Вирішення “рогатої” проблеми

Створення великих комплексів з високим рівнем механізації передбачає і велику концентрацію тварин на обмежених площах. Такий масовий перехід на безприв'язне утримання великих стад потребує нового підходу до планування та обладнання приміщень, виробничого процесу та групування тварин.

За не­пра­виль­ної ор­ганізації інтен­сифікація ско­тар­ст­ва на сільгосп­під­приємствах мо­же при­зве­с­ти до ви­ник­нен­ня безлічі про­блем, на­сам­пе­ред, у пи­танні ут­ри­ман­ня ху­до­би, що, своєю чер­гою, ус­клад­нює ви­роб­ни­чий про­цес та ве­де до не­ба­жа­них збитків.
Щоб цьо­го уник­ну­ти, у на­годі ста­нуть по­ра­ди фахівців що­до про­ве­ден­ня потрібних ве­те­ри­нар­них та зо­о­техніч­них про­це­дур, які спро­щу­ють до­гляд за ху­до­бою. Під час вирішен­ня будь-яких про­блем зі своєю тва­ри­ною, став­те­ся до пи­тан­ня відповідаль­но, навіть, як­що це сто­сується, на пер­ший по­гляд, та­ких дріб­ниць, як... ро­ги. Тож на­га­даємо про важ­ливість та ме­то­ди пра­виль­но­го ви­да­лен­ня рогів у ху­до­би.

І навіщо ко­рові тії ро­ги?
Істо­рич­но во­ни по­лег­шу­ва­ли ро­бо­ту лю­ди­ни з тва­ри­на­ми, бо слу­гу­ва­ли для фіксації ху­до­би. Та ці ча­си вже прой­ш­ли: як ро­бо­чу ху­до­бу су­час­них корів вже ніхто не ви­ко­ри­с­то­вує. І нині під час до­гля­ду за тва­ри­на­ми іноді ро­ги ство­рю­ють про­бле­ми, особ­ли­во в умо­вах ве­ли­ко­то­вар­но­го ви­роб­ництва.
Не за­бу­вай­мо й про те, що наші ко­ро­ви, хоч і одо­маш­нені, все ж за­ли­ша­ють­ся стад­ни­ми тва­ри­на­ми. Тож, для от­ри­ман­ня "виз­нан­ня" у стаді та зай­нят­тя пев­ної ієрархічної ніші са­ме ро­ги тва­ри­ни як пізна­вальні оз­на­ки відігра­ють вирішаль­ну роль. І за­бо­ро­ни­ти ко­ро­вам "з'ясо­ву­ва­ти сто­сун­ки" ми не мо­же­мо, то­му іноді бої за місце тва­ри­ни-ліде­ра при­зво­дять до трав­му­вань і тва­рин, і ро­біт­ників, які за ни­ми до­гля­да­ють. А ко­рівни­ки ста­рих кон­ст­рукцій з без­при­в'яз­ним ут­ри­ман­ням са­ме у пи­тан­нях ієрархічно­го підпо­ряд­ку­ван­ня ху­до­би ма­ють од­не слаб­ке місце: не­ста­чу площі для відсту­пу тва­ри­ни, аби уник­ну­ти на­па­ду з бо­ку аг­ре­сивніших тва­рин.
То­му за­для убез­пе­чен­ня до­гля­ду за ху­до­бою, уник­нен­ня трав­му­вань, а та­кож за пе­ре­ломів, не­пра­виль­но­го рос­ту та хво­роб рогів і про­во­дять їхнє ви­да­лен­ня.
Особ­ли­вості про­це­ду­ри: національ­ні...
Спо­со­би зне­ро­жу­ван­ня (де­кор­ну­ації) ху­до­би мож­на поділи­ти на два: ви­да­лен­ня рогів у до­рос­лих тва­рин та по­пе­ре­д­жен­ня рос­ту рогів у мо­лод­ня­ку.
Ви­да­лен­ня рогів у до­рос­лих тва­рин про­во­дять кро­ва­вим (спи­лю­ван­ня ро­гів) або без­кров­ним ме­то­дом. За ос­тан­нь­о­го на ос­но­ву ро­гу тва­ри­ни на­тя­гу­ють щільне гу­мо­ве кільце. При цьо­му в ре­зу­ль­таті сти­с­кан­ня су­дин по­ру­шується жив­лен­ня ро­гу, і він відтор­гається че­рез 4-5 тижнів. Та­кий ме­тод, про­те, по­тре­бує су­во­ро­го до­три­ман­ня ве­те­ри­нар­них ви­мог: знез­бо­лю­ван­ня та об­роб­ки ан­ти­сеп­ти­ка­ми.
Під час спи­лю­ван­ня ви­ко­ри­с­то­ву­ють стрічко­ву пил­ку, а для те­лят 4-8-тиж­не­во­го віку - ме­та­ле­ву труб­ку із за­го­ст­ре­ним ок­рай­ком. При цьо­му по­пе­ред­ньо, крім за­галь­ної підго­тов­ки об­роб­лю­ва­ної по­верхні, про­во­дять місце­ву ане­с­тезію.
Для по­пе­ре­д­жен­ня рос­ту рогів те­ля­там віком від 3-5-ден­но­го до 3-тиж­не­во­го віку на ос­но­ву ро­гу на­но­сять лу­ги або кис­ло­ти (їдкий калій або натр, азот­ну або со­ля­ну кис­ло­ту, рідкий азот). Пе­ред цим по­верх­ню на­вко­ло ро­го­вих гор­бочків ре­тель­но за­чи­ща­ють і ви­да­ля­ють во­ло­ся­ний по­крив, а потім про­во­дять вти­ран­ня хімічної ре­чо­ви­ни.
Ос­танніми ро­ка­ми до­сить ши­ро­ко­го роз­пов­сю­д­жен­ня у гос­по­дар­ст­вах на­бу­ло і термічне ви­да­лен­ня рогів. Цей ме­тод вва­жається найбільш про­стим та без­печ­ним. Йо­го за­сто­со­ву­ють у віці 3-6 тиж­нів, про­це­ду­ра три­ває в се­ред­нь­о­му 3,5 се­кун­ди. Після при­па­лю­ван­ня ро­го­во­го за­чат­ку ут­во­рюється струп, який відпа­дає че­рез 2-3 тижні.
Під час про­ве­ден­ня де­кор­ну­ації будь-яко­го ви­ду, окрім пра­виль­ної фіксації тва­ри­ни з ме­тою влас­ної без­пе­ки, робіт­ни­ку слід мак­си­маль­но точ­но на­но­си­ти пре­па­рат або при­кла­да­ти тер­мо­ка­у­тер, щоб не трав­му­ва­ти при­леглі до об­роб­ки тка­ни­ни. Та­кож важ­ли­во пра­цю­ва­ти у гу­мо­вих ру­ка­ви­цях, щоб уник­ну­ти кон­так­ту із хімпре­па­ра­том під час вти­ран­ня йо­го у ро­го­вий гор­бок.
Для тих, хто об­рав один з ви­ще­заз­на­че­них варіантів вирішен­ня "про­бле­ми з ро­га­ми", не зай­вою бу­де і та­ка інфор­ма­ція:
 Без­печніше та раціональніше про­во­ди­ти зне­ро­жу­ван­ня те­лят хімічним ме­то­дом у віці 10-20 днів. Пізніше та­ка про­це­ду­ра мо­же при­зве­с­ти до ус­клад­нень та по­яви кро­во­теч та за­па­лень ло­бо­вої па­зу­хи.
 Для по­пе­ре­д­жен­ня опіків шкіру на­вко­ло ро­го­вих горбків об­роб­ляй­те ва­зеліном або на­кла­дай­те шма­ток гу­ми з от­во­ром у центрі для ро­го­во­го за­чат­ку.
 До­три­муй­тесь пра­вил без­пе­ки за ро­бо­ти з хімічни­ми ре­чо­ви­на­ми та еле­к­т­ро­при­ла­да­ми: ви­ко­ри­с­то­вуй­те за­хисні ру­ка­виці, за по­тре­би - оку­ля­ри.
 Після об­роб­ки те­лят хімічни­ми ре­­чо­ви­на­ми не ви­пу­с­кай­те їх на ви­гул у до­що­ву або сніжну по­го­ду, а під час зго­до­ву­ван­ня те­лят під ко­ро­ва­ми об­роб­лені дільниці ро­го­вих горбків тре­ба за­кле­ю­ва­ти лей­ко­пла­с­ти­ром.
 Ви­да­ля­ю­чи ро­ги еле­к­т­ро­тер­мо­ка­у­те­ром, до­три­муй­тесь ре­ко­мен­до­ва­ної тем­пе­ра­ту­ри при­ла­ду: близь­ко 1000°С. За низь­кої тем­пе­ра­ту­ри (350°С) не від­бу­вається гли­бо­ко­го при­па­лю­ван­ня. Че­рез це тва­ри­на от­ри­мує опіки шкіри пер­шо­го-дру­го­го сту­пенів, а ріст ро­гу не при­­пи­няється.
 Де­кор­ну­ація те­лят за до­по­мо­гою при­па­лю­ван­ня рогів тер­мо­ка­у­те­ром у віці до двох місяців мо­же за­побігти роз­пов­сю­д­жен­ню інфекції лей­ко­зу ВРХ.
 За ре­ко­мен­даціями фахівців, най­кра­щий період для зне­ро­жу­ван­ня до­рос­лих тва­рин - про­хо­лодні по­ри ро­ку, най­частіше во­се­ни або на­весні. Не ре­ко­мен­дується про­во­ди­ти зне­ро­жу­ван­ня корів у другій по­ло­вині тільності.

... інтер­національні
У ба­га­ть­ох євро­пейсь­ких країнах діяльність тва­рин­ників об­ме­жується дією За­ко­ну про за­хист тва­рин. На­при­клад, німець­ка версія та­ко­го за­ко­ну (Tierschutzgesetz) роз­роб­ле­на ще у 1972 р., а ос­танні зміни до ньо­го бу­ло вне­се­но 9.12.2010 р. Згідно з цим за­ко­ном, ви­да­лен­ня рогів без за­сто­су­ван­ня ане­с­тезії доз­во­ляється ли­ше ху­добі не стар­ше 6 тижнів.
Цей при­пис ба­зується на ана­то­міч­них вла­с­ти­во­с­тях рос­ту ро­гу. Ви­да­лен­ня ро­го­во­го за­чат­ку у те­лят та­ко­го ран­нь­о­го віку (ко­ли ріг є ще до­стат­ньо м'яким) не при­зво­дить до ус­клад­нень.
Німецькі фахівці вва­жа­ють най­кра­щим стро­ком для про­ве­ден­ня та­кої про­це­ду­ри перші два тижні жит­тя тва­ри­ни, то­му що в цей час в ор­ганізмі тва­ри­ни ще інтен­сив­но пра­цює па­сив­ний (ко­ло­ст­раль­ний) імунітет. У більш пізньо­му віці ви­ни­кає не­без­пе­ка за­ра­жен­ня тка­нин. Крім то­го, що пізніше про­во­дять зне­ро­жу­ван­ня, то більший стрес це вик­ли­кає і у тва­ри­ни, і лю­ди­ни, то більший біль відчу­ває тва­ри­на та частіше ви­ни­ка­ють ло­кальні інфекціїї.
Здебільшо­го для зне­ро­жу­ван­ня те­лят ви­ко­ри­с­то­ву­ють тер­мо­ка­у­те­ри. Од­нак під час пе­ре­хо­ду на без­прив'яз­не ут­ри­ман­ня німецькі фер­ме­ри теж зіштов­ху­ва­лись із про­бле­мою ви­да­лен­ня рогів у до­рос­лих тва­рин. Тоді во­ни ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли стрічко­ву пил­ку і обов'яз­ко­во про­во­ди­ли ло­каль­ну ане­с­тезію. Та се­ред євро­пейсь­ких фер­мерів ще й досі є такі, які ніко­ли не ви­да­ля­ють тва­ри­нам ро­ги та відби­ра­ють собі на аукціонах ху­до­бу са­ме за фор­мою рогів.

Зне­ро­жу­ван­ня не кож­но­му до впо­до­би
Та чи є аль­тер­на­ти­ва такій бо­лючій і не­приємній для тва­ри­ни про­це­дурі?.. Їх аж дві. Мож­на за­ли­ши­ти все як є: тоб­то корів з ро­га­ми. До речі, та­ке рішен­ня при­дат­не для осо­би­с­тих се­лянсь­ких гос­по­дарств. Тут здебільшо­го ут­ри­му­ють 1-2 корів на прив'язі у са­раї. А ко­ли їх ви­га­ня­ють гур­та­ми на па­со­ви­ща, тва­ри­нам до­стат­ньо місця, щоб не трав­му­ва­ти ні од­на од­ну, ні па­с­тухів. А ще це по­зи­тив­ний мо­мент для ветліка­ря, яко­му для про­ве­ден­ня ве­те­ри­нар­ної об­роб­ки не­обхідно фіксу­ва­ти тва­ри­ну за ро­ги.
Ко­ли все ж та­ки існує по­тре­ба ут­ри­ман­ня ве­ли­ко­го по­голів'я корів, то є ін­ший варіант, мож­ли­во менш ра­­ціональ­ний, але гу­манніший - роз­во­ди­ти корів ге­не­тич­но ко­мо­лих (шу­тих) порід. Тут се­лекціоне­ри по­пра­цю­ва­ли і пра­цю­ють на сла­ву, ви­во­дя­чи худобу як мо­лоч­но­го, так і комбіно­ва­но­го та м'яс­но­го на­прямів.
Се­ред мо­лоч­них порід - це зна­на ви­со­ким вмістом жи­ру (іноді до 7%) в мо­лоці "ма­лют­ка" джерсі. Ця тва­ри­на де­що примхли­ва в ут­ри­манні, але на­вряд чи це пов'яза­но з відсутністю рогів. Під час ви­ве­ден­ня цієї по­ро­ди інтен­сив­но ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли інбри­динг. То­му тва­ри­ни ма­ють ніжну, су­ху кон­сти­туцію. Ва­га до­рос­лих тва­рин: бу­гаїв - 600-700 кг, корів - 360-400 кг. Се­редній надій мо­ло­ка - 3000-3500 кг на рік, жирність - 5-6%. Хо­ча м'ясні якості джер­­­сейсь­ких тва­рин низькі та й на­дої мо­ло­ка не­ви­сокі, про­те, вміст жи­ру та білка в ньо­му най­ви­щий. Жи­рові куль­ки в мо­лоці джер­сейсь­ких корів ве­ликі, то­му вер­ш­ки ут­во­рю­ють­ся швид­ко та ма­ють чітку ме­жу із зне­жи­ре­ною фракцією, що є важ­ли­вим фак­то­ром для пе­ре­роб­ної індуст­рії.
Для тих, хто ро­бить став­ку на яло­ви­чи­ну, се­лекціоне­ри мо­жуть за­про­по­ну­ва­ти до­статній вибір ко­мо­лих порід: від за­кор­дон­них (абер­дин-ан­гус, де­які лінії ге­ре­фордів) до вітчиз­ня­них (знам'янсь­кий тип півден­ної м'яс­ної та во­линсь­ка м'яс­на).
Тва­ри­ни во­линсь­кої м'яс­ної по­ро­ди по­ряд з ви­со­ки­ми до­бо­ви­ми при­ро­с­та­ми ха­рак­те­ри­зу­ють­ся і ви­со­кою від­твор­ною здатністю, легкістю оте­лень, при­сто­со­ваністю до при­род­но-кліма­тич­них умов західно­го регіону Ук­раїни, до­б­ре ви­т­ри­му­ють хо­лод і спе­ку, ефек­тив­но ви­ко­ри­с­то­ву­ють па­со­ви­ща, грубі та со­ко­виті кор­ми.
Ціле­с­пря­мо­ва­на ро­бо­та се­­лек­ціо­не­рів із ви­ве­ден­ня знам'ян­сь­ко­го ти­пу м'яс­ної по­ро­ди да­ла змо­гу поєд­на­ти в тва­ри­нах такі се­лекційні оз­­на­ки, як: легкість оте­лень, дрібноплідність, ви­со­ку від­­твор­ну здатність, інтен­сив­ний ріст, відмінні забійні якості, низь­кий вміст жи­ру в туші, до­б­ру мо­лочність і при­сто­со­ву­ваність до місце­вих умов.
Се­ред євро­пейсь­ких фер­мерів ве­ли­кою по­пу­лярністю ко­ри­с­тується шу­та си­мен­тальсь­ка ху­до­ба. Її ут­ри­му­ють зде­більшо­го для ви­роб­ництва яло­ви­чи­ни. Од­нак ще у 90-х ро­ках ми­ну­ло­го століт­тя се­лекціоне­ри ви­во­ди­ли ко­молі лінії цієї по­ро­ди для обох на­прямів ви­ко­ри­с­тан­ня. На­разі станції штуч­но­го осіменін­ня та пле­моб'єднан­ня Євро­пи по­си­ле­но зай­ма­ють­ся се­лекцією ге­не­тич­но ко­мо­лих тва­рин. І се­ред си­мен­тальсь­ких бу­гаїв є до­стат­ньо ши­ро­кий вибір са­ме тва­рин ко­мо­лих ліній. А про­ве­дені у 2004 р. порівняльні до­­сліджен­ня мо­лоч­ної про­дук­тив­ності шу­тих та ро­га­тих тва­рин на дослідницькій станції м. Груб (Німеч­чи­на) по­ка­за­ли, що ко­молість не справ­ляє не­га­тив­но­го впли­ву на мо­лоч­ну про­дук­тивність тва­рин.
Про­бле­ма ви­бо­ру
Се­ред різно­маніття рішень що­до спро­­щен­ня та убез­пе­чен­ня ут­ри­ман­ня ху­до­би ко­жен гос­по­дар має об­ра­ти єди­не вірне, яке відповідає умо­вам са­ме йо­го гос­по­дар­ст­ва. Тут ура­хо­ву­ють­ся такі фак­то­ри, як: кількість по­голів'я, спосіб йо­го ут­ри­ман­ня, ви­т­ра­ти ро­бо­чо­го ча­су на до­гляд за ро­га­тою/ко­мо­лою ху­до­бою або на ви­да­лен­ня рогів, чи прид­бан­ня ко­мо­лих тва­рин.
За­ли­шається ли­ше на­га­да­ти, що ви­би­ра­ю­чи, на­при­клад, ме­тод зне­ро­жу­ван­ня, слід ура­хо­ву­ва­ти, що че­рез стрес під час про­ве­ден­ня та­ких про­це­дур тва­ри­на не мо­же швид­ко за­спо­коїти­ся. По­дивімо­ся правді у вічі: крап­ли­на та­кої аг­ре­сив­ної ре­чо­ви­ни як, на­при­клад, со­ля­на кис­ло­та, под­раз­ню­ю­чи шкіря­ний по­крив, вик­ли­кає опіки та сильні болісні відчут­тя. Тож, як­що ви­ко­ну­ва­ти про­це­ду­ру за пра­ви­ла­ми (не за­вда­ю­чи тва­рині бо­лю та за­побіга­ю­чи трав­му­ван­ню та за­ра­жен­ню тка­нин), тва­ри­на віддя­чить вам і, перш за все, своєю про­дук­тив­ністю, бо на будь-який стрес ху­до­ба ре­а­гує зни­жен­ням: чи то при­ростів, чи то на­доїв.

Анна Назаренко
a.nazarenko@univest-media.com