Спецможливості
Статті

Вітчизняна сви­нарсь­ка га­лузь: можливі шля­хи підтрим­ки

03.07.2014
648
Вітчизняна сви­нарсь­ка га­лузь: можливі шля­хи підтрим­ки фото, ілюстрація

Нещодавно у Києві відбувся Міжнародний конгрес «Прибуткове свинарство». Цьогоріч — шостий. Яку свинину їстимуть українці, що потрібно вітчизняним свинарям, щоб експортувати свою продукцію до Європи — ці та інші теми обговорювали під час заходу науковці, експерти та практики.

Нещодавно у Києві відбувся Міжнародний конгрес «Прибуткове свинарство». Цьогоріч — шостий. Яку свинину їстимуть українці, що потрібно вітчизняним свинарям, щоб експортувати свою продукцію до Європи — ці та інші теми обговорювали під час заходу науковці, експерти та практики.

Н. Ка­пу­с­тянсь­ка
Спеціаль­но для жур­на­лу
«Тва­рин­ництво та ве­те­ри­нарія»

Утім, топ-но­ви­ною Міжна­род­но­го кон­гре­су ста­ло відкри­те засідан­ня Ро­бо­чої гру­пи із роз­вит­ку та ре­гу­ляції га­лузі сви­нар­ст­ва Де­пар­та­мен­ту тва­рин­ництва Мі­­ністер­ст­ва аг­рар­ної політи­ки та про­до­воль­ст­ва Ук­раїни. На­­при­кінці за­­сідан­ня прий­няті кон­кретні рішен­ня на­пра­ви­ли як про­по­зиції до за­ко­но­про­ектів та по­ста­нов у Вер­хов­ну Ра­ду Ук­раїни.
Під час відкрит­тя кон­гре­су очільник Мі­­ніс­тер­ст­ва аг­рар­ної політи­ки та про­до­воль­ст­ва Ук­раїни Ігор Швай­ка за­явив: «Ук­раїна на­ле­жить до тих країн, у яких сви­нар­ст­во як га­лузь має давні тра­диції, а куль­ту­ра спо­жи­ван­ня сви­ни­ни — гли­бо­ке істо­рич­не коріння. На­шим го­ло­вним за­вдан­ням є за­хист внут­ріш­ньо­го рин­ку та роз­ви­ток сви­нарсь­ко­го ком­плек­су. Ро­зуміємо, що в умо­вах су­час­но­го світу це стає де­далі важ­че, од­нак ми шу­каємо шля­хи підтрим­ки, зо­к­ре­ма на­разі об­го­во­рюємо із Мін­фіном мож­ли­вості фінан­со­вої до­по­мо­ги для сви­нарсь­ких ферм і щоб нею ко­ри­с­ту­ва­ло­ся як­найбільше ви­роб­ників, а не ли­ше спеціаль­но об­рані, як це бу­ло раніше».
За сло­ва­ми міністра, ос­нов­ним за­в­дан­ням є ство­рен­ня спри­­ят­ли­вих умов для ро­бо­ти га­лузі. Од­ним із ос­нов­них еле­ментів ро­бо­ти є орієнтація на ек­с­порт на­шої про­дукції.
За інфор­мацією прес-служ­би Мініс­тер­ст­ва аг­рар­ної політи­ки та про­до­воль­ст­ва Ук­раїни, у 2013 р. бу­ло ре­алізо­ва­но на забій 2,3 млн т ху­до­би та птиці у забійній вазі, з яких 765  тис.  т ста­но­ви­ли свині, що більше, порівня­но із 2012 р., на 6,8%. По­зи­тив­на ди­наміка ви­роб­ництва сви­ни­ни очікується і  в 2014 р. Влас­не ви­роб­ництво сви­ни­ни у по­точ­но­му році про­гно­зується збільши­ти на 2,6%.
Зро­с­тан­ня ви­роб­ництва м’яса за­без­пе­чи­ло збіль­шен­ня йо­го спо­жи­ван­ня на од­ну осо­бу в 2013 р. до об­ся­гу 56,3 кг, у то­му числі сви­ни­ни — 21,8 кг. Ви­роб­ництвом сви­ни­ни зай­ма­ють­ся май­же 3 тис. (3264) сільсько­го­с­по­дарсь­ких підприємств.
Про­тя­гом ос­танніх років знач­но поліпшив­ся та­кий по­­каз­ник, як вихід по­ро­сят у роз­ра­хун­ку на 100 ос­нов­них сви­но­ма­ток. По сільсько­го­с­по­дарсь­ких підприємствах за 2013 р. він ста­но­вив 1936 голів, що на 131 го­ло­ву більше, ніж торік. Та­кож збільшив­ся се­ред­нь­о­до­бо­вий приріст сви­ней — у се­ред­нь­о­му по Ук­раїні він ста­но­вить 474 г, що на 26 г більше порівня­но із відповідним по­каз­ни­ком 2012 р.
Утім, по­при зро­с­тан­ня влас­но­го ви­роб­ництва сви­ни­ни, в Ук­раїні за­ли­шається знач­ним об­сяг ім­­пор­­ту, який у 2013 р. ста­но­вив 234 тис. т, або май­же 30% за­галь­но­го ви­роб­ництва, що ро­бить йо­го важ­ли­вим чин­ни­ком впли­ву на внутрішній ри­нок.    

«Пошук нових ринків збуту сільськогосподарської продукції — найголовніше стратегічне завдання»

Андрій ДИКУН,
заступник міністра Міністерства аграрної політики та продовольства України

Андрію Євге­но­ви­чу, чо­го че­ка­ти сви­нарсь­ко­му сек­то­ру від но­вої політи­ки онов­ле­но­го МінАПП?
— Сьо­годні країна на по­розі підпи­сан­ня еко­номічної ча­с­ти­ни Уго­ди з Євро­пейсь­ким Со­ю­зом. От­же, віт­чиз­няні ви­роб­ни­ки, зо­к­ре­ма й ті, які зай­ма­ють­ся сви­нар­ст­вом, по­­винні бу­ти у пер­шу чер­гу го­тові до кон­ку­рент­ної бо­роть­би за рин­ки — внутрішній та зовнішній.
Го­ло­вним за­вдан­ням є за­без­пе­чен­ня ек­с­порт­но­го по­тенціалу, ад­же це мож­ливість у по­даль­шо­му на­ро­щу­ва­ти та роз­ви­ва­ти влас­не ви­­роб­ництво, як ре­­зуль­тат — сталі за­робітні пла­ти праців­ни­кам, нові ро­бочі місця та обов’яз­ко­во якісна про­дукція.
Тут є дві важ­ливі скла­дові. По-пер­ше, роз­ви­ток спеціалізо­ва­них ви­со­ко­тех­но­логічних ферм і ком­плексів, які мо­жуть кон­ку­ру­ва­ти за собівартістю ви­ро­щу­ван­ня сви­ней із євро­пейсь­ки­ми ви­роб­ни­ка­ми. Дру­га обов’яз­ко­ва скла­до­ва — це сер­тифікація та от­ри­ман­ня так зва­но­го євро­но­ме­ра на­ши­ми пе­ре­роб­ни­ми підприємства­ми, які по­ста­ча­ти­муть про­дукцію на рин­ки євро­пейсь­ких країн.
За­для роз­ши­рен­ня ек­с­пор­ту сви­ни­ни Міна­гро­політи­ки Ук­раїни бе­ре ак­тив­ну участь в оп­ра­цю­ванні пи­тан­ня до­сту­пу до рин­ку сільсько­го­с­по­дарсь­ких то­варів країн, які всту­па­ють до СОТ, та відстоює інте­ре­си вітчиз­ня­них то­ва­ро­ви­роб­ників що­до збільшен­ня ек­с­пор­ту до цих країн шля­хом зни­жен­ня їхніх мит­них ста­вок. На сьо­годні три­ва­ють пе­ре­мо­ви­ни з цьо­го пи­тан­ня із Сербією, Боснією і Гер­це­го­ви­ною та ін.
У цьо­му кон­тексті оп­раць­о­ву­ють низ­ку пи­тань що­до ук­ла­дан­ня угод про вільну торгівлю із Ка­на­дою, Сербією, В’єтна­мом та інши­ми країна­ми.
По­шук но­вих ринків збу­ту сільсько­го­с­по­дарсь­кої про­дукції — най­го­ловніше стра­тегічне за­вдан­ня, але по­ряд з ним є по­точні пи­тан­ня, які ми по­винні вирішу­ва­ти та роз­ви­ва­ти.
Для роз­вит­ку са­ме сільських те­ри­торій та зай­ня­тості на­се­лен­ня не­обхідно ство­ри­ти умо­ви для гур­ту­ван­ня на ко­о­пе­ра­тив­них за­са­дах се­ред­ньо- та дрібно­то­вар­них фор­му­вань.
По­тре­бує удо­с­ко­на­лен­ня та­кож вітчиз­ня­на си­с­те­ма ор­ганізацій та ве­ден­ня племінної спра­ви у сви­нарстві.
Крім цьо­го, сви­нар­ст­ву слід бу­ти го­то­вим до ви­мог євро­пейсь­ко­го за­ко­но­дав­ст­ва що­до збе­ре­жен­ня на­вко­лиш­нь­о­го се­ре­до­ви­ща та за­сто­су­ван­ня енер­го­ощад­них тех­но­логій, що по­тре­бу­ва­ти­ме пе­ре­ос­на­щен­ня сви­нарсь­ких ком­плексів.

Наскільки суттєвою бу­де дер­жав­на підтрим­ка га­лузі сви­нар­ст­ва?
— Відповідно до За­ко­ну Ук­раїни «Про Дер­жав­ний бю­д­жет Ук­раїни на 2014 рік» 50% коштів спеціаль­но­го фон­ду, пе­ред­ба­че­них для дер­жав­ної підтрим­ки га­лузі тва­рин­ництва, спря­мо­ву­ють­ся на ча­ст­ко­ве відшко­ду­ван­ня суб’єктам гос­по­да­рю­ван­ня вар­тості будівництва і ре­кон­ст­рукції тва­рин­ниць­ких ферм, ком­плексів та підприємств із ви­роб­ництва комбікормів. Міна­гро­політи­ки Ук­раїни на­ка­зом від 29 трав­ня 2014 р. № 203 за­твер­д­ило роз­поділен­ня ви­датків спеціаль­но­го фон­ду за бю­д­жет­ною про­гра­мою КПКВК 2801540 «Дер­жав­на підтрим­ка га­лузі тва­рин­ництва», яким пе­ред­ба­че­но фінан­су­ван­ня за цим на­пря­мом у по­точ­но­му році.
Як вид дер­жав­ної підтрим­ки мож­на розціню­ва­ти по­вер­нен­ня сум по­дат­ку на до­да­ну вартість та вве­зен­ня за ну­ль­о­вою став­кою на мит­ну те­ри­торію Ук­раїни чи­с­то­по­род­них племінних тва­рин, зо­к­ре­ма сви­ней.

Які, на Ва­шу дум­ку, потрібні пер­шо­чер­гові кро­ки, щоб вий­ти на зовнішній ри­нок?
— Про­су­ван­ня сільсько­го­с­по­дарсь­кої та про­до­воль­чої про­дукції на євро­пейсь­ко­му на­прям­ку, а са­ме — ви­ко­нан­ня відповідних ви­мог та про­це­дур, не­обхідних для от­ри­ман­ня доз­во­лу на ек­с­порт сви­ни­ни в ме­жах квот, пе­ред­ба­че­них Уго­дою про асоціацію між Ук­раїною та ЄС, яка вклю­чає Уго­ду про зо­ну вільної торгівлі.
Мо­дернізація тех­но­логічних і технічних за­собів ви­роб­ництва з ме­тою зни­жен­ня рівня собівар­тості про­дукції та відповідність ви­мо­гам ЄС.
Фор­му­ван­ня фінан­со­во-кре­дит­ної політи­ки що­до аг­рар­но­го сек­то­ру, спря­мо­ва­ної на на­дан­ня до­ступ­них де­ше­вих кре­дит­них ре­сурсів, а та­кож кре­дит­них канікул, спри­ян­ня за­лу­чен­ню інве­с­тицій то­що.
По­глиб­лен­ня інте­г­раційних про­цесів із роз­ви­ну­ти­ми країна­ми, обмін досві­дом, зо­к­ре­ма в ча­с­тині про­хо­д­жен­ня місій то­що.

«Щоб ефек­тив­но пра­цю­ва­ти, підприємствам потрібно ма­ти ви­со­ко­про­дук­тив­них тва­рин»

Андрій ТА­ЛА­МА,
пер­ший за­ступ­ник
ге­не­раль­но­го ди­рек­то­ра
ТзОВ «Га­ли­чи­на-Захід»

Андрію Ва­си­ль­о­ви­чу, ва­ше підприємство — лідер із ви­роб­ництва сви­ни­ни. У чо­му ж се­к­рет успіху?
— На­сам­пе­ред за­ува­жу: сви­нар­ст­ву ха­рак­терні ос­новні прин­ци­пи, яких тре­ба до­три­му­ва­тись. Це і ство­рен­ня спри­ят­ли­вих умов для ут­ри­ман­ня тва­рин, і якісна ге­не­ти­ка та відмінний стан здо­ров’я ста­да, і стабільна зба­лан­со­ва­на годівля, і до­три­ман­ня за­ходів біобез­пе­ки, і на­ла­го­д­же­на си­с­те­ма вен­ти­ляції та мік­ро­кліма­ту...
У ви­роб­ництві ми на­ма­гаємо­ся вті­лю­ва­ти всі без ви­нят­ку такі прин­ци­пи. Ска­жімо, як­що мо­ва йде про умо­ви ут­ри­ман­ня, це — пра­виль­на ек­сплу­а­тація об­лад­нан­ня; що­до ге­не­ти­ки — факт, що ос­но­ву ста­да ста­нов­лять сви­но­мат­ки і кнурці дансь­кої ге­не­ти­ки порід лан­д­рас, дю­рок і йорк­шир, за­ве­зені із Данії; що­до здо­ров’я — чітке ви­ко­нан­ня всіх тех­но­логічних про­цесів, су­во­ре до­три­ман­ня ве­­те­ри­нар­но-санітар­них ви­мог; у сег­менті відгодівлі  — кон­суль­тан­ти із Данії для кож­ної гру­пи тва­рин спільно із на­ши­ми спе­ціа­ліста­ми роз­ро­би­ли спеціаль­ний склад кор­му, який оп­ти­маль­но за­без­пе­чує всі по­тре­би сви­ней на кож­но­му етапі ви­ро­щу­ван­ня. Ве­ли­ку ува­гу приділяємо пра­вильній вен­ти­ляції та си­с­темі мікро­кліма­ту. Ад­же повітря — го­ло­вний ре­сурс для ком­форт­но­го са­мо­по­чут­тя тва­рин, що без­по­се­ред­ньо впли­ває на ос­новні ви­роб­ничі по­каз­ни­ки, а са­ме на рівень заплідню­ва­ності, кількість жи­во­на­ро­д­же­них і відлу­че­них по­ро­сят.
Важ­ли­ва скла­до­ва успіху — рен­та­бель­ність ви­ко­ри­с­тан­ня кормів, ад­же в струк­турі собівар­тості сви­ни­ни най­біль­шу ча­ст­ку ста­нов­лять ви­т­ра­ти на кор­ми — близь­ко 70%. Нині маємо влас­ний комбікор­мо­вий за­вод по­­тужністю 130 т/до­бу, ко­т­рий повністю за­без­пе­чує по­тре­би гос­по­дар­ст­ва.

Роз­ви­ток га­лузі очи­ма
ви­роб­ни­ка...
— ТзОВ «Га­ли­чи­на-Захід» зо­к­ре­ма і га­лузь за­га­лом хотіло­ся б ба­чи­ти у про­цесі стабільно­го роз­вит­ку з пер­ма­нент­ним на­ро­щу­ван­ням об­сягів.
Інве­с­тиції у сви­нар­ст­во про­тя­гом ос­тан­нь­о­го ро­ку зрос­ли. Інве­с­то­ри з Ук­раї­ни та з-за кор­до­ну відчу­ва­ють спри­ят­ли­ву си­ту­ацію на рин­ку сви­ни­ни в Ук­раїні.
Про­те, як і в будь-якій га­лузі, у сви­нарстві є свої підйо­ми та спа­ди. То­му по­­трібно роз­гля­да­ти дов­го­ст­ро­ко­ву пе­­р­спек­ти­ву й постійно роз­ви­ва­ти­ся, удо­с­ко­на­лю­ва­ти ви­роб­ничі про­це­си. Ад­же в умо­вах рин­ку відбу­вається знач­на кон­ку­ренція.
Щоб ефек­тив­но пра­цю­ва­ти, підприємствам потрібно ма­ти ви­со­ко­про­дук­тив­них тва­рин, по­вноцінні зба­лан­со­вані кор­ми, ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти ре­сур­со­ощадні тех­но­логії за­для оп­ти­мізації собівар­тості.
Бе­зу­мов­но, го­во­ря­чи про по­даль­ший роз­ви­ток га­лузі сви­нар­ст­ва, слід вра­хо­ву­ва­ти й дер­жав­ну політи­ку, яка, на жаль, не­пе­ред­ба­чу­ва­но змінюється або ча­с­то но­сить дек­ла­ра­тив­ний ха­­рак­тер.

Наскільки ва­ша про­дукція мо­же кон­ку­ру­ва­ти з євро­пейсь­кою?
— Міжна­род­ний ри­нок сви­ни­ни над­зви­чай­но кон­ку­рент­ний. Країни Євро­со­ю­зу, США, Ка­на­да та Бра­зилія впев­не­но доміну­ють на ньо­му. Са­ме во­ни і виз­на­ча­ють стан­дар­ти якості. Се­ред спо­жи­вачів по всьо­му світу по­пи­том ко­ри­с­ту­ють­ся без­печні для здо­ров’я про­дук­ти. То­му ТзОВ «Га­ли­чи­на-Захід» як ви­роб­ник сви­ни­ни інве­с­тує в якість та ве­те­ри­нарні стан­дар­ти.
Роз­по­чи­на­ю­чи діяльність, керів­ництво підприємства, вра­хо­ву­ю­чи між­­на­­род­ний досвід, виріши­ло, що ви­ро­щу­ва­ти­ме сви­ней за ти­ми пра­ви­ла­ми, які став­лять пе­ред со­бою провідні ком­панії за кор­до­ном. З ог­ля­ду на це про­ва­ди­ли будівництво, до­би­ра­ли відповідне тех­но­логічне об­лад­нан­ня, ко­т­ре відпо­ві­да­ло б євро­пейсь­ким стан­дар­там, нор­мам і тех­но­логічним про­це­сам. Ор­га­ні­зація ви­роб­ництва пе­ред­ба­ча­ла кон­ку­рен­то­с­про­можність і на пер­спек­ти­ву, ко­ли по­тужні за­кор­донні ви­роб­ни­ки з’яв­лять­ся на ук­раїн­сько­му рин­ку.
То­му мож­на впев­не­но за­яви­ти, що підприємство до­три­мується стан­дартів ефек­тив­ності і якості євро­пейсь­ко­го зраз­ка.
Про­те слід виз­на­ти, що собівартість сви­ни­ни в Європі знач­но ниж­ча, ніж в Ук­раїні, а це спри­чи­ня­ти­ме знач­ний кон­ку­рент­ний тиск на га­лузь із бо­ку євро­пейсь­ких ви­роб­ників.

Заморська свинина: явна підніжка
або замасковане опікування

Посадовці, які опікуються вітчизняним агропро­мис­ловим комплексом, дали добро на ввезення
із Польщі свиней, свинини, а також похідних
продуктів на терени нашої держави.

В. Друженко
Спеціально для журналу «Тваринництво та ветеринарія»

Раніше ми відмовлялися від таких товарів звідти через зафіксовану в сусідній країні АЧС. Щоправда, останній випадок африканської чуми свиней трапився у Польщі наприкінці травня нинішнього року. Це давало нам усі підстави й надалі тримати свої кордони для свинини, яка виробляється там, на замку. Втім, хіба АЧС може стати перешкодою, коли йдеться про добросусідство і вигідні стосунки. У цьому разі суворі ветеринарні вимоги можна й обійти.
Нині для Польщі у посадових кабінетах вирішили застосувати так званий регіональний підхід. Тобто свинину і надалі заборонено імпортувати безпосередньо із зони захворювання — Україна радо купуватиме м’ясо… з інших територій сусідньої держави.
Якщо шукати відповідь на питання «чому?» і водночас обійти корупційну складову в рядах доморощених чиновників, які часто-густо дають «добро» не за спасибі, то можна припустити, що приводом для такого дещо несподіваного рішення стало політичне підгрунтя. Якщо вже ми на шляху до підписання економічної угоди з Євросоюзом, і він відкрив свої ринки для української продукції, то як нам не зробити своєрідний крок назустріч? Та й братню країну, яка «потерпає» від перевиробництва свинини і якій нині важко продати її за кордон, ми суттєво підтримали. Можливо, Польща навіть доплачуватиме своїм експортерам, адже продукування м’яса дає можливість нарощувати кількість робочих місць й отримувати поповнення скарбниці у вигляді податків. А ось якщо говорити про нашу країну  – тут вигода сумнівна.
Для вітчизняних свинокомплексів згадане рішення – явна підніжка. Не треба бути великим економістом, щоб розуміти: польська сировина «переходитиме дорогу» українським свинарям. Відтак, упаде інтерес до відгодівлі «п’ятачків», збільшення поголів’я.
До того ж не секрет, що наші м’ясо­ком­бінати нерідко закуповують із-за кордону не туші-напівтуші, а субпродукти, тобто різний дешевий непотріб, яким потім начиняють ковбасу. Ми вже, було таке, починали обходитися без іноземної сировини: у 2013 р. імпорт значно знизився  порівняно із 2012-м. Зростання курсу валют зробило завезення тим більше невигідним. Та, схоже, тепер «ковбасні махінатори» процвітатимуть знову.
Пересічним покупцям також навряд чи варто сподіватися, що відкриття для свинини кордонів із Польщею сприятиме суттєвому зниженню цін на м’ясопродукти в українських торговельних мережах – супермаркети свого не упустять. Як не упустять і окремі м’ясокомбінати. Не можна остаточно стверджувати, що саме вони пролобіювали можливість імпорту на наші терени свинини з країни, де зафіксовано АЧС, але така підозра є. Саме переробники найбільше зацікавлені у потраплянні до України такої сировини.
А взагалі, прикро, що політична доцільність у нас часто переважає здоровий глузд, а приватні інтереси беруть гору над державними…

Інтерв'ю
экспорт
Після підписання Угоди про зону вільної торгівлі з Канадою українські аграрії отримали шанс вийти на канадський ринок. Втім, позитивний ефект буде відчутним не відразу. 
Михайло Філатов та Ірина Леженіна
Кількість комах-запилювачів скорочується по всій планеті, оскільки руйнуються осередки їхнього проживання — незаймані куточки природи. Критична ситуація посилилася під час воєнних дій на території України. Ми розпитали вчених Державного... Подробнее

1
0