Вирощування озимого ріпаку — економічні результати справді переконливі! (повна версія)

Розвиток закупівельних цін на ріпак в Україні

Ціна на ріпак визначається більшою мірою якістю вирощеної сировини. Критерії 00-якості ріпаку, за вимогами світового ринку, відрізняються від стандартів якості на ріпак в країнах СНД (ГОСТ-9824—87).
Часткова чи нерегулярна закупівля виробниками сертифікованого посівного матеріалу ріпаку 00-якості негативно позначилась наприкінці 90-х років на якості врожаїв і спричинила її значне зниження в Україні. Відсутність точної методики визначення та аналізу товарного ріпаку на 00-якість, а також незначна кількість насіння 00-ріпаків на ринку призвели до того, що трейдери стали закуповувати товарний ріпак за ціною технічного, ціна на який практично на 60 дол. США/т нижча, що негативно вплинуло на рентабельність вирощування цієї культури в цілому.
Використання та реалізація технічного ріпаку обмежені. Олія, вироблена з нього, не може використовуватись в харчуванні людини, а його шрот — у виробництві корму для тварин. Враховуючи саме останній аспект, для виробництва біодізеля в Західній Європі використовують виключно ріпак 00-якості.
Тільки починаючи з 2001 року з помітним зростанням вирощування нових 00-сортів ріпаку, в Україні зросли ціни на нього, це пояснюється підвищеним попитом на ріпак 00-якості з боку експортерів та двох вітчизняних переробників ріпакової сировини. Така пряма конкуренція має стабілізуючий вплив на ціни товарного ріпаку, що, разом з тим, привело до їх сталого зміцнення порівняно з ситуацією 1998–2001 років, коли не було значної зацікавленості у торгівлі ріпаком.

Урожайність

Середня врожайність озимого ріпаку в Україні в період з 1990 до 2004 рр. перебувала на рівні між 0,8–1,8 т/га, що на багато нижче за європейський рівень середньої урожайності, який становить від 2,5 до 3,5 т/га. Ця різниця базується, значною мірою, на низькому рівні застосування інтенсивних технологій вирощування, особливо внесення азотних добрив, засобів захисту рослин та добору сортів. В успішних українських господарствах, де правильно враховують вплив вищенаведених факторів на урожайність ріпаку, все ж таки досягають рівня 4,5–5,5 т/га.

Економічна ефективність вирощування ріпаку

Витрати в процесі вирощування ріпаку складаються приблизно на 50% з таких виробничих статей, як насіння, засоби захисту рослин та добрива, інші ж 50% припадають, як правило, на механізовані роботи та інші витрати. В більшості сільськогосподарських підприємств система вирощування ріпаку існує, але може використовуватись з певними обмеженнями. Слід зазначити, що, окрім спеціального обладнання до жатки для збирання ріпаку (вартість приблизно 1500–5000 євро), ніякі спеціальні пристрої та машини, крім придатних для вирощування зернових, не потрібні. Найвища ефективність досягається за інтенсивного типу вирощування.

Конкурентоспроможність ріпаку до основних зернових культур, 2001–2004 рр.

Закупівельна ціна на ріпак за останні чотири роки була відносно стабільною і становила в середньому близько 185 дол. США/т. Витрати при його вирощуванні становлять 220–300 дол. США / га та покриваються вже 1,1–1,5 т/га врожаю. Ріпак негативно реагує на екстенсивний тип вирощування. Так, наприклад, незастосування інсектицидів при майже однаковій технології вирощування може спричинити зменшення врожайності навпіл, а недобір врожаю може становити 1,5–2,0 т / га. Ріпак краще, ніж озима пшениця, реагує на заходи, спрямовані на підвищення урожайності. За внесення аміачної селітри в кількості 400 кг/га ріпак може сформувати урожайність більш ніж 4,0 т/га, що відповідає урожайності озимої пшениці близько 8,0 т/га.
Порівняно з іншими важливими зерновими сільськогосподарськими культурами, озимий ріпак дав найвищу середню прибутковість в період 2001–2004 рр. Тільки в 2003 році, екстремальному для перезимівлі всіх озимих культур, та відповідно до дефіциту зерна на ринку, теоретично прибуток з 1 га озимої пшениці перевищив прибуток від ріпаку на 94,4 дол. США.

Досвід з практики
Олександр Сологуб,
кандидат с.-г. наук, директор
сільськогосподарського підприємства “Інтерагро Сквира”, Київська обл.

Протягом останніх п’яти років успішно вирощує озимий ріпак на площі близько 300 га. “ В середньому за останні 5 років ми досягали урожайності 3,5–4,3 т / га цієї культури, за виробничих витрат 1200–1300 грн/га. Нам вдається не застосовувати гербіциди, а рівень внесення азотних добрив становить близько 400 кг / га аміачної селітри. Ніколи ще не виникало проблем зі збутом, і вже в кінці липня ми можемо продавати ріпак за ціною 1000 грн/т та вище. За урожайності озимого ріпаку 4,0 т/га можна мати рентабельність близько 300 %. Завдяки ріпакові, ми маємо змогу фінансувати дальші роботи із збирання врожаю та нову посівну. Як для господарника для мене теж важливо, що, вирощуючи ріпак, збільшується навантаження на техніку, і це дає змогу ефективніше використовувати її протягом року”.

Тарас Капуста,
генеральний директор
ТОВ “Рапс & Соя Трейдинг”, м. Борщів, Тернопільська обл.

Вирощує озимий та ярий ріпак у Західній Україні з 2002 року на площі майже 4000 га. “Ми наполегливо займаємося вирощуванням ріпаку з таких причин: збирання врожаю цієї культури розпочинається першим, що дає можливість отримувати також перші надходження коштів. З ріпаком добре прогнозується економічний результат, оскільки є гарантований збут та ціни, які незначно коливаються в останні роки  І останнє, не менш важливе на сьогодні: банки в Західній Україні, з якими ми працюємо, більш охочіше надають кредити, коли заставою є посіви ріпаку.”
Сергій Шилоковський, фінансовий директор ТОВ “Дружба Плюс”, Дніпропетровська обл.
Має в своєму розпорядженні  3500 га , 700 га з яких — під ріпаком. “В цьому році ми маємо 500 га озимого та 200 га ярого ріпаку. Для нас не підлягає сумніву висока рентабельність  вирощування цієї культури. Як альтернативу, замість 3,5 т/га ріпаку, ми мусимо збирати сьогодні 7,0 т/га озимої пшениці і майже 10–11 т/га кукурудзи, що є досить затратним і складним в наших умовах. Разом з явними економічними перевагами, ріпак добре зберігає таку цінну для нас вологу в грунті. Ріпакове поле фактично 10 місяців на рік надійно захищає грунт від пересихання, що є надзвичайно важливим фактором, який нині ще мало ким враховується.”

Підсумок

Завдяки стабільним та високим закупівельним цінам, вирощування ріпаку в Україні знову набуло важливого значення. Окрім економічних переваг, ріпак є прекрасним попередником і добре вкладається у технологічні процеси вирощування сільськогосподарських культур в господарствах. Порівняно з іншими, ріпак має оптимальне співвідношення продуктивності та витрат, що означає: віддача додаткових коштів найбільш оптимально окуповується прибавками врожаю цієї культури. Слід враховувати також той фактор, що до цього часу концентрація вирощування ріпаку низька, а тому, як правило, відпадає потреба застосування, наприклад, дорогих фунгіцидів. Питання якості врожаю, яке є вирішальним для формування ціни продажу, без проблем вирішується ще до висівання — правильним добором сорту гарантованої 00-якості.
На легких грунтах та в континентальних умовах вирощування (південно-східні регіони) озимий ріпак вже за урожайності 2,5 т / га перевищує економічні результати вирощування озимої пшениці за однакового рівня витрат. У сприятливих для цієї культури погодно-кліматичних умовах потрібно зібрати 8,0 т/га, для того щоб конкурувати з 4,0 т/га озимого ріпаку.  
Зрештою, слід зазначити, що обсяги вирощування ріпаку в Україні і надалі зростатимуть. Усі економічні аспекти — на користь цієї культури.

Олаф Гауе, Анатолій Шіхерт
НПЦ — Лембке