Вітчизняна свинарська галузь: можливі шляхи підтримки
Нещодавно у Києві відбувся Міжнародний конгрес «Прибуткове свинарство». Цьогоріч — шостий. Яку свинину їстимуть українці, що потрібно вітчизняним свинарям, щоб експортувати свою продукцію до Європи — ці та інші теми обговорювали під час заходу науковці, експерти та практики.
Нещодавно у Києві відбувся Міжнародний конгрес «Прибуткове свинарство». Цьогоріч — шостий. Яку свинину їстимуть українці, що потрібно вітчизняним свинарям, щоб експортувати свою продукцію до Європи — ці та інші теми обговорювали під час заходу науковці, експерти та практики.
Н. Капустянська
Спеціально для журналу
«Тваринництво та ветеринарія»
Утім, топ-новиною Міжнародного конгресу стало відкрите засідання Робочої групи із розвитку та регуляції галузі свинарства Департаменту тваринництва Міністерства аграрної політики та продовольства України. Наприкінці засідання прийняті конкретні рішення направили як пропозиції до законопроектів та постанов у Верховну Раду України.
Під час відкриття конгресу очільник Міністерства аграрної політики та продовольства України Ігор Швайка заявив: «Україна належить до тих країн, у яких свинарство як галузь має давні традиції, а культура споживання свинини — глибоке історичне коріння. Нашим головним завданням є захист внутрішнього ринку та розвиток свинарського комплексу. Розуміємо, що в умовах сучасного світу це стає дедалі важче, однак ми шукаємо шляхи підтримки, зокрема наразі обговорюємо із Мінфіном можливості фінансової допомоги для свинарських ферм і щоб нею користувалося якнайбільше виробників, а не лише спеціально обрані, як це було раніше».
За словами міністра, основним завданням є створення сприятливих умов для роботи галузі. Одним із основних елементів роботи є орієнтація на експорт нашої продукції.
За інформацією прес-служби Міністерства аграрної політики та продовольства України, у 2013 р. було реалізовано на забій 2,3 млн т худоби та птиці у забійній вазі, з яких 765 тис. т становили свині, що більше, порівняно із 2012 р., на 6,8%. Позитивна динаміка виробництва свинини очікується і в 2014 р. Власне виробництво свинини у поточному році прогнозується збільшити на 2,6%.
Зростання виробництва м’яса забезпечило збільшення його споживання на одну особу в 2013 р. до обсягу 56,3 кг, у тому числі свинини — 21,8 кг. Виробництвом свинини займаються майже 3 тис. (3264) сільськогосподарських підприємств.
Протягом останніх років значно поліпшився такий показник, як вихід поросят у розрахунку на 100 основних свиноматок. По сільськогосподарських підприємствах за 2013 р. він становив 1936 голів, що на 131 голову більше, ніж торік. Також збільшився середньодобовий приріст свиней — у середньому по Україні він становить 474 г, що на 26 г більше порівняно із відповідним показником 2012 р.
Утім, попри зростання власного виробництва свинини, в Україні залишається значним обсяг імпорту, який у 2013 р. становив 234 тис. т, або майже 30% загального виробництва, що робить його важливим чинником впливу на внутрішній ринок.
«Пошук нових ринків збуту сільськогосподарської продукції — найголовніше стратегічне завдання»
Андрій ДИКУН,
заступник міністра Міністерства аграрної політики та продовольства України
Андрію Євгеновичу, чого чекати свинарському сектору від нової політики оновленого МінАПП?
— Сьогодні країна на порозі підписання економічної частини Угоди з Європейським Союзом. Отже, вітчизняні виробники, зокрема й ті, які займаються свинарством, повинні бути у першу чергу готові до конкурентної боротьби за ринки — внутрішній та зовнішній.
Головним завданням є забезпечення експортного потенціалу, адже це можливість у подальшому нарощувати та розвивати власне виробництво, як результат — сталі заробітні плати працівникам, нові робочі місця та обов’язково якісна продукція.
Тут є дві важливі складові. По-перше, розвиток спеціалізованих високотехнологічних ферм і комплексів, які можуть конкурувати за собівартістю вирощування свиней із європейськими виробниками. Друга обов’язкова складова — це сертифікація та отримання так званого єврономера нашими переробними підприємствами, які постачатимуть продукцію на ринки європейських країн.
Задля розширення експорту свинини Мінагрополітики України бере активну участь в опрацюванні питання доступу до ринку сільськогосподарських товарів країн, які вступають до СОТ, та відстоює інтереси вітчизняних товаровиробників щодо збільшення експорту до цих країн шляхом зниження їхніх митних ставок. На сьогодні тривають перемовини з цього питання із Сербією, Боснією і Герцеговиною та ін.
У цьому контексті опрацьовують низку питань щодо укладання угод про вільну торгівлю із Канадою, Сербією, В’єтнамом та іншими країнами.
Пошук нових ринків збуту сільськогосподарської продукції — найголовніше стратегічне завдання, але поряд з ним є поточні питання, які ми повинні вирішувати та розвивати.
Для розвитку саме сільських територій та зайнятості населення необхідно створити умови для гуртування на кооперативних засадах середньо- та дрібнотоварних формувань.
Потребує удосконалення також вітчизняна система організацій та ведення племінної справи у свинарстві.
Крім цього, свинарству слід бути готовим до вимог європейського законодавства щодо збереження навколишнього середовища та застосування енергоощадних технологій, що потребуватиме переоснащення свинарських комплексів.
Наскільки суттєвою буде державна підтримка галузі свинарства?
— Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» 50% коштів спеціального фонду, передбачених для державної підтримки галузі тваринництва, спрямовуються на часткове відшкодування суб’єктам господарювання вартості будівництва і реконструкції тваринницьких ферм, комплексів та підприємств із виробництва комбікормів. Мінагрополітики України наказом від 29 травня 2014 р. № 203 затвердило розподілення видатків спеціального фонду за бюджетною програмою КПКВК 2801540 «Державна підтримка галузі тваринництва», яким передбачено фінансування за цим напрямом у поточному році.
Як вид державної підтримки можна розцінювати повернення сум податку на додану вартість та ввезення за нульовою ставкою на митну територію України чистопородних племінних тварин, зокрема свиней.
Які, на Вашу думку, потрібні першочергові кроки, щоб вийти на зовнішній ринок?
— Просування сільськогосподарської та продовольчої продукції на європейському напрямку, а саме — виконання відповідних вимог та процедур, необхідних для отримання дозволу на експорт свинини в межах квот, передбачених Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, яка включає Угоду про зону вільної торгівлі.
Модернізація технологічних і технічних засобів виробництва з метою зниження рівня собівартості продукції та відповідність вимогам ЄС.
Формування фінансово-кредитної політики щодо аграрного сектору, спрямованої на надання доступних дешевих кредитних ресурсів, а також кредитних канікул, сприяння залученню інвестицій тощо.
Поглиблення інтеграційних процесів із розвинутими країнами, обмін досвідом, зокрема в частині проходження місій тощо.
«Щоб ефективно працювати, підприємствам потрібно мати високопродуктивних тварин»
Андрій ТАЛАМА,
перший заступник
генерального директора
ТзОВ «Галичина-Захід»
Андрію Васильовичу, ваше підприємство — лідер із виробництва свинини. У чому ж секрет успіху?
— Насамперед зауважу: свинарству характерні основні принципи, яких треба дотримуватись. Це і створення сприятливих умов для утримання тварин, і якісна генетика та відмінний стан здоров’я стада, і стабільна збалансована годівля, і дотримання заходів біобезпеки, і налагоджена система вентиляції та мікроклімату...
У виробництві ми намагаємося втілювати всі без винятку такі принципи. Скажімо, якщо мова йде про умови утримання, це — правильна експлуатація обладнання; щодо генетики — факт, що основу стада становлять свиноматки і кнурці данської генетики порід ландрас, дюрок і йоркшир, завезені із Данії; щодо здоров’я — чітке виконання всіх технологічних процесів, суворе дотримання ветеринарно-санітарних вимог; у сегменті відгодівлі — консультанти із Данії для кожної групи тварин спільно із нашими спеціалістами розробили спеціальний склад корму, який оптимально забезпечує всі потреби свиней на кожному етапі вирощування. Велику увагу приділяємо правильній вентиляції та системі мікроклімату. Адже повітря — головний ресурс для комфортного самопочуття тварин, що безпосередньо впливає на основні виробничі показники, а саме на рівень запліднюваності, кількість живонароджених і відлучених поросят.
Важлива складова успіху — рентабельність використання кормів, адже в структурі собівартості свинини найбільшу частку становлять витрати на корми — близько 70%. Нині маємо власний комбікормовий завод потужністю 130 т/добу, котрий повністю забезпечує потреби господарства.
Розвиток галузі очима
виробника...
— ТзОВ «Галичина-Захід» зокрема і галузь загалом хотілося б бачити у процесі стабільного розвитку з перманентним нарощуванням обсягів.
Інвестиції у свинарство протягом останнього року зросли. Інвестори з України та з-за кордону відчувають сприятливу ситуацію на ринку свинини в Україні.
Проте, як і в будь-якій галузі, у свинарстві є свої підйоми та спади. Тому потрібно розглядати довгострокову перспективу й постійно розвиватися, удосконалювати виробничі процеси. Адже в умовах ринку відбувається значна конкуренція.
Щоб ефективно працювати, підприємствам потрібно мати високопродуктивних тварин, повноцінні збалансовані корми, використовувати ресурсоощадні технології задля оптимізації собівартості.
Безумовно, говорячи про подальший розвиток галузі свинарства, слід враховувати й державну політику, яка, на жаль, непередбачувано змінюється або часто носить декларативний характер.
Наскільки ваша продукція може конкурувати з європейською?
— Міжнародний ринок свинини надзвичайно конкурентний. Країни Євросоюзу, США, Канада та Бразилія впевнено домінують на ньому. Саме вони і визначають стандарти якості. Серед споживачів по всьому світу попитом користуються безпечні для здоров’я продукти. Тому ТзОВ «Галичина-Захід» як виробник свинини інвестує в якість та ветеринарні стандарти.
Розпочинаючи діяльність, керівництво підприємства, враховуючи міжнародний досвід, вирішило, що вирощуватиме свиней за тими правилами, які ставлять перед собою провідні компанії за кордоном. З огляду на це провадили будівництво, добирали відповідне технологічне обладнання, котре відповідало б європейським стандартам, нормам і технологічним процесам. Організація виробництва передбачала конкурентоспроможність і на перспективу, коли потужні закордонні виробники з’являться на українському ринку.
Тому можна впевнено заявити, що підприємство дотримується стандартів ефективності і якості європейського зразка.
Проте слід визнати, що собівартість свинини в Європі значно нижча, ніж в Україні, а це спричинятиме значний конкурентний тиск на галузь із боку європейських виробників.
Заморська свинина: явна підніжка
або замасковане опікування
Посадовці, які опікуються вітчизняним агропромисловим комплексом, дали добро на ввезення
із Польщі свиней, свинини, а також похідних
продуктів на терени нашої держави.
В. Друженко
Спеціально для журналу «Тваринництво та ветеринарія»
Раніше ми відмовлялися від таких товарів звідти через зафіксовану в сусідній країні АЧС. Щоправда, останній випадок африканської чуми свиней трапився у Польщі наприкінці травня нинішнього року. Це давало нам усі підстави й надалі тримати свої кордони для свинини, яка виробляється там, на замку. Втім, хіба АЧС може стати перешкодою, коли йдеться про добросусідство і вигідні стосунки. У цьому разі суворі ветеринарні вимоги можна й обійти.
Нині для Польщі у посадових кабінетах вирішили застосувати так званий регіональний підхід. Тобто свинину і надалі заборонено імпортувати безпосередньо із зони захворювання — Україна радо купуватиме м’ясо… з інших територій сусідньої держави.
Якщо шукати відповідь на питання «чому?» і водночас обійти корупційну складову в рядах доморощених чиновників, які часто-густо дають «добро» не за спасибі, то можна припустити, що приводом для такого дещо несподіваного рішення стало політичне підгрунтя. Якщо вже ми на шляху до підписання економічної угоди з Євросоюзом, і він відкрив свої ринки для української продукції, то як нам не зробити своєрідний крок назустріч? Та й братню країну, яка «потерпає» від перевиробництва свинини і якій нині важко продати її за кордон, ми суттєво підтримали. Можливо, Польща навіть доплачуватиме своїм експортерам, адже продукування м’яса дає можливість нарощувати кількість робочих місць й отримувати поповнення скарбниці у вигляді податків. А ось якщо говорити про нашу країну – тут вигода сумнівна.
Для вітчизняних свинокомплексів згадане рішення – явна підніжка. Не треба бути великим економістом, щоб розуміти: польська сировина «переходитиме дорогу» українським свинарям. Відтак, упаде інтерес до відгодівлі «п’ятачків», збільшення поголів’я.
До того ж не секрет, що наші м’ясокомбінати нерідко закуповують із-за кордону не туші-напівтуші, а субпродукти, тобто різний дешевий непотріб, яким потім начиняють ковбасу. Ми вже, було таке, починали обходитися без іноземної сировини: у 2013 р. імпорт значно знизився порівняно із 2012-м. Зростання курсу валют зробило завезення тим більше невигідним. Та, схоже, тепер «ковбасні махінатори» процвітатимуть знову.
Пересічним покупцям також навряд чи варто сподіватися, що відкриття для свинини кордонів із Польщею сприятиме суттєвому зниженню цін на м’ясопродукти в українських торговельних мережах – супермаркети свого не упустять. Як не упустять і окремі м’ясокомбінати. Не можна остаточно стверджувати, що саме вони пролобіювали можливість імпорту на наші терени свинини з країни, де зафіксовано АЧС, але така підозра є. Саме переробники найбільше зацікавлені у потраплянні до України такої сировини.
А взагалі, прикро, що політична доцільність у нас часто переважає здоровий глузд, а приватні інтереси беруть гору над державними…