Спецможливості
Новини

Запилення як складова сучасних технологій під час вирощування суниці у відкритому грунті

07.11.2008
1113
Запилення як складова сучасних технологій під час вирощування суниці у відкритому грунті фото, ілюстрація

Сучасна суниця садова (Fragaria ananassa) з’явилася завдяки щасливому випадку. А саме: завезена для колекції з Південної Америки суниця чилійська (F. chiloensis) чомусь практично не плодоносила. Та коли поряд посадили суницю віргінську (F. virginiana), яка стала природним запилювачем, гібрид виявився життєздатним і утворював великі соковиті плоди.

Сучасна суниця садова (Fragaria ananassa) з’явилася завдяки щасливому випадку. А саме: завезена для колекції з Південної Америки суниця чилійська (F. chiloensis) чомусь практично не плодоносила. Та коли поряд посадили суницю віргінську (F. virginiana), яка стала природним запилювачем, гібрид виявився життєздатним і утворював великі соковиті плоди.

Саме за їхній специфічний смак та аромат, а також за форму плода, що нагадувала ананас, гібрид був названий Fragaria ananassa та згодом став родоначальником різноманітних сортів цієї культури.
 Як перша форма Fragaria ananassa, так і практично всі інші сорти, створені в селекційних програмах різних країн світу, були самоплідними і для плодоношення не потребували стороннього запилювача.
 Мабуть, саме тому, на відміну від інших культур плодово-ягідної групи, протягом досить тривалого часу ніхто не приділяв достатньої уваги питанню додаткового запилення суниці.
Плід суниці — несправжній. Він являє собою розросле квітколоже, на поверхні якого розміщуються справжні плоди — сім’янки, вдавлені в м’якоть.
 Усі сучасні комерційні сорти суниці мають гермафродитні (двостатеві) квітки — тобто такі, що містять і тичинки, і маточки. Відносна кількість маточок визначає потенційну величину плоду й залежить від сорту. Проте в межах одного сорту кількість маточок у плодах першого, другого й подальших порядків значною мірою варіює. Так, за даними науковців, якщо в перших плодах налічувалося 382 насінини, то в подальших — 224, 151 і 92, відповідно.
 Отже, особливо важливим є успішне запилення перших квіток, з яких формуються найбільші ягоди.
Запилення квіток суниці можливе кількома способами: гравітаційно (за рахунок самовільного опадання пилку під час розкриття пиляків на маточки тієї самої квітки), вітром (в основному, в межах однієї квітки чи суцвіття) та комахами.
Маточки у квітці суниці піддаються запиленню протягом семи-десяти днів (залежно від погодних умов), проте найбільші плоди формуються в разі запилення квітки в перші чотири дні цвітіння. Якщо запилення відбулося успішно, то протягом 24–48 годин маточки всихають і пелюстки квітки опадають.
Важливість перехресного запилення суниці часто недооцінюють. А дарма. За даними науковців, 53% розвитку плодів суниці забезпечує якраз самозапилення, 14 (близько 67%) — запилення вітром і 24% (близько 91%) — запилення комахами (за результатами досліджень запилення одинадцяти сортів суниці. Коннор та Мартін, 1973).

Диспенсер для внесення біологічного препарату, який монтують на вулику із джмелями

Основними запилювачами суниці відкритого грунту є дикі та медоносні бджоли й джмелі. За спостереженнями науковців, розмір плоду суниці напряму залежить від кількості візитів комах-запилювачів. Так, середня маса плодів із квіток, які комахи відвідували 16–20 разів, становила 5,35 г, тоді як квітки, які комахи відвідували 20–25 разів, формували плоди середньою масою 8,13 грама.
Було доведено, що в разі забезпечення додаткового запилення суниці відкритого грунту кількість вироджених плодів зменшується на 25% (Лопес-Медіна та ін., 2006), а вага плодів збільшується до 40% (Ковач та ін., 2000).
Якщо продукцію вирощують для реалізації на свіжому ринку, що ставить дещо вищі вимоги до її якості, ніж переробні підприємства, витрати на придбання вуликів повністю окупляться за зменшення кількості вироджених плодів лише на один відсоток.
Використання джмелів для запилення суниці у відкритому грунті особливо ефективне:
n за малої кількості природних запилювачів;
n на великих плантаціях;
n на полях, що межують із сильними медоносами (наприклад, ріпак);

На семінарі “Вирощуємо суницю”, який традиційно проводить Вінницький фруктовий проект у червні. Монік ван Кессел, спеціаліст компанії “Копперт”, ознайомила учасників з особливостями використання джмелів для запилення плодово-ягідних культур у відкритому грунті

n у разі ранньо- чи пізньоквітуючих сортів, якщо немає інших запилювачів (сорти нейтрального дня).
У закритому грунті (в теплицях і пластикових тунелях) джмелів, вирощених у штучних умовах, використовують уже понад десятиліття, а от дослідження щодо їхнього використання у відкритому грунті розпочали лише кілька років тому.
У рамках діяльності Вінницького фруктового проекту, який здійснюють Міжнародна фінансова корпорація й Група Світового банку, виробники плодово-ягідної продукції регіону розпочали співробітництво з компанією “Копперт” — одним із світових лідерів у виробництві біологічних засобів захисту рослин і джмелів для запилення сільськогосподарських культур.
Пілотні господарства проекту — ТОВ “Обрій” та ТОВ “Поділля” — випробували нові технології на плантаціях суниці та в яблуневих садах.
За словами директора ТОВ “Обрій” Андрія Багрія, суттєве збільшення врожайності та поліпшення якості ягід зафіксовано на суниці сортів Клері та Хоней.
Вулики із джмелями виставили також на плантації суниць нейтрального дня, де свіжу ягоду збирають із липня по жовтень. Хоч облік результатів досліджень на цій плантації не вели, керівник господарства впевнений, що додаткове запилення джмелями і тут дало добрий результат.
Період використання джмелів становить шість-десять тижнів. Наступного сезону ТОВ “Обрій” планує використати їх для запилення кількох культур.
“Через несприятливі погодні умови в період цвітіння, а отже, недостатнє запилення, цього року ми практично не отримали врожаю черешні. Тому в наступному сезоні плануємо замовити джмелів заздалегідь, щоб використати їх на черешні та сливі, а потім перенести триполи на чорницю та суницю”, — ділиться планами Андрій Багрій.

Керівник господарства ТОВ “Обрій” Андрій Багрій, використовуючи технологічне рішення від компанії “Копперт”, одержав високий урожай суниці без застосування хімічних засобів захисту

Обидва пілотні господарства працюють над розробкою технологій вирощування органічної продукції. Під час вирощування суниці найбільше проблем виникає з такою хворобою, як сіра гниль (Botritis Cinerea).
Особливо важливим є захист плантації у період цвітіння. Спори сірої гнилі, що потрапляють на квітки, починають швидко розвиватися в період дозрівання плодів суниці. Зазвичай виробники використовують у цей період хімічні засоби захисту, але, особливо за дощової погоди, обприскування потрібно повторювати майже щотижня. Використання фунгіцидів у період збирання врожаю лімітується мінімальним періодом очікування: сім — двадцять днів (залежно від препарату). До того ж, використання більшості хімічних засобів захисту в період цвітіння може призвести до зниження фертильності пилку, а отже, — й до зменшення врожаю.
З біологічних засобів захисту проти цієї хвороби в Україні  доступним є Триходермін. Цей препарат містить спори і міцелій гриба-антагоніста Trichoderma lignorum, що стримує розвиток фітопатогенних мікроорганізмів шляхом прямого паразитування. Гриб виділяє низку ферментів, антибіотиків та інших біологічно активних речовин, які пригнічують розвиток багатьох видів збудників хвороб і гальмують їхню репродуктивну здатність.
У Скандинавських країнах на суниці вже досить давно використовують гриби з роду Trichoderma для контролю сірої гнилі та хвороб кореневої системи. За результатами багаторічних досліджень, найкращі результати, зокрема на суниці, дав штам 1295-22 Trichoderma harzianum.
Спори цього гриба можна застосовувати для обприскування плантації у період цвітіння або, використовуючи специфічну препаративну форму препарату, застосувати джмелів як вектор. При цьому комахи переносять спори паразитичного гриба безпосередньо до квіток, таким чином забезпечуючи їм захист від патогенів. Слід наголосити: для рослин, джмелів і людей Trichoderma harzianum та Trichoderma lignorum — цілком безпечні.
Компанія “Копперт” пропонує використовувати спеціальні диспенсери (їх розміщують на вуликах із джмелями) для внесення на суниці в період цвітіння препарату Тріанум (Trichoderma harzianum T-22). Таке технологічне рішення дає змогу досягнути ефективності,

Вироджені плоди суниці — результат недостатнього запилення

поєднуваної з результатом від використання сучасних хімічних препаратів.
“Цей сезон був досить складним. Дощова погода сприяла швидкому розвитку патогенів. Господарства регіону для збереження врожаю суниці три-чотири рази обприскували плантації системними фунгіцидами, а нам вдалося досягти такого самого результату, використовуючи лише біологічні препарати, які розносили джмелі”, — розповів керівник ТОВ “Обрій”.
Так, як і світло, вода та елементи живлення, запилення є лімітуючим чинником продуктивності суниці. Роль цього фактора досить суттєва, і (залежно від умов) недостатнє запилення може призвести до втрати третини врожаю.
Основна причина недостатнього запилення суниці — занижена кількість природних комах-запилювачів і переорієнтування бджіл на сильніші медоноси. Використання джмелів для забезпечення повноцінного запилення дає змогу збирати значно вищі врожаї якіснішої продукції, і такий технологічних елемент можна рекомендувати для інтегрованої системи вирощування цієї культури. 

Олег Босий,
радник з питань
виробництва та технологій,
Вінницький фруктовий проект, IFC

Інтерв'ю
В успіху спільної праці компанії зазвичай вагома частка належить її очільникові й натхненнику, який зміг згуртувати команду однодумців, націлених на досягнення бажаного результату. Таким є Ярослав Чабанюк — людина, добре знана в широких... Подробнее
Ігор Чечітко, директор компанії  HZPC Ukraine
Після того, як запрацювала Угода про вільну торгівлю з ЄС, низка українських сільгоспвиробників спробували вийти на європейський ринок. Стало зрозуміло, що продукцію, яка продається у свіжому вигляді,

1
0