Вирощування позасезонної продукції суниці

Українські споживачі звикли бачити свіжу суницю на ринках і полицях супермаркетів здебільшого протягом червня. Завдяки організації транспортування продукції з південних регіонів країни, деякі оператори ринку постачають свіжі ягоди суниці на 1–2 тижні раніше, ніж вона достигає в північніших регіонах. Різниця в ціні за цей досить-таки нетривалий період може сягати від 100 до 400%, що дає змогу компенсувати транспортні затрати, врахувати можливі маркетингові ризики та при цьому загалом отримати непогані фінансові результати.
Ще одним шляхом постачання свіжих ягід суниці українським споживачам є імпорт/контрабанда продукції з Іспанії, Нідерландів, Туреччини та інших країн. За даними Держкомстату, імпорт свіжої суниці за останні п’ять років зріс у десятки разів. Особливо різке зростання спостерігалося в 2005 році, що можна пояснити не лише збільшенням попиту на продукцію внаслідок підвищення купівельної спроможності населення, а й зміною ставок увізного мита, що сприяло виходу деяких операторів ринку з “тіні”.
Найбільшими імпортерами свіжої суниці в Україну є Іспанія, Нідерланди, Ізраїль та Єгипет. У 2001–2005 рр. ці країни разом забезпечили майже 95% усього імпорту.
Як уже було сказано, з 2005 року в Україні введено нові ставки мита на свіжу суницю: на період від 1 серпня до 30 квітня ввізне мито зменшено з 0,6 євро за кілограм до 20% задекларованої митної вартості продукції, незважаючи на те, що в період максимальної присутності на ринку вітчизняних виробників (травень-липень) ставка ввізного мита залишилась на попередньому рівні. У 2005 році 19% продукції було завезено саме в цей період (табл. 1).
Отже, зацікавленість фермерів у налагодженні виробництва позасезонної продукції суниці пояснюється стійко зростаючим попитом на внутрішньому ринку України та можливістю виходу на ринки країн СНД. Деякі технології вирощування позасезонної суниці успішно можуть впровадити невеликі фермерські господарства. Ми не зосереджуватимемось на технологіях закритого грунту, оскільки вони потребують значних інвестицій в інфраструктуру; обладнання та кваліфікований персонал є доцільними лише за умови достатнього фінансування, наявності ефективної системи логістики та напрацьованих каналів збуту продукції. Розглянемо весь спектр можливостей.
Використання сучасних сортів з різним періодом дозрівання
Дещо розширити період збору врожаю дає можливість асортимент комерційно доступного садивного матеріалу нових для України сортів.
Серед найпоширеніших варто назвати:
Елсанта (Elsanta) — нідерландський сорт, що був виведений у 1981 році внаслідок схрещування сортів Горелла (Gorella) і Холідей (Holiday). Має середній термін дозрівання (на 3–5 днів раніше, ніж Зенга Зенгана). Ягоди — від середнього до великого розміру, яскраво-червоні з сильним блиском. М’якоть — від яскраво-рожевої до яскраво-червоної. Ароматна, кисло-солодка на смак. Ягоди добре витримують транспортування на великі відстані. Плодоніжка відривається легко.
Рослини Елсанти незначною мірою пошкоджуються сірою гниллю. Вони досить стійкі проти плямистостей, але уражуються хворобами кореневої системи та борошнистою росою.
Морозостійкість слабка: в умовах Лісостепу України за відсутності снігового покриву насадження часто вимерзають.
Завдяки високій потенційній урожайності та чудовому смаку і вигляду ягід, Елсанта посідає перше місце в Європі за площами вирощування в закритому й відкритому грунті.
Ерос (Eros) — сорт англійської селекції, виведений у 1986 році схрещуванням Елсанти (Elsanta) та Аллстару (Allstar). Має середній термін дозрівання (на 3–5 днів раніше, ніж Зенга Зенгана). Ягоди великі та дуже великі, помаранчево-червоні з блиском, транспортабельні. М’якоть — яскраво-червона, соковита, кисло-солодкого десертного смаку. Плодоніжка відривається легко.
Сорт відносно стійкий проти сірої гнилі та середньо стійкий проти вертицильозу.
Морозостійкість дещо краща, ніж в Елсанти.
Хоней (Honeoye) — сорт американської селекції, виведений у 1979 році схрещуванням сортів Вібрант (Vibrant) і Холідей (Holiday). Характеризується раннім терміном дозрівання (на 7–10 днів раніше, ніж Зенга Зенгана). Ягоди великі та дуже великі, забарвлені інтенсивно — аж до темно-червоного кольору по всій поверхні, з блиском. М’якоть — помаранчево-червона, ароматна, винно-солодкого смаку. Плодоніжка відривається легко.
Через раннє дозрівання плодів сорт може лише незначно уражуватися сірою гниллю. Стійкий проти хвороб листя, але сприйнятливий до вертицильозу.
Морозостійкість рослин досить добра, хоча через ранній розвиток генеративних органів квіти можуть ушкоджувати весняні приморозки.
Корона (Korona) — голландський сорт, виведений у 1972 році схрещуванням сортів Тамелла (Tamella) та Індука (Induka). Має середньоранній термін дозрівання (на 3–6 днів раніше, ніж Зенга Зенгана). Ягоди — від середнього до великого розміру, від інтенсивно-червоного до темно-червоного забарвлення з легким блиском. М’якоть — помаранчево-червона, ароматна, приємного солодкого смаку. Плодоніжка відривається погано.
Рослини сильно ушкоджують сіра гниль та біла плямистість листя, проте сорт досить стійкий проти вертицильозу.
Корона потребує підвищеного забезпечення вологою для отримання високого врожаю. Морозостійкість дуже добра.
Полка (Polka) — сорт нідерландської селекції середньопізнього строку дозрівання, виведений у 1977 році внаслідок схрещування сортів Індука (Induka) і Сіветта (Sivetta). Дозріває практично одночасно із Зенгою Зенганою. Ягоди середнього розміру, в кінці періоду збирання дрібнішають; забарвлення — від інтенсивно- до пурпурово-червоного із сильним блиском. М’якоть — інтенсивно-червоного кольору, ароматна, смак — від солодкого до солодко-кислого. Плодоніжка відривається легко.
Ягоди можуть уражуватись сірою гниллю. Сорт сприйнятливий до вертицильозу. Морозостійкість рослин досить добра, хоча дещо слабша, ніж у Зенги Зенгани.
Ред Гаунтлет (Red Gauntlet) — сорт виведений у Шотландії в 1956 році способом схрещування сортів Аучінкрув Клаймекс (Auchincruive Climax) і Нью Джерсі 1051 (New Jersey 1051). Має середній термін дозрівання (на 2–4 дні раніше, ніж Зенга Зенгана). Ягоди — від середнього до великого розміру; забарвлення — яскраво-червоне, з легким полиском, дозрівають нерівномірно. М’якоть — яскраво-червона, малоароматна, кисла на смак. Транспортабельність висока. Плодоніжка відривається погано.
Рослини досить стійкі проти сірої гнилі, плямистостостей листя та хвороб кореневої системи.
Морозостійкість протягом зимового періоду добра, однак через раннє цвітіння квіти можуть ушкоджуватись весняними приморозками.
Симфонія (Symphony) — сорт шотландської селекції, виведений у 1979 році схрещуванням сортів Рапсодія (Rhapsody) і Холідей (Holiday). Має середньопізній строк дозрівання (практично одночасно із Зенгою Зенганою). Ягоди середнього та великого розміру, забарвлення інтенсивно-червоне, із сильним блиском. М’якоть — червона, рівномірно забарвлена, ароматна, приємного десертного смаку. Плодоніжка відривається добре.
Рослини досить стійкі проти сірої гнилі й вертицильозу та лише незначною мірою уражуються хворобами листя.
Морозостійкість рослин досить добра.
Зенга Зенгана (Senga Sengana) — найпоширеніший сорт німецької селекції, виведений 1954 року внаслідок схрещування сортів Маркі (Markee) і Сігер (Sieger). Має середньопізній термін дозрівання. Ягоди великі, але під кінець періоду плодоношення дрібнішають; забарвлення від інтенсивно- до темно-червоного, вирівняне по всій поверхні. М’якоть — інтенсивно-червона, соковита, дуже ароматна. Плодоніжка відділяється добре. Транспортабельність ягід середня.
Рослини сильно уражуються сірою гниллю та білою плямистістю листя, проте досить стійкі проти хвороб кореневої системи.
Сорт дуже морозостійкий.
Незважаючи на те, що Зенгу Зенгану вивели понад півстоліття тому, цей сорт і досі надзвичайно популярний в Україні та низці країн Європи. Його вирощують для промислової переробки й заморожування.
Істочнік (Источник) — сорт виведено в Інституті садівництва УААН способом схрещування сортів Покахонтас (Poсakhontas) та Гренадир (Grenadier). Має середній строк дозрівання (на кілька днів раніше, ніж Зенга Зенгана), високоврожайний. Ягоди — великі, світло-червоного забарвлення, відносно транспортабельні.
Сорт, особливо в дощові роки, уражується сірою гниллю.
Зимостійкість добра.
Присвята — сорт виведено в Інституті садівництва УААН способом схрещування сортів: Покахонтас (Poсakhontas) х Гренадир (Grenadier) і Коралова 100 х Зенга Зенгана. Має середньопізній термін дозрівання. Перші ягоди дуже великі (до 40 г), потім дещо дрібнішають. Забарвлення ягоди темно-червоне, з блиском; м’якоть червона, щільна, приємного десертного смаку. Транспортабельність ягід середня.
Сорт досить стійкий проти хвороб листя та середньостійкий проти сірої гнилі.
Морозостійкість добра.
Русанівка — сорт раннього строку дозрівання, виведений в Інституті садівництва УААН способом схрещування сортів Львівська рання та Кавальєр. Ягоди — великі й дуже великі (перші — до 40–45 г), до кінця збирання дрібнішають; яскраво-червоні, із сильним блиском, приємного кисло-солодкого смаку.
Сорт стійкий проти грибкових захворювань, але ушкоджується кліщем.
Зимостійкість добра.
Октава — ранній сорт, виведений в Інституті садівництва УААН за допомогою схрещування сортів Присвята та Дубровський Роднік. Ягоди — великі, ширококонічні з шийкою. Колір — темно-червоний, з блиском. М’якоть — інтенсивно-червона, щільна, соковита, кисло-солодка.
Зимостійкість добра.
Сорт високотранспортабельний, чудово придатний для ринку свіжої продукції.

Використання
базового укриття
Найпростішим способом одержання ранньої продукції є створення тимчасового безкаркасного чи каркасного укриття на суничному полі рано навесні. Для цього використовують агроволокно чи перфоровану плівку. Варіант із використанням агроволокна потребує більших затрат, але цей матеріал можна використовувати впродовж кількох сезонів. Насадження можна вкривати агроволокном як восени, що забезпечить додатковий захист взимку для сортів з пониженою морозостійкістю (наприклад, Есланта), так і навесні.
Перфоровану плівку використовують рано навесні: грунт під нею краще прогрівається, і цвітіння розпочинається на 2–3 тижні раніше. При цьому в денні години укриття знімають для вентиляції та запилення квітів. Плівка й агроволокно убезпечують насадження в разі пониження температури до -2 ...3оС.
Крім швидшого дозрівання ягід за такого способу, суттєво зростає ще й урожайність: за даними окремих досліджень, — до 48% проти врожаю насаджень без укриття. Це пояснюється тим, що рослини встигають відновити вегетацію за умов достатнього зволоження та помірних температур і уникнути втрати вуглеводів, що має місце в ранньовесняний період. В основному врожай підвищується завдяки кращому розвитку ягід другого й третього порядку.
Але цей спосіб має й свої мінуси: зростає ризик пошкодження цвіту в разі значного пониження температури. Можуть виникнути також проблеми із запиленням рослин, особливо, якщо тривалий час стоїть холодна похмура погода.
Інколи використовують плівкові укриття на тимчасових каркасах — такі конструкції не заважають росту рослин і можуть залишатись на полі до закінчення збирання врожаю, захищаючи продукцію в дощові періоди. Крім цього, у плівкових тунелях з’являється можливість використання малогабаритної техніки. Для гарантованого запилення в теплицях варто установлювати вулики з джмелями.

Технології використання дорощеної фріго-розсади
Дорощені рослини, або розсада класу WB (waiting bed), мають товщину коронки не менше 18 мм. Зазвичай такі рослини отримують після пересаджування перших вкорінених розеток (кінець червня—липень) на окрему ділянку з високим агрофоном. За кількаразового видалення вусів рослини набирають достатнього потенціалу для диференціації 4–7 генеративних бруньок в осінній період.
Саджанці класу WB останнім часом стали досить популярними, незважаючи на високу ціну. Зрослий попит на такий садивний матеріал спонукає господарства, що спеціалізуються на вирощуванні саджанців суниці, використовувати рослини класу В для їхнього дорощування до WB рослин. Для цього рослини висаджують загущеним способом — до 100 000 саджанців на гектар — та кілька разів видаляють квітконоси й вуса. Вирощені саджанці WB викопують пізно восени та зберігають за технологією Фріго за температури -1,8°С в поліетиленових пакетах.
Можливість одержати високий урожай у рік висадки виправдовує високу вартість такого садивного матеріалу.
Від висаджування дорощеної розсади до збирання врожаю потрібно близько 60 днів. Тому можна планувати ягідний конвеєр і отримувати продукцію від травня до вересня.
Зазвичай насадження створюють загущеним способом (50–70 тис./га) для збирання максимально можливого врожаю в рік висадки. За інтенсивної технології поле рекомендується використовувати лиш один рік: високий урожай позасезонної ягоди дає можливість окупити всі додаткові затрати й мати значний прибуток. Але на практиці поле часто залишають плодоносити ще на 1–2 сезони, проводячи омолодження насадження після збирання врожаю.
У разі використання садивного матеріалу класу WB потрібна висока агротехніка: ретельна підготовка грунту, достатня кількість елементів живлення, інтегрована система захисту, обов’язкове зрошення.
Висаджування розсади на кінцеву густоту дає можливість розміщувати рослини на гребенях, укритих мульчуючою плівкою. При цьому вирішується проблема боротьби з бур’янами, покращуються температурний режим грунту та якість продукції.
Суниця добре росте й плодоносить за температури в межах 24...26°С. Якщо температура перевищує 30°С, продуктивність насаджень значно зменшується. Саме тому з-поміж способів зрошення перевагу надають дощуванню, бо завдяки йому можна проводити охолоджувальні поливання — особливо, якщо планують мати продукцію впродовж літніх місяців.
Плануючи потреби в сезонних трудових ресурсах, слід враховувати, що протягом трьох-чотирьох тижнів потрібно буде зібрати значний урожай, який за дотримання технології може сягати 20–25 т/га.
Використання сортів короткого світлового дня дає можливість одержати продукцію з високими смаковими та товарними якостями (на відміну від сортів нейтрального дня, що мають дещо гірший смак та тенденцію до дрібнішання).
Альтернативою розсади WB може бути контейнерна або горщечкова розсада, хоча такий тип садивного матеріалу, зважаючи на його підвищену вартість, переважно використовують для технологій закритого грунту.

Використання сортів нейтрального дня
Сорти суниці нейтрального дня здатні закладати генеративні бруньки незалежно від тривалості освітлення, а отже, продукцію можна мати протягом досить тривалого терміну за умови наявності відповідного температурного режиму. Такі сорти вирощують різними способами, але найефективніші загущені насадження та технологія вирощування на плівці.
Найчастіше використовують горщечкову чи контейнерну розсаду, хоча створення насаджень фріго-рослинами теж дає непоганий результат.
Найбільш поширеним є вирощування сортів нейтрального дня на підвищених грядах із крапельним зрошенням та плівковим мульчуванням. Висаджують у квітні-травні однорядним чи стічковим способом з густотою 50–60 тисяч рослин на гектар. Через шість тижнів після цього починають видаляти квітконоси, щоб дати можливість рослинам нагромадити достатню кількість поживних речовин для подальшого плодоношення.
У липні видалення квіток припиняють, і з кінця липня — початку серпня починають збирати врожай. Сорти нейтрального дня плодоносять до осінніх заморозків, а якщо використовують просте плівкове укриття, плодоношення може бути подовжено ще на два-чотири тижні.
Через повторне плодоношення рослини не встигають накопичити в кореневищах достатньо поживних речовин для успішної перезимівлі. Тож усі сорти нейтрального дня погано зимують без укриття, тому у відкритому грунті їх часто вирощують за однорічною технологією. Та якщо насадження вкрити соломою,  наступного року можна теж зібрати суттєвий урожай: спочатку в червні (як і звичайні сорти), а потім — із кінця липня до завершення вегетаційного періоду.
Сорти нейтрального дня особливо вимогливі до умов живлення. Для формування рослин та постійного плодоношення потрібні підвищені норми калію, азоту, а також деяких мікроелементів (зокрема, бору).
Оптимальним є внесення удобрення регулярно (щотижня) з поливною водою: ось чому рекомендується використання крапельного зрошення. Водночас високі літні температури (а особливо перегрівання грунту під плівкою) стають лімітуючими чинниками в технології. Тому крапельне зрошення часто поєднують з дощуванням. А для додаткового охолодження по поверхні плівки розстеляють солому для зменшення поглинання нею сонячних променів. Залежно від сорту та технології, в рік висаджування можна збирати врожай у межах 20–50 т/га (наступного року — дещо менше).
Використовувати насадження сортів суниці нейтрального дня на третій рік, зазвичай, економічно недоцільно через значне загущення рослин та посилення тиску шкідників і хвороб.

Cорти нейтрального дня, або сорти повторного плодоношення, комерційно доступні в Україні:

Остара (Ostara) — нідерландський сорт, виведений у 1969 році схрещуванням сортів Ред Гаунтлет (Red Gauntlet) і Мачерахс Даурернте (Macherauch’s Dauerernte). У рік посадки врожай отримують від початку серпня до пізньої осені. Наступного року перший пік плодоношення — як у середньостиглих сортів (на 4–6 днів раніше, ніж Зенги Зенгани), другий — від початку серпня до пізньої осені. Ягоди середнього розміру, яскраво-червоні, з блиском. Колір — вирівняний по всій поверхні. М’якоть — ясно-червона, соковита, приємного кисло-солодкого смаку.
Рослини досить стійкі проти хвороб листя, але уражуються хворобами кореневої системи та сірою гниллю.
Селва (Selva) — американський сорт, виведений у 1983 році схрещуванням сортів Брайтон (Brighton), Тафтс (Tufts) і Паджеро (Pajaro). У рік висадки врожай мають від початку серпня до пізньої осені, наступного року перший пік плодоношення — як у середньостиглих сортів (на 4–6 днів раніше, ніж у Зенга Зенгани), другий — від початку серпня до пізньої осені. Ягоди — великі та дуже великі, червоно-рожеві, з сильним блиском. Колір вирівняний по всій поверхні. М’якоть — ясно-червона, слабо ароматна, кисло-солодкого смаку.
Рослини досить стійкі проти хвороб листя й кореневої системи та середньостійкі проти сірої гнилі.
Еверест (Everest) — британський сорт, виведений у 1998 році способом схрещування сортів Евіта (Evita) та Ірвін (Irvine). У рік висаджування врожай збирають від початку серпня до пізньої осені. Наступного року перший пік плодоношення —  як у середньостиглих сортів (на 4–6 днів раніше, ніж у Зенги Зенгани), другий — від початку серпня до пізньої осені. Ягоди — великі та дуже великі, вирівняні, насичено-червоного кольору із сильним блиском. М’якоть — яскраво-червона, ароматна, соковита, кисло-солодка на смак.
Еверест — найпоширеніший сорт у країнах Європи завдяки відмінній транспортабельності продукції, привабливому зовнішньому вигляду ягід та стійкості рослин проти сірої гнилі.

О. Босий,
агроном Проекту розвитку плодово-ягідного сектора у Вінницькій області
E-mail: frukti.ua@ifc.org