Спецможливості
Статті

Завдяки уряду Франції бібліотека УААН поповнила свій книжковий фонд

04.02.2009
255
Завдяки уряду Франції бібліотека УААН поповнила свій книжковий фонд фото, ілюстрація

У читальному залі Державної наукової сільськогосподарської бібліотеки Української академії аграрних наук відбулася незвична для цієї установи подія: Посольство Франції в Україні від імені уряду своєї держави безплатно передало фонду бібліотеки понад три сотні новітніх галузевих видань французькою мовою. Як запевнив присутніх Надзвичайний та Повноважний Посол Республіки Франція в Україні Жак Фор, усі книжки актуальні, видані не більш як два роки тому. Колекцію з 313 видань українським читачам подарувала Національна бібліотека Франції.

По-українському щиро й дотепно бібліотекарі подякували Надзвичайному та Повноважному Послові Республіки Франція в Україні Жаку Фору за цінний подарунок

У читальному залі Державної наукової сільськогосподарської бібліотеки Української академії аграрних наук відбулася незвична для цієї установи подія: Посольство Франції в Україні від імені уряду своєї держави безплатно передало фонду бібліотеки понад три сотні новітніх галузевих видань французькою мовою. Як запевнив присутніх Надзвичайний та Повноважний Посол Республіки Франція в Україні Жак Фор, усі книжки актуальні, видані не більш як два роки тому. Колекцію з 313 видань українським читачам подарувала Національна бібліотека Франції.

— Я в Україні три місяці, — розповів Жак Фор, — але вже відчуваю, наскільки Україна й Франція схожі. Це одні з найбільших аграрних країн Європи.
За словами посла, дві держави могли б бути просто конкурентами на глобалізованих і часто спекулятивних світових ринках. Але керівники наших країн зрозуміли обопільні переваги співпраці. В аграрному секторі, підкреслив Жак Фор, у нас сфери спільних інтересів: це й насінництво, і генетична селекція тварин, і система гарантування якості та безпеки продуктів харчування.
Так, за участю Національного інституту агрономічних досліджень Франції, Французького інституту тваринництва триває робота над двосторонньою угодою про співпрацю в галузі генетичної селекції тварин. Цей проект стане доповненням до співпраці, початок якій поклало створення в Черкасах, спільно з Інститутом Академії аграрних наук, французько-українського навчально-інформаційного центру з питань тваринництва.
Жак Фор також поінформував присутніх на заході журналістів, що нині фахівці працюють над угодою про співпрацю Національного аграрного університету України та Вищої агрономічної школи, що в Тулузі.
— Дуже втішатимуся, — сказав посол, — якщо документ передбачатиме створення порталу з аграрної освіти й Державна наукова сільськогосподарська бібліотека УААН посяде в ній належне місце.
Жак Фор не приховував здивування, ознайомившись із французькомовними виданнями, які бібліотека зберігає в своїх фондах понад сто років: “Як француз і як людина, яка не має відношення до сільського господарства, вражений, що у вас є книжки про Наполеона”.
Справді, у фондах бібліотеки, підтвердив її директор, професор Віктор Вергунов, “зберігаються не тільки рідкісні книжки, а й ті, що належать до національних культурних надбань як України, так і Франції”. За його словами, є державна потреба для обох країн здійснити спеціальні роботи з ретельного збереження безцінних видань і, головне, вільного доступу до них завдяки сучасним електронним засобам.
Директор бібліотеки подякував також радникові з аграрних питань при уряді України, академіку Французької академії сільськогосподарських наук Жан Жаку Ерве, який не лише допоміг у проведенні кількох “проблемних”, за словами Віктора Вергунова, семінарів і зустрічей, а й посприяв у наданні фінансової допомоги бібліотеці на передплату французьких галузевих періодичних видань.
Передані книжки, розповів Віктор Вергунов, агробіологічного та природознавчого ухилу, й “бібліотека готова зробити їх доступними для користування всім бажаючим в Україні... Їхня тематика свідчить, що вони можуть задовольнити потреби і медиків, і педагогів, і фізиків, і юристів, і істориків, і економістів, і архітекторів”.
Своєю чергою, директор бібліотеки презентував свій історичний нарис “Агрономія для розвитку тваринництва України і Франції XVII — початку XX ст.: події, факти, особистості”. У ньому викладено цікаві відомості. Приміром, поняття “агрономія” вперше в світі використав французький абат Розьє наприкінці ХVII століття, а визначення “зоотехнія” 1849 року першим ужив у мовленні француз Бодеман. А перша державна дослідна установа тваринницького напряму в Росії — Сердобольське дослідне поле з дослідною фермою Сердобольського повіту Саратовської губернії — виникла тільки 1910 року. Практично всі новітні наукові знання тривалий час імперія отримувала з інших країн, зокрема із Франції, таким чином фактично заощаджуючи бюджетні кошти на дослідній справі.
Нині мало хто згадує, що все діловодство в Російській імперії до 90-х років ХІХ століття вели французькою мовою. Крім того, система організації освіти в країні, завдячуючи Олександру І, була запозичена із Франції. Як наслідок, щодо аграрної галузі в Росії запроваджують, приміром, організаційну форму — зразкову ферму, розробником якої є маркіз де Тюрбії. На базі однієї з них було створено сучасний Луганський національний аграрний університет. І таких прикладів у нарисі наведено чимало.
Особливе місце у виданні присвячено вкладу окремих особистостей у розвиток вітчизняної дослідної справи. Вагомим тут є вклад Дюка де Рішельє у заснування першої державної галузевої дослідної інституції України та Росії — Нікітського ботанічного саду, 200-річчя якого відзначатимемо 2012 року.
— Є всі підстави, враховуючи вже наявний історичний досвід, можновладцям використати його сьогодні, — підсумував Віктор Вергунов.
Бібліотекарі, які змогли, завдяки французам, поповнити книжковий фонд, по-українському щиро обдарували й пана посла. Серед подарунків були й несподівані: пляшка справжньої української оковитої з назвою “Три гички” та “екологічно чистий” шмат сала.

Валерій Друженко
Фото автора

Інтерв'ю
Максим Мартинюк  Держгеокадастр
За посадою Максимові Мартинюку належить опікуватися усіма землями держави. Тому перше запитання до голови Держгеокадастру цілком зрозуміле...  
Теплица
Сучасне життя диктує необхідність ІТ- модернізації вітчизняних агропідприємств, проте новітніми технологіями поки що володіє лише десята частина підприємств. 

1
0