Спецможливості
Архів

«Виходить, що я “подарував” 300 т елітного зерна»

12.03.2014
866
«Виходить, що я “подарував” 300 т елітного зерна» фото, ілюстрація

Фер­мер із Віннич­чи­ни вже півро­ку не мо­же от­ри­ма­ти гроші від насіннєво­го за­во­ду за зда­ну пше­ни­цю.

Фер­мер із Віннич­чи­ни вже півро­ку не мо­же от­ри­ма­ти гроші від насіннєво­го за­во­ду за зда­ну пше­ни­цю.

І. Бірюкова
i.byrukova@univest-media.com

Фер­ме­рові із Кри­жо­по­ля, що на Він­нич­чині, Андрію Капріці всьо­го ли­ше 24 ро­­ки, од­нак уже про­тя­гом чо­ти­рь­ох ро­ків він успішно гос­по­да­рює на землі. І все бу­ло б до­б­ре, аби не про­бле­ма, яка ви­ник­ла пе­ред мо­ло­дим сільгоспви­роб­ни­ком во­се­ни ми­ну­ло­го ро­ку. Ми спро­бу­ва­ли розібра­ти­ся у си­ту­ації з тим, щоб відшу­ка­ти шля­хи вирішен­ня пи­тан­ня, яке мо­же ста­ти ак­ту­аль­ним для ба­га­ть­ох аг­раріїв.

Па­не Андрію, для знай­ом­ст­ва із чи­та­ча­ми спо­чат­ку роз­кажіть, як Вам вда­ло­ся у 20-річно­му віці очо­ли­ти фер­мер­сь­ке гос­по­дар­ст­во?
— Ще на по­чат­ку 90-х мій дід, Андрій Ар­сенійо­вич Фло­ра, од­ним із пер­ших у Вінницькій об­ласті (та, ма­буть, і в Ук­раї­ні) ство­рив фер­мерсь­ке гос­по­дар­ст­во. З ди­­тин­ст­ва я до­по­ма­гав йо­му, чим міг, і од­но­час­но вчив­ся гос­по­да­рю­ва­ти на зем­лі. Після шко­ли всту­пив на аг­ро­номічний фа­куль­тет Вінниць­ко­го аг­рар­но­го універ­си­те­ту, але що­ра­зу на каніку­ли приїжджав до діду­ся. Ко­ли чо­ти­ри ро­ки то­му йо­го не ста­ло, в універ­си­теті пе­ревівся на за­оч­не відділен­ня, на­звав гос­по­дар­ст­во на честь діда — «Фло­ра А.А.» і по­чав гос­по­да­рю­ва­ти.

Скільки у Вас те­пер землі, що ви­ро­щуєте?
— У Кри­жопільсько­му рай­оні — 470 га. Ви­ро­щуємо пше­ни­цю, со­няш­ник, гір­чи­цю. Пра­цю­ва­ти до­по­ма­гає вся сім’я, і раніше все бу­ло до­б­ре: от­ри­му­ва­ли не­по­гані вро­жаї, про­да­ва­ли зер­но, ма­ли при­бу­ток. Про­бле­ми роз­по­ча­ли­ся во­се­ни ми­ну­ло­го ро­ку після то­го, як ми зда­ли 300 т зер­на ози­мої пше­ниці насін­нєво­му за­во­ду ТОВ «Аг­ро­Соя». На жаль, уже прой­ш­ло по­над півро­ку, але за про­дукцію нам так і не за­пла­ти­ли.

Впер­ше зда­ва­ли зер­но на цей за­вод?
— Кілька років поспіль ми ви­ро­щу­ва­ли для зга­да­но­го насіннєво­го за­во­ду сою. Жод­них про­блем із роз­ра­хун­ка­ми не ви­ни­ка­ло. Ко­ли на за­воді за­про­по­ну­ва­ли взя­ти­ся за насіння ози­мої пше­ниці, по­го­див­ся без роз­думів, ад­же йдеть­ся про елітні сор­ти. За та­ке насіння пла­тять більше. Хто б відмо­вив­ся від та­кої про­по­зиції? А те­пер ви­хо­дить так, що у ве­рес­ні ми­ну­ло­го ро­ку (за на­клад­ни­ми я здав од­ну партію пше­ниці 29 серп­ня, а дру­гу — 6 ве­рес­ня) ціна на пше­ни­цю бу­ла 1550 грн/т, а нині во­на вже — 1900 грн. Скла­ди для зберіган­ня зер­на у ме­не є, як­би знав про та­ку си­ту­ацію, то міг би йо­го при­три­ма­ти. У тій си­ту­ації я споді­вав­ся на вчас­ний роз­ра­ху­нок за зда­не збіжжя і зби­рав­ся ви­ру­чені ко­ш­ти ви­т­ра­ти­ти на прид­бан­ня трак­то­ра. На­то­мість до­ве­ло­ся ре­алізу­ва­ти со­няш­ник (хо­ча хотів із ним по­че­ка­ти до ліпших часів, ко­ли зро­с­те ціна на олійні куль­ту­ри), щоб роз­ра­ху­ва­ти­ся за взя­ту в кре­дит те­хніку.

Як­що раніше не бу­ло про­блем із роз­ра­хун­ка­ми, то чо­му во­ни ви­ник­ли на­разі?
— За цей час на за­воді зміни­ло­ся ке­рівництво. Що­­прав­да, ніхто мені не ка­же, що не пла­ти­ти­муть за зер­но. Ко­ли за­пи­тую про оп­ла­ту, то постійно чую у відповідь: по­че­кай­те тро­хи — кілька днів чи тиж­день. Те­пер на за­воді но­вий ке­рівник. Теж — обіцяє. Прав­да, на цьо­му підприємстві замість гро­шей про­по­ну­ють взя­ти насінням, але я не знаю, якої во­но якості, до то­го ж для про­ве­ден­ня посів­ної кам­панії мені потрібні ко­ш­ти. Ад­же до­б­ри­ва та паль­но-ма­с­тильні ма­теріали нині ду­же по­до­рож­ча­ли. Так, як­що во­се­ни ми­ну­ло­го ро­ку тон­на аміач­ної селітри ко­ш­ту­ва­ла 2600 грн, то на­ра­зі — 3400. Сто­сов­но до­го­ворів та інших до­ку­мен­тів, що підтвер­д­жу­ють уго­ду між мною та за­во­дом, то во­ни у ме­не оформ­лені пра­виль­но, то­му, ма­буть, до­ве­деть­ся звер­та­ти­ся до су­ду із по­зовом.

КО­МЕН­ТАР ЮРИСТА

Олек­сандр Шиш­ка­нов, парт­нер ЮК Jurimex:
— Пе­ре­ду­мо­вою звер­нен­ня до су­ду про стяг­нен­ня коштів є факт про­ст­ро­чен­ня відповіда­чем оп­ла­ти, тоб­то не­с­пла­та гро­шо­вих коштів у обу­мов­ле­них до­го­во­ром об­ся­гах та у відповідні стро­ки. Як­що ж строк оп­ла­ти не вста­нов­ле­но (на­при­клад, по­став­ка відбу­ла­ся тільки за на­клад­ною — без підпи­сан­ня ок­ре­мо­го до­го­во­ру по­став­ки), по­руш­ни­кові слід на­пра­ви­ти пись­мо­ву пре­тензію з ви­мо­гою здійсни­ти оп­ла­ту (зі збе­ре­жен­ням до­казів по­дан­ня та­ко­го до­ку­мен­та). Від­сутність оп­ла­ти про­тя­гом се­ми днів оз­на­чає про­ст­ро­чен­ня ви­ко­нан­ня зо­бо­в’язан­ня та на­дає пра­во звер­та­ти­ся до су­ду.
Спо­ри між юри­дич­ни­ми осо­ба­ми, фізич­ни­ми осо­ба­ми — підприємця­ми про стяг­нен­ня гро­шо­вих коштів роз­гля­да­ють гос­по­дарські су­ди за місцем зна­хо­д­жен­ня відповіда­ча.
Ви­мо­ги до оформ­лен­ня по­зо­ву та по­ряд­ку звер­нен­ня до су­ду ви­кла­де­но у гл. VIII Гос­по­дарсь­ко­го про­це­су­аль­но­го ко­дек­су Ук­раїни.
У по­зовній за­яві слід вка­за­ти гос­по­дарсь­кий суд, до яко­го на­прав­ляється по­зов, за­зна­чи­ти най­ме­ну­ван­ня, по­што­ві ад­ре­си по­зи­ва­ча та відповіда­ча, їхні іден­тифікаційні но­ме­ри (ко­ди), ціну по­зо­ву (розмір гро­шо­вих коштів, про стяг­нен­ня яких про­сить по­зи­вач, у то­му числі штрафні санкції). По­зов має місти­ти стис­ле та вод­но­час інфор­ма­тив­не ви­кла­ден­ня об­ста­вин по­ру­шен­ня прав по­зи­ва­ча: по­си­лан­ня на ук­ла­де­ний до­говір, ви­ко­нан­ня по­зи­ва­чем своїх зо­бов’язань (у ча­с­тині здійснен­ня по­став­ки), роз­ра­ху­нок за­бор­го­ва­ності та штраф­них санк­цій (штраф, пе­ня).
Ви­кла­ден­ня об­ста­вин у по­зові має підкріплю­ва­ти­ся по­си­лан­ня­ми на до­ку­мен­тальні до­ка­зи: до­говір, ак­ти прий­ман­ня-пе­ре­дачі, на­кладні, довіре­ності про от­ри­ман­ня то­вар­но-ма­теріаль­них цінно­с­тей, платіжні до­ру­чен­ня та бан­ків­ські ви­пи­с­ки то­що. Копії вка­за­них до­казів в обов’яз­ко­во­му по­ряд­ку до­да­ють до по­зо­ву завіре­ни­ми (пе­чат­кою та під­пи­сом керівни­ка або пред­став­ни­ка за довіреністю, копії ма­ють місти­ти на­пис «Копія. Згідно з оригіна­лом» із вказів­кою да­ти, по­са­ди та ПІБ осо­би, що заві­ряє копію). Як підсу­мок ви­кла­ден­ня об­ста­вин, у кінці по­зо­ву має бути так зва­на про­халь­на ча­с­ти­на, тоб­то, що са­ме про­сить по­зи­вач: стяг­ну­ти з відпо­ві­да­ча (по­вне най­ме­ну­ван­ня, ад­ре­са, код ЄДРПОУ) ос­нов­ну за­бор­го­ваність, штраф­ні санкції, інфляційні та 3%; про­хан­ня су­дові ви­т­ра­ти по­кла­с­ти на від­повіда­ча.
На сьо­годні розмір су­до­во­го збо­ру за роз­гляд по­зо­ву май­но­во­го ха­рак­те­ру ста­но­вить 2% ціни по­зо­ву, але не мен­ше ніж 1,5 мінімаль­ної за­робітної пла­ти та не більше 60 (ста­ном на 01.01.2014 р. ста­но­вить 1218 грн). Важ­ли­вим є те, що на платіжно­му до­ру­ченні про спла­ту су­до­во­го збо­ру бан­ків­ська ус­та­но­ва має про­ста­ви­ти на­пис «Су­до­вий збір у сумі _____ спла­че­но до бю­д­же­ту», а та­кож за­зна­чи­ти да­ту пла­те­жу, по­ста­ви­ти підпи­си керівни­ка та го­ло­вно­го бух­гал­те­ра і пе­чат­ку бан­ку. Вка­за­ний на­пис не ви­ма­гається на кви­тан­ціях. Спла­ти інших пла­тежів за­ко­но­дав­ст­вом не пе­ред­ба­че­но. Як бу­ло вка­за­но ви­ще, у по­зові слід про­си­ти суд стяг­ну­ти з відповіда­ча су­до­вий збір, спла­че­ний по­зи­ва­чем під час звер­нен­ня до су­ду.
До мо­мен­ту по­дан­ня по­зо­ву в суд по­зи­вач зо­бов’яза­ний на­пра­ви­ти її копію із до­дат­ка­ми відповіда­чеві. Та­ке відправ­лен­ня слід ро­би­ти по­штою, цінним ли­с­том з опи­сом вкла­ден­ня. Вод­но­час ори­гіна­ли че­ка та опи­су вкла­ден­ня до­да­ють до по­зо­ву, який на­прав­ля­ють у гос­по­дарсь­кий суд.
Та­ким чи­ном, спи­сок потрібних до­датків до по­зо­ву містить:
— оригінал платіжно­го до­ру­чен­ня або кви­танції про спла­ту су­до­во­го збо­ру;
— до­ка­зи на­прав­лен­ня відповіда­чеві копії по­зо­ву (чек та опис вкла­ден­ня);
— завірені копії пись­мо­вих до­казів (до­ку­ментів);
— завіре­ну копію довіре­ності (у разі по­тре­би);
— завіре­ну копію ви­пи­с­ки із ЄДРПОУ по­зи­ва­ча.
Пе­релік до­датків слід вка­за­ти після «про­халь­ної» ча­с­ти­ни по­зо­ву. За­яву підпи­сує керівник (пред­став­ник за дові­реністю) із за­зна­чен­ням да­ти.
Вар­то пам’ята­ти, що успіх су­до­вої спра­ви на 70% за­ле­жить від якості до­казів, а іноді — про­сто від їхньої на­яв­ності. Са­ме то­му слід уваж­но вив­ча­ти про­ек­ти до­го­ворів до їхньо­го підпи­сан­ня, фак­ти по­став­ки про­дукції підтвер­д­жу­ва­ти підпи­сан­ням актів чи на­клад­них, усі пре­тензії до контр­а­ген­та оформ­лю­ва­ти відповідни­ми ак­та­ми, ве­с­ти на­леж­ний облік та зберіган­ня пер­вин­ної бух­гал­терсь­кої до­ку­мен­тації то­що.

P. S.

Аби дізна­ти­ся, що ста­ло при­чи­ною за­трим­ки роз­ра­хунків із фер­ме­ром, ми за­те­ле­фо­ну­ва­ли ди­рек­то­рові насін­нє­во­го за­во­ду. Він повідо­мив, що вся бі­да — у відсут­ності коштів, мов­ляв, їм за­бор­гу­вав Укр­зер­но­пром. Ди­вує тут од­не: чо­му за­вод, замість то­го, аби звер­ну­ти­ся до су­ду, вирішує свої про­бле­ми за ра­ху­нок фер­мерсь­ких гос­по­дарств?

Інтерв'ю
Фахівці вітчизняної молочної галузі наголошують: «У будь-якому разі ферма не може призупинити свою роботу, вона має працювати! І перше, на чому не можна економити, — на відтворенні!»
Українські молочні ферми продовжують відчайдушно працювати в умовах війни, постійно стикаючись з новими виробничими викликами і величезними фінансовими труднощами. Багатьом із них доводиться або починати все спочатку, або перебудовувати ... Подробнее
экспорт
Після підписання Угоди про зону вільної торгівлі з Канадою українські аграрії отримали шанс вийти на канадський ринок. Втім, позитивний ефект буде відчутним не відразу. 

1
0