Спецможливості
Статті

Здорові копитця — запорука продуктивного довголіття корів

19.07.2013
780
Здорові копитця — запорука продуктивного довголіття корів фото, ілюстрація

Хвороби копитець — одна з найпоширеніших патологій великої рогатої худоби як у великих тваринницьких господарствах, так і на звичайних виробничих фермах.

Хвороби копитець — одна з найпоширеніших патологій великої рогатої худоби як у великих тваринницьких господарствах, так і на звичайних виробничих фермах.

Л. Улько,
канд. вет. наук, доцент,
Сумський національний аграрний університет

Проблема, пов’язана з цією патологією, особливо гостро постала у зв’язку з переведенням тваринництва на промислову основу і концентрацією великої кількості тварин на обмежених площах. Господарства мають колосальні втрати молочної продукції через недоотримання молока від корів з ураженими копитцями. Коли тварина кульгає, продуктивні втрати становлять від 20 до 50% і більше. Водночас кульгавість корів негативно впливає на процес відтворення: недоотримання приплоду на 100 корів досягає 17 телят, і доводиться вибраковувати найбільш високопродуктивних корів, що призводить до вимушеної частої ротації стада. Нетелі з ураженими копитцями вибувають із стада, як правило, після першої-другої лактації. Молоко від корів із гнійною патологією кінцівок перевищує усі норми щодо вмісту соматичних клітин (від 3296 до 5834 тис./см3 за норми до 400 тис.), а його бактеріальна забрудненість у рази перевищує норму (100 тис. КУО/см3). Таке молоко не можна використовувати на загальних підставах.

Причини захворювань
Особливістю захворювань дистального відділу кінцівок корів, що перебігають з ознаками гнійно-некротичного запалення, є змішаний характер інфекції. Активізація умовно-патогенної мікрофлори відбувається на фоні порушення еволюційно сформованого симбіозу макроорганізму з власною аутофлорою під впливом численних зовнішніх чинників. В асоціації двох і більше збудників можливі різні типи взаємин, які багато в чому визначають результат перебігу хвороби, ефективність проведеного лікування і варіюють залежно від біологічних властивостей збудників та імунного статусу тварин.
На жаль, на сьогодні у господарствах не відбувається зменшення захворюваності, а навпаки — із зростанням продуктивності збільшується і відсоток хворих тварин. У виникненні та розвитку гнійно-некротичного запалення копитець значну роль відіграють умовно-патогенні мікроорганізми: S. aureus, S. pyogenes, S. faecalis, E. coli, P. vulgaris, P. aeruginosa, F. necrophorum, C. perfringens, C. septicum та ін.
Уся справа — в обладнанні?
У молочному скотарстві, починаючи від утримання, годівлі, лікувально-профілактичної роботи, все взаємопов’язане, і збій злагодженої системи ведення тваринництва загрожує серйозними наслідками.
Порушення утримання ВРХ досить часто призводить не тільки до постійного стресу тварин, а й до їхнього травматизму.
Так, у корівниках довжина місць для відпочинку тварин здебільшого не розрахована на корів масою понад 600 кг, стійла часто мають багато гострих кутів, підлога не завжди якісна, вздовж місць відпочинку проходить фіксаційна труба, яка заважає тварині комфортно відпочивати. Це змушує корів лягати так, що задня частина тулуба звисає над гнойовим проходом. Вузькі проходи, що ведуть до доїльної зали, спонукають тварин робити різкі розвороти на 90–180°. Вигульні майданчики часто мають обмежену площу та неякісне, а іноді і небезпечне покриття, що не дає змоги тваринам активно рухатися.

Профілактичні процедури:
планова необхідність
Перш за все, для створення здорового стада й одержання молока екстракласу необхідно, щоб на кожній молочній фермі був обладнаний ветеринарний блок із фіксаційним станком. Усю ветеринарну роботу з профілактики та лікування захворювань кінцівок слід проводити у цьому блоці.
Наявність у стаді тварин із гнійними процесами у ділянці копитець призводить до значного бактеріологічного забруднення приміщення, тому потрібно здійснювати постійний контроль за бактеріальним навантаженням та проводити дезінфекцію приміщень.
Догляд за копитцями високопродуктивних корів, їхнє функціональне розчищення — дуже складна, специфічна, важка і брудна робота. Щоб відновити фізіологічний механізм копитець, потрібна висококваліфікована допомога спеціаліста. За надання такої допомоги тварина зможе вільно рухатися і швидко відновити молочну продуктивність.
Слід збалансувати раціон із урахуванням біохімічних досліджень крові та поживної цінності використовуваних кормів.
Адже незбалансованість раціону спричинює розвиток гнійно-некротичних захворювань кінцівок корів, порушення обміну речовин, а це, своєю чергою, призводить до зниження імунного статусу організму тварини. Копитний ріг і ділянка пальця у тварин із порушеним обміном речовин та зниженою реактивністю легко травмуються, мацеруються і стають проникними для різної мікрофлори, що зумовлює виникнення патологічних процесів різного характеру.
Важливим фактором збереження здоров’я стада є активний рух. Під час руху тварини, на відміну від стану спокою, в дистальному відділі кінцівок відбувається активація крово- та лімфообігу. Поліпшується загальний обмін речовин, поїдання твариною корму і, як наслідок, — збільшення молоковіддачі.
На ураження дистального відділу кінцівок впливає стан підлоги і підстилка (особливо за значної зволоженості і забруднення гноївкою). Бетонні підлоги в корівниках мають бути очищені та забезпечувати адекватне зчеплення копит тварини з поверхнею, не бути надмірно абразивними.
Найпоширеніші
патології кінцівок
У 90% випадків захворювання дистального відділу кінцівок ускладнюються вторинною бактеріальною інфекцією, що, своєю чергою, призводить до серйозних ускладнень.
 Ламініт — нерівномірній ріст копитного рогу — виникає за ревматичного запалення основи шкіри копитцевої стінки, спричиненого утриманням тварин на сирих бетонних підлогах. Крім того, причинами є ендометрити, мастити і грубе порушення мінерального обміну.
 Пододерматит і подвійна підошва виникають за асептичного запалення основи шкіри підошви і за недотримання вимоги щодо регулярного розчищення копитець (один раз або двічі на рік). Вони є «пусковим механізмом» для розвитку не тільки гнійно-некротичних захворювань кінцівок, а й інших важких хвороб усього організму.
   Наминка підошви копитець виникає за нерівномірного розподілу навантаження на копитце задніх кінцівок унаслідок великого нахилу підлог.
   Виразка Рустергольця утворюється за порушення мінерального обміну і розм’якшення рогового шару копитець, тривалого утримання тварин на сирих бетонних підлогах і впливу гнойових мас.
   Пальцевий дерматит (захворювання відоме також під назвою «хвороба Мортелларо», або «полунична хвороба») — запальні зміни шкіри поблизу вінчика, здебільшого — на початку або в кінці міжпальцевого склепіння.
   Лімакс (тилома, або міжпальцева пухлина) є одним із важких захворювань копитець незаразної етіології. Хвороба з’являється у тварин за тривалого подразнення шкіри міжкопитцевої щілини гноєм, грубою підстилкою і внаслідок дрібних травм. В умовах тваринницького комплексу лімакс виникає за утримання корів на бетонній підлозі та впливу високої вологості. Також його появу спричинює неправильне лікування наявних ран у міжкопитній щілині. У подальшому наріст пошкоджується, уражується умовно-патогенною мікрофлорою, що зумовлює розвиток гнійного запального процесу.

Інтерв'ю
Марія Махновець (ліворуч), експерт з органічного трейдингу, на виставці BIOFACH, Нюрнберг, Німеччина, разом з експертами аграрного ринку - André Pilling та Марією Дідух (проект "Agritrade Ukraine")
Україна посідає 10 місце в світі з виробництва органічних зернобобових культур, по олійним та зерновим знаходиться на 6-й позиції. Основні напрямки експорту - Нідерланди, Німеччина, Великобританія,
З кожним роком український агробізнес стає більш інноваційним, високотехнологічним та складним. Такі глобальні зміни у колись звичному й традиційному для України секторі вимагають від управлінця нових підходів до ведення бізнесу й... Подробнее

1
0