Спецможливості
Новини

Ударимо ф’ючерсами по бездорiжжю та нехлюйству!

05.06.2008
659
Ударимо ф’ючерсами по бездорiжжю та нехлюйству! фото, ілюстрація
Ударимо ф’ючерсами по бездорiжжю та нехлюйству!

Уряд в особi вiце-прем’єр-мiнiстра Леонiда Козаченка пообiцяв взятися за дуже важливу справу — створення ф’ючерсної бiржi. Нагадаємо нашим читачам, що ф’ючерснi бiржi виконують у сучаснiй економiцi двi дуже важливi функцiї. По-перше, вони дають прогноз цiн на сiльськогосподарську продукцiю на наступний сезон, що дає змогу сiльгоспвиробнику визначитися ще до початку сiльськогосподарського сезону, чи варто братися за виробництво певного виду продукцiї (а якщо варто, то в яких обсягах). А по-друге, захищають учасникiв сiльськогосподарського ринку (не тiльки сiльгоспвиробникiв, але й переробникiв) вiд несприятливого для них руху цiн. Тобто ф’ючерснi бiржi ще й виконують функцiї страхування прибутків учасникiв ринку.

Проте тут є кiлька “але”. По-перше, на ф’ючерсних бiржах реальним товаром практично не торгують (обсяги поставок реального товару — пшеницi, сої, кукурудзи, продуктiв тваринництва тощо) на захiдних товарних бiржах не перевищують одного вiдсотка. На сучасних товарних ф’ючерсних бiржах торгують не реальним товаром, а правом на нього — контрактами. Як правило, нiхто нiчого купувати або продавати не збирається. Усi очiкують отримання зиску вiд руху цiн. Отже, гасло: “Весь товар — тiльки через бiржу!” видається нонсенсом. Або весь товар на спотову бiржу, i тодi забудьте про ф’ючерснi бiржi, або створюємо ф’ючерсну бiржу, але тодi забудьте про бiржу спотову. Я навiть не уявляю, як ця дилема буде вирiшуватися в свiтлi одного з останнiх указiв Президента України (“Про заходи щодо розвитку продовольчого ринку та сприяння експорту сiльськогосподарської продукцiї та продовольчих товарiв” вiд 7 серпня 2001 року), в якому мiститься загадкова фраза: “реалiзацiя сiльськогосподарської продукцiї i продовольчих товарiв їх виробниками на конкурентних засадах переважно через систему бiржової торгiвлi”.
Але, припустiмо, що рiшення створити iнститут торгiвлi ф’ючерсними контрактами прийнято всерйоз i надовго. Тодi виникає друге питання. Якщо через ф’ючерсну бiржу проходитиме лише кiлька вiдсоткiв реального товару, то звiдки вiзьмуться кошти на торгiвлю контрактами? Але ф’ючерсна бiржа функцiонує таким чином, що кожен учасник ф’ючерсної торгiвлi повинен внести страховий внесок (так звану клiєнтську маржу), який у захiдних країнах становить 5—10% вартостi ф’ючерсного контракту. Припустiмо, що хеджуватися (захищатися вiд несприятливого руху цiни) буде половина врожаю — скажiмо, 20 млн тонн зерна. За цiни 100 дол./т учасникам ф’ючерсного ринку (у тому числi сiльгоспвиробникам, переробникам) потрібно буде внести маржу на суму 400 млн дол., або 2,5 млрд грн. Це — приблизно та сума, що була надана всьому сiльському господарству України всiма комерцiйними банками. I цю суму необхiдно буде внести iз самого початку, якщо учасник бiржової торгiвлi вирiшив застрахуватися вiд несприятливого руху цiн. Чи готовi до цього українськi сiльгосптоваровиробники?
Поглянемо на це питання з iншого боку. Припустiмо, що рiзниця мiж первiсною ф’ючерсною цiною товару та спотовою цiною на нього на момент закриття контракту становитиме 10 дол./т. За умов торгiвлi 20 млн тонн зерна хтось має викласти зi своєї кишенi 200 млн дол. Чи готова до цього решта учасникiв ф’ючерсного ринку?
А ще ж так звана розрахункова палата бiржi повинна мати стiльки грошей, щоб покрити всi розрахунки за контрактами, тобто в нашому випадку — 2 млрд дол. Чи готова до цього банкiвсько-кредитна система України?
Нарештi, останнє питання. Чи є в Українi люди, якi знають (або можуть, принаймнi, виговорити), що таке “дериватив” (я вже не говорю про такi поняття бiржової торгiвлi, як “базис”, “арбiтраж”, “спред” тощо)?
Ось цi питання ми й задали вiце-прем’єр-мiнiстру з питань АПК Леонiду Козаченку. Ось його вiдповiдi.
Леонiд Козаченко: “До ваших питань я би додав таку проблему, як вiдсутнiсть законодавства, яке регулює торгiвлю ф’ючерсними контрактами. Наш закон про бiржi містить 1,5 сторiнки, тодi як закон США — 1,5 тисячi сторiнок.
Але започаткувати цю роботу ми мусимо — в наступному роцi в нас обов’язково на 2—3 бiржах будуть укладатися ф’ючерснi та форварднi контракти. На жаль, до цього часу нашi бiржi працювали, як звичайнi аукцiони, на яких купували/продавали продукцiю. В Українi налiчується понад 700 бiрж, з яких приблизно 140 торгували сiльгосппродукцiєю. Але позитивного сприяння на процеси розбудови iнфраструктури ринку це не мало. У певних випадках це навiть створювало середовище для корупцiї.
Уже проведено кiлька нарад за участю представникiв законодавчої влади, фахiвцiв, представникiв мiжнародних донорських органiзацiй. Досягнено домовленостi, що останнi видiлять кошти для навчання наших фахiвцiв. I шість (!) фахiвцiв наших бiрж, якi добре володiють англiйською мовою i мають певнi навики, будуть вiдправленi на пiвроку для стажування на провiдних бiржах свiту.
Потiм за домовленiстю з представниками таких транснацiональних компанiй, як “Каргiлл”, “Топфер”, їхнi брокери на захiдних бiржах попрацюють на тих наших бiржах, де буде запроваджуватися торгiвля ф’ючерсними контрактами, з тим щоб протягом року розпочати цю роботу.
Якщо це буде започатковано, то це створить надзвичайно привабливий клiмат i змiнить ситуацiю, в першу чергу, iз закупiвлею зерна наперед за цiнами, якi будуть визначенi. Це стабiлiзує цiни на зерно — ми не будемо мати таких катаклiзмiв, якi ми мали пiсля збирання 40 млн тонн зерна”.
Повнiстю пiдтримуючи прагнення нашого уряду i розумiючи, що шість фахiвцiв — це краплина в морi навiть для однiєї ф’ючерсної бiржi, ми вирiшили внести й свою частку працi в органiзацiю ф’ючерсних бiрж в Українi. У кiлькох наступних номерах “Пропозицiї” ми подаватимемо словник бiржових термiнiв за версiєю Чиказької товарної бiржi — найбiльшої бiржi в свiтi з торгiвлi ф’ючерсними контрактами на продукцiю рослинництва.
Надалі ми плануємо подати вступнi лекцiї зi стратегiї торгiвлi на ф’ючерсних бiржах.

Юрiй Михайлов

Інтерв'ю
З кожним роком український агробізнес стає більш інноваційним, високотехнологічним та складним. Такі глобальні зміни у колись звичному й традиційному для України секторі вимагають від управлінця нових підходів до ведення бізнесу й... Подробнее
Наразі багато країн світу шукають спосіб, як поліпшити екологічні умови та знайти нові джерела енергії. Одним із рішень цієї глобальної проблеми є вирощування унікального дерева, яке вже відоме у всьому світі під назвою «павловнія». Це... Подробнее

1
0