В Європу без мита…
Після того, як Україна підписала політичну частину Угоди про Асоціацію з ЄС, Європарламент проголосував за тимчасове скасування мит на експорт в Європейський Союз 98% видів українських товарів та сировини.
Після того, як Україна підписала політичну частину Угоди про Асоціацію з ЄС, Європарламент проголосував за тимчасове скасування мит на експорт в Європейський Союз 98% видів українських товарів та сировини.
Л. Крюкова
l.kryukova@univest-media.com
ЄС має ухвалити це рішення на пленарному засіданні у квітні, і тоді торговельні преференції набудуть чинності з травня цього року і діятимуть по 1 листопада 2014 р., або допоки не набуде чинності Угода про асоціацію між Україною та ЄС, включаючи глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі. На відповідне скасування мита від України європейці не очікують.
У комітеті Європейського парламенту оприлюднили повний перелік товарів, на які ЄС «обнулив» мито, і перелік продукції, на які скасовано мито, але встановлено квоти. Весь перелік зайняв 500 сторінок! У Євросоюзі очікують, що це дасть змогу Україні зекономити понад 500 млн євро/рік. Найпозитивніший ефект від такого кроку очікується в аграрній сфері, що відкриває нові перспективи перед українськими аграріями.
Що ж чекає на вітчизняних виробників «м’ясо-молочки»? Своїми думками та прогнозами щодо цього ділиться Аліна Жарко, експерт асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».
Які українські виробники м’ясо-молочної продукції, птиці та яєць мають сертифікацію на свою продукцію згідно із нормами Євросоюзу?
— Наразі тільки чотирьом українським підприємствам удалось сертифікувати свою продукцію для експорту на ринки ЄС. Станом від 24 липня 2013 р. дозвіл на експорт до Європи продукції птахівництва отримали такі підприємства:
ПАТ «Миронівська птахофабрика»
«Миронівський м’ясопереробний з-д “Легко”»
ТОВ «Агромарс»
ТОВ «Птахофабрика “Снятинська Нова”».
Торік МХП експортував на ринки ЄС близько 480 т м’яса птиці, а цього року планує наростити поставки до 5 тис. т. Шлях української курятини на європейський ринок був нелегким і тривав близько п’яти років.
Як відомо, Європейський Союз має одні з найвищих стандартів якості продуктів харчування у світі, тому продукція, що відповідає вимогам європейської якості, автоматично стає цікавою і для інших ринків.
Поки що Україна не може експортувати до ЄС свинину, яловичину, ковбасні вироби та молочну продукцію.
Для того щоб почати поставляти їх до Європи, Україна має спочатку узгодити вітчизняну систему виробництва продукції із вимогами регламентів ЄС, а також забезпечити дієву систему контролю за якістю продукцію з боку ветеринарної служби. Перед наданням дозволу на експорт країна має пройти численні перевірки з боку Генерального директорату зі здоров’я та захисту споживачів Європейської комісії DG SANCO. Після кожної перевірки інспектори місії DG SANCO надають свої зауваження та рекомендації для вдосконалення складових системи.
Тільки після врахування всіх зауважень та рекомендацій і наближення виробництва продукції до стандартів ЄС Україну можуть ввести до списку країн, яким дозволено експорт на європейські ринки. Після цього підприємства, які бажають здійснювати експорт, мають пройти сертифікацію в міжнародних сертифікаційних органах.
А що робити тим підприємствам, які не мають такої сертифікації? Як сертифікувати своє виробництво й отримати відповідний документ?
— Наразі Україна може експортувати до ЄС тільки продукцію птахівництва, адже тільки за цією позицією Україна пройшла відповідні перевірки, за результатами якої її було внесено до списку третіх країн, що можуть експортувати свою продукцію птахівництва до ЄС.
Якщо якесь підприємство захоче реалізувати м’ясо птиці на європейський ринок, воно має отримати сертифікат у міжнародному сертифікаційному органі. Сертифікат якості буде виданий тільки тоді, коли перевірки підтвердять відповідність кожного етапу виробництва продукції вимогам та регламентам Європейського Союзу. Виробникам продукції в інших галузях доведеться чекати надання дозволу на експорт до ЄС для країни в цілому.
Як відомо, більшість свинини, яловичини та понад 80% молока в Україні виробляють невеликі приватні господарства, які утримують по дві-чотири корови або свині. Як такі господарства зможуть адаптувати своє виробництво до європейських норм?
— Маленькі господарства теж можуть адаптувати своє виробництво до вимог євростандартів. Якщо господарство займається виробництвом молока, то головною проблемою в Україні залишається ручне доїння, тому без автоматизації тут не обійтись.
Якщо мова йде про свиней — тут потрібно враховувати вимоги щодо умов утримання, санітарії та годівлі (в Європейському Союзі заборонено використовувати для годівлі деякі продукти, наприклад кісткове борошно тощо). Зрештою, є досвід таких країн, я Польща, яка змогла адаптувати специфіку роботи аграрного сектору до вимог ЄС і, більше того, отримала від цього переваги.
Оскільки в ЄС заборонено вживати в їжу молоко, яке доїли вручну, українське молоко можуть продавати на Захід лише як сировину для глибокої переробки. Що в такому разі робити маленьким господарствам, адже не всі вони забезпечені доїльним обладнанням?
— Маленьким господарствам потрібно модернізовуватись. Доїння вручну рано чи пізно відійде у минуле. Питання тільки — коли і за яких умов. Бажано, щоб ручне доїння було замінено шляхом автоматизації, тобто завдяки використанню індивідуальних доїльних установок або доїнню у спеціальних доїльних залах, які можуть бути створені на базі заготівельно-обслуговуючих кооперативів.
Хотілося б, щоб маленькі господарства якнайшвидше перейшли до використання доїльних апаратів і тим самим змогли отримувати більші прибутки завдяки підвищенню якості молока, а також змогли значно поліпшити умови праці. Безумовно, у такому разі не завадили б елементи державної підтримки — наприклад, у вигляді доїльного обладнання. І нарешті, в Україні працює декілька пілотних проектів, за якими домогосподарства було укрупнено до розмірів підприємств середнього бізнесу. Це приклад стратегії для тих, хто має бажання розвиватись.
Які кроки, на Ваш погляд, має зробити український уряд щодо розвитку невеликих господарств (ми не говоримо наразі про великі холдинги), для того щоб вони змогли працювати за європейськими стандартами?
— Допомога у їхньому переоснащенні, створенні кооперативів, ідентифікації худоби, веденні племінної справи — це ті кроки, які є найбільш очевидними.
Також проводити інформаційну і роз’яснювальну роботу. Адже в українського населення сформувався хибний стереотип, що підписання угоди про Асоціацію просто знищить невеликі господарства, проте мало хто задумувався, що переважну більшість сільськогосподарської продукції в Європі виробляють саме на невеликих сімейних фермах.
Однією з основних проблем модернізації є доступ до дешевих фінансових ресурсів. Поки цього не буде, модернізація під 30% річних просто не матиме сенсу. Насамперед мають буди прийняті відповідні законопроекти, які дадуть змогу на законодавчому рівні затвердити функціонування кооперативів. Важливо, щоб кооперативи поєднували в собі багато функцій, для того, щоб вони могли принести максимальну вигоду своїм учасникам і забезпечити комфортні умови ведення господарської діяльності.
Загалом законодавство потребує суттєвих змін, адже без них розраховувати на доступ до європейського ринку тваринницької продукції не доводиться.