Спецможливості
Новини

Українська зернова асоціація: ринок зерна вимагає більшої уваги

07.04.2010
807
Українська зернова асоціація: ринок зерна вимагає більшої уваги  фото, ілюстрація

Ситуація, яка сьогодні склалася на ринку зерна, потребує негайної уваги та реагування всіх гілок влади, бізнесу та громадських організацій.

Ситуація, яка сьогодні склалася на ринку зерна, потребує негайної уваги та реагування всіх гілок влади, бізнесу та громадських організацій.

З урожаю 2008 року (53 млн т) Україна експортувала близько 25 млн т зерна. Врожай 2009 року теж непоганий (близько 48 млн т). Таким чином, згідно з балансом, Україна може експортувати близько 22 млн т зерна. Треба відмітити, що експортери українського зерна професійно виконують свою роботу, працюючи в умовах фінансової кризи та жорсткої конкуренції на світовому ринку.
За останнє десятиріччя в Україні створена одна з найкращих у світі систем експорту зерна, яка базується на принципах ринкової економіки та розумної співпраці бізнесу, влади і громадських організацій АПК. Про це свідчить і третє місце у світі з експорту зерна, яке виборола Україна (після США та країн ЕС).
Побудовані за останні роки в портах України, за рахунок приватних інвесторів, перевантажувальні комплекси збільшили можливості з експорту зерна з 7 до 32 млн т зерна на рік, і будівництво нових потужностей продовжується. Українське зерно експортується у 89 країн світу.
Потреба внутрішнього ринку у зерні перебуває на рівні 26-27 млн т. Таким чином, половину врожаю потрібно експортувати. В таких умовах ціноутворення на ринку зерна залежить і буде повністю залежати від світових цін на зерно, і ніякі дії в Україні цього кардинально змінити не зможуть. Те, чим можна управляти на території України, - це, насамперед, собівартість виробництва зерна та собівартість його експорту. Зменшення собівартості виробництва та експорту зерна - основа конкурентоспроможності українського зерна на світовому ринку.
У 2009 році ми дуже багато говорили про закупівельні ціни на зерно. Наведу чотири основні фактори ціноутворення на зернові:
n світові ціни;
n курс національної валюти до долара США;
n вартість маркетингового ланцюжка від поля до судна;
n повернення ПДВ експортерам зерна.
Курс національної валюти до долара США, вартість маркетингового ланцюжка від поля до судна та повернення ПДВ експортерам зерна - це фактори, які безпосередньо формують собівартість експорту зерна та доходи зерновиробників.
Світові ціни впали, але, поки що, дають змогу рентабельно працювати виробникам зерна. На найближчі 10 років прогнозується стабільність світових цін на зернові.
Курс національної валюти стимулює експорт. Дев'яносто відсотків контрактів на торгівлю зерном мають валюту контракту - долар США. Однак останнім часом багато говориться про необхідність ревальвації гривні до рівня 6 або 7 гривень за 1 долар США. Приймаючи відповідні рішенняя, треба мати на увазі, що за зміни курсу з 8 до 7 гривень за долар США виробники зерна можуть втратити близько 7 млрд гривень.
Гірша ситуація з вартістю маркетингового ланцюжка. Є багато прикладів, коли вартість маркетингового ланцюжка з жовтня 2007 року до липня 2009 року зросла на 210 гривень на тонну, а це близько 5 млрд гривень, які вийняті з кишені виробників зерна. Треба підкреслити, що основний об'єм послуг по маркетинговому ланцюжку надає держава.
Надзвичайно погана ситуація з поверненням ПДВ експортерам сільгосппродукції. Уряд Тимошенко загнав цю проблему в глухий кут.
Уже півроку експортерам зерна повертаються буквально копійки! Компанії-експортери не можуть одержати ніякої інформації з даного питання, не можуть формувати фінансові плани, не мають коштів для продовження експорту. Як результат, у лютому 2010 року обсяги експорту зерна впали вдвічі. А Україні потрібно ще експортувати 5 млн т з урожаю 2009 року. У разі термінового невирішення проблеми повернення ПДВ експортерам зерна Україна залишиться на 1 липня 2010 року з безпрецедентно високими залишками зерна, які будуть тиснути на ціни нового врожаю. Закупівельні ціни, тільки за рахунок фактора неповернення ПДВ, для виробників зерна впадуть на 20 відсотків. За маркетинговий рік виробники зерна втратять близько 10 млрд гривень.
За такого ставлення до аграрія вітчизняне сільське господарство із курки, яка несе золоті яйця, може стати для держави тягарем у 15 млн осіб, які проживають у сільській місцевості.
На глибоке переконання  УЗА проблеми бюджетного відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами закладаються з неправильного оцінювання сум відшкодування на рівні Державного бюджету України.
Так, бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами у Держбюджеті на 2008 рік закладено на рівні 32 592 692,8 тис. гривень.
Усі ми знаємо про проблеми з відшкодуванням ПДВ експортерам у 2008 році, і всім зрозуміло, що закладена сума в бюджеті не відповідала реальним та необхідним обсягам відшкодування. Експортери української продукції сподівалися, що у бюджеті 2009 року розрахунки бюджетного відшкодування ПДВ будуть виконані з урахуванням помилок 2008 року.
Але бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами у бюджеті на 2009 рік було закладено на рівні 36 518 500,0 тис. гривень. До речі, на одній із нарад стосовно бюджету на 2009 рік у ДПАУ на питання про те, яку суму треба закласти до бюджету для погашення заборгованості з ПДВ експортерам України за минулі роки та забезпечення повного відшкодування у 2009 році, прозвучала цифра у 53 млрд гривень.
16 вересня 2009 року на офіційному сайті Президента України В.Ющенко були опубліковані матеріали "Щодо проекту бюджету на 2010 рік". Зокрема, там йдеться про таке: "Виходячи з планових обсягів відшкодування ПДВ 2009 року (36,5 млрд грн), прогнозного темпу зростання експорту (на 9,5%) та необхідності погашення протермінованих сум (4,9 млрд грн), обсяг відшкодування у 2010 році мав би складати 45 млрд грн. Водночас у проекті його зменшено на 15,7 млрд грн. навіть порівняно з обсягом, запланованим на 2009 рік". Таким чином, має місце заниження на 24 млрд гривень ресурсу для бюджетного відшкодування ПДВ.
Складається враження, що під час розробки бюджету минулим урядом показник дохідної частини бюджету - "бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами" - не розраховувався, виходячи з прогнозованих об'ємів експорту у 2010 році у розрізі галузей, а був використаний як балансуючий для демонстрації "пристойного" дефіциту бюджету.
Заборгованість з ПДВ на 1 січня 2010 року - 20 млрд гривень, а в бюджет 2010 року закладене повернення на рівні 20,6 млрд гривень.
Як це розуміти? Як сигнал для експортерів України, що відшкодування ПДВ за експортними операціями 2010 року не буде зовсім?
Уряд Тимошенко 20 млрд обігових коштів українських підприємств узяв і не повернув, завдавши нищівного удару саме по тих підприємствах, які працюють легально, заробляють валюту для країни, легально платять заробітну платню, податки до бюджету та Пенсійного фонду.
 20 млрд гривень - це що, кредит, який без згоди підприємств узяв у них уряд? Під які кредитні договори? Під які відсотки? А чи мав узагалі на це право?
Розмови про те, що ці кошти витрачені на пенсії та заробітну платню вчителям та лікарям, не витримують жодної критики. Ці кошти витрачені, щоб чиновники могли зостатися у своїх владних кріслах. Не допомогло.
А що буде з українською гривнею після знищення українських експортерів? Чи думали про це члени минулого уряду?
Що буде з бюджетом країни та бюджетом Пенсійного фонду, якщо українські експортери перестануть працювати? Чи буде кому взагалі платити податки?
А де рішення, які слугуватимуть значному наповненню бюджету? Наприклад, рішення про запровадження ринку землі, про податки на багатих, запровадження програми виходу "з тіні" економіки держави. За різними даними, "в тіні" перебуває від 30 до 70 відсотків економіки держави. А цю "тінь" хтось обслуговує, як і ту частину економіки, яка працює легально.
А де рішення щодо значного скорочення необгрунтованих видатків бюджету (наведення елементарного порядку в державних закупівлях, значного скорочення державного апарату, захмарних пільг і таке інше)?  
Хотілося би запитати персонально представників економічного блоку минулого уряду, зокрема міністра економіки та в.о. міністра фінансів, що вони мали на увазі, розраховуючи та презентуючи парламенту та громадськості проект бюджету на 2010 рік, - розвиток держави чи її занепад?
На звернення експортерів: коли повернуть їхні кошти, - запропонували спочатку зерно з Аграрного фонду, потім селітру. Дякуємо Богу і виборцям, що справа не дійшла до гумових чобіт та протигазів. У світі є відома програма ООН: нафта в обмін на продовольство. Економісти уряду Тимошенко придумали свою програму: матеріально-технічні ресурсі в обмін на ПДВ. Але постає питання: навіщо Аграрному фонду купляти за державний кошт селітру, щоб потім не знати, куди її продати. Потім економічна думка пішла далі, й урядовці заговорили про те, що ПДВ будуть повертати облігаціями. А чому б облігаціями не платити заробітню платну тим чиновникам, які все це вигадують.
Поки що українські експортери зосталися біля розбитого корита з фінансовою діркою в 20 млрд гривень, а новий уряд держави - з комплексом важких проблем, які потребують негайного вирішення.
За експертними даними, які потребують уточнення, на бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами тільки за експортними операціями 2010 року потрібно близько 50 млрд гривень.
Враховуючи значення аграрного сектору для економіки держави в цілому (а аграрії України дають практично 25 відсотків валютних надходжень до держави) та катастрофічні наслідки, які можуть мати місце у 2009/2010 маркетинговому році, УЗА пропонує вжити такі запобіжні заходи: для того, щоб держава нормально функціонувала, треба, насамперед, створити реальний бюджет, збалансувавши реальні доходи з витратами, які потребують значного скорочення.
Враховуючи необхідність підтримки експорту українського зерна, недопущення зниження закупівельних цін для зерновиробників на 20 відсотків та гостру потребу фінансування проведення весняно-польових робіт, - винайти кошти, близько 5 млрд гривень, для погашення заборгованості із ПДВ перед експортерами зерна у березні -травні 2010 року, забезпечивши ритмічне відшкодування за поточними операціями. Погашення заборгованості проводити по всіх компаніях експортерам пропорційно наявній заборгованості. ПДВ повертати тільки живими коштами.
Виходячи з необхідності нарощування виробництва зерна та фінансового забезпечення зерновиробників, розглянути питання фінансування Аграрного фонду для операцій із форвардних та заставних закупівель за рахунок золотовалютних резервів держави, маючи на увазі, що зерно у всьому світі - ліквідний біржовий товар, вартість якого має прямий зв'язок з основними валютами світу. Таким чином, частину золотовалютних резервів держави пропонується зберігати в зерні.
Виходячи з принципової позиції Президента України В.Януковича, щодо питань повернення ПДВ, відновити при Кабінеті Міністрів України Раду експортерів, залучивши до неї асоціації, які представляють експортерів усіх галузей економіки держави. Раді експортерів щомісячно аналізувати весь комплекс проблем щодо повернення ПДВ, готувати відповідний звіт із публікацією на сайті КМУ.
Уряду разом з асоціаціями, які представляють експортерів усіх галузей економіки держави, проаналізувати та подати для формування Державного бюджету на 2010 рік прогнозні розрахунки коштів, необхідних для відшкодування ПДВ за експортними операціями 2010 року та заборгованості за минулі роки.
Українська зернова асоціація впевнена, що новий уряд України разом з громадськими організаціями та бізнесом знайдуть ефективні рішення для стабілізації та зростання економіки держави.

В. Кліменко,
президент Української зернової асоціації

Інтерв'ю
З кожним роком український агробізнес стає більш інноваційним, високотехнологічним та складним. Такі глобальні зміни у колись звичному й традиційному для України секторі вимагають від управлінця нових підходів до ведення бізнесу й... Подробнее
Одним із найвідоміших не лише в Україні, а й у всьому світі центрів пшеничної селекції є Миронівка (Київщина), яку недарма називають пшеничною столицею, батьківщиною української озимої пшениці, адже саме тут працює Миронівський інститут... Подробнее

1
0