Спецможливості
Агрохімія

Вірусні хво­ро­би кар­топлі

17.01.2017
17067
Вірусні хво­ро­би кар­топлі фото, ілюстрація

Од­ним з ос­нов­них за­вдань у на­­­сінництві кар­топлі є бо­роть­ба з ві­­ру­с­ни­ми хво­ро­ба­ми. Во­ни — серед го­ло­вних чин­ників ви­ро­д­жен­ня на­­­сіннєвої кар­топлі. 

 

У літе­ра­турі опи­са­но більш як 40 фіто­­­­ві­русів, які ура­жу­ють кар­топ­лю в при­род­них умо­вах. Вірусні інфекції спри­чи­ню­ють за­­хво­­­рю­ван­ня, що про­яв­ля­ють­ся у ви­гляді:

—мо­заїк, зміни за­барв­лен­ня рос­ли­ни у ви­гляді хло­ро­зу — по­жовтіння;
—пригнічен­ня рос­ту рос­лин картоплі;
—не­крозів — відми­ран­ня тка­нин й усієї рос­ли­ни;
—де­фор­мацій  ор­ганів рос­ли­ни то­що.

Ви­ро­щу­ван­ня насіннєвої кар­топлі, вільної від вірус­ної інфекції, є го­ло­в­ною пе­ре­ду­мо­вою збе­ре­жен­ня на на­­леж­­но­му рівні якості насіннєво­го ма­те­ріалу. Це най­с­кладніше за­вдан­ня.

Віру­си, які  вик­ли­ка­ють знач­не зни­жен­ня про­дук­тив­них ха­рак­те­ри­с­тик кар­­топлі, на­зи­ва­ють тяж­ки­ми. До та­ких на­ле­жать: вірус скру­чу­ван­ня ли­с­тя кар­топлі ВСЛК (Potato leafroll  virus, PLRV), зни­жен­ня уро­жай­ності на 20–87%; Y-вірус (Potato Y virus, PVY). До тяж­ких хво­роб відно­сять та­кож віроїд ве­ре­те­но­подібності (Potato spindle viroid, PSTV), який вик­ли­кає зни­жен­ня про­дук­тив­ності кар­топлі  на 0–67%. Особ­ли­во не­без­печ­ним є Y- вірус картоплі та йо­го чис­ленні шта­ми (відсо­ток зни­жен­ня вро­жай­ності ста­но­вить 14–90%). А-вірус  (Potato A virus)  кар­топлі  зни­жує її вро­жай на 38–46 %, М-вірус картоплі  (Potato M virus)  — на 9–50%. «Легкі віру­си» —  вірус картоплі S (Potato S virus), вірус картоплі Х (Potato X virus) у мо­но­інфекції зни­жу­ють уро­жай кар­топлі відповідно на  0–23%, 0–57%, про­те за умо­ви змі­ша­­ної інфекції з інши­ми віру­са­ми (вірус скру­чу­ван­ня ли­с­тя, віру­си Y та A ) си­нер­гіч­ною дією «легкі віру­си» мо­жуть знач­но підви­щу­ва­ти шкідли­вий вплив і різко зни­жу­ва­ти вро­жайність кар­топлі.

Смугаста мозаїка на картоплі

Ос­таннім ча­сом  че­рез інтро­дукцію в Ук­раїну кар­топлі з інших країн світу зростає по­ши­рен­ня та шко­до­чинність так зва­них ґрун­то­вих вірусів — віру­су щітко­подібності верхівки кар­топлі Potato moptop virus ( PMTV),  Tobacco rattle virus (TRV)

Так як із віру­сни­ми хво­ро­ба­ми картоплі не мож­ли­во бо­ро­ти­ся пря­мим спо­со­бом, то їх роз­ви­ток не­обхідно по­пе­ре­д­жу­ва­ти по­­­­ру­шен­ням пе­ребігу  інфекційно­го цик­лу, еле­мен­та­ми яко­го є: дже­ре­ло віру­су картоплі — пе­ре­нос­ник — рос­ли­на-ха­зяїн. У кар­топ­лярстві, де садівним ма­теріалом слу­гу­ють ве­ге­та­тивні ор­га­ни рос­ли­ни — буль­би, ос­­нов­ним дже­ре­лом інфекції є інфіко­ва­на рос­ли­на. Че­рез це всі за­хо­ди ма­ють бу­ти спря­мо­вані на от­ри­ман­ня здо­ро­вої насіннєвої кар­топлі. Ос­нов­ним на­пря­мом бо­роть­би з віру­сни­ми хво­ро­ба­ми кар­топ­лі є ви­роб­ництво ви­со­ко­якісно­го насіннє­во­го ма­теріалу на ос­­нові ме­то­ду апікаль­ної ме­ри­с­те­ми, хі­­міо- та тер­мо­те­рапії.

Вірусні хво­ро­би картоплі по­ши­рю­ють по­пе­лиці кон­такт­но, з ґрун­то­ви­ми гри­ба­ми та вільно жи­ву­чи­ми не­ма­то­да­ми, то­му в насінниць­ких посівах кар­топлі не­об­хід­но кон­тро­лю­ва­ти про­цес міграції, ви­до­вий склад та різке збіль­шен­ня чи­­сель­ності кри­ла­тих осо­бин по­пе­лиць, міні­мі­нізу­ва­ти кон­такт ро­бо­чих ор­га­нів с.-г. техніки та пер­со­на­лу з рос­ли­на­ми та ре­тель­но за­сто­со­ву­ва­ти ком­п­лекс аг­ро­технічних за­хо­дів, спря­мо­ва­них на змен­шен­ня по­в­тор­но­го інфіку­ван­ня здо­ро­во­го на­­сіннєво­го ма­теріалу  віру­са­ми картоплі в умо­вах відкри­то­го ґрун­ту. 
Про­цес насінництва та ви­ро­щу­ван­ня оз­до­ров­ле­ної від вірус­них інфекцій картоплі су­про­во­д­жується візу­аль­ною оцінкою, ла­бо­ра­тор­ним оціню­ван­ням та ви­б­ра­ку­ван­ням хво­рих рос­лин, як­що ступінь за­ра­жен­ня пе­ре­бу­ває в ме­жах до­пусків стан­дар­ту.

Вірусні хво­ро­би кар­топлі візу­аль­но оціню­ють за оз­на­ка­ми за­ра­жен­ня кар­топ­лин­ня. Симп­то­ми ви­­яв­­лен­ня вірус­них хво­роб картоплі на­ве­дені в табл. 1, 2. Ха­рак­тер про­яву зовнішніх оз­нак вірус­них хво­роб картоплі знач­ною мірою виз­на­чається умо­ва­ми ви­ро­щу­ван­ня і за­ле­жить від фа­зи роз­вит­ку рос­лин.

Про­яв симп­томів вірус­но­го за­хво­рю­ван­ня картоплі мо­же бу­ти мінли­вим за­леж­но від шта­мо­во­го скла­ду вірусів та впли­ву ге­но­ти­пу рос­ли­ни-ха­зяїна. 

Вод­но­час слід відміти­ти, що за до­по­мо­гою візу­аль­них ме­тодів не­мож­ли­во ви­я­ви­ти й оціни­ти рівень ура­же­ності на­­сіння при­хо­ва­ни­ми фор­ма­ми інфекцій, як­що на­явність у насіннєво­му ма­те­ріалі вірус­них і бак­теріа­ль­них па­то­генів картоплі ще не про­яви­ли­ся за зов­­­­­­нішніми оз­на­ка­ми.

У зв’яз­ку з цим є об’єктив­на не­об­хідність вве­ден­ня в схе­му сер­тифікації на­сіннєвої кар­топлі ви­со­ко­с­пе­цифічних і чуттєвих ла­бо­ра­тор­них ме­тодів, що да­ють змогу ви­я­ви­ти й іден­тифіку­ва­ти вірусні та бак­теріальні па­то­ге­ни в на­­сін­нєво­му ма­те­рі­алі кар­топлі в при­хо­ва­ній формі. Особ­ли­во важ­ли­во це в про­­цесі ве­ден­ня до­ба­зо­во­го й ба­зо­во­го насінництва.
При цьо­му за­сто­со­ву­ють усі до­­ступ­ні ме­то­ди кон­тро­лю якості картоплі — візу­альні, бак­­­­­­­теріологічні, віру­со­логічні, біологічні, іму­но­логічні, мо­ле­ку­ляр­но-ге­не­тич­ні.

Ви­ро­с­тив­ши оз­до­ров­ле­ну кар­топ­лю в штуч­них умо­вах (теп­ли­цях) для збе­ре­жен­ня оз­до­ров­чо­го ефек­ту ду­же важ­ли­во розмно­жу­ва­ти цей ма­теріал із ви­ко­нан­ням ком­плек­су за­ходів.

Ви­роб­ни­ки насіння виділя­ють спеціальні зо­ни у північних регіонах для ви­ро­щу­ван­ня здо­ро­вої насіннєвої кар­топлі, вільної від фіто­па­то­ген­них вірусів картоплі. Та­кож мо­жуть бу­ти успішно ви­ко­ри­с­тані й інші ґрун­то­во-кліма­тичні умо­­ви. Відо­мо, на­при­клад, що зі збіль­шен­ням ви­со­ти місце­вості над рівнем мо­ря по­над 400–500 м і ви­ще чи­се­ль­ність та ак­тив­ність ко­мах-пе­ре­нос­ників суттєво зни­жує­ть­ся, внаслідок чо­го по­­слаб­лює­ться тло інфіку­ю­чо­го на­ван­та­жен­ня. На ви­­соті 1000 м над рівнем мо­­­ря і ви­ще існує ре­аль­на мож­ливість ви­ро­щу­ван­ня здо­ро­вої насіннєвої кар­топлі, вільної від фіто­па­то­ген­них вірусів.

Важ­ли­ве зна­чен­ня та­кож має раціо­наль­не співвідно­шен­ня доз міне­раль­них і ор­ганічних до­б­рив.  Зро­с­тан­ню стійкості рос­лин кар­топлі до вірус­но­го за­ра­жен­ня спри­я­ють підви­щені до­зи фо­с­фо­ру й калію що­до до­зи азо­ту. За­­галь­ний рівень міне­раль­но­го жив­лен­ня має бу­ти се­реднім або тро­хи ниж­чим, ніж для кар­топлі про­до­воль­чо­го при­зна­чен­ня, щоб уник­ну­ти мож­ли­во­го ма­с­ку­ван­ня хво­роб.

Важ­ли­вим фак­то­ром збе­ре­жен­ня якісних ха­рак­те­ри­с­тик насіннєвої кар­топлі є вчас­не ви­да­лен­ня хво­­­рих рос­лин — до льо­ту по­пе­лиць. Найбільший ефект  до­ся­га­ють за три­ра­зо­во­го фіто­про­чи­щен­ня:

Пер­ше про­чи­щен­ня картоплі роз­по­чи­на­ють од­ра­зу після по­яви по­вних сходів, за  до­­сяг­нен­ня рос­ли­на­ми 15–20 см зав­виш­ки.   Ви­да­ля­ють кущі, ура­жені чор­ною ніжкою, змор­ш­ку­ва­тою мо­заїкою, крап­час­тістю ли­с­тя. Що раніше хворі рос­ли­ни картоплі ви­да­лять із посівів, то мен­ше за­ли­шається в полі дже­рел по­ши­рен­ня  інфекції.

Дру­ге про­чи­щен­ня картоплі про­во­дять під час цвітіння. У цей період ви­да­ля­ють сор­тові домішки, а та­кож рос­ли­ни, що відста­ють у рості та  ура­жені віру­сни­ми й бак­теріаль­ни­ми хво­ро­ба­ми картоплі.

Третє про­чи­щен­ня картоплі— до пе­редзби­раль­но­го ви­да­лен­ня кар­топ­лин­ня. У цей період ви­да­ля­ють домішки, що за­ли­ши­ли­ся, а та­кож рос­ли­ни з оз­наками вірус­них і бак­теріаль­них хво­роб картоплі.

Про­чи­щен­ня посівів насіннєвої кар­топлі ма­ють про­во­ди­ти на­вчені праців­ни­ки у при­сут­ності відповідаль­но­го спеціаліста гос­по­дар­ст­ва. При цьо­му дві лю­ди­ни про­хо­дять уз­довж бо­роз­ни й уваж­но ог­ля­да­ють рос­ли­ни в двох ря­дах пра­во­руч та ліво­руч від бо­роз­ни, якою здійснюють прохід. Ви­яв­лені хворі рос­ли­ни чи сор­тові домішки ви­­ко­пу­ють ло­­па­тою з буль­ба­ми, зо­к­ре­ма ма­точні, та ви­да­ля­ють із по­ля. Не ре­ко­мен­ду­ють ви­с­ми­ку­ва­ти рос­ли­ни, то­му що ма­точні буль­би мо­жуть за­ли­ши­ти­ся в землі, по­в­тор­но про­ро­с­ти в то­му ж році та зно­ву да­ти хворі рос­ли­ни. Ви­да­ле­не кар­топ­лин­­ня слід  ви­вез­ти і зни­щи­ти.  

Звичайна мозаїка на картопліВи­нят­ко­во важ­ли­ве зна­чен­ня для змен­шен­ня вірус­но­го за­ра­жен­ня кар­топлі має ство­рен­ня  умов для швид­ко­го рос­ту й роз­вит­ку рос­лин, особ­ли­во в ран­­ній період ве­ге­тації, оскільки зі збі­ль­­­­­­шен­­­ням фізіологічно­го віку рос­лин за ра­ху­нок про­яву віко­вої стійкості до періоду по­ши­рен­ня ма­со­вої інфекції  по­пе­ли­ця­ми ймовірність вірус­но­го за­­ра­жен­ня картоплі мо­же бу­ти суттєво зни­же­на. Цьо­му сприяє пе­ред­по­сівне про­ро­щу­ван­ня насіннєвих бульб, не­гли­бо­ке са­д­жан­ня в оп­ти­мальні стро­ки, збільшен­ня площі жив­лен­ня рос­лин із за­сто­су­ван­ням ши­ро­ко­ряд­них на­са­д­жень із міжряд­дям 90 і 140 см, си­с­те­ма до­гля­ду за посіва­ми, що пе­ред­ба­чає мі­­німаль­ну кількість міжряд­них об­ро­бок (ад­же ві­­ру­­си пе­ре­да­ють­ся від хво­рих рос­лин до здо­ро­вих кон­такт­но, тоб­то під час руй­ну­ван­ня по­крив­них тка­нин рос­ли­ни внаслідок ру­ху техніки та пер­со­на­лу) в період ве­ге­тації за ра­ху­нок за­сто­су­ван­ня гербіцидів та інших аг­ро­за­ходів, що спря­мо­вані на при­ско­рен­ня рос­ту і про­хо­д­жен­ня фе­но­фаз роз­вит­ку рос­лин у більш ранні стро­ки.

У за­галь­но­му ком­плексі аг­ро­за­хо­дів, які зни­жу­ють кількість ви­падків за­ра­жень  кар­топлі віру­са­ми сму­га­с­тої та змор­ш­ку­ва­тої мо­заїк (PVY) і  мо­заїч­но­го за­кру­чу­ван­ня ли­с­тя (PVM) є збе­ре­жен­ня не­обхідної ізо­ляції, особ­ли­во пер­ших по­льо­вих по­колінь оз­до­ров­ле­но­го ма­теріалу  кар­топлі від інших на­­са­д­жень насіннєвої кар­топлі ниж­чих класів або то­вар­ної кар­топлі. Оп­ти­ма­льні нор­ми належної про­сто­рової ізо­ляції за­зви­чай вста­нов­лю­ють­ся від 500 м до  2 км, за­леж­но від рівня інфекцій­но­го фо­ну, стійкості сортів картоплі, рельєфу місце­вості, на­яв­ності при­род­них пе­ре­шкод (при­род­на ізо­ляція), які об­ме­жу­ють роз­пов­сю­д­жен­ня пе­ре­нос­ників (ве­ликі во­дой­ми, ліси), а та­кож на­прям вітрів.

Імовірність вірус­но­го за­ра­жен­ня рос­лин картоплі суттєво зни­жується зі змен­шен­ням чи­сель­ності ко­мах-пе­ре­нос­ників та їхньої ак­тив­ності за мак­си­маль­но­го відда­лен­ня насінниць­ких посівів від мож­ли­вих дже­рел інфекції. Дані кіль­кісно­го обліку та ви­до­во­го скла­ду пе­ре­нос­ників хвороб картоплі не­обхідні для розміщен­ня насіннєвих діля­нок насінниць­ких гос­по­дарств у найс­при­ят­ливіших (чи­с­тих) фіто­санітар­них умо­вах, обґрун­ту­ван­ня си­с­те­ми хімічної бо­роть­би з пе­ре­нос­ни­ка­ми, виз­на­чен­ня оп­ти­маль­них строків ви­да­лен­ня кар­топ­лин­ня.

У літній період слід пильнува­ти за чи­сельністю й ви­до­вим скла­дом по­льо­вих по­пу­ляцій кри­ла­тих форм по­пе­лиць, за­сто­со­ву­ю­чи ме­тод ча­шок Мьо­ріке, різно­манітних жов­тих клей­ких або всмок­ту­валь­них па­с­ток.

Та­кож важ­ли­вим за­хо­дом є за­сто­су­ван­ня ек­ра­ну­ю­чих за­хис­них посівів зер­­­­но­вих куль­тур або трав по кра­ям ді­­лян­ки з насіннєвою кар­топ­лею. Вста­нов­ле­но, що під час міграції по­пе­лиці за­се­ля­ють на­сам­пе­ред ті рос­ли­ни, які на їхньо­му шля­ху зустріча­ють­ся пер­ши­ми. За на­яв­ності за­хис­но­го ек­ра­ну  із зер­но­вих куль­тур або трав по кра­ям по­ля відбу­вається швид­ке очи­щен­ня сти­ле­та ко­мах від вірусів, що суттєво зни­жує кількість за­ра­же­них рос­лин кар­топлі крайніх рядків. За за­не­сен­ня вірусів на рос­ли­ни крайніх рядів у май­бут­нь­о­му вони слу­гу­ють дже­ре­лом по­­да­ль­шо­го по­ши­рен­ня вірус­ної інфекції картоплі до се­ре­ди­ни по­ля. Для ефек­тив­но­го кон­тро­лю по­пе­лиць-пе­ре­нос­ників та об­ме­жен­ня роз­пов­сю­д­жен­ня вірусів кар­топ­лі PVY і PVM важ­ли­ве зна­чен­ня ма­ють об­при­с­ку­ван­ня рос­лин інсек­ти­ци­да­ми про­ти по­пе­лиць — афіци­да­ми.  

За­сто­су­ван­ня міне­раль­них олив за ви­ро­щу­ван­ня оз­до­ров­ле­ної кар­топлі є  та­кож до­стат­ньо ефек­тив­ним за­хо­дом у бо­ротьбі з по­ши­рен­ням вірусів картоплі. За об­­роб­­ки на­са­д­жень кар­топлі інсек­ти­ци­да­ми в поєднанні з міне­раль­ною оли­вою кількість ура­жень рос­лин кар­топлі змор­ш­ку­ва­тою мо­заїкою (PVY) зни­жу­ється на 60%, із  ріпа­ко­вою олією — на 40% що­до на­са­д­жень, об­роб­ле­них ін­­сек­­­ти­цид­ним пре­па­ра­том.

За­сто­су­ван­ня си­с­те­ма­тич­них що­­тиж­не­вих об­ро­бок рос­лин кар­топлі міне­раль­ною оли­вою Сан­спрей 11Е, по­чи­на­ю­чи з по­яви 50% сходів рос­лин та про­тя­гом періоду ве­ге­тації кар­топлі, по­ка­за­ли знач­ний по­зи­тив­ний вплив на об­ме­жен­ня по­ши­рен­ня  віру­су картоплі змор­ш­ку­ва­тої та сму­га­с­тої мо­заїк. 

Важ­ли­во зна­ти, що за інфіку­ван­ня рос­лин віру­са­ми за­ра­женість насіннєвих бульб картоплі но­во­го вро­жаю переважно за­­ле­жить від віку рос­лин у мо­мент ін­­фі­­­ку­ван­ня та від проміжку ча­су між мо­мен­том за­ра­жен­ня над­зем­ної ча­с­ти­ни та зни­щен­ням кар­топ­лин­ня. Вва­жа­ють, що для віру­су картоплі змор­ш­ку­ва­тої та сму­га­с­тої мо­заїк — УВК і  за­кру­чу­ван­ня ли­с­тя кар­топлі — МВК цей проміжок ча­су ста­но­вить 10–15 днів, для віру­су картоплі скру­чу­ван­ня ВЛСК — 15–20 днів. На прак­тиці це має та­кий ви­гляд, що за ви­яв­лен­ня ма­со­во­го зро­с­тан­ня по­пе­лиць у па­ст­ках, слід ви­да­ля­ти кар­топ­лин­ня для відсікан­ня за­ра­же­но­го ба­­дил­­ля від бульб.

Раннє ви­да­лен­ня кар­топ­лин­ня пе­ре­шко­д­жає транс­пор­ту­ван­ню віру­су картоплі до бульб, що сприяє от­ри­ман­ню здо­ро­во­го насіннєво­го ма­теріалу в про­цесі до­ба­зо­во­го й ба­зо­во­го насінництва кар­топлі. Під час ви­да­лення кар­топ­лин­ня на по­­чат­­ку відми­ран­ня ли­с­тя ниж­нь­о­го яру­су  від­бу­вається знач­не на­ро­с­тан­ня вірус­но­го за­ра­жен­ня картоплі, то­му ре­ко­мен­ду­ють ви­да­ля­ти кар­топ­лин­ня че­рез 15 днів після цві­­тіння кар­топлі. Без за­сто­су­ван­ня за­­хис­них за­ходів (вне­сен­ня інсек­ти­цидів під час пер­шо­го льо­ту по­пе­лиць: на­при­кін­ці черв­ня — у першій де­каді лип­ня) за­­ра­­женість насіннєвої кар­топлі віру­са­ми збільшується утричі-вчет­ве­ро за­леж­но від сор­ту та роз­сад­ни­ка. Вне­сен­ня ін­­сек­ти­цидів та раннє ви­да­лен­ня кар­топ­лин­ня доз­во­ляє зни­зи­ти рівень за­ра­жен­ня кар­топлі віру­са­ми вдвічі. Ви­со­ку ефек­тив­ність у бо­ротьбі із за­ра­жен­ням вірус­ною інфекцією оз­до­ров­ле­ної кар­топлі за­без­пе­чує об­роб­лен­ня бульб пе­­ред садінням про­труй­ни­ка­ми з інсек­ти­цид­ною дією та дво­ра­зо­ве об­при­с­ку­ван­­­ня ве­ге­ту­ю­чих рос­лин  афіци­да­ми (Ак­та­ра, Бі-58 то­що).

У про­цесі відтво­рен­ня насіннєвої кар­топлі в до­ба­зо­во­му та ба­зо­во­му насінництві особ­ли­во важ­­­ли­ве зна­чен­ня має ком­плекс­не за­­сто­­­су­ван­ня спеціаль­них аг­ро­за­ходів, які об­ме­жу­ють по­ши­рен­ня вірус­ної  та бак­теріаль­ної інфекцій картоплі у по­льо­вих умо­вах, до яких від­­­­­­­но­сять:

— за­без­пе­чен­ня не­обхідної ізо­ляції, особ­ли­во пер­вин­них по­колінь від інших посівів кар­топлі більш низь­ких класів або про­до­воль­чої кар­топ­лі, садів, теп­лиць, на­са­д­жень кар­топ­лі при­ват­но­го сек­то­ру — ізо­ляцію ділян­ки з кар­топ­лею ек­ра­ну­ю­чи­ми посіва­ми зер­но­вих, зер­но­бо­бо­вих куль­тур та ба­га­торічних трав;
— вне­сен­ня помірних доз азот­но­го та підви­ще­не фо­с­фор­но-калійне жив­лен­ня рос­лин;
— об­при­с­ку­ван­ня інсек­ти­ци­да­ми про­ти по­пе­лиць-пе­ре­нос­ників вірус­ної ін­­фекції картоплі — це за­сто­су­ван­ня ком­плекс­них інсе­кто-фунгіцид­них об­ро­бок рос­лин  8–10  разів за ве­ге­тацію кар­топлі в поєднанні з міне­раль­ни­ми оліями Сан­спрей 11Е, Пре­па­рат Плюс 30;
— ство­рен­ня умов для швид­ко­го рос­ту й роз­вит­ку рос­лин картоплі у пер­вин­ний період ве­ге­тації (пе­ред­посівне про­ро­щу­ван­ня, не­гли­бо­ке садіння в оп­ти­маль­­­ні стро­ки, до­гляд без зміщу­ван­ня (ви­ри­ван­ня) бульб  у ряд­ку то­що;
— пло­ща ділян­ки з насіннєвою кар­топ­лею має бу­ти не менш як 1 га та ква­д­рат­ної конфігу­рації — такі посіви є менш ураз­ли­ви­ми для кри­ла­тих по­пе­лиць;
— ре­гу­лярні фіто­про­чи­щен­ня з найбільш раннім ви­б­ра­ку­ван­ням та ви­­да­­­­­лен­ням хво­рих рос­лин із ма­те­рин­сь­кою буль­бою з по­ля;
— раннє ви­да­лен­ня кар­топ­лин­ня хімічним або ме­ханічним ме­то­дом за до­­сяг­­нен­ня мак­си­маль­ної насіннєвої то­вар­ності бульб (80% уро­жаю —  буль­би насіннєвої фракції) з ура­ху­ван­ням да­них про ди­наміку по­ши­рен­ня пе­ре­нос­ників вірусів картоплі (кри­ла­тої ге­не­рації по­пе­лиць) у кон­крет­них при­­­род­но-кліма­тич­них умо­вах. Най­кра­щим для ви­да­лен­ня кар­топ­лин­ня є термін че­рез 15–20 діб після цвітіння кар­топлі.     

Не­до­три­ман­ня ре­ко­мен­до­ва­но­го ком­плек­су ос­нов­них аг­ро­за­ходів, які об­ме­жу­ють вірус­не за­ра­жен­ня кар­топлі в по­льо­вих умо­вах, є серй­оз­ною при­чи­ною швид­ко­го погіршен­ня її сор­то­вих і насіннєвих яко­с­тей у про­цесі ба­зо­во­го та сер­тифіко­ва­но­го насінництва.     

 

О. Виш­невсь­ка,  зав. відділу відтво­рен­ня та оцінки якості насіннєвої кар­топлі, 
канд. с.-г.  на­ук, ст. на­ук. співробітник,
Інсти­тут  кар­топ­ляр­ст­ва НА­АН Ук­раїни

Інформація для цитування

Вірусні хвороби картоплі / О. Вишневська // Пропозиція. — 2016. — № 12. — С. 94-96

Ключові слова: Картплярство

Інтерв'ю
Наприкінці жовтня «Нор-Ест Агро», одна з найбільших дистрибуторських компаній України, відзначає свій перший ювілей, 10 років на ринку. Нібито й не багато, скажете ви, але для України, це реально дата, особливо сьогодні, коли країна... Подробнее
Рік тому вітчизняний бізнес пережив безпрецедентну доти подію — локдаун, тобто повне припинення роботи значної частини підприємств, зокрема, тотальне закриття закладів харчування. Саме тоді Анна Морозова вирішила дати старт своєму новому... Подробнее

1
0