Водопроводи: десять порад для монтажу

Підступність часто прихована в деталях. На що слід звернути особливу увагу під час монтажу напувалок, пояснює доктор Міхаель Маркс  (Michael Marks), Шютторф (Schuttorf).

Маленькі помилки мають велике значення, і для напувальних трубопроводів це правило, на жаль, підтверджується. Під час планування та інстиляції може виникнути чимало помилок. Усе починається з визначення монтажної висоти поїлок (вони мають відповідати віку тварин), а закінчується потребою використання трубопроводів для орального введення медикаментів. Багатьох непорозумінь можна уникнути ще на самому початку, ретельно спланувавши будівництво трубопроводів і встановивши правильні поїлки. Пропонуємо кілька порад, які вам стануть у пригоді.

	Площа поперечного перерізу трубопроводу. Для забезпечення постачання свиням потрібної кількості води у розпал літа, коли споживання рідини часто подвоюється, порівняно із зимовим періодом, за одно- або дворазового раціонного годування слід одночасно використовувати від чверті до третини всієї кількості поїлок. Для годування на бажання або рідкого годування, зазвичай, одночасно використовують 10% поїлок.
Пластикові трубопроводи. Для напування тварин сьогодні використовують переважно пластикові трубопроводи (наприклад, полівінілхлорид (ПВХ) чи поліетилен (ПЕ)). Вони легкі, всередині мають гладеньку поверхню, стійкі до корозії та зручні для монтажу завдяки застосуванню різних систем з'єднання й склеювання. В зоні перебування тварин, навпаки, застосовують водопроводи з нержавіючої сталі, бо вони стійкі до прокусування й корозії. Обидва матеріали не чутливі до кислоти, дезінфікуючих засобів і медикаментів.
	Редуктор тиску. Щоб не порушувати дозування води, треба обов'язково встановити редуктор тиску, який запобігатиме перепадам тиску, що виникають у трубопроводі або в свердловині внаслідок роботи насосів. Аналогічну функцію виконують попередні резервуари, хоча при цьому виникає досить високий ризик погіршити гігієну.
Висота поїлок. Поїлки, встановлені зависоко, обмежують споживання води, а низько встановлені - збільшують її втрати. Основне правило: хвостовик поїлки потрібно монтувати під кутом 45 градусів на ширину долоні вище над спиною тварини. Поїлки, розміщені на різній висоті, зручні для всіх вікових груп тварин, але в цьому разі будуть значні втрати води у великих тварин. Ідеальним вважається використання поїлки, підвішеної на рухомому ланцюгу, який можна регулювати за висотою, не створюючи небезпеки для тварин.
	Циркуляційний трубопровід. Біологічно активні речовини, які додають до питної води, можуть випадати в осад. Тож усі поїлки, що їх використовують для збагачення раціону біологічно активними речовинами, треба оснастити циркуляційним трубопроводом. Це стосується також автоматів приготування рідких сумішей. Їх використовують також для подавання ліків, тому втрати води й біологічно активних речовин дуже незначні. Більшість виробників пропонує кілька варіантів циркуляційних трубопроводів з націнкою 25-30 євро за одиницю.
Пропускна здатність. Регулярно перевіряйте пропускну здатність поїлок! Вона має відповідати потребам і віку тварин. Поїлки для маленьких поросят мають забезпечувати пропускну здатність 0,5 л/хв, поїлки для поросят, відлучених від свиноматки, - 0,5-0,7, для поросят на відгодівлі - від 0,7 до 1,5, для вагітних свиноматок і кнурів ця норма становить 1,5-1,8, годуючі свиноматки мають отримувати 3-4 л/хв. Правильно виберіть поїлки під час будівництва чи перепланування ферми!
	Дві тонкі труби. Щоб уникнути застоювання води в системі трубопроводів, пропонується в центральному проході використовувати дві тонкі труби замість однієї товстої. Дві тонкі труби, з'єднані між собою кульовим краном, гнучкіше прилаштовуються до потрібного об'єму води. За низької пропускної здатності взимку обидві труби використовують для циркуляції води. За високої пропускної здатності влітку вода, навпаки, подається в приміщення обома трубами, які функціонуватимуть як паралельні міжсистемні трубопроводи. Це стосується тільки водопроводів і в жодному разі не використовується для трубопроводів, які подають біологічно активні речовини! Рисунок: Orb
Розподільний пристрій. Для відключення окремих трубопроводів і їхнього незалежного очищення треба встановити за напірним резервуаром (для власної свердловини) чи за водяним фільтром (для міського водопроводу) розподільник із кульковим краном для кожного свинарника або окремої території утримання. Така система має перевагу в тому, що поперечний переріз труб може бути меншим для окремих свинарників.
	Байпас для медикаментів. Тепер у нових свинарниках для орального прийому медикаментів прокладають окремий трубопровід. Для діючих систем водопроводів можна встановити байпас у центральному проході. Тоді під час подавання медикаментів через поїлки дозатор просто підключають через гнучкий шланг до трубопроводу.
Провисання. Водопроводи рекомендується прокладати тільки горизонтально й вертикально, уникаючи провисання. Бо в нижній точці збиратимуться біологічно активні речовини, які потім неможливо буде розчинити. Фото: Хайл, Маркс (4)