Спецможливості
Технології

Увага — лучний метелик!

02.11.2011
1950
Увага — лучний метелик! фото, ілюстрація

Лучний метелик, масові розмноження якого періодично "спалахують" по країні, завдає величезних збитків аграрному виробництву. За останнє півстоліття відмічено три спалахи підвищеної чисельності метелика - 1975, 1986-1989 і 2010-2011 років.

Лучний метелик, масові розмноження якого періодично "спалахують" по країні, завдає величезних збитків аграрному виробництву. За останнє півстоліття відмічено три спалахи підвищеної чисельності метелика - 1975, 1986-1989 і 2010-2011 років.

Крім об'єктивних причин, розмноженню і розселенню лучного метелика сприяють і такі негативні явища, як порушення науково обгрунтованих сівозмін, відсутність культури землеробства, виведення із ріллі значних земельних масивів.
Широкий спектр сільськогосподарських культур, що пошкоджуються, здатність метеликів перелітати на великі відстані і заселяти значні території впродовж двох-трьох днів, висока плодючість, багатоїдність, неймовірна адаптивність і, врешті, неймовірно висока шкідливість - все це дає підстави віднести лучного метелика до одного з найнебезпечніших шкідників рослин, здатних створювати надзвичайні ситуації в АПК України.
Слід зазначити, що біологія цього шкідника вивчена досить добре. Виявлені причини масових розмножень і складено їхній багаторічний прогноз. Вивчено структуру популяцій у різних регіонах країни, особливості діапаузи, міграцію метеликів та шкідливість гусені, удосконалено методику виявлення і обліку шкідника, розроблено логічні і математичні моделі прогнозу. Запропоновано принципово нові технології захисних заходів. Побудовано концепцію динаміки популяцій шкідників сільськогосподарських культур і принципи управління нею. Спираючись на відкриття засновника геліобіології О. Чижевського (1995), доведено закономірності періодичного розмноження лучного метелика, які узгоджуються з циклами сонячної активності.
Незважаючи на всі ці досягнення науки, практику їхнього застосування, лучний метелик завжди з'являється несподівано і раптово, "наганяє страху" на службу захисту і так само раптово зникає,.. щоб знову з'явитись у той час, коли на нього не чекають.
Тож, на порядку денному - організація ефективного захисту посівів від лучного метелика.
Погодні умови нинішнього року були сприятливими для розвитку цього небезпечного шкідника, тому лучний метелик у багатьох районах України завдав серйозної шкоди сільськогосподарським культурам. До то ж, лучний метелик - багатоїдна комаха, тому його гусінь, хоча і надає перевагу рослинам цукрових буряків, живиться і сильно ушкоджує рослини з 35 ботанічних родин, що веде до недобору або повного знищення врожаю.
 
Біологія та поширення шкідника
За тривалий час спостережень за цим шкідником його назва декілька разів мінялася, він в літературі відомий, як "метелиця", "метлиця", "мотилиця", "мотиль", гусінь називали "лучний черв'як", "сірий черв'як".
Змінювалися і латинські назви шкідника Botis sticticalis L., Eurycreon sticticalis, Phlyctaenodes sticticalis, Pyrausta sticticalis L., Margaritia sticticalis L. (Мокржецький, 1902; Плигинський, 1922; Козакевич, 1924; Альохін, 2002).
Отже, лучний метелик (Margaritia sticticalis L.) належить до родини вогнівок (Pyralidae) ряду лускокрилих (Lepidoptera), а за характером шкодочинності - до багатоїдних шкідників.
Метелик завдовжки 10 мм. Самець має розмах крил до 20, а самиця - до 26 мм. Голова і черевце вкриті білими лусочками, очі випуклі, бурі, вусики чорні. Причому у самців вони пильчасті, а в самиць - ниткоподібні.
Передні крила сіро-коричневі з темно-бурими плямами і з жовтою смужкою біля зовнішнього краю. Задні крила сірі з двома смугами вздовж зовнішнього краю. В сидячому положенні метелики складають крила дахоподібно у вигляді трикутника. Черевце самиць коротке, товсте, складається з шести члеників.
Яйце овальне завтовшки до одного мм і завширшки 0,5 мм. Яйця відкладають по одному чи групами по 3-6, інколи - 20, розміщуючи у вигляді черепиці.
Гусінь зеленувато-сіра з добре окресленою темною смугою вздовж спини. Голова чорна зі світлим малюнком. Довжина дорослої гусені - до 35 мм.
Лялечка жовта або світло-коричнева, завдовжки до 12 мм. Тіло гладеньке, голова і очі чорні.
Кокон сплітається гусінню з шовковистих секреторних виділень, завдовжки до 60 мм і схожий на мішечок, який розташовується у грунті виключно вертикально. Верхній кінець кокона відкритий і завжди звернений до поверхні грунту.
   Поширений метелик повсюдно. Його загальний ареал захоплює величезну територію на європейському, азійському та американському континентах. Проте найбільше він шкодить в південних степових і лісостепових зонах.
В Україні найбільше метелик поширений у Центральному та Східному Лісостепу і Степу, де він розмножується на культурних посівах, в заростях бур'янів та на парах, кинутих сільськогосподарських угіддях.
   Гусінь пошкоджує практично всі дводольні та овочеві культури, найчастіше - буряки, зернобобові, багаторічні трави, соняшник, овочеві культури.
Метелик, який щойно вилетів, для нормального розвитку потребує додаткового живлення і тому спочатку концентрується на квітучих рослинах, де і відбувається його спаровування. Після дозрівання самиці перелітають на поля з низькорослою рослинністю, надаючи перевагу відкритим місцям. Метелик відкладає яйця переважно на нижній бік лободи, берізки, а з культурних рослин - на листя цукрових буряків. Оскільки метелик відкладає менше яєць на культури, вільні від бур'янів, то дуже важливо утримувати посіви в чистому стані.
Так, наприклад, у 2011 р. у деяких господарствах Полтавської області пошкодження цукрових буряків набрало загрозливого стану через те, що метелик "притягувало" на такі поля через їхню засміченість квітучою свиріпою та іншими бур'янами, які він поїдав, а яйця відкладав на лободу, що росла поруч. Кормовими рослинами для гусениць можуть бути лобода, лутига, осот, берізка, гірчак рожевий, полин гіркий, курай. Спочатку гусінь зіскоблює паренхіму листків, згодом проїдає листя, скелетуючи його.
За значної кількості гусені на пошкоджених рослинах від листків залишаються лише жилки, а інколи рослина з'їдається повністю, причому не тільки листя, а й плоди, квітки, зав'язі, стебла, корені коренеплодів.
   У різних зонах свого широкого ареалу лучний метелик упродовж року дає від однієї до чотирьох генерацій. Число останніх коливається не лише залежно від географічного розташування, а й у зв'язку зі зміною погодних чинників окремими роками. Безумовно, у зв'язку з глобальним потеплінням, зростає і кількість поколінь шкідника. Зазвичай три генерації буває в Криму та на півдні країни. У більш північних регіонах України спостерігаються дві генерації лучного метелика.
Зимують повсюдно гусениці всередині коконів, розташованих поблизу поверхні грунту. Гусінь, що зимує, характеризується надзвичайною холодостійкістю і легко витримує навіть 30° морозу.
Відродження і виліт метеликів першої весняної генерації, зазвичай, спостерігається в першій декаді травня. В цей період температура, вологість повітря, наявність квітучої рослинності,
в т. ч. і бур'янів, створюють найкращі умови для розвитку шкідника. Тривалість періоду життя імаго цього покоління коливається від 15 до 40 днів.
Упродовж дня метелики мало активні, вони спокійні і здійснюють короткі перельоти, які стають більш інтенсивними біля квітучих кормових рослин. Пожвавлення активності метеликів настає у вечірні години, особливо за теплих вечорів, і може продовжуватися до півночі. В такі тихі вечори вони у значній кількості летять на світло ліхтарів, нагадуючи заметіль, чим і виправдали свою народну назву "метелиця".
Отримавши достатнє живлення на нектароносах, у метеликів за 3-7 днів закінчується дозрівання яєчників, і вони активно спарюються і відкладають яйця (до 600 від однієї самиці!). Варто зазначити, що, крім пошкодження рослин гусеницями, дорослі комахи живляться нектаром квітучої рослинності і в роки масового розмноження є серйозними конкурентами бджолам і значно знижують медозбір останніх.
У поточному році згадані сприятливі умови призвели до суттєвого зростання чисельності гусені шкідників у різних регіонах України, яка, наприклад, становила у Полтавській області на сої до 40 екз./м2; на цукрових буряках до 100, соняшнику - 200, овочевих - 100 екз./метр квадратний.
Аналіз показує, що оптимальними для розвитку шкідника є температура 20...25°С, помірні опади, висока відносна вологість повітря (табл. 1.).
Значному поширенню шкідника сприяє і його висока міграційна здатність. Незважаючи на слабкий "пурхаючий" політ, лучний метелик за наявності відповідних метеорологічних умов здатний перелітати на значні відстані. Навіть за слабких вітрів метелики за допомогою повітряних потоків здатні долати широкі водні перешкоди і гірські масиви.
Що сильніша температурна інверсія, то загрозливіші розміри набувають перельоти метеликів, які іноді сягають 450 км (Щеголев та ін., 1937). Авторові особисто доводилося спостерігати величезну масу метеликів, що летіла з 25 поверху висотного готелю у Мінську.
Це дає можливість лучному метеликові раптово з'являтися в незаселених місцях і створювати нові осередки розмноження і шкідливості цих комах.

Організація захисних заходів
Складна біологія шкідника, своєрідний цикл розвитку, широкі адаптивні можливості потребують творчих, неординарних підходів під час проведення захисних заходів.
   Перш за все, слід провести моніторинг лучного метелика, оскільки така інформація про його чисельність та концентрацію осередків дасть змогу застосувати найбільш дієві захисні заходи.
Насамперед, нам конче необхідно відродити високу культуру землеробства. Лише впровадження наукового обгрунтованих сівозмін, системи обробітку грунту, внесення добрив, введення високопродуктивних стійких сортів - запорука успіху. Потрібно пам'ятати, що ефективності захисних заходів ми зможемо досягти лише на тлі високої культури землеробства.
   У виявлених вогнищах шкідника проводять глибоку зяблеву оранку, яка знищує кокони з зимуючими гусеницями. Навіть перевертання таких коконів льотним отвором вбік від поверхні грунту суттєво зменшує зимуючі запаси шкідника.
Рихлення грунту в таких осередках шкідника варто повторити рано навесні, в т.ч. і на багаторічних травах важкими боронами. Така агротехніка, як видно із таблиці 2, навіть за засипання коконів трьохсантиметровим шаром грунту, майже повністю знищує зимуючого шкідника.
   Культури, які найбільше страждають від гусені першого покоління, слід висівати в оптимальні строки з внесенням потрібних доз добрив, адже краще розвинуті рослини будуть стійкішими до пошкодження гусеницями.
   Необхідно знищувати бур'яни на посівах та навколо них. Якщо гусінь з'явилась на просапних культурах (буряках, кукурудзі, моркві, цибулі та інших) до знищення бур'янів, то спочатку слід знищити гусінь, а потім перейти до прополювання. З таблиці 3 видно, яку вирішальну роль у розвитку лучного метелика відіграють його кормові рослини: інакше гусінь переповзе з бур'янів на культурні рослини і знищить їх.
Влітку, після заповзання гусениць у грунт для заляльковування, міжряддя розпушують на глибину 4-5 см з використанням стрілчастих та плоскорізних лап культиватора. На посівах буряків, кукурудзи та інших просапних культур у місцях залягання великої кількості коконів слід провести ручне розпушення в рядках, що забезпечують більш повну загибель гусениць і лялечок у коконах.
   Культури на зелений корм і сіно з великою кількістю яйцекладок та гусениць молодших віків, де застосування інсектицидів неприпустиме, краще скосити на сінаж або силос, а стерню відразу ж після збирання обробити інсектицидами. Багаторічні бобові трави (конюшина, люцерна) і навіть насінники встигають відрости, і втрати від пошкоджень будуть незначними.
У разі сильного пошкодження цукрових буряків та інших культур їхні посіви слід ретельно оглянути для встановлення можливості відростання. За наявності потрібної густоти насаджень рослини після обробки інсектицидами треба підживити добривами, особливо азотними, для швидкого відновлення листків.
   На початку відкладання яєць метеликами слід випускати трихограму. Норми її випуску в кожному конкретному випадку треба встановлювати залежно від чисельності метеликів, їхньої плодючості та життєздатності трихограми. Випускати її краще в 2-3 прийоми з інтервалами між випусками 4-5 днів, оскільки період відкладання яєць метеликами тривалий.
На посівах кукурудзи, проса та інших злакових культур обробка проти гусениць першої генерації збігається зі строками хімічного виполювання бур'янів гербіцидами. Ці роботи можна провадити одночасно.
   Сучасний асортимент інсектицидів для захисту від лучного метелика дає змогу знизити чисельність гусені на 90%. Тому перед застосуванням препаратів необхідно провести обстеження всіх полів цукрових буряків, соняшнику, кукурудзи, багаторічних трав тощо і оцінити фітосанітарну ситуацію, зіставити фактичну чисельність з економічними порогами шкодочинності (табл. 4) і прийняти рішення про доцільність застосування інсектицидів.
Хімічні обробки більш ефективні проти гусені молодших віків. Гусінь старших віків має підвищену стійкість до дії інсектицидів. За суцільного і рівномірного заселення слід обприскувати все поле, а за осередкового чи крайового заселення можна обмежитися локальними обробками полів.
У таблиці 5 наведено основні інсектициди, дозволені для використання проти лучного метелика на тих чи інших культурах.
Усі препарати мають високу технічну ефективність, добре розчиняються у воді. За сильної спеки тривалість дії піретроїдів знижується. Обприскування краще проводити зранку або увечері.
Своєчасне проведення захисних заходів не лише захищає врожай, але і суттєво обмежує розмноження шкідника в наступні роки.

В. Федоренко,
завкафедри ентомології, НУБіП

Інтерв'ю
Вкрай важливо не лише готуватися до придбання землі, але й не втратити земельні ділянки, що є в користуванні агропідприємств уже сьогодні. В цьому контексті вкрай важливо розуміти, на які умови договору оренди, емфітевзису слід звертати... Подробнее
Ірина Чернишова
Зараз стрімкі зміни, передусім у технічній сфері, охопили навіть аграрний сектор, який має репутацію чи не найконсервативнішої галузі економіки. Не дивно, що часто зусилля власників господарств, спрямовані на впровадження змін, зустрічають... Подробнее

1
0