Урожай кукурудзи залежатиме від рівня догляду за посівами

Кукурудза має надзвичайно високий потенціал продуктивності, який може сягнути 200–250 ц/га зерна та 1500 ц/га зеленої маси, тому вона значно ефективніше за інші культури реагує на впровадження рекомендованих наукою агротехнологічних заходів її вирощування.

Попри значне погіршення матеріально-технічного забезпечення господарств (особливо добривами та пестицидами), врожайність зернової кукурудзи за роки незалежності нашої країни істотно підвищилася, переважно завдяки заміні застарілих рекомендацій системою нових прогресивних агротехнічних заходів, передбачених Комплексною технологією її вирощування. Свого часу цю технологію було відзначено Державною премією в галузі науки і техніки. А продуктивність більшості інших сільгоспкультур за цей період знизилася на 20–30 відсотків.
Підвищенню врожайності кукурудзи сприяли також нові гібриди, більші обсяги впровадження біостимуляторів і рідких комплексних добрив тощо. Все це разом дало змогу підвищити її продуктивність на зерно за 2005–2007 рр. майже до 46% від середнього до впровадження нової технології.
Попри досягнуте підвищення врожайності кукурудзи в Україні, її рівень більш як удвічі поступається врожаям у високорозвинутих країнах. У середньому за 2006–2007 рр. урожайність зерна кукурудзи у Франції становила 84,5, Канаді — 85,5, Італії — 89,3 і в США — 93,3 ц з гектара.
Більшість господарств України у першій декаді травня закінчила сівбу кукурудзи, площа якої для вирощування на зерно цього року перевищує 2,3 млн га, а на силос становить 600 тис. га. Передбачається, що погодні умови для росту й розвитку посівів кукурудзи в цьому році будуть сприятливішими. Отже, можна сподіватися на істотне підвищення її врожайності проти середньої за останні роки, що забезпечить тваринництво кормами та потребу харчової промисловості в зерні.
Одними з найважливіших заходів догляду за посівами кукурудзи в цьому році буде ретельна боротьба з бур’янами, застосування найефективніших біостимуляторів і легкорозчинних мінеральних або рідких комплексних добрив.
Відомо, що підвищена забур’яненість призводить до різкого зниження врожайності посівів кукурудзи. За даними обстеження, проведеного протягом останніх років у зоні достатнього зволоження України, в середньому на гектарі посівної площі зберігається майже 1,5 млрд, а в зоні недостатнього зволоження — близько 1,15 млрд шт. насінин різноманітних бур’янів. При цьому в зоні Степу на кожному квадратному метрі їх щороку проростає в середньому 1120, а в Лісостепу — понад 2000 шт./га. З огляду на підвищену кількість опадів та нестійку прохолодну погоду протягом весняного періоду цього року в усіх регіонах країни забур’яненість посівів кукурудзи очікується на 15–25% вищою за середньобагаторічну, тому за недостатньо ефективної боротьби з нею це може призвести до зниження врожайності на 30–50 відсотків.
У нашій країні для очищення посівів кукурудзи застосовують як механічні, так і хімічні засоби боротьби з бур’янами.
За вирощування кукурудзи без гербіцидів для знищення бур’янів застосовують досходове і післясходові боронування посівів зубовими боронами на понижених швидкостях упоперек рядків посівів та дві-три міжрядні культивації в агрегаті з прополювальними борінками, а потім і лапчастими загортачами для присипання сходів бур’янів грунтом у захисних смугах біля рядків. Доведено, що боронування посівів найефективніші в періоди, коли проростки бур’янів ще перебувають у фазі білих ниточок до появи на поверхні. Досвід свідчить, що за допомогою системи боронувань вдається знищувати 70–85% бур’янів.
За комплексної технології вирощування, що передбачає післясходові вирівнювання та ущільнення поверхні грунту, для міжрядних обробітків використовують просапні культиватори в агрегаті з легкими зубовими боронами вдовж рядків. За цієї технології агрегати менше пошкоджують посіви, краще очищують їх від бур’янів і вирівнюють поверхню грунту, що зменшує втрати вологи.
У високорозвинутих країнах механічні засоби знищення бур’янів у посівах кукурудзи вважають менш ефективними, ніж гербіциди, бо за боронувань і міжрядних культивацій травмуються наземна частина рослин і вузлові корені, а частина сходів при цьому гине, що призводить до недобору врожаю.
Негативно впливають на продуктивність кукурудзи глибокі міжрядні культивації, які іноді помилково здійснюють не тільки для знищення бур’янів, а й для посилення доступу повітря до кореневої системи, хоч відомо, що, на відміну від інших культур, у кореневій системі кукурудзи утворюються повітропроходи, за допомогою яких атмосферне повітря може проникати аж до кореневих волосків. За глибоких розпушувань грунту значно посилюється пошкодження кореневої системи рослин і збільшуються витрати пального. Досвід свідчить, що в разі обладнання лапами-бритвами просапні культиватори доволі ефективно знищують бур’яни за міжрядних розпушувань на глибину 3–4 сантиметри.
З огляду на недостатню ефективність механічних засобів боротьби з бур’янами, більшість високорозвинутих зарубіжних країн, у т. ч. США, Іспанія, Франція, повністю перейшли на їхнє знищення за допомогою грунтових та страхових гербіцидів, витрати на які окупаються приростами врожаїв не менше ніж удесятеро. Діюча речовина цих препаратів проникає в тканини рослин бур’янів через кореневу систему або через продихи листя, що призводить до їхнього отруєння та загибелі, не пошкоджуючи кукурудзи.
За результатами всебічної перевірки, серед грунтових гербіцидів ефективніше знищують бур’яни у посівах кукурудзи Тайфун, Дуал, Трофі, Примекстра, які вносять під передпосівну культивацію або одразу після висівання кукурудзи. Серед страхових гербіцидів у посівах кукурудзи найкраще зарекомендували себе Тітус, Базис, МайсТер, Мілагро, Ладдок тощо. За недостатнього впливу гербіцидів на бур’яни цю роботу підсилюють механічними засобами.
За даними Уманського державного аграрного університету, із застосуванням гербіциду Харнес 3 л/га врожай кукурудзи зріс на 9 ц/га зерна, що забезпечило додатковий прибуток у сумі 451 грн/га. У разі обприскування забур’янених сходів кукурудзи страховим гербіцидом Тітус із розрахунку 50 г/га він підвищив урожай зеленої маси на 131 ц/га більше, ніж на контролі.
За даними широких досліджень колишнього Інституту “Агроресурси”, проведених згідно з наказами  Мінагрополітики й Української академії аграрних наук, на підвищення урожаїв кукурудзи під час догляду за посівами відчутно впливає обприскування рослин водними розчинами вітчизняних біостимуляторів, кращими з яких визнано препарати Інституту біоорганічної хімії і нафтохімії та Науково-технологічного центру “Агробіотех”: Зеастимулін, Біолан, Радостим, препарат Міжвідомчого науково-інженерного центру АКСО-НАНУ Триман, а також Гумісол донецької фірми “Гермес” тощо. Доцільно зазначити, що біостимулюючі препарати Інституту біоорганічної хімії і нафтохімії доскіпливо перевірено та визнано кращими у шести країнах світу, де їх вже застосовують. Препаратами Зеастимулін і Триман обприскують посіви кукурудзи з розрахунку 15–20 мл/га. На площах з низькими рівнями забезпечення посівів поживними речовинами їх використовують по 15 мл/га, а із середнім і підвищеним — по 20 мл на гектар.
За результатами досліджень, обприскування посівів водними розчинами цих препаратів, за сприятливої бездощової погоди, найефективніше здійснювати в ранкові (8–11 год) та вечірні години (17–19 год).
У разі застосування біостимуляторів одночасно із страховими гербіцидами їх уносять у строки, передбачені для гербіцидів.
За даними дослідів Чернігівського та Коломийського інститутів АПВ, у середньому за 1999–2000 рр. обприскування посівів кукурудзи біостимулятором Зеастимулін сприяло підвищенню врожаю зерна на 14,7 ц/га, або на 29,8%, тоді як урожай на контролі становив 58,3 ц з гектара.
У Чернігівському інституті АПВ обприскування кукурудзи Зеастимуліном у розчині із страховими гербіцидами, крім значного підвищення врожаю зерна, зменшило забур’яненість посівів під впливом гербіциду Мілагро на 70,6% і Тітус — на 86,3 відсотка.
За даними Волинського Інституту АПВ, завдяки обробці насіння кукурудзи біостимулятором Зеастимулін, у середньому за два роки урожай зеленої маси кукурудзи на силос зріс на 127 ц/га (17,8%), а за обприскування посіву цим препаратом на фоні обробки насіння він зріс на 204 ц/га (28,7%).
Чимало досліджень із вивчення ефективності спільного обприскування посівів кукурудзи біостимуляторами з гербіцидами протягом останніх років здійснено в Уманському державному аграрному університеті. Результати цих дослідів засвідчили, що за обробки посівів кукурудзи вітчизняним біостимулятором Зеастимулін урожай зеленої маси кукурудзи підвищився на 73 ц/га (25,5%), а за обприскування страховим гербіцидом Хармоні — на 48 ц/га (12,6%), тоді як за внесення цих препаратів у спільному робочому розчині приріст виявився вищим, ніж у разі їхнього окремого застосування. Одночасне внесення біостимуляторів із страховими гербіцидами в кілька разів зменшує витрати на догляд за посівами кукурудзи та на пальне, якщо порівняти з роздільним внесенням.
Попри систематичне зростання ринкових цін на мінеральні добрива, підживлення посівів кукурудзи на неудобрених площах і на полях з ослабленими сходами залишається одним з найважливіших резервів підвищення її врожайності в період весняного догляду за посівами. Важливість його в цьому році значно зростає з огляду на вимивання частини легкорозчинних поживних речовин з орного шару грунту внаслідок надмірної кількості весняних опадів майже в усіх регіонах.
Підживлення здійснюють культиваторами-рослинопідживлювачами в міжряддя на глибину 8–10 см водночас із міжрядними обробітками.
Для визначення видів і доз добрив для підживлення послуговуються результатами агрохімічного аналізу грунтів. Орієнтовні дози внесення мінеральних добрив під час підживлення посівів кукурудзи — 20–30 кг д.р./га. За результатами узагальнених досліджень, цей агрозахід сприяє підвищенню врожайності зерна кукурудзи на 5–7 ц/га і зеленої маси на силос на 30–50 ц з гектара.
Дослідами та виробничою перевіркою доведено, що разом із твердими мінеральними добривами на підвищення продуктивності кукурудзи під час догляду істотно впливає також обприскування посівів невеликими дозами рідких комплексних добрив із мікроелементами, значна кількість яких дозволена для широкого застосування в сільському господарстві.
Упровадження під час догляду за посівами висвітлених у статті заходів боротьби з бур’янами, нових вітчизняних біостимуляторів, малих доз твердих і рідких комплексних мінеральних добрив (за передбачених агрометеорологічних умов цього року) може сприяти додатковому підвищенню середньої продуктивності посівів кукурудзи на 10–12 ц/га зерна та на 70–110 ц/га зеленої маси з качанами. За сучасних ринкових цін на зерно кукурудзи близько 1,2 тис. грн за тонну витрати на основні заходи догляду за посівами цьогоріч можуть окупитися вартістю приростів урожаю в десятки разів.

Л. Анішин,
провідний науковий співробітник відділення “Агроресурси” ІГіМ УААН, заслужений працівник сільського господарства