Зберегти чи пересівати?

Погодні умови осіннього періоду 2011 р. виявились надзвичайно складними для висівання озимих: упродовж трьох-чотирьох місяців в Україні не було дощу.

С. Братущак, канд. біол. наук

Через посуху аграрії застосовували різні прийоми, аби отримати сходи: одні прагнули використати наявні залишки вологи, відхиляючись від рекомендованих строків висівання до дуже ранніх, інші вичікували опади і сіяли в середині жовтня. Але через тривалий дефіцит вологи насіння довгий час не проростало. В результаті 30% засіяних площ не дали сходів, а близько 40% перебували у поганому стані. Перед входженням у зиму рослини встигли утворити лише по два-три листки, витратили запасні поживні речовини, але не накопичили достатньої кількості продуктів фотосинтезу і не загартувалися до морозів.
За прогнозами експертів, близько третини посівів озимих потребуватимуть пересівання, і лише 30% площ, засіяних пшеницею, мають потенціал нормального врожаю.
Більшість аграріїв уже закупили насіння ярих культур для пересівання. Однак чи настільки ситуація критична? Попри досить значні мінусові температури та недостатній розвиток рослин, більшість посівів озимих були вкриті, як мінімум, десятисантиметровим шаром снігу. Навіть у разі пізніх висівів, коли насіння встигло лише накільчитися і паростки не вийшли на поверхню грунту, воно могло непогано перезимувати і дати сходи у березні. Особливо це стосується озимого ячменю.
Крім того, зернові культури мають прекрасну кущистість і здатні компенсувати густоту за рахунок формування додаткових продуктивних пагонів. Навіть у разі 50%-ї загибелі рослин озимої пшениці, коли на полі, замість 4,5-5 млн рослин, маємо 2-2,5 млн, цілком реально отримати 5-6 т зерна з гектара, застосувавши інтенсивну технологію. Потрібно лише дещо її підкорегувати, а саме: забезпечити рослини елементами живлення на момент відновлення вегетації та стимулювати інтенсивний ріст рослин.
Суттєву роль у стимуляції ранньовесняної вегетації озимих культур можуть відіграти гумати - препарати, що в своїй основі містять доступні для рослин солі гумінових кислот. Безумовно, забезпечення рослин азотом у ранньовесняний період - ключовий момент технології вирощування, однак якщо рослини перебувають у пригніченому стані, з пошкодженою кореневою системою, застосування азотного підживлення без додаткових рістстимулюючих і антистресових препаратів буде малоефективним.
Для стимуляції озимих культур гумати почали застосовувати ще за часів Радянського Союзу й отримували прекрасні результати. В Україні вони набули значного поширення останні два-три роки. В їхній ефективності переконалася велика кількість агрохолдингів та середніх і дрібних господарств, особливо коли врожай формувався в складних погодних умовах або рослини перебували під впливом стресів. Не підвів гумат калію і в умовах осінньої посухи 2011 р. Передпосівна обробка насіння у нормі 200 г/т насіння дала змогу отримати кращі сходи озимих пшениці та ячменю. Наприклад, в агрохолдингах Вінницької обл. оброблені гуматом калію посіви озимих зійшли на 93-97% площ.
Дія гумінових кислот на насіння проявилася стимулюванням, насамперед, інтенсивного розвитку кореневої системи, в результаті чого збільшувалась площа поглинання вологи і поживних речовин із грунту, підвищувались темпи росту пагонів оброблених рослин порівняно з рослинами без передпосівної обробки. Окрім зовнішніх візуальних проявів дії гумінових кислот на рослини, відома їхня висока фізіологічна активність, що проявляється в стимуляції процесів фотосинтезу і дихання (це особливо актуально в умовах скорочення світлового періоду доби), накопиченні запасних цукрів, підвищенні імунітету, холодо- і морозостійкості рослин. Безумовно, шанси витримати складні умови перезимівлі і сформувати достойний урожай у таких рослин набагато вищі.
Застосування гумату калію в технології вирощування озимих зернових (табл.) підвищить інтенсивність відростання рослин і стимулюватиме весняне кущення, особливо на зріджених та ослаблених посівах. Завдяки інтенсифікації роботи кореневої системи, що відбувається під дією гуматів, підвищиться коефіцієнт засвоєння добрив, особливо азоту і калію, які легко вимиваються весняними опадами. Гумінові кислоти підвищують холодостійкість рослин. Обробка ними дасть змогу вберегти рослини від весняних заморозків та підвищити стійкість посівів до впливу можливих стресових факторів (посуха, високі температури, фітотоксичність пестицидів).
Застосування гумату калію допомагає вирішити низку важливих сільськогосподарських проблем:
стимулює швидке проростання насіння (особливо важливо за підсівання зріджених озимих та висіву в непрогрітий грунт);
виводить рослини зі стану стресу та стимулює їхній ріст і розвиток;
стимулює адаптацію рослин до несприятливих умов вегетації;
поліпшує (на 20-30%) засвоєння елементів добрив, що підвищує їхню окупність або ж частково компенсує недовнесення;
на 15-20% підвищує врожайність культури та збільшує вміст білка в зерні на 1-1,5%, клейковини - на 2-3, на олійних культурах підвищує вміст олії на 1-2%.
Варто зазначити, що гумат калію (80% д. р.) також відмінно зарекомендував себе за обробки насіння ярих культур (200 г/т) та обробки їх по вегетації в нормі 50-100 г/га.
Як правильно обрати гумат
На ринку представлено багато видів продукції, що містить солі гумінових кислот або гуміноподібні речовини. На що потрібно звертати увагу під час вибору препарату?
1. Біологічна активність складових речовин. Від неї залежить ефективність дії гуматів: що вища біологічна активність гумінових кислот, які входять до складу препарату, то сильніший вплив вони справляють на підвищення врожайності та якість продукції. Біологічна активність, своєю чергою, залежить від сировини, з якої видобувають гумати. Це може бути сировина, що містить як природні гумінові кислоти (гній, компост, сапропель, торф, буре вугілля, леонардит), так і штучні гуміноподібні речовини, вироблені з побічних продуктів лісопереробної та паперової промисловості.
Біологічна активність гуматів змінюється зі збільшенням періоду гуміфікації сировини в напрямі: компост - сапропель - торф - буре вугілля - леонардит. Наприклад, період гуміфікації компосту - 3-12 міс., а бурого вугілля/леонардиту - 60-70 млн років, (останній містить близько 80% гумінової кислоти та, за мінералогічною системою Дана, визначається як природна гумінова кислота).
Окремо слід розглядати продукти на основі лігносульфонових кислот. Ці продукти синтезовані синтетичним шляхом. Їхня дія лише частково повторює дію природних гуматів. Перевірити активність гуматів дуже просто: зробіть у господарстві контрольні обробки рослин різними препаратами.
2. Вартість обробки 1 га коливається в межах 10-50 грн/га. Вона залежить від норми внесення на гектар і вартості препарату. Оскільки в рідких препаратах, представлених на ринку, вміст гумінових кислот коливається в межах 2-18%, то й норма внесення становить 0,5-2 л/га за ціною 30-100 грн/л. Вугільні гумати, вироблені з леонардиту, містять понад 80% гумінових кислот і мають норму внесення 50-100 г/га, що становить близько 10 грн/га. Тому перед придбанням підрахуйте кількість і вартість діючої речовини в препараті, щоб не платити «за воду».
3. Не останню роль у виборі гуматів грає і основа солі - натрій або калій. Кожному агроному відомо, що надлишок натрію призводить до зменшення надходження калію в клітину (це елементи-антагоністи). Для нормалізації фізіологічних процесів і протидії стресам клітинам рослини, насамперед, потрібен калій. Тому гумати калію ефективніші, й саме їх використовують у рослинництві, а гумати натрію застосовують, в основному, як кормову добавку в тваринництві.
4. Транспортування та зберігання препарату. Із зберіганням сухих гуматів узимку, на відміну від рідких продуктів, проблем не виникає.