Віталій Скоцик: «Ми завжди йдемо назустріч аграріям»

Яким нинішній рік буде для аграріїв і компанії АМАКО — роздумами на цю тему поділився голова наглядової ради Групи компаній АМАКО.

Уже ста­ло тра­дицією, що на всіх ви­с­тав­ко­вих за­хо­дах го­ло­ва на­гля­до­вої ра­ди Гру­пи ком­паній АМА­КО Віталій Ско­цик осо­би­с­то роз­повідає пред­став­ни­кам ЗМІ про до­сяг­нен­ня ком­панії, пла­ни на май­бутнє, а та­кож про тен­денції вітчиз­ня­но­го АПК. Ос­таннє пи­тан­ня, по­годь­те­ся, нині є ду­же ак­ту­аль­ним, то­му са­ме із ньо­го ми роз­по­ча­ли спілку­ван­ня із Віталієм Євстафійо­ви­чем.

Віталію Євстафійо­ви­чу, нинішній се­зон, зва­жа­ю­чи на політичні не­га­раз­ди, обіцяє бу­ти склад­ним для аг­раріїв. Яки­ми, на Ваш по­гляд, мо­жуть бу­ти на­слід­ки політич­ної кри­зи для аг­рар­но­го сек­то­ру країни?
— Точ­но­го про­гно­зу наслідків по­лі­тич­ної кри­зи сьо­годні не зда­тен зро­би­ти жод­ний політик, а оскільки я не полі­тик — то тим більше. З еко­номічної точ­ки зо­ру 2014 р. — аб­со­лют­но не­пе­ред­ба­чу­ва­ний, і та­ко­го склад­но­го періоду за всі ча­си не­за­леж­ності у нас ще не бу­ло. Нац­банк прий­має по­ста­но­ви №№48 і 49 про вве­ден­ня об­ме­жень на рин­ку в ро­боті клієн­тів банків, суть яких іно­земні по­ста­чаль­ни­ки зро­зуміти не мо­жуть. На­разі ком­панії-імпор­те­ри не ли­ше не мо­жуть прид­ба­ти ва­лю­ту для про­ве­ден­ня роз­ра­хунків, а навіть не зна­ють, ко­ли їм це вдасть­ся і за яким кур­сом. Оскільки логістич­на скла­до­ва є однією із клю­чо­вих у ве­денні імпорт­но-ек­с­порт­ної діяль­­ності, то всі по­став­ки об­лад­нан­ня, про­дуктів чи скла­до­вих аг­ро­тех­но­логій ви­ко­ну­ють у ре­­жимі «джаст-ін-тайм» (точ­но в строк — англ.). Ком­паніям не­має сен­су три­ма­ти на скла­дах ве­ли­чезні за­па­си про­дукції, ад­же за нор­маль­ною рин­ко­вою схе­мою по­ста­чаль­ни­ки ма­ють ви­ро­би­ти за­мов­ле­ну про­дукцію, а за­мов­ни­ки — вчас­но її оп­ла­ти­ти. За кор­до­ном ніхто й уя­ви­ти не мо­же, що го­то­вий то­вар мо­же бу­ти не­­опла­че­ним, ад­же для йо­го по­даль­шо­го транс­пор­ту­ван­ня задіяно логістич­ний лан­цюг: по­да­ють ко­раблі, літа­ки, ва­го­ни то­що. То­му я не мо­жу спрог­но­зу­ва­ти, як усе це відіб’єть­ся на еко­номіці Ук­раїни.
Як­що роз­гля­да­ти ма­к­ро­по­каз­ни­ки, то 10 лю­то­го вий­шов чер­го­вий звіт мін­сільго­с­пу США (USDA) — ба­зо­вий про­гноз для біржо­вих май­дан­чиків Чи­ка­го і МАTIF із фор­му­ван­ня ф’ючерсів і фор­вардів. Пер­ша куль­ту­ра, яка після цьо­го різко стриб­ну­ла вго­ру, — овес (на 31%), за ним зрос­ли в ціні ка­вові бо­би, ку­ку­руд­за і т. д. Че­рез по­пе­ред­ню по­мил­ку в роз­ра­хун­ку кількості пе­рехідних за­лишків пше­ниці (у 10 разів) ри­нок мит­тєво відре­а­гу­вав підви­щен­ням цін. Ті сільгоспви­роб­ни­ки, котрі уваж­но від­слід­ко­ву­ють ко­ти­ру­ван­ня на­ших ком­па­ній на IPO, поміти­ли, що вартість акцій вітчиз­ня­них ком­паній на зовнішніх май­дан­чи­ках про­тя­гом ос­танніх місяців по­ка­зує зни­жен­ня. Інве­с­то­ри, відповідно, за­би­ра­ють свої ко­ш­ти з акцій і вкла­да­ють їх у «ко­модітіз» (то­ва­ри, які ак­тив­но пе­ре­про­ду­ють на ор­ганізо­ва­них біржо­вих рин­ках, — англ.). Та­ка са­ма кар­ти­на бу­ла на­пе­ре­додні кри­зо­во­го 2008 р. Що­до ціно­вої си­ту­ації на аг­рар­но­му рин­ку, то во­на і у світі, і в Ук­раїні бу­де кра­щою, ніж 2013 р.

Тра­диційно по­пу­лярні для Ук­раїни куль­ту­ри: пше­ни­ця, ку­ку­руд­за, со­няш­ник, соя, ріпак — ми­ну­ло­го ро­ку че­рез ці­но­ву си­ту­ацію не при­нес­ли більшості ви­роб­ників очіку­ва­них при­бутків. Чи мо­жуть аг­рарії спо­ді­ва­ти­ся, що цьо­го ро­ку си­ту­ація ви­пра­вить­ся — бу­де зібра­но при­стой­ний уро­жай, а то­ва­ро­ви­роб­ник от­ри­має ба­жа­ну відда­чу?
— Ви­хо­дя­чи із си­ту­ації на світо­вих рин­ках, нинішньо­го ро­ку вро­жай очі­кується на рівні близь­ко 50 млн т зер­на, отож є по­зи­тивні тен­денції до збільшен­ня ціни. Тоб­то у 2014/15 мар­ке­тин­го­во­му році сільгоспви­роб­ник має за­ро­би­ти більше гро­шей, ніж у по­точ­но­му. Струк­ту­ра посівів де­що змінить­ся. Ос­танні рік-два у світі ак­тив­но об­го­во­рю­ють ви­роб­ництво сої: на цю куль­ту­ру збе­рігається постійний по­пит, за­вдя­ки чо­му ціна на неї особ­ли­во не па­да­ла. То­му мож­на очіку­ва­ти, що ба­га­то ви­роб­ників замінять ку­ку­руд­зу соєю. Тим біль­ше, що і в Ук­раїні ос­таннім ча­сом збільшу­ють­ся по­туж­ності з її пе­ре­роб­ки. 

Які особ­ли­вості нинішньо­го ро­ку для ком­панії АМА­КО?
— На­сам­пе­ред, відзна­чається ду­же важ­кий до­ступ на­шо­го аг­рар­но­го сек­то­ру до кре­дит­них ре­сурсів. То­му ос­нов­ну став­ку ро­би­мо на лізин­гові про­гра­ми. Та­кож ми по­си­ли­ли ро­бо­ту у на­прямі про­да­жу до­ступ­ної техніки преміум-кла­су ви­роб­ництва Ки­таю та Індії. Ще у нас діють бар­терні про­гра­ми: як­що у сіль­госп­ви­роб­ни­ка не­має гро­шей, а є про­дукція (до речі, це сто­сується не ли­ше зер­на, а й цу­к­ру), ми та­кож го­тові з ним співпра­цю­ва­ти. Та­ким чи­ном на­ма­гаємо­­ся опе­ра­тив­но ре­а­гу­ва­ти на будь-які еко­номічні умо­ви із ко­ри­с­тю для аг­раріїв.

Про ки­тайські трак­то­ри ук­раїн­ським аг­раріям уже відо­мо. Роз­ка­жіть про про­ект із ви­роб­ництва в Ук­­раїні індійської техніки.
— Тра­диційно на­ша ком­панія по всьо­му світу зна­хо­дить цікаві технічні і тех­но­логічні но­вин­ки для на­ших ви­роб­ників. Ос­таннім ча­сом у нас з’явив­ся якіс­ний трак­тор еко­ном-кла­су YTO — ма­ши­на, яку ви­роб­ля­ють на по­туж­но­с­тях дер­жав­ної трак­тор­ної кор­по­рації Ки­таю. На жаль, во­ни по­ки не охо­пи­ли до­стат­ньо ве­ли­кої ча­ст­ки ук­раїнсько­го рин­ку сільгосптехніки, щоб заціка­ви­ти Ки­тай зби­ра­ти тут трак­то­ри. То­му на­ша ком­панія шу­ка­ла парт­не­ра, з яким ми мог­ли б скла­да­ти в Ук­раїні трак­то­ри по­тужністю від 40 до 120 к. с. І знай­ш­ли в Індії хо­ро­шу сімей­ну ком­панію Sonalika зі шта­ту Пен­д­жаб, де спо­с­терігається най­ви­щий рівень жит­тя в країні і на­яв­не ви­со­ко­про­дук­тив­не сільське гос­по­дар­ст­во. Ця ком­панія ви­го­тов­ляє по­над 80 тис. трак­торів на рік, із них 60% іде на ек­с­порт. Най­б­лиж­чий до нас ри­нок та­ких трак­торів — Ту­реч­чи­на, яка що­ро­ку за­мов­ляє 3,5–4 тис. індійських сіль­госп­ма­шин. При­чо­му по­став­ля­ють ту­ди си­лові аг­ре­га­ти індійсько­го ви­роб­ництва, а кабіна і ре­ш­та скла­до­вих — ту­рець­ко­го ви­роб­ництва і зби­ран­ня.
Ми пла­нуємо пра­цю­ва­ти з індійця­ми за та­ким са­мим прин­ци­пом: зби­ра­ти­ме­мо їхній трак­тор на базі рівненсь­ко­го сервісно­го цен­т­ру АМА­КО. Но­вий трак­тор пре­зен­ту­ва­ти­ме­мо вже цьо­го літа на ви­с­тавці «Аг­ро-2014». Ціно­ва ка­те­горія ма­ши­ни — на рівні най­б­лиж­чо­го за­ру­біжжя. Пер­ша партія трак­торів бу­де сто­відсот­ко­во індійської ком­плек­тації. Хо­ча на­разі маємо до­стат­ньо еле­ментів віт­чиз­ня­но­го ви­роб­ництва, яки­ми мож­на ком­плек­ту­ва­ти та­кий трак­тор.
Ви­роб­ни­чий ре­сурс но­во­го трак­то­ра від­по­віда­ти­ме світо­вим ана­ло­гам — 10–12 тис. мо­то­го­дин до капіталь­но­го ре­­мон­ту. Йдеть­ся пе­ре­важ­но про трак­то­ри по­туж­ністю 80–120 к. с. У разі ж ви­ко­нан­ня по­пе­редніх до­мо­вле­но­с­тей че­рез кілька років, ду­маю, вже мож­на бу­де пре­зен­ту­ва­ти сильніший трак­тор — 180–230 к. с.

Ком­панія АМА­КО — успішний та відо­мий гра­вець на бізне­со­во­му полі. Втім, наскільки нам ста­ло відо­мо, цьо­го ро­ку АМА­КО «вий­де» на фут­боль­не по­ле та те­а­т­раль­ну сце­ну. Роз­кажіть, будь ла­с­ка, про ці про­ек­ти ком­панії.
— Цьо­го ро­ку ми справді ро­би­мо декілька яс­к­ра­вих мар­ке­тин­го­вих про­ектів. Навіть по­при важ­кий фінан­со­вий рік, ста­ли офіційним парт­не­ром фут­боль­но­го клу­бу «Ди­на­мо» (Київ), а та­кож ге­не­раль­ним спон­со­ром Національ­но­го ака­демічно­го дра­ма­тич­но­го те­а­т­ру імені Іва­на Фран­ка. З ди­намівця­ми під­пи­са­ли кон­трак­ти на 2014–2015 рр. Співпра­цю­ва­ти ми по­ча­ли з ми­ну­лої осе­ні, але офіційно про­ект стар­ту­вав від пер­шо­го мат­чу «Ди­на­мо». Те­пер уболі­валь­ни­ки змо­жуть по­ба­чи­ти наші ло­го­ти­пи на формі ко­ман­ди та на стадіоні. Ідея про парт­нер­ст­во ви­хо­ди­ла від спор­тив­но­го клу­бу, керівництво яко­го звер­ну­ло­ся до нас із про­хан­ням технічно­го пе­ре­ос­на­щен­ня. Це, на­сам­пе­ред, сто­суєть­ся двох стадіонів і двох спор­тив­них баз ко­ман­ди в Кон­ча-Заспі під Києвом та на Нив­ках у сто­лиці. Та­кож пла­нуємо про­во­ди­ти ви­со­ко­про­фесійний до­гляд за га­зо­на­ми на стадіонах, які ста­нуть виз­на­чаль­ни­ми під час ви­бору місця про­ве­ден­ня матчів. Тоб­то йдеть­ся про поліп­шен­ня технічної інфра­с­т­рук­ту­ри спор­тив­но­го клу­бу, що ми й го­тові зро­би­ти в най­б­лиж­чо­му май­бут­нь­о­му.
З гордістю повідо­мляю, що на два ро­ки ми ста­ли та­кож ге­не­раль­ним спон­со­ром і од­но­го із най­ви­датніших ук­раїн­ських те­атрів — Те­а­т­ру ук­раїнської дра­ми імені Іва­на Фран­ка. Зо­к­ре­ма, за­без­пе­чуємо тру­пу те­а­т­ру но­вим ком­фор­та­бель­ним ав­то­бу­сом, щоб ним мож­на бу­ло зруч­но діста­ва­ти­ся до будь-яко­го на­се­ле­но­го пунк­ту, на­даємо но­вий ван­таж­ний транс­порт для пе­ре­ве­зен­ня те­а­т­ра­ль­но­го реквізи­ту і ро­би­мо ще ба­га­то чо­го в плані технічно­го пе­ре­ос­на­щен­ня. Най­важ­ливіше для нас те, що ми, згідно з умо­ва­ми кон­трак­ту, впро­довж ро­ку мо­же­мо до­ста­ви­ти провідних ак­торів до де­ся­ти будь-яких на­се­ле­них пунктів Ук­раїни, тоб­то до сільської місце­вості, де є більш-менш при­дат­на сце­на. Уявіть, що оз­на­чає для зви­чай­но­го се­ля­ни­на, ко­ли на сцені йо­го рідно­го клу­бу гра­ти­муть провідні ак­то­ри те­а­т­ру, зо­к­ре­ма на­родні ар­ти­с­ти: Бог­дан Бе­нюк, Олексій Бог­да­но­вич, Ос­тап Ступ­ка, Євген Шах, Ана­толій Хостікоєв, На­талія Сумсь­ка та ін.
За­зна­чу, що за всіма ци­ми до­го­во­ра­ми кож­на зі сторін на­дає свої про­фесійні по­слу­ги, про гро­шо­ве фінан­су­ван­ня не йдеть­ся. На­ша співпра­ця — це до­каз то­го, що завжди слід уміти до­мо­вля­ти­ся і зна­хо­ди­ти спільні по­сильні на­пря­ми для про­ва­д­жен­ня ко­рис­ної діяль­ності.