Спецможливості
Новини

Віталій Скоцик: «Аграрний комплекс залишиться стовпом економіки України»

13.02.2013
784
Віталій Скоцик: «Аграрний комплекс залишиться стовпом економіки України» фото, ілюстрація

Зустріч із головою наглядової ради групи компаній АМАКО Віталієм Скоциком відбулася напередодні нового агросезону. Наша розмова стосувалася найактуальніших питань, що турбують учасників агроринку, перспектив розвитку компанії АМАКО та месіанської ролі агросектору для вітчизняної економіки.

Зустріч із головою наглядової ради групи компаній АМАКО Віталієм Скоциком відбулася напередодні нового агросезону. Наша розмова стосувалася найактуальніших питань, що турбують учасників агроринку, перспектив розвитку компанії АМАКО та месіанської ролі агросектору для вітчизняної економіки.

Аналітики агроринку висловлюють занепокоєння щодо дефіциту якісного насіння кукурудзи на українському ринку. Натомість державні інституції запевняють, що жодних проблем із насінням кукурудзи не виникне. Хто правий?
- Проблема існує, вона яскраво виражена, й ознаки цієї проблеми були помітні ще восени минулого року. Зумовлена вона двома об'єктивними причинами: перша - зростання площ під кукурудзу в Україні. Думаю, що більшість аналітичних компаній очікує, що площі під кукурудзу зростуть і в 2013 р. Друга - посуха на півдні Європи, де наявні основні сортові ділянки гібридної кукурудзи. Тому до кінця грудня основні постачальники насіння кукурудзи не могли навіть підтвердити своїх обсягів.
Реальна наша оцінка така: потреба у високоякісних гібридах кукурудзи у посівній кампанії сезону'2013 буде «закрита» приблизно на 50%. У нас фактично насіння кукурудзи вже продано з половини грудня минулого року. Такого дефіциту кукурудзи не було, певно, за весь період незалежності України. Плюс такої ситуації полягає в тому, що вона дасть певний поштовх тим компаніям, які займаються селекцією та гібридизацією кукурудзи української генетики. Той, хто планував сіяти кукурудзу в 2013 р., навряд чи відмовиться від неї і намагатиметься комбінувати різні гібриди - преміум-класу, середнього рівня. Замінити кукурудзу, наприклад, соняшником буде надзвичайно складно, а вибір ярих просапних культур у нас не надто великий. Однозначно можна сказати, що в такій ситуації рекорди в гектарах під посівами в Україні матиме соя. Ярий ячмінь «зіграти» не зможе через експортні обмеження, які були й торік, і позаторік. Можна очікувати, що гектари під кукурудзою не зменшаться навіть за умов дефіциту сегмента гібридів кукурудзи преміум-класу.

Якщо економічна криза стане реальністю, то чи достатньо у вітчизняного агросектору ресурсів для того, щоб учергове стати рятувальним кругом для вітчизняної економіки?
- За будь-яких негативних процесів в економіці зрозуміло, що фактично все, що Україна може виробити в галузі рослинництва, має нині попит на світових ринках. Можемо констатувати той факт, що, на відміну від металургійної чи хімічної галузей, проблеми з реалізацією агросектор не має. Є питання до мистецтва реалізації: коли, як, кому продати, - але, власне, проблеми продажу як такого немає. Тому можна очікувати, звісно, що аграрний бізнес залишиться стовпом економіки України не лише на цей рік, а й надалі. Галузь триматиметься доволі сильно, порівняно з іншими галузями економіки, й на світовому ринку.
Але інше питання - здоров'я самої галузі аграрного виробництва. Основний поштовх зростанню валового виробництва зерна дав приплив прямих іноземних інвестицій в Україну, насамперед, у 2007-2008 рр. А тепер із 10-12 інвестиційних банків реально залишилися працювати два-три. Це свідчить про те, що нині інвестиційний інтерес до аграрної галузі України дуже низький. Очікувати прямих інвестицій у тому обсязі, про який ми говорили у 2007-2008 рр., не доводиться навіть і близько.

А яка роль менеджменту в аграрній галузі України?
- У нашому сегменті є два різні типи менеджменту. Є державне управління, а є, власне, прямий лінійний менеджмент, який керує проектами в аграрному виробництві. Одні керують галуззю і спрямовують її у певний напрям, а інші мають ефективно працювати у межах чинних регуляторних норм. Це дуже нелегко.
Ключові зміни відбулися із введенням нового Податкового кодексу. Зміна щодо адміністрування ПДВ в аграрному виробництві, певно, відіграла значну роль у галузі тваринництва. Ідея щодо концентрування коштів із ПДВ у Державному бюджеті й дальшого їхнього надходження на спеціальні програми, які підтримуватимуть певні сегменти галузі, не була реалізована. Й реально 20% ПДВ з аграрного виробництва відійшло. Це вдарило по багатьох компаніях. Хоча в Податковому кодексі була продумана комбінація ідей: нове адміністрування ПДВ, залишився фіксований сільськогосподарський податок, але водночас податок на прибуток корпоративних підприємств щороку зменшується на один відсоток. За ідеєю, це мало змусити великі компанії, які перебувають не на фіксованому сільськогосподарському податку, більше інвестувати, але цього не відбулося. Є чимало цікавих моментів, на які людям, що керують реальними проектами в аграрному виробництві, обов'язково варто звертати увагу, робити аналіз, оцінку й ухвалювати певні менеджерські рішення.

Які особливості цього року для компанії АМАКО?
- Ми вже впродовж багатьох років маємо своє бачення і стратегію розвитку компанії. Реально це той самий менеджмент в стилі «джаз», за теорією Іцхака Адизеса, згідно з якою ти повинен мати віхи, а все інше - то тактика. На зорі  існування джаз не записували, адже повторити джазову імпровізацію неможливо. Менеджмент нашої компанії так само повторити не дуже легко. У нас є віхи, які були розставлені давно. Вони не зазнали змін. Наше завдання - бути максимально близько до наших замовників з якнайякіснішим сервісом, доступним для аграрного виробника будь-якого рівня.
Нині ми маємо представництва в усіх регіонах. А в 2013 р. починаємо будівництво сервісних центрів, подібних до київського, й в інших куточках України. Наш план - мати за три-п'ять років у кожній області агротехнологічний центр із високоякісним обслуговуванням, який надає консультації, пропонує всі складові аграрної технології, високоякісний технічний сервіс, повну наявність запасних частин і має ремонтну майстерню. А через п'ять років плануємо розпочати будівництво таких центрів із розрахунку по одному на три райони. Це те, що повинно гарантувати агровиробникові ефективність його виробництва. Розпочинаємо цю роботу з Вінниці. Ми відкриваємо в цьому році 59 нових вакансій по Україні, здебільшого в регіональних сервісних центрах. Це переважно інженери, агротехнологи - професіонали своєї галузі.

Останнім часом риторика щодо ймовірного 80-мільйонного валу зернових дещо вщухла. Однак її відлуння час від часу збурюють агроінформаційний простір. Чи вигідний такий великий вал чиновнику, постачальнику агротехнологій, аграрію, пересічному українцю і чи реальний він?
- Це, в кінцевому підсумку, вигідно всім. Однозначно ми можемо цього домогтися. Проте робити це слід грамотно та обдумано. Якщо ви подорожуєте нині Україною, то не можете не звернути увагу на те, що кукурудзи в полі залишилося дуже багато.
Чому? По-перше, через те, що наша зернова інфраструктура - елеватори, сушки - нині вже не в змозі задовольнити ті обсяги, які ми виробляємо. По-друге, недостатність вагонів для повноцінного експортування, величезна проблема - експортувати законтрактоване зерно. А це - міжнародні зобов'язання. Тобто, якщо говорити про програму «Зерно-80», слід говорити, насамперед, про розбудову зернової інфраструктури в Україні.
Щодо виробництва ми йдемо правильним шляхом, але йдемо швидше порівняно з розбудовою інфраструктури. Ще один момент - це наявність робочого капіталу, якого нині, на жаль, не вистачає. Якщо не буде кардинальних поштовхів і темпи розвитку інфраструктури не пришвидшаться, то, за нашими оцінками, ефективно використати збирання 80 млн т зернових Україна зможе лише через десять років.

Питання питань для українського ринку сільськогосподарської техніки - налагодження збирання славнозвісної західної зернозбиральної техніки в Україні. Чи стане 2013-й визначальним у цьому?
- 2013-й рік не принесе ніякого прориву, якщо не буде змінено саму філософію, розуміння того, що можна називати виробленим в Україні. Нині головна причина, через яку іноземні компанії не виробляють техніку тут, полягає в тому, що якщо ви стаєте офіційним виробником техніки в Україні, то повинні мати доволі високу частку комплектуючих, вироблену, власне, в Україні. Будь-який іноземний виробник не піде на те, щоб із 60% українських комплектуючих зробити машину й поставити на ній своє ім'я, яке є знаком якості виробленої техніки.
Протиріччя полягає в тому, що Податковий кодекс дає чимало привілеїв компаніям - виробникам техніки, але має потужний бар'єр у вигляді відсотка вітчизняних комплектуючих у тій техніці, яка має вважатися виробленою в Україні. Це - той фундаментальний крок, який варто переглянути, й у мене немає жодних сумнівів у тому, що в Україні за наявної місткості ринку може бути налагоджене повноцінне виробництво техніки фактично всіх світових виробників.

Цього року в термін, звичний для виставки «ІнтерАГРО», відбудеться виставка «Зернові технології». Якою буде участь АМАКО у цьому заході?
- Ми беремо повномасштабну участь у виставці й представлятимемо новий продуктовий ряд самохідних обприскувачів NITRO 5200. Експонуватимемо комбінацію нових тракторів і флагманів минулих років - Сhallenger МТ665 і МТ685, буде виставлена повна лінійка тракторів YTO, а також представимо все те, що має стосунок до транспортування, зерносушіння, перевалювання зерна, будівництва елеваторів.
Ще одним важливим напрямом, який відіграватиме найближчим часом неабияку роль у сільському господарстві, є зрошування. Тому ми представимо на виставці повну лінійку зрошувальної техніки: барабанні, лінійні, кругові системи. Якнайповніше будуть представлені на нашому стенді агротехнології: насіння, засоби захисту рослин, добрива, 13 лютого проведемо фінал традиційного конкурсу «Кращий господар України», на якому буде пошановано відзнаками близько 40 найвправніших аграріїв України. Цього року кращих господарів визначатимуть прямим голосуванням на нашому сайті. Запрошуємо всіх відвідати нашу експозицію. 

Інтерв'ю
КАБП
Завдяки проведенню реформ, Україна сьогодні має найбільший за останній час інвестиційний потенціал. До найважливіших міжнародних партнерів України належить Канада.
Використання теплогенераторів на альтернативному виді палива під час сушіння зернових є питанням номер один серед власників фермерських і навіть промислових елеваторів. Наразі вже багато агропідприємств переобладнали свої зерносушильні... Подробнее

1
0