В уряді закордонному м’ясу показали на двері

Але воно все одно пробирається через “контрабандні вікна” та законодавчі шпарини: Кабінет Міністрів нещодавно подовжив термін дії заборони на ввезення м’ясосировини за давальницькою схемою до 1 квітня 2008 року.

Остаточно питання має законодавчо врегулювати Верховна Рада. Постанову “Про тимчасову заборону ввезення окремих видів давальницької сировини на митну територію України та проведення операцій з її переробкою” уряд прийняв на своєму засіданні 21 листопада. Як коментують у КабМіні, зроблено це задля недопущення спаду у виробничому сегменті м’ясного ринку та для забезпечення населення якісною продукцією. Адже внутрішній ринок, який начебто два-три роки тому мав критичну залежність від імпорту м’ясопродукції, тепер оговтався, стає дедалі самодостатнішим, і ці тенденції буцімто посилюються.
За січень-вересень нинішнього року, йдеться у пояснювальній записці до проекту документу, всі категорії господарств нашої країни реалізували на забій майже 1 млн 872 тис. т худоби й птиці в живій масі, що на 166,3 тис. т більше, ніж за відповідний період торік. Окреслена перспектива переповнена оптимізмом. Прогнозоване виробництво м’яса в живій масі в поточному році проти 2006 р., за рахунок розвитку галузі свинарства та бройлерного птахівництва, зросте на 177 тис. т. У країні збільшиться на 2,7 кг і рівень споживання м’яса та м’ясопродуктів. За підрахунками, кожен громадянин нашої держави в цьому році з’їсть 44,7 кг окороків, ковбас, сала тощо. Водночас заповнення вітчизняного внутрішнього ринку імпортованою сировиною низької якості за демпінговими цінами в умовах такого зростання обсягів внутрішнього вітчизняного виробництва м’яса призводить до зниження закупівельних цін на худобу й птицю українського виробництва. За даними Держкомстату, за дев’ять місяців поточного року середня закупівельна ціна (з урахуванням ПДВ) на велику рогату худобу, яку сільгосппідприємства реалізували за всіма каналами, становила 5473 грн/т; на свинину — 7273, птицю — 6052 грн/т живої маси. Порівняно з аналогічним періодом минулого року, вартість тонни живої маси знизилася: свиней — на 1412 грн (16%), птиці — на 90 грн (1,5%). Разом з тим, витратна складова собівартості виробництва продукції тваринництва збільшилася за рахунок подорожчання фуражного зерна, пально-мастильних матеріалів, підвищення заробітної плати.
Щодо м’яса та харчових субпродуктів, завезених із-за кордону, то за дев’ять місяців 2007 року їх імпортовано 163 тис. т. Цей показник, якщо порівняти з аналогічним періодом минулого року, зріс на 20%. Із загальної кількості імпорту найбільше — 109 тис. т — завезено м’яса та субпродуктів свійської птиці (67%). Причому тонна таких товарів коштувала 2115 грн. У цьому разі можна зрозуміти незадоволення вітчизняних виробників. Адже це дещо більше ніж 2 грн/кг. Звідси можна робити й висновки про якість м’ясопродукції, яку відправляють до України за такою ціною! До нашої держави за січень-вересень “прибуло” також 42 тис. т свіжомороженої свинини (26%) за середньою ціною 7582 грн/т; 7 тис. т яловичини мороженої (4%), яка коштувала 4199 грн/т і 5 тис. т субпродуктів харчових великої рогатої худоби та інших тварин (3%), середня ціна — 4014 гривні за тонну.
Треба зазначити, що 60,5 тис. т м’ясопродуктів, тобто 37% усього імпорту, завезено на митну територію як давальницьку сировину. Від цього втрачає й бюджет, і споживач. Адже в разі ввезення товарів на давальницьких умовах сплату мита та ПДВ здійснюють за допомогою видачі простого (податкового) авальованого векселя. Причому, відповідно до закону, термін сплати за векселем може бути подовжено. Ухилення від сплати податків у разі здійснення операції з давальницькою сировиною відбувається й через грубе порушення чинного законодавства, а саме: суб’єкти зовнішньо-економічної діяльності декларують низький вихід готової продукції після переробки.
Порушення відбуваються й тоді, коли продукцію, яку виробляють із давальницької сировини, не вивозять за межі України. Хоча це належить робити згідно із Законом “Про операції з давальницькою сировиною”. Водночас таку продукцію, і це підтверджується інформацією Держмитслужби, часто реалізують на внутрішньому ринку. Так, із завезених на митну територію України в 2006 році “давальницьких” 78,2 тис. т на переробку пішло 68 тис. т. З цієї сировини нібито виготовлено лише 18,7 тис. т готової продукції. А вивезено за межі країни тільки 12,8 (!) тис. т. Державний бюджет при цьому й досі втрачає сотні мільйонів гривень несплаченого мита, а занижена ціна на імпортовану продукцію в теперішніх, надзвичайно скрутних, умовах ще більше дестабілізує внутрішній ринок.
Закупівля імпортної м’ясосировини без сплати податків спричинює зниження ціни на внутрішньому ринку, робить неефективним вітчизняне виробництво продукції тваринництва й створює умови для недобросовісної конкуренції між вітчизняними товаровиробниками та імпортерами. І тут не зрозуміла позиція Міністерства закордонних справ. У МЗС висловили застереження, що прийняття постанови може призвести до небажаних ускладнень під час вступу України в СОТ: “Вжиття Україною такого захисного заходу в цілому не суперечить нормам та принципам Світової організації торгівлі. Водночас вважаємо за доцільне врахувати, що факт прийняття такої постанови може стати додатковим питанням для провідних членів Робочої групи з розгляду заявки України про вступ у СОТ, які є експортерами продукції згаданої у постанові товарної групи, що, своєю чергою, призведе до небажаних ускладнень у процесі вступу нашої країни до цієї організації”. Разом з тим, Міністерство юстиції у своєму висновку зазначило, що проект постанови “не належить до сфери регулювання міжнародними договорами України”. Тобто (по-простому) Україна ні перед ким не брала зобов’язань не обмежувати ввезення м’ясопродуктів як давальницької сировини. До дискусії підключився й Департамент зовнішньоекономічного співробітництва Мінагрополітики, який зазначив, що документ “не має аналогів у законодавстві Євросоюсу”. Швидше за все, таке висловлювання можна зрозуміти приблизно так: “М’ясна” постанова принаймні не йде в розріз із нормами європейського законодавства.
Попри прийняття постанови, спеціалісти зазначають, що офіційна заборона все ж має формальний характер і суттєво не вплине на ринок. Пов’язано це з процвітанням контрабандного ввезення м’яса. І, аби надійно захистити вітчизняного виробника, потрібно перекрити ці канали ввезення.
До того ж, компанії — імпортери м’яса й м’ясної сировини, — прикриваючись рішеннями судів, усе ж завозять продукцію за давальницькими схемами на територію країни всупереч чинній забороні. Мовляв, угоди на поставку субпродуктів до України було укладено ще до заборонних рішень уряду.
Керівники підприємств, що виробляють свинину, публічно підтримали прийняту урядом постанову “Про тимчасову заборону…”. Кажуть, це рішення не тільки захистить інтереси вітчизняних виробників, а й дасть можливість українським підприємствам наростити виробництво якісної м’ясної сировини в потрібних обсягах. В оприлюдненому коментарі генерального директора української корпорації “Тваринпром” Сергія Гнатюка зазначається: враховуючи те, що свинина в м’ясному балансі займає чільне місце і без неї неможливо забезпечити повноцінного харчування людей, останні чотири роки держава підтримує вітчизняних виробників. Ц, певною мірою сприяло розвитку галузі. В більшості областей знову відновлюють роботу комплекси та ферми з виробництва свинини. Завдяки цьому зростають чисельність поголів’я свиней і обсяги реалізації на забій. У поточному році вітчизняні виробники обіцяють видати “на-гора” 810 тис. т свинини в живій масі, тоді як 2006 року було вироблено 718,6 тис. т, 2005 — 681,1 тис. т. Наступного року вони планують виробити м’яса ще більше — 870 тис. т. Отже, щорічне зростання становить сім-десять відсотків.
На думку тваринників, їхні обсяги виробництва свинини повністю задовольняють попит і платоспроможних споживачів, тому імпортувати м’ясо на давальницьких умовах немає потреби. Ще одна причина: на територію України завозять контрабандне м’ясо дуже низької якості, що небезпечно для здоров’я населення. Крім того, завозили м’ясну сировину немовби для переробки, а фактично її реалізовували на ринках. При цьому не сплачували митних зборів. Тож такі операції вважають контрабандними, і вони неприпустимі в Україні.
Не погоджується Сергій Гнатюк і з тезою деяких чиновників, що ціни на м’ясопродукцію зросли через заборону контрабандного ввезення м’ясної сировини. На переконання фахівців галузі, подорожчання м’ясної вітчизняної сировини пояснюється не забороною імпорту м’яса за давальницькими схемами, а тим, що зросли ціни на фуражне зерно, енергоносії та промислові товари, які використовують під час виробництва свинини. Часткове подорожчання м’яса на ринках породжене також підвищенням його якості. Не можна порівнювати свіжу екологічно чисту свинину вітчизняних виробників із замороженою низькосортною продукцією, яку ввозять контрабандним шляхом.
Хоча вітчизняні виробники м’яса й зазнають збитків через контрабандне та на давальницьких умовах ввезення м’ясних низькоякісних продуктів на внутрішній ринок, але вони не заперечують проти імпорту якісного м’яса на умовах, передбачених чинним законодавством, і в обсягах, відповідних до балансу його споживання.

Валерій Друженко