Спецможливості
Новини

Зупинімо деградацію українських грунтів!

15.07.2008
815
Зупинімо деградацію українських грунтів! фото, ілюстрація
Зниження родючості наших ланів унаслідок зменшення гумусу, недоступності мінеральних добрив та неможливості удобрення органічними добривами призвели до деградації родючості ріллі. Яка ж у нас перспектива? Це сьогодні питання надзвичайної ваги.

Немає нічийної землі, не повинно бути й недоглянутої. Тому слід, залежно від економічної спроможності кожного конкретного господарства, відвести необроблювану частину орного клину під залуження багаторічними травами, переважно еспарцетом із підсіванням буркуну. Під залуження бажано відводити землю в одній частині землекористування господарства з тим, аби передбачити випасання як худоби господарства, так і громадської череди. Це дасть змогу звести до мінімуму кількість сівозмін у рослинництві та розмістити культури одним масивом на значній площі й дотримуватись просторової ізоляції. Досить зручно це ще і в організаційному плані ведення рослинництва. Схематично сівозміна матиме такий спрощений вигляд: еспарцет–еспарцет–озима пшениця–просапні–ярі зернові. При цьому 40% ріллі слід відвести під багаторічні трави, в догляді за якими уникати найбільш енергоємної операції — оранки, природно відновлюючи родючість грунту, частково уникаючи витрат на вивезення гною. Отримавши укіс, матимемо ще й отаву, створимо умови для розвитку вівчарства. Затрати на дотримання агротехніки — мінімальні, і оранка — раз в три роки. А головне, матимемо найкращі попередники під озимі та баштанні, що, само собою, збільшить урожай та зменшить пестицидне навантаження на довкілля.
З’являється можливість з ярими зерновими чи однорічними кормовими на зелений корм провести напівпаровий обробіток грунту. Великий проміжок часу дасть можливість без гербіцидів зменшити забур’яненість, якісно підготувати грунт під висівання. Раціонально використовуючи спрацьований машинно-тракторний парк і за сприятливих умов осені, в разі потреби, поле можна засіяти озиминою, зменшивши кількість площ еспарцету до однієї. Через значну забур’яненість ріллі в орному шарі грунту накопичився значний запас насіння бур’янів. Замість застосовувати дорогі гербіциди для зниження забур’яненості ріллі, краще запровадити провокаційний метод їхнього знищення, яким і стане напівпаровий обробіток ріллі. Цим ми не тільки знищимо бур’яни агротехнічними заходами догляду за грунтом, а ще й збагатимо їх сидератами, створимо умови для одержання екологічно чистої продукції. А витрати на ці заходи не перевищать витрат на придбання та внесення гербіцидів.
Чорний пар — надійний попередник, але для нього потрібно не менше витрат, ніж для вирощування зернових. Та й ефективність його формується за рахунок природної родючості землі. А її залишилось небагато. Тому й не дають чорні пари очікуваного врожаю. До того ж, часто-густо із чорних вони стають зеленими влітку. Але це не означає відмови від чорних парів. Як меліоративне поле вони незамінні для отримання стабільних урожаїв сильних пшениць. У посушливому степу успіх залежить від запасів вологи в грунті згідно з законом мінімуму — аксіоми наших агрономів. Тож пари потрібні будуть завжди як страхові накопичуванння вологи. І що нижча культура рільництва, то помітніше зниження врожаю від нестачі вологи в грунті. Найкраще забезпечення рослин вологою протягом вегетаційного періоду відбувається з шарів грунту на глибині 20 см, де волога надійно зберігається. Тож як напоять землю осінньо-зимові опади, так і наллється колос. Короткочасні літні дощі зволожують тільки верхній шар грунту і не мають довгострокового впливу на вологозабезпеченість рослин через швидке випаровування вологи за літніх високих температур. Зате вони відіграють неоціненну роль у пом’якшенні напруги у водоспоживанні рослин та унеможливлюють на певний час повітряні посухи. Літні дощі мають зливовий характер, а недбало доглянутий грунт не в змозі поглинути дощову воду. Нерівномірний розподіл її рельєфом поля та стікання в низини значно зменшать користь від літніх дощів, а то й завдадуть шкоди грунту від водної ерозії.
У сферу інтенсивного використання зрошуваних земель міцно вкорінилось овочівництво. На використанні особливостей південного овочівництва, коли й посівні овочеві культури дають ранню продукцію, слід зосередитись овочівникам. Саме в овочівництві найраціональніше в організованому порядку задіяти вивільнений ресурс робочої сили.
Економити на агротехніці — собі ж на шкоду. Кажуть: скупий двічі платить, а ледачий двічі робить. Селянський труд завжди був тяжким і безхитрісним, таким він і залишився. І не вірте солодкоголосим нісенітницям — мовляв, вихід у мінімальних та критичних технологіях, бо весь сенс технології в тому, що вона повинна бути оптимальною і ніякою іншою. Ступінь порозуміння з землею та рослинами визначає врожай. Можна дурити людей і мати зиск. Із землею так не виходить. Вона мудро віддає нам відповідно до вкладеної праці. Тому і їмо ми дорогий хліб дешевих технологій як продукт сумнівних новацій.


П. Костін,
ст. наук. співробітник
Інституту південного овочівництва і баштанництва
О. Кащеєв,
провідн. наук. співробітник Інституту південного овочівництва і баштанництва, канд. с.-г. наук

Інтерв'ю
Олександр Карпенко, директор із маркетингу та технічної підтримки компанії «Адама Україна»
Агрохімічний ринок в Україні нібито великий з чималою кількістю учасників, але водночас усі одне одного знають, і події, які відбуваються на ньому, дуже швидко стають темами для активного обговорення.
Заріпов Андрій
Несприятливі погодні умови часто спричинюють втрату частини врожаю.  Але аграрії можуть зберегти фінансову стабільність  за допомогою агрострахування. 

1
0