Спецможливості
Новини

Всесвітній форум міністрів сільського господарства у Сакраменто

05.06.2008
1111
Всесвітній форум міністрів сільського господарства у Сакраменто фото, ілюстрація
Всесвітній форум міністрів сільського господарства у Сакраменто

Біотехнології
Нарешті розглянемо найбільш суперечливу проблему сьогодення — біотехнології. Ось думка з цього приводу автора “зеленої революції” Нормана Борлога: “Матінка природа теж є біотехнологом”. На його думку, проблеми з біотехнологіями полягають у такому: швидка консолідація компаній (тобто монополізація), які працюють у галузі наук про життя (біологія, медицина, антропологія тощо); скорочення витрат на дослідження в державному секторі; патентування живих форм є занадто широким і дуже екслюзивним; зарегульованість стримує інновації, особливо в невеликих лабораторіях.

Чому саме біотехнології є перспективними? Це питання розглянула Ріта Колуел з Фонду національної науки (США). У 1920-ті роки прорив у підвищенні врожайності був зроблений завдяки винаходу гібридизації кукурудзи. Більш ніж 35 років тому “зелена революція” стала новим кроком на шляху подолання голоду. Широкі верстви населення Китаю, Індії, Філіппін, Мексики голодували. “Зелена революція” запропонувала фермерам нові сорти культур, які дали змогу фермерам суттєво підвищити врожайність. Як наслідок, сільськогосподарське виробництво зросло, що забезпечило більшу доступність харчів за меншими цінами. До “зеленої революції” половина населення країн, що розвиваються, голодувала, тепер ця частка скоротилася до 20 відсотків. “Зелена революція” наблизила Індію до самодостатності та допомогла країні запобігти широкомасштабному голоду.

Однак, незважаючи на досягнутий успіх, “зелена революція” має також і свої обмеження. “Зелена революція” не зачепила Африку (частково через більшу диверсифікованість культур і екосистем). Наслідком “зеленої революції” стало зросле застосування пестицидів, що викликало спалах популяції комах, резистентних до них, одночасно знищивши деяких корисних. Наступною проблемою є все більша залежність від мінеральних добрив, яка перешкоджала впровадженню сівозмін, аерації грунту і надходженню органічних речовин у грунт. Ми стоїмо на порозі нової “подвійної” революції — підвищення врожайності культур в умовах, сприятливих до довкілля.

Ще на деяких аспектах обмеженості традиційних методів підвищення продуктивності зупинився Золтан Бедьо з Угорської академії наук. Основними обмеженнями у підвищенні врожайності є залежність стабільності врожайності від рівня врожайності, якості від урожайності, врожайності від обмежень на застосування ресурсів, залежність агроекосистем від урожайності. Таким чином, можливі такі варіанти розвитку: 1) селекція сортів рослин з більшим продуктивним потенціалом, дальше нарощування застосування агрохімікатів та інших ресурсів, зростання проблем довкілля (забруднення грунтів і водоносних шарів тощо), потенційна загроза залишків агрохімікатів у продуктах харчування; 2) обмеження обсягів застосування агрохімікатів та інших ресурсів, повернення до старих сортів, компенсація зменшення врожайності збільшенням площі ріллі, загроза екологічному балансу при господарюванні на маргінальних землях, зростання частоти епідемій хвороб і шкідників. Генетично модифіковані культури мають такі переваги: Bt-кукурудза — збільшення врожайності на 10 відсотків, скорочення застосування інїсектицидів на 72 відсотки, Bt-бавовник: 4,4% і 46%, відповідно, соя Раундап реді — збільшення врожайності на 5%, скорочення гербіцидів на 22, зменшення поверхневої ерозії грунту на 90%.

У 2002 році в США ГМ-культурами було засіяно 39 млн га, Аргентині — 13,5, Канаді — 3,5 млн га. Також ГМ-культури вирощували в комерційних цілях у таких країнах (у порядку скорочення площ): Китай, Південна Африка, Австралія, Румунія, Мексика, Болгарія, Іспанія, Німеччина, Уругвай, Індонезія, Колумбія. На сьогодні на генетично модифіковану сою припадає 36 відсотків загального обсягу її виробництва, бавовника — 16, каноли (ріпаку) — 11, кукурудзи — 7 відсотків.

Як приклади успішного запровадження біотехнологій наводилися такі: створення сортів фруктів і ягід з підвищеним вмістом вітаміну С, який в організмі людини не виробляється і повинен обов’язково надходити ззовні; розробка сортів рису (який є основним харчовим продуктом для половини населення Землі) з підвищеним вмістом вітаміну А, розробка культур з підвищеним вмістом мікроелементів (наприклад, цинку, заліза, кальцію) при вирощуванні на грунтах з дефіцитом цих мікроелементів у формах, які не можуть бути доступними звичайним рослинам; розробка сортів культур, стійких до посух і заморозків (здається, саме те, що треба Україні в світлі останніх подій). Зрештою, біотехнології дають змогу створювати рослини-ліки, наприклад, буряк, який містить інсулін, тощо.

Чому ж на шляху біотехнологій стільки перешкод? На ці питання дав відповідь Ч. Пракаш з університету Тускегі (США). Перенесення генів у рослини є відносно точним і передбачуваним, зміни є майже непомітними, технологія має велику гнучкість і швидкість реалізації (швидка реакція на проблеми, наприклад, на епідемію хвороб, глобальне потепління). Основною проблемою недовіри суспільства до біотехнологій є те, що наукова громадськість не реагувала на занепокоєння суспільства або не змогла ефективно пояснити значення цієї технології. У свою чергу суспільство занепокоєне такими питаннями: безпечність технології, неознайомленість з технологією, відсутність надійної інформації, нестача знань про запобіжні методи, негативне ставлення засобів масової інформації, опозиція з боку груп активістів (наприклад, “зелених”), недовіра до індустрії. Проблеми безпеки продуктів харчування висувають такі питання: я не знаю, що я їм; чи їжа є безпечною; наскільки добре вона тестувалася; чи містить вона нові токсини чи алергени; чому вона не маркується; довготермінові наслідки невідомі; чи міститься, наприклад, ген риби в моїй полуниці?

Що може відповісти на це наука? Біотехнологія є безпечним засобом поліпшення продуктів харчування, на ринок не надходили неперевірені продукти. Протягом останніх 15 років проведено тисячі перевірок, і немає жодного негативного звіту по трильйону вирощених рослин. На відміну від цього традиційні продукти харчування тестуються дуже рідко, наприклад, дикі види, продовольство, оброблене радіактивним випроміненням. Більшість проблем виникає на етапах переробки та зберігання, наприклад, мікробне забруднення бактеріями E.coli, сальмонельоз, лістерія тощо. Нульового ризику не буває: щоденно людина споживає 10 тис. природних токсинів. Смажена кава містить більше тисячі хімічних речовин: з 27 перевірених 19 виявилися канцерогенними. Токсини містять картопля, селера, квасоля, пшениця тощо. “Усе, що ми їмо, є отрутою, небезпечною її робить доза”, — вчив Парацельс.

Виставка EXPO
Під час роботи Всесвітнього форуму міністрів працювала виставка, на якій були представлені найсучасніші аграрні технології від 61 компанії. Таким чином, учасники форуму могли не тільки почути про сучасні досягнення в аграрних технологіях, але й побачити їх на власні очі. Це — крапельне зрошення, аерація грунту, прецизійне землеробство, обробка води, генетична інженерія тощо. Серед компаній-учасників, добре відомих в Україні, таких як “Монсанто”, “Нетафім”, була й така, на перший погляд, далека від сільського господарства компанія, як “Майкрософт”, — найбільший у світі розробник комп’ютерного програмного забезпечення.

На завершення
У багатьох доповідях підкреслювалася важливість укрупнення господарств для зменшення їхніх сукупних витрат, наприклад, за рахунок створення виробничих кооперативів. В Україні аграрна реформа здійснювалася в протилежному напрямі — руйнування великотоварних підприємств і створення дрібних натуральних господарств. Замість розвитку систем меліорації, в Україні відбулася їх повна деградація. А Україна — все ж таки країна ризикованого землеробства.

У бідних країнах на подвір’ях виробляється 70–80% продовольства. Згідно з офіційною статистикою, в Україні — 70%, тобто Україна — це нерозвинена аграрна країна. Цей досить шокуючий висновок підтверджується даними щодо застосування обсягів мінеральних добрив (кг/га): Нідерланди — 575, В’єтнам — 360, Великобританія — 280, Франція — 250, США та Індія — 130, Куба — 50. Україна з 19 кг/га мінеральних добрив “загубилася” десь посеред таких країн, як Буркіна Фасо, Мозамбік, Гана, Гвінея тощо.

Боляче і сумно дивитися з-за кордону на все, що відбувається в Україні, особливо перебуваючи в найбагатшій країні світу.

Юрій Михайлов

Інтерв'ю
Як ми вже писали, органічна продукція в цілому залишається досить вузькою нішею аграрного ринку. Значною мірою – через ризикованість вирощування і збуту. Однак є ніші, де органічна продукція впевнено знаходить збут, принаймні на зовнішніх... Подробнее
Швидка зміна кліматичних умов, нестійка економічна ситуація в Україні та світі, обмеження доступу до основних виробничих ресурсів та їхнє суттєве здорожчання змушують як світових, так і вітчизняних аграріїв шукати більш раціональні... Подробнее

1
0