Спецможливості
Статті

Життя французьких фермерів очима українців: Побачити, почути, відвідати...

13.01.2015
458
Життя французьких фермерів очима українців: Побачити, почути, відвідати...  фото, ілюстрація

Фермер — особлива категорія людей, що фанатично люблять справу, якою займаються. Інакше нічого не вийде. Праця у сільському господарстві важка, напружена, монотонна і до того ж — щоденна, без будь-якого передиху. Хіба що на виставці можна відволіктися або у зборах асоціації взяти участь.

Фермер — особлива категорія людей, що фанатично люблять справу, якою займаються. Інакше нічого не вийде. Праця у сільському господарстві важка, напружена, монотонна і до того ж — щоденна, без будь-якого передиху. Хіба що на виставці можна відволіктися або у зборах асоціації взяти участь.

Л. Крюкова
l.kryukova@univest-media.com

Хоча, знаєте, спостерігаючи за українськими фермерами на виставці SPACE та під час їхніх візитів на ферми до французьких колег, дійшла висновку: навіть у таких, як то кажуть, благодатних умовах для того, щоб нарешті хоч трішки розслабитися, вони працюють, охоче спілкуються, розпитують, обмінюються досвідом тощо.
Отже, пропоную зануритися у життя французьких фермерів, які залюбки діляться досвідом успішного господарювання (до речі, це відмітна риса характеру європейців на відміну від наших вітчизняних тваринників, які «зі скрипом» пускають до себе у господарства, ну а про «розкрити секрети» взагалі мова не йде). Також своїми враженнями поділяться представники української делегації, до складу якої входили керівники провідних с.-г. підприємств, а також держслужбовці із Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Нам так не жити?
 Питання, звичайно, риторичне і трохи скептичне. Звичайно ж, нам так жити! Іншого виходу — особливо в умовах так званої економічної кризи та політичної нестабільності у нас, українців, — просто немає! Але суть питання в тому, наскільки скоро все це станеться? Ну, тут усе залежить від нашого прагнення до змін і… (зумисне поставила три крапки, адже у кожного із нас своє бачення цих змін на краще).
Отже, в той час, коли весь світ розробляє антикризові програми, французи знайшли дієвий спосіб подолання економічного спаду. Виявляється, краще місце для капіталовкладень — це не банки, а ферми! І не просто ферми, а сімейні фермерські господарства, які обслуговуються фермером-господарем та членами його родини (звісно, такі господарства обладнані сучасним устаткуванням, яке не тільки значно полегшує працю людей, а й по максимуму нівелює так званий людський фактор). До речі, багатьох українців дивує, що великі ферми обслуговує одна родина (як правило, із чотирьох осіб). Але вони займаються САМЕ ОБСЛУГО­ВУ­ВАН­НЯМ! А все інше — чітко налагоджена схема: корм привезуть вчасно, молоко заберуть за графіком, гроші на рахунок також не треба ні з кого «вибивати»… Фермер виробляє молоко, турбується про здоров’я стада — це його головна робота.
У Франції ферми розміщені здебільшого недалеко від автомагістралей, тому конфігурація господарських приміщень має витягнуту форму; площа таких ферм — від 10 до 60 га. Вибір виробничого напряму ферми (молочний, свинарський тощо) залежить від кормової бази, технічного устаткування, природних умов і, звісно, місцевих традицій. 
Цікава річ — статистика, без якої, як то кажуть, усі розмови можна назвати просто «балачками». Отже, 69 865 робітників задіяно на фермах у регіоні Бретань, із яких 26% становлять жінки, а на фермерів вікової групи 55 років і більше припадає близько 27% їхньої загальної кількості (рис. 1). До речі, Бретань — один із небагатьох регіонів у Франції, де кількість нових фермерів постійно зростає. Так, середній вік фермерів-початківців із власним бізнесом — 30 років.
Якщо говорити про спеціалізацію бретонських фермерських господарств, то молочний напрям (і це стосується не тільки ВРХ), а разом із ним і свинарський — займають у загальному розподілі близько 41% (рис. 2). І справді, молочний напрям тут доволі популярний і дуже розкручений, адже бретонці, втім, як і всі французи, — справжні гурмани різноманітних виробів із молока (рис. 3). Отже,  841 бретонських виробників, що працюють у тваринницькій галузі, спеціалізуються саме на молоковиробництві.

Цілющий келих молока
від щасливої зааненської кози
Якщо вірити легенді, то молоком божественної кози Амалфеї був вигодуваний сам громовержець Зевс. Про надзвичайно цілющі якості козиного молока писав свого часу ще Авіценна і радив «для ясності розуму» його регулярно вживати. Озброївшись глибокими знаннями щодо чудотворних властивостей цього унікального продукту, ми поїхали на одну із багатьох французьких ферм, що спеціалізуються на вирощуванні чистопорідних кіз зааненської породи.
До речі, козине молоко та продукти його переробки дуже популярні серед французів (чого не скажеш про українського споживача). «Багато хто вважає, що таке молоко пахне хлівом, — розпочинає свою розповідь привітний господар ферми на ім’я Серж. — В основному, таку точку зору підтримують ті, хто не любить козиний сир саме через його специфічний запах. Але це зовсім не так! Козине молоко починає “пахнути”, коли в господарстві є порушення в процесах доїння і зберігання. Воно дуже сприйнятливе до температури, вбирає сторонні запахи. Але якщо робити так, як ми, то жодних неприємних запахів і присмаку немає. А користь велика!»
Ця козина ферма, яка до того ж має статус екологічної, розміщена за 100 км від столиці регіону Бретань — м. Ренн. Стадо складається із 520 дійних кіз, 140 козенят і 6 козлів. На фермі отримують близько 1000 л молока на 1 гол./рік, це на 15% нижче, ніж на промислових фермах. Отже, на цій родинній фермі, до речі, доволі молодій (організована у 2012 р.), працює лише три людини (самі власники та один найманий робітник). Крупні ферми, як ця, здебільшого не займаються переробкою молока — здають його на молочні заводи (своєю чергою, господарства, у яких поголів’я не перевищує 200 голів, як правило, мають у своїй структурі сироварню, виробляють йогурти, сири, у них своя клієнтура із сусідніх околиць).
Головний корпус фермерського господарства, призначений головним чином для дійних кіз, завдовжки 72 та завширшки 24 м. У центрі приміщення — широкий коридор, яким може вільно пересуватися трактор. Підлога бетонна, завдяки чому простіше прибирати гній. Солому у малят міняють раз у два-три тижні, у дорослих кіз — раз у два місяці. Кітних кіз не відселяють із загального приміщення, а розподіляють в окремі загороди, народжують кози там же, а ось для малечі приміщення окремі. Що­­року стадо ферми оновлюється на 20–30%. Взагалі, це типова ситуація на французьких фермах: продуктивний вік кози — 4–4,5 року, потім їх відправляють на бійню. Такий підхід цілком виправданий: оскільки проблем із якісним поголів’ям немає, то «тягнути» тварину із низькою продуктивністю — жодного сенсу. Окоти планують (їхній період припадає на кінець лютого). Ко­­зенят відлучають від матері одразу після народження, таврують і протягом години дають підігріте молозиво. Далі до двомісячного віку вони перебувають на годівлі ЗНМ.
Кормовий раціон дорослого стада складається із кукурудзи, сіна, соєвої макухи та сумішки із вівса, кукурудзи і бобових. Сіно заготовляють у господарстві і зберігають у сінному сараї.
Особливо хочеться відмітити ставлення до тварин на цій фермі — воно особливе! Одразу видно, що господарі дуже люблять свою ферму та її пухнастих молочних мешканців. «Тварини, як люди, — вважають вони, — тож і кози мають бути спокійні та щасливі. Тільки тоді ви отримаєте якісне молоко, багате на поживні речовини».

Понад 2 млн л молока за 8 год роботи в день!
Вставати до світанку і працювати до заходу сонця — таке буденне фермерське життя. На молочному підприємстві свої тонкощі… Доїння корів міцно прив’язує фермера до свого робочого місця. Так було колись… а тепер настали нові часи.
«Сучасне тваринницьке господарство, що спеціалізується на молоці, повинно мати у своєму арсеналі сучасну техніку», — впевнена ще одна героїня нашої подорожі родинними фермами Катерина П’єль. Ферма Gaec із ‘Epinay, якою керує Катерина та її брат Ролан, розміщена на півночі Морбіан (фр. Morbihan, брет. Mor-Bihan — департамент на заході Франції, один із департаментів регіону Бретань). Одного разу її господарі прий­няли рішення повністю роботизувати свою ферму, щоб «уникнути можливих штрафів, пов’язаних із людським фактором». Таким чином 222 корови породи Pie Rouge des Plaines щодня «обслуговуються» роботами фірми Lely — їх доять, годують, за ними прибирають… І ця ферма — зовсім не єдина у своєму роді. Молочні фермерські господарства у Франції, число яких неухильно зростає, розглядають доїльних роботів (і не тільки доїльних) як чудову альтернативу традиційній системі доїння.
До речі, щоб привчити корову до обслуговування роботами, знадобиться близько трьох днів. Для початку фермер підводить корову до агрегату, біля якого встановлено годівницю із високопоживним кормом, — це допомагає корові зберігати спокій та заохочує її  знову підійти до «незнайомця». Коли ж корова призвичаїлась до того, як усе працює, та адаптувалася до робота, вона спокійно може переміщуватися всередині корівника, відпочивати на підстилках, їсти, пити або «брати участь» у процесі доїнні (коли їй цього захочеться). По суті, доїльний робот — високотехнологічна високопродуктивна установка, розроблена із урахуванням розпорядку дня самої корови, її потреб і звичок. І, судячи по тому, які спокійні та ЩАСЛИВІ були корови на цій фермі, це справді працює!
Для мене особисто було цікаво розібратися, як саме працюють ці доїльні роботи. Скажу одразу, вислів «усе геніальне — просто!» виправдовує себе на всі 100%! Так, насправді все доволі просто… Коровам одягають спеціальні ошийники, завдяки яким роботи «спостерігають» за кожною коровою й отримують певну кількість даних. Якщо корова намагається дуже часто відвідувати доїльну установку, тільки щоб отримати поживний корм, робот це визначає, прибирає годівницю і виводить корову назад.
Також робот сповіщає фермера, що певна корова, наприклад, дуже давно не приходить на доїння, що може вказувати на певні проблеми із її здоров’ям. Коли тварина підходить до робота, тривимірна камера та лазерна технологія допомагають маніпулятору робота відстежувати її рухи і знаходити дійки її вимені. Таким чином доїльні стакани прикріплюються без жодних труднощів, і розпочинається одночасне доїння кожної чверті з налаштованою під неї частотою пульсації. «За допомогою надійної системи із виявлення маститу, що функціонує в такому доїльному роботі, ми щоденно спостерігаємо за рівнем жирів і білків у молоці кожної корови, — хвалить свого роботизованого «помічника» пані Катерина. — Це неабияк допомагає нам поліпшити рентабельність ферми і здоров’я стада шляхом оптимізації кормових раціонів».
Як же змінився денний робочий графік господарів ферми після осучаснення приміщень та модернізації виробництва? «Переважно основна моя робота полягає у контролі, — говорить Ка­­терина. — Наприклад, я приходжу на роботу о шостій ранку, намагаюся оглянути кожну корову, щоб мати реальну картину щодо стану здоров’я усього стада». Господарка не приховує, що все виробництво побудоване таким чином, щоб зосередити його лише на одній людині.
На те, щоб створити таку схему роботи, знадобилося близько дванадцяти років підготовки: вивчення роботи аналогічних ферм в інших країнах, обмін досвідом тощо. Звісно, і санітарно-гігієнічним вимогам на фермі було приділено чимало часу. «Серед основних вимог — чистота й відсутність неприємного запаху… І спеціальний робот прекрасно “виконує” свої обов’язки: вичищає приміщення тричі або чотири рази на день залежно від потреби, — ділиться фермерша. — Крім того, співробітники ферми потребують деякого часу для відпочинку, тому чотири дні на тиждень роботи можуть працювати в автономному режимі». Отже, окрім переваг для господарства, роботи вперше забезпечили фермерській родині збалансоване (якщо можна так сказати) життя. Адже протягом дня контроль, обслуговування та індивідуальний догляд за тваринами може проводити одна людина. Якщо ж техніка виходить із ладу, фахівці сервісного обслуговування приїжджають на ферму того самого дня.
Звісно, подібна організація виробництва і коштує чимало, але, за словами господарів, ці гроші окупляться повністю, в цьому вони впевнені. «Скільки ж пішло коштів на таку автоматизацію робочих процесів?» — із неприхованим інтересом запитали у господарки ферми. «Зведення будівлі з усіма необхідними приміщеннями та закупівля роботів обійшлися нам у 1,7 млн євро. Таким чином, у нас працює уся необхідна роботизована техніка, що потрібна сучасній молочній фермі. Так, інвестовано великі гроші, але завдяки такому сучасному устаткуванню наша ферма вийшла на передовий економічний, етичний і технологічний рубежі».
Таким чином, наполеглива праця і прагнення до поліпшення її умов допомогли побудувати практично ідеальне виробництво, яке функціонує в атмосфері благополуччя, практичності та комфорту.
Отже, час вертатися додому, в нашу рідну Україну. За великим рахунком, у нас, українців, чимало спільного із французами: і землі так само родючі, і клімат схожий, і природа нагадує рідні пейзажі. Та й люди у нас такі ж працьовиті й до смачної їжі завзяті (останнім часом віддаємо перевагу так званій  healthy food, що прийшла до нас із Європи). То що ж нам тоді заважає мати такі самі ферми?..

Запитання:
Œ   Чому виникло бажання відвідати SPACE? Це Ваш перший візит на цю виставку?
   На чому, насамперед, акцентували свою увагу під час ухвалення рішення відвідати цей французький захід: візити на ферми, відвідання конференцій і семінарів, поєднання ділових зустрічей із культурною програмою?
Ž   Оглядини французьких ферм виправдали Ваші сподівання? Що сподобалося, а що — ні?
   Який би досвід господарювання Ви хотіли б перейняти у французьких фермерів?
   Ваші плани щодо візиту на SPACE у 2015 р. Чи маєте намір поїхати ще, які маєте побажання щодо змін у програмі поїздки тощо?

Андрій Долговський,
генеральний директор
ПАТ «СвіжачОК», Запорізька обл., Приморський р-н, с. Інзівка

Œ  Наше господарство займається свинарством, утримуємо 450 основних свиноматок переважно порід ландрас та українська біла. Для мене це перша поїздка на SPACE. Головні фахівці нашої компанії завжди відвідують подібні заходи, що проводяться в Україні: виставки, конгреси, конференції, семінари із питань свинарства тощо. Адже для нас це свого роду майданчики для самоосвіти, обміну досвідом, налагодження нових контактів. Для розвитку компанії та задля самовдосконалення завжди треба бути в курсі останніх тенденцій галузі, у якій працюєш. Тому цьогоріч вирішили відвідати своїх французьких колег, поспілкуватися з ними, обмінятися досвідом, отримати інформацію, як то кажуть, із перших рук.
   Звісно, зробили акцент на діловій програмі виставки: семінари, зустрічі, знайомство із продукцією на стендах і візити на ферми. Особливо цікавило устаткування для сучасного ведення свинарства, генетика тварин, корми, ветеринарні препарати, біогазове виробництво, робота кооперативів… Чесно кажучи, графік був дуже щільним, але завдяки вмілій організації кураторів поїздки ми зуміли вдало поєднати все це з прекрасною культурною програмою.
Ž   На жаль, з об’єктивних причин (посилення захисних заходів проти АЧС та вірусу свинячої діареї) було скасовано візит на свиноферму. А для мене як фахівця, що працює саме у свинарському напрямі, було б цікаво відвідати саме цю ферму. Ми відвідали ферму ВРХ і козине господарство, що спеціалізуються на виробництві молока. І хоча це і не моя спеціалізація, але в управлінні будь-яким прибутковим бізнесом, у тому числі й аграрним, є свої загальні принципи та методи. Ми на власні очі побачили чітку, злагоджену роботу родинного підприємства, дізналися, як працює кооператив, яка політика ЄС і безпосередньо Франції у підтримці фермерства. А ще вразив сучасний погляд французів на екологізацію виробничих процесів на фермах.
А засмутило те, що на прикладі цих двох родинних ферм побачили невтішну тенденцію: діти фермерів не завжди хочуть продовжувати справу своїх батьків… Європейська молодь їде до мегаполісів, осідають там, і як результат — велика кількість таких сімейних фермерських підприємств із часом закриваються або продаються.
   Думаю, що в нашій роботі знайдуть місце елементи стратегії управління французькою фермою, модель добре налагоджених стосунків виробника і переробника (як усередині кооперативу, так і поза ним), напрям виробництва органічної продукції (на що роблять ставку французькі колеги). А ще після поїздки ми добре усвідомили, що у зв’язку із підписанням Україною і ЄС Угоди про асоціацію, невідкладно потрібно впроваджувати у себе європейські правила і стандарти у сільськогосподарській сфері.
   Дуже вдячний організаторам за візит на виставку SPACE-2014 і сподіваюся на зустріч у новому році.

Андрій Гавриленко,
лікар ветеринарної медицини, ТОВ «БіоТестЛаб»
Œ  У компанії працюю із 2011 р., основна спеціалізація — свинарство. Чесно кажучи, виставку відвідав випадково, хоча чув про SPACE багато і, звісно, мріяв побувати там. Спочатку на захід мала їхати зовсім інша людина, але, як то кажуть, змінилися обставини. Для мене — щаслива випадкова нагода здійснити свою мрію.
   Головною метою було відвідати господарства, особливо свинарники, що, на жаль, не вдалося.
Ž   Чесно кажучи, після відвідання ферм ВРХ та молочного козівництва був дуже вражений! Побачив не тільки цікаві технології, а й велику кількість ветеринарних препаратів, зокрема антибіотиків, що застосовують на французьких фермах! Вважав, що європейці використовують їх набагато менше, зважаючи на законодавство та вимоги до якості молочних продуктів. 
   Птахокомплекс, на якому побував, враженнями мене не наповнив, оскільки тут ми, українці, — «впереди планеты всей» (прошу вибачити за русизм).
Знаєте, що головне слід запам’ятати і взяти до уваги українцям? Банальне, але справедливе твердження: «Усе геніальне — просто!». Не треба з головою кидатися в нанотехнології, щоб отримати бажані результати, просто слід прагматично підходити до вирішення тих чи інших питань — і все неодмінно вдасться.
   Наступного року, звичайно, хочу і надіюсь відвідати SPACE, але сподіваюсь усе-таки побачити французьких свиней.
Загалом, отримав масу позитивних емоцій від інформативності поїздки та спілкування із цікавими людьми.

Олена Альшанова,
заступник директора Департаменту
тваринництва, Мінагрополітики України

Œ  Бажання відвідати цей захід було вмотивоване тим, що SPACE — це чи не найбільша профільна, саме тваринницька, виставка. Як правило, в ній беруть участь провідні тваринницькі організації. До того ж у Франції досить потужно розвинуте тваринництво. Глибоку історію має м’ясне скотарство, розвинені промислові напрями  свинарства та вівчарства. Я вже не кажу про молочне скотарство — різноманіття порід, організація племінної справи, а також досвід і культура проведення конкурсів із виводкою тварин та влаштуванням справжнього шоу, в якому моделі — це корови, найкращі у породі!!!
   По-перше, метою було ознайомлення та встановлення контактів із тваринниками, представниками породних асоціацій. Адже українські товаровиробники зацікавлені у французькій генетиці свиней, великої рогатої худоби відповідних порід, а також у галузі вівчарства та козівництва.
Крім цього, як представникові міністерства мені було цікаво обмінятись досвідом із колегами із Самоврядівних профільних асоціацій (зокрема, що мають стосунок до молочного сектору та свинарства) щодо нармативних актів, які визначають їхню взаємодію з урядом та громадськими організаціями. Тому що раз чи двічі на рік у Франції відбуваються такі собі «перемовини» між виробниками, переробниками та державою, на­­приклад, щодо цін на молоко. Там діє система квотування, тож мене цікавить питання про обсяги продукції та ціну, за якою купуватимуть у виробника це молоко. Нам було б цікаво зрозуміти сам механізм: як це працює, чим регламентується, а також у який спосіб подібну модель співпраці уряду з виробниками та громадськістю ми могли б застосувати в Україні.
Ž   Під час перебування відвідали дві ферми: одну — з напряму молочного скотарства, а другу — козину, з виробництва органічного молока. Досвід корисний для України в аспекті організації господарств населення у такі собі міні-ферми, з обов’язковою наявністю доїльного та охолоджувального обладнання для молока. Тоді й ціна (враховуючи те, що її формує якість молокосировини, а не її кількість) буде цілком гідною.
   Мені було б цікаво і корисно (у плані налагодження контактів із представниками профільних асоціацій та міністерства тощо) знову взяти участь у цій виставці.
До того ж я вважаю, що представникам бізнесу або виробництва варто відвідувати такі заходи, адже на них представлено провідний досвід і останні розробки у механізації, загалом у виробництві тощо, одним словом, на таких виставках можна знайти все — як для тих, хто вже має досвід ведення тваринництва, так і тих, хто лише роздумує: варто чи ні займатися цією справою. Отже, виставка SPACE — це вдала платформа для наведення ділових контактів, пошуку ринків збуту своєї продукції та обміну власними досягненнями.
   Відповім напівжартома-напівсерйозно: «У наш непростий час так далеко планувати не доводиться...»

Наталя Телегіна,
офіційний представник виставки SPACE
в Україні:

Організатори SPACE приємно вражені тим, наскільки українці відкриті до співпраці…
— Французька виставка SPACE розпочала працювати з українською стороною із 2009 р. і я, чесно кажучи, була приємно вражена тим, наскільки українці відкриті до цієї співпраці. Так, українські фахівці тваринницької галузі постійно відвідують нашу виставку, і, що приємно, з кожним роком охочих долучитися стає все більше. Звісно, переваги віддають діловій програмі та візитам на французькі ферми. І це не дивно… Адже тільки під час таких, я б сказала, тісних контактів можна ознайомитися із сучасними технологіями, поділитися знаннями та перейняти досвід. Ми, звісно, допомагаємо в організації таких поїздок на SPACE: вирішуємо усі питання стосовно дороги, ділової програми і навіть обов’язкового супроводу українського франкомовного фахівця, який не тільки розповість про виставку, а й складе план візитів на ті ж самі ферми.
До речі, графіки усіх поїздок розробляються індивідуально. Ми беремо до уваги будь-які побажання всіх учасників делегації, цікавимося проектами, майбутніми планами (звісно, мається на увазі професійна сфера діяльності людини). Після цього скрупульозно прописуємо плани необхідних зустрічей та візитів. Окрім того, зі свого боку, рекомендуємо певні компанії для організації зустрічей із її представниками.
Ми відкриті до діалогу та співпраці з будь-якими компаніями, що працюють в аграрному бізнесі. Звісно, краще домовлятися про спів­працю заздалегідь, адже, ясна річ, що більше є часу для пізнання інтересів клієнта (і це підказує наш досвід),то цікавішою та насиченішою буде програма поїздки на наш захід. Так, уже зараз ми розпочали попередні організаційні роботи щодо наступної виставки SPACE, що проходитиме у 2015 р. Пік підготовчої активізації, зрозуміло, припаде на квітень —травень…
Отже, дізнавайтеся про нас, зв’язуйтесь із представниками нашої виставки в Україні і неодмінно приїжджайте.

Інтерв'ю
Ле­онід Ко­за­чен­ко, на­род­ний де­пу­тат, пре­зи­дент Ук­раїнської аг­рар­ної кон­фе­де­рації
Чи ре­аль­но «за­пу­с­ти­ти» земельну реформу вже за рік? Як дер­жа­ва має за­хи­с­ти­ти влас­ників паїв і аг­раріїв? Що че­кає на них 2017 ро­ку? Чи вдасть­ся по­до­ла­ти ко­рупцію в дер­жаві? На ці
Компанія «Нертус» активно розвиває два напрямки. Перший — насінництво гібридів соняшнику й кукурудзи сербської селекції. Другий — ЗЗР та мікродобрива. На сьогодні в портфелі компанії «Нертус» вже 70 препаратів для зернових, зернобобових,... Подробнее

1
0