Вуглеводи у годівлі корів

Основою раціонів молочних корів є вуглеводи, частка яких у раціоні становить 60-80% сухої речовини, тоді як білки, жири й мінерали — лише 20–40%. Така пропорція обумовлена тим, що саме вуглеводи — основне джерело енергії для корови та мікроорганізмів рубця.

Пітер ван Дорен,
технічний директор з ВРХ,
В. Шкарбан,
продакт-менеджер з ВРХ,
ГК «АгроВет Атлантик»

Вуглеводи у кормах поділяють на дві категорії: неструктурні (цукор, крохмаль, фруктани, пектини тощо) і структурні (целюлоза, геміцелюлоза, лігнін). Неструктурні вуглеводи містяться всередині клітини рослини і, як правило, дуже добре засвоюються організмом тварини, структурні — у стінках клітин рослин, і рівень їхньої засвоюваності може сильно варіювати.
Вуглеводи впливають на такі важливі процеси:
 споживання сухої речовини;
 виробництво молока (вміст молочного жиру та надої);
 здоров’я рубця й рівень його рН, концентрація у ньому летких жирних кислот;
 жуйна діяльність тварини, виробництво слини й здоров’я корови в цілому.

Як визначають структурні вуглеводи у кормі
У застарілій зоотехнічній практиці структурні вуглеводи визначають за допомогою аналізу сирої клітковини. Її, своєю чергою, вимірюють шляхом кип’ятіння зразка в кислоті, а після — у лузі. Залишок містить менш засвоювані вуглеводи, що переважно складаються із целюлози і деякої кількості лігніну. Сира клітковина є інформативною, проте дає лише загальне уявлення про склад клітинних стінок, за її вмістом визначають невелику різницю у ступені засвоюваності. Справжня ж картина щодо вмісту вуглеводів є викривленою.
Актуальний метод із оцінки фракції волокон кормів було розроблено в 1960-ті роки П. Дж. ван Соестом. Оскільки сира клітковина не дає змоги точно оцінити вміст енергії у кормах для жуйних тварин, було розроблено нову систему визначення: метод ван Соеста полягає у вимірюванні нейтрально-детергентної клітковини, кислотно-детергентної клітковини, фракцій і кислоти розчинного лігніну. Крім того, голландська лабораторія BLGG AgroXpertus розробила власний метод для аналізу перетравності NDF. Завдяки цьому відома не лише кількість, а й поживна доступність структурних вуглеводів, тому в такий спосіб можна точніше визначити енергію корму.
Вміст клітковини
та надої
Існує безліч наукових публікацій щодо впливу нейтрально-детергентної клітковини та її перетравності на споживання сухої речовини та молочну продуктивність корів. Наприклад, у дослідженні С. Кендалл та ін. (2009) групі корів голштинської породи на 50-му дні лактації згодовували раціон, що складався із пшеничної соломи, кукурудзяного силосу, люцернового сінажу та концентрованих кормів. Додаючи різну кількість соломи (високий показник NDF із низькою засвоюваністю), дослідники створили два NDF-рівні раціонів: 280 і 320 г/кг сухої речовини.
Шляхом використання різного ступеня обробки соломи вони створили різницю в перетравлюваності корму для кожного рівня NDF: висока перетравність (ВП) і низька перетравність (НП). Таким чином, наприкінці досліду було створено чотири різних рівні: 280 НП (280 г NDF, низька перетравність), 280 ВП (280 г NDF, висока перетравність), 320 НП і 320 ВП, відповідно. Найоптимальнішим для отримання високих надоїв молока виявився рівень 280 ВП.
Тож надто важливо вирощувати й отримувати врожаї кормів у такий спосіб, щоб рівні NDF, ADF і ADL були відносно низькими: у поєднанні з відмінною засвоюваністю NDF — це шлях до отримання високої молочної продуктивності від здорових корів за низьких затрат на їхню годівлю. У раціоні головними джерелами структурних вуглеводів, як правило, є такі корми: люцерна (сінаж і сіно), кукурудзяний силос і солома. Коли використовують корми високої якості (із великим вмістом високоперетравної NDF) або коли у кормі обмежені рівні NDF, ADF і ADL, кількість корму може бути зменшена. У цьому разі такі складові корму, як жом буряковий (сухий), пивна дробина (волога), пшеничні висівки й оболонки сої, є багатим джерелом NDF, ADF і ADL.

Сучасні лабораторії можуть забезпечити фахівців докладною інформацією про склад структурних вуглеводів рослин, що використовуються в годівлі ВРХ. Важливими для годівельників є такі складові сирої клітковини:

NDF* — характеризує виключно клітинні стінки продукту: кількість геміцелюлози, целюлози й лігніну. Рівень та перетравність NDF значною мірою пояснює харчову цінність інгредієнта. Вміст NDF у раціоні напряму корелює із кількістю виробленого молока. Адже нейтрально-детергентна клітковина потрібна коровам у якості структурного джерела, а  геміцелюлоза, основна складова NDF, є таким компонентом, що  підвищує надої.
Перетравність NDF (%) — характеризує рівень засвоюваності клітинних стінок рослин. NDF складається з целюлози (частково перетравлюється), геміцелюлози (майже повністю перетравна) й лігніну.  Особливо вміст лігніну й лігніфікація самих клітинних стінок мають критичний  вплив на  перетравність продукту. Високий рівень перетравності NDF є свідченням високої засвоюваності корму.
ADF** — частина фракції NDF, що вказує на кількість целюлози й  лігніну. Целюлоза частково може використовуватись як джерело енергії і на кінцевому етапі трансформується у молочний жир.
ADL*** — є частиною клітин рослини (лігнін), яка взагалі не перетравлюється і виходить з організму тварини разом із фекаліями. Однак лігнін має велике значення для корів, адже він забезпечує тактильну стимуляцію для споживання раціону.
Рівень клітковини в різні стадії лактації (табл. 1):
 У сухостійний період дуже важливо підтримувати відносно обмежену кількість енергії. На практиці це означає, що в раціоні повинен міститися відносно високий рівень клітковини з фуражу високої якості.  Але надважливо те, щоб клітковина в раціоні була високоперетравною.
 У період безпосередньо після отелення й на піку лактації вміст клітковини в раціоні зазвичай має бути на мінімальному рівні. Це забезпечуватиме добре функціонування рубця й достатню кількість матеріалу для жуйки.
 Наприкінці лактації щільність поживних речовин зменшується, що зумовлює збільшення у раціоні рівня NDF, ADF і ADL. Окрім їхнього вмісту, велике значення має перетравність цих компонентів. Наприклад, високий рівень засвоєння NDF сприяє збільшенню продукування молока.

* NDF — нейтрально-детергентна клітковина (НДК), 
**ADF — кислотно-детергентна клітковина (КДК),
***ADL — кислотно-детергентний лігнін (КДЛ).