, що залишилися від зрізаних стебел. За нормальної ситуації (без згаданої «ініціативи») стерня зламується біля кореня й шина рухається  поверх стебел, які лежать на грунті,  формуючи своєрідну подушку і захищаючи протектор від ушкоджень гострішими фрагментами. Отже, через порушення механізаторами технологічних процесів землеробства господарства зазнають невиправдано високих витрат на купівлю сільськогосподарських шин, оскільки часто шини після таких проколів неможливо відремонтувати.
Деякі господарники ігнорують потребу здійснити лущення стерні мульчувачем після проходження  комбайна, просто заорюючи стебла в грунт у надії, що вони до весни перегниють. Але ж вони взимку не гниють! Навесні починають орати — і на тобі! — шини на тракторі протикаються твердими гостряками стебел, а механізатор виправдовується, мовляв, це гума винувата. Тож, шановні агрономи, дбайте про економію грошей господарства, контролюйте всі процеси землеробства, бо це виправдано з будь-якого погляду!
Сподіваємося, що наші поради стануть у пригоді й постачальникам, й агрономам, і механізаторам.