Спецможливості
Архів

Видно пана по халявах

07.11.2008
1594
Видно пана по халявах фото, ілюстрація

Економічна ефективність виробництва молока і рентабельність молочного скотарства досягаються провадженням апробованих селекційно-генетичних заходів, технологій експлуатації тварин і ефективністю використання матеріальних, людських та інтелектуальних ресурсів. Вступ України до СОТ окреслив чіткі перспективи вітчизняної молочної галузі. Господарства, які використовують ефективні технології утримання, доїння й годівлі, розвиватимуться, а дрібні, нерентабельні, будуть позбавлені можливості існувати в майбутньому.

 
Маргаритка 0589. 19.6.2003. ГЧМ. Лінія — Кевеліе 1620273. Батько — А.К.Тангенс 406595.

Економічна ефективність виробництва молока і рентабельність молочного скотарства досягаються провадженням апробованих селекційно-генетичних заходів, технологій експлуатації тварин і ефективністю використання матеріальних, людських та інтелектуальних ресурсів. Вступ України до СОТ окреслив чіткі перспективи вітчизняної молочної галузі. Господарства, які використовують ефективні технології утримання, доїння й годівлі, розвиватимуться, а дрібні, нерентабельні, будуть позбавлені можливості існувати в майбутньому.

ВАТ “Племзавод “Кримський” Сакського району АР Крим відомий своїми здобутками в автономії та за її межами. У господарстві за порівняно короткий строк було створено високопродуктивне стадо української червоної молочної породи за рахунок упровадження сучасних технологій в рослинництві та тваринництві. Сюди приїжджають фахівці з різних областей країни повчитися й перейняти досвід господарювання за умов ринкових відносин. 
Племзавод “Кримський” свою історію починав від однойменного зернорадгоспу, який було засновано ще 18 квітня 1944 року. В 1958 році зернорадгосп перекваліфікувався на птахорадгосп. Це було початком ланцюжка метаморфоз, унаслідок яких господарство набуло сучасного статусу племінного заводу з

Радуга 2064. 29.4.2005. ГЧМ. ЧС23,4+Г76,6.
Лінія — Хеневе 1629391. Батько — В.Тексел Кин 393522 Перша лактація

розведення української червоної молочної породи (атестат № 3903 від 19.01. 2006 р.).
Нині ВАТ “Племзавод “Кримський” — багатогалузеве господарство, яке станом на 1 січня 2007 року має в своєму розпорядженні 4896 га орендованої землі, з яких сільськогосподарські угіддя становлять 93,6%, пасовище — 3,5, лісові насадження — 2,9 відсотка. Зрошувальні землі займають — 812 га (16,6%). За господарсько-біологічною структурою родючість землі зараховано до міцелярно-карбонатних та темно-каштанових солончакуватих грунтів. А, за земельним кадастром, землю оцінено в 52 бали.
Середньорічна кількість працівників у господарстві — 179 чоловік.
Структура управління — цехова. В рослинництві працюють одна кормодобувна й одна овочева бригади, у тваринництві — цех, що складається з однієї молочної бригади і однієї з вирощування племінного молодняку великої рогатої худоби.
Основні напрями виробничої діяльності господарства — молочне скотарство (виробництво молока й реалізація м’яса і племінного молодняку ВРХ) та реалізація насінєвого й товарного зерна, зокрема твердої пшениці.
ВАТ “Племзавод “Кримський” — одне з небагатьох у Криму, яке займається вирощуванням і переробкою твердих сортів пшениці. Статус насіннєвого господарства дає можливість використовувати якісне насіння для власних посівів та реалізовувати його іншим споживачам. Уведення в експлуатацію крупорушки, млина й пекарні посприяло

Зайка 1271. 6.2.2000. ГЧМ. Лінія — Хеневе 1629391. Батько — Паром 4971

підвищенню рентабельності виробництва зернових.
У господарстві за останні три роки поголів’я ВРХ, зокрема корів, має тенденцію до збільшення. За цей період валове виробництво молока збільшилося на 13,8%, на удій на корову — на 16,0, вихід молочного жиру — на 15,6%. Середньодобовий приріст живої маси ВРХ коливається в межах 470–550 г, що нижче за оптимальні показники на 100–180 г. Як наслідок, дещо підвищений вік першого отелення корів — 872 дні, другого — 1285 і третього — 1616 днів. Показники виходу телят на 100 корів останніми роками, в цілому, можна вважати оптимальними. Середній інтервал між отеленнями коливається в межах 360–413 днів, що, загалом, є оптимальним показником.
 Усе поголів’я ВРХ утримують на одній фермі. Для дійних корів є чотири типові приміщення, для молодняку різного віку — шість.
Спосіб утримання корів — прив’язний за використання вигульно-кормових майданчиків протягом року. Крім того, на території ферми є два корівники на 200 голів (4-рядне утримання); родильне відділення з профілакторієм; телятники для утримання молодняку різного віку; прифермська молочна; ветеринарний

Вега 1311. 13.1.2000. ГЧМ. Лінія — Хеневе 1629391. Батько — Паром 4971

пункт; кімната для зберігання азоту й інструментів для штучного запліднення тварин; фуражний двір та інші технологічні приміщення, що забезпечують роботу племінної молочної ферми. Всі основні виробничі процеси з обслуговування молочних корів і молодняку механізовано. Доїння корів на фермі дворазове в молокопровід АДМ-8А; роздавання кормів — мобільне кормороздавачами типу КТУ-10К; напування водою з автонапувалок ПАІА, прибирання гною за допомогою транспортерів ТСН-3,0Б.
Сухостійних корів утримують безприв’язно, в цеху отелення корів прив’язують, доять у переносні відра. Тут корови перебувають десять днів після отелення. Протягом цього періоду телята п’ють молозиво й молоко матерів. Витрати незбираного молока на одну ремонтну телицю становлять 550 кілограмів.
Молодняк утримують безприв’язно з вільним виходом на кормо-вигульні майданчики. Виділена окрема база для утримання телиць парувального віку (жива маса телиць — 350 кг і більше). Телиць утримують безприв’язно. Загін обладнано годівницями, корми роздають мобільним транспортом. Поруч міститься пункт штучного осіменіння тварин та відстійник (телиці після осіменіння), після діагностики тільності нетелей формують в окрему групу. Телят зважують щомісяця, корів — раз на рік. Для підстилки використовують солому різних зернових культур.
Якості молока в господарстві приділяють особливу увагу. Фільтрують через лавсанові фільтри, охолоджують на сучасних установках, зберігають у спеціальних танках. Молоко реалізують за вмістом жиру й білка вищим і першим сортом.
Створення міцної кормової бази, організація раціональної годівлі тварин високоякісними кормами стали вирішальними чинниками, які дозволили збільшити виробництво продукції тваринництва в господарстві. Останні два роки на кожну корову заготовляють не менше 50 ц к. о. Основними джерелами надходження кормів є польове кормовиробництво. Вирощуванням кормів займається окрема кормодобувна бригада, за якою закріплено землю, потрібні сільськогосподарські машини та інвентар. Збільшення виробництва зелених кормів і силосу на племзаводі здійснюють за рахунок поступової заміни посівів однорічних трав на чисті та змішані (підсівання сої й люпину) посіви кукурудзи.
Останні три роки середня структура кормів для молочних корів становила: грубі — 22,5%, соковиті — 47,6, концентровані — 21,5, інші — 8,4%; для молодняку ВРХ, відповідно: 29,5; 38,8; 21,6 та 11,1 відсотка.

Вирощування телят

v v v
Динаміка класного складу стада й продуктивності корів та результати оцінки корів-первісток за формою вимені й інтенсивністю молоковіддачі відтворюють рівень селекційно-племінної роботи й свідчать про позитивні тенденції протягом останніх шести-дев’яти років. Господарство щорічно реалізує 25–50 голів ремонтних телиць української червоної молочної породи.
Відомо, що випробуваним дієвим засобом селекційного поліпшення стада молочної худоби є кваліфіковане застосування методу розведення за лініями. Стадо племзаводу, за результатами цілеспрямованого добору, структуровано за основними заводськими лініями. Найбільше репрезентовані кращі лінії української червоної молочної породи: Хеневе 1629391, Інгансе 343514 та Рігела 4939 (табл. 7). Кращі показники молочної продуктивності за перші три лактації зафіксовано у корів лінії Інгансе 343514. Кращими за продуктивністю й відтворною здатністю були дочки плідників Р. Чайсі 401238 і Валета 1017 (лінія Інгансе). Їхній середній надій за 305 днів першої лактації був на 151–482 кг вищий за середній надій дочок інших плідників, яких використовували в стаді племзаводу. Вищі надої за другу й третю лактації були в дочок бугаїв — Валета 1017 — 4239 кг і О. Робина

Генетичний прогрес і ріст продуктивності  залежить від спеціалістів
(О.В.Азарова и А.Ф. Кіреєва).

394567 — 4262 кг. Чіткої залежності в динаміці за лактаціями в показниках відтворної здатності тварин стада не відмічено.
На сьогодні умовна кровність корів за породами на племзаводі така: червона-молочна — 67,45%; червона степова — 19,27; англерска — 9,12; червона датська — 2,29 і червона німецька — 1,86 відсотка.
Масове роздоювання корів у господарстві здійснюють незалежно від віку, починаючи з 12–15-го дня після отелення. Неодмінною умовою при цьому є нормальний стан вимені й переведення тварин на повний раціон. У перші дні після отелення коровам згодовують 6–8 кг сіна та 1–2 кг концентрованих кормів у вигляді пійла. На третій-четвертий день додають в раціон сінаж, а на третій-сьомий — доброякісний силос. На повну норму годівлі тварин переводять поступово протягом десяти днів, а іноді й довше залежно від стану вим’я. Раціон для корів складають відповідно до фактичної продуктивності плюс аванс корму на підвищення надоїв, приблизно 2–3 к. о. Аванс корму на роздоювання видають доти, доки тварини реагують на нього підвищенням надоїв. Коровам-первісткам додатково згодовують 1–1,5 к. о. на добу на їхній ріст.
Упровадження сучасних організаційних заходів і матеріальних стимулів під час проведення індивідуального й масового роздоювання корів гарантує істотне підвищення надоїв тварин української червоної молочної породи.
Індивідуальний облік молочної продуктивності корів здійснюють за графіком один раз на місяць. Крім цього, відбирають проби для визначення вмісту жиру й білка в молоці. В господарстві впроваджено систему автоматизованого зоотехнічно-племінного обліку на ПЕОМ за допомогою пакета програм СУМС “Орсек”, який забезпечує оцінку тварин за продуктивністю й відтворною здатністю, автоматизоване видавання даних бонітування тварин, формування картотеки племінних корів, результатів оцінки бугаїв тощо. Достовірну інформацію про тварин мають завдяки чіткому веденню первинного зоотехнічного обліку відповідно до затверджених форм і в установлені строки.
Суттєво впливає на загальний рівень молочної продуктивності стада та ефективність виробництва молока, відтворний процес тварин. У 2004 році показник виходу молодняку від кожних 100 маток досяг максимального рівня — 92 телят, в інші роки він коливався від 85 до 90 голів. У господарстві правильно вирощують молодняк: він не гине і завдяки цьому є змога здійснювати своєчасний і високоякісний ремонт стада. Для профілактики захворювань худобу підгодовують мікроелементами, вітамінами та іншими біостимуляторами. Велику

Микола Гончарук,
голова правління ВАТ “Племзавод “Кримський”

увагу приділяють боротьбі з неплідністю корів, профілактиці та лікуванню гінекологічних захворювань. На фермі обладнано діагностичний кабінет, де проводять ранню діагностику прихованих ендометритів та інших захворювань органів статевої системи у корів. Для стимуляції охоти у маток застосовують СЖК, тривітамін та ін. Хворих тварин беруть на спеціальний облік, за ними спостерігають, лікують.
Двічі на місяць у тваринницьких приміщеннях влаштовують санітарні дні. Стійла чистять, стіни білять.

Голова правління ВАТ “Племзавод “Кримський” Микола Гончарук вважає, що головною рушійною силою є колектив, його сила волі, згуртованість, професіоналізм і працьовитість. “Колектив ми зберегли завдяки тому, що платили людям зарплати. В господарстві немає заборгованості перед працівниками”, — сказав керівник підприємства. Основні принципи роботи з кадрами спеціалістів він озвучив так: “Їх потрібно озброїти сучасними знаннями, грамотним аналізом і доступними прогнозами. На всіх оперативних нарадах я постійно наголошую, щоб вони знайомилися й вивчали прогресивний досвід, і на підставі здобутих знань приймали обдумані та виважені виробничі рішення. Відповідальний спеціаліст на своїй ділянці роботи має прогнозувати ситуацію мінімум на рік уперед. Різке збільшення продукції тваринництва за короткий проміжок часу — не самоціль. Спеціалісти племзаводу мають освоїти засоби сучасного оперативного стратегічного управління всіма виробничими процесами. Тільки за таких умов можна досягнути успіху. В зв’язку з кліматичними змінами, які спостерігаємо останніми роками, ми думаємо над розробкою і здійсненням правильної корекції рослинництва як такого й кормовиробництва зокрема. Одним із апробованих нині варіантів є розширення посівів багаторічних бобових трав та застосування циклічного принципу заготівлі кормів і цілорічної однотипної годівлі тварин”.
Отже, на думку досвідченого фахівця, лише комплексний підхід дасть можливість упровадити оптимальну технологію, що здатне зберегти ефективність виробництва молока.

Ю. Полупан,
М. Гавриленко,
канд-ти с.-г. наук, ІРГТ УААН

Інтерв'ю
Війна в Україні триває. Наші захисники та захисниці продовжують відважно боротися проти російських окупантів і з кожним днем наближають Перемогу. В той же час, на своєму фронті продовжують працювати і українські аграрії. Попри всі труднощі... Подробнее
Керманичі вітчизняного АПК із високих трибун часто стверджують, як важливо розвивати малі й середні підприємства, сімейні ферми, запроваджувати переробку, та запевняють у всебічній підтримці таких виробників. Чи є підґрунтя в подібних... Подробнее

1
0