Спецможливості
Агрохімія

За­хист са­ду після цвітіння

14.05.2017
15198
За­хист са­ду після цвітіння фото, ілюстрація

Захисту саду в період після цвітіння необхідно приділити особливу увагу, оскільки від цього залежить майбутній урожай. Серед основних шкідників і хвороб, які можуть завдати значних збитків садівникам, найпоширенішими є: оленка волохата, плодожерки, трубкокрути, пильщики, попелиці, кліщі, вишнева муха, сливова товстоніжка, парша, борошниста роса, плямистості листя, плодова гниль та ін.

 

 

 

Олен­ка во­ло­ха­та по­чи­нає за­вда­ва­ти шко­ди в період цвітіння пло­до­вих та ягідних куль­тур. Комахи жив­лять­ся квітка­ми, ви­г­ри­за­ю­чи ге­не­ра­тивні ор­га­ни рос­лин та об­гри­за­ю­чи пе­лю­ст­ки. Їхня ак­тивність у ден­ний період —  з 10 до 16 го­д. В хо­лодні но­­­чі во­ни хо­ва­ють­ся в ґрунт, а в теплі — за­ли­ша­ють­ся на рос­лині.

Се­ред пло­до­же­рок найбільш по­ши­рені яб­лу­не­ва, гру­ше­ва, сли­во­ва та східна. Яб­лу­не­ва пло­до­жер­ка по­шкод­жує пло­ди яб­луні, груші, аб­ри­ко­са, сли­ви; гру­ше­ва — ли­ше пло­ди груші; сли­во­ва — пло­ди сли­ви, аб­ри­ко­са, пер­си­ка, аличі, тер­ну, рідко — вишні й че­решні; східна — па­го­ни й пло­ди всіх пло­до­вих куль­тур, але найбільше по­люб­ляє пер­сик, ай­ву та гру­шу. Личинка сливового пильщика

Гу­се­ни­ця східної пло­до­жер­ки, що відро­ди­ла­ся, про­ни­кає в мо­ло­дий пагін че­рез верх­ню брунь­ку й про­гри­зає хід за­вдовжки 11 см, після чо­го ро­бить отвір та пе­ре­хо­дить на інший пагін. По­шко­д­жені па­го­ни в’януть і за­си­ха­ють. У пло­дах гу­се­ниці про­гри­за­ють хо­ди в м’якоті до насіннєвої ка­ме­ри. Гу­се­ниці, жив­ля­чись м’якот­тю та насінням пло­дів, по­ру­шу­ють їхній нор­маль­ний роз­ви­ток, унаслідок чого вони опа­да­ють. У во­ло­гу до­що­ву по­го­ду в по­шко­д­же­них шкідни­ком місцях мо­жуть роз­ви­ва­ти­ся збуд­ни­ки гни­лей, що призводить до різкого зни­жен­ня вро­жай­ності.

Се­ред пиль­щиків найпо­ши­ре­ніші   яб­лу­не­вий пло­до­вий (шко­д­ить яб­лу­ні), гру­ше­вий пло­до­вий (по­ш­ко­д­жує гру­шу) і чор­ний сли­во­вий (псує пло­ди сли­ви, аличі, тер­ну, рідше — аб­ри­ко­са й  че­решні). Ли­чин­ки яб­лу­не­во­го та гру­ше­во­го пло­до­во­го пиль­щи­­ків після відро­д­жен­ня про­ни­ка­ють під шкі­роч­ку мо­ло­дої зав’язі, де про­гри­за­ють хід, а після линь­ки пе­ре­хо­дять в інший плід, у яко­му вже роб­лять пря­мий хід до насіннєвої ка­ме­ри і виїда­ють насін­ня. За час сво­го роз­вит­ку ли­чин­ка яб­лу­не­во­го пиль­щи­ка мо­же по­шко­ди­ти три-шість, а гру­ше­во­го — три-чотири пло­ди. У сли­во­во­го пиль­щи­ка після відро­д­жен­ня ли­чин­ка відра­зу ро­бить пря­мий хід до насіннєвої ка­ме­ри пло­да, руй­ну­ю­чи її та з’їда­ю­чи насіння. Од­на ли­чин­ка мо­же по­шко­ди­ти чотири-шість плодів, які потім оси­па­ють­ся.Парша і плодова гниль яблоні

Се­ред труб­ко­крутів у са­дах най­біль­­­ше шко­дить ка­зар­ка. Крім яб­луні, жу­ки по­шко­д­жу­ють сли­ву, аб­ри­кос, али­­­чу, виш­ню, че­реш­ню. На­весні шкід­ни­ки жив­­­лять­ся, ви­г­ри­за­ю­чи ям­ки в брунь­ках пло­до­вих де­рев, зго­дом по­шко­д­­­жу­ють м’якоть плодів. У місцях жив­лен­ня жуків тка­ни­на плодів за­тя­гується, на ура­женій  по­верхні ут­во­рю­ють­ся не­при­ваб­ливі горбики, що зни­жує то­вар­ну цінність уро­жаю. Сам­ка, відкла­да­ю­чи яй­ця в м’якоть пло­ду, за­кри­ває отвір ек­с­кре­мен­та­ми, за­но­ся­чи ра­зом з ни­ми спо­ри гри­ба монілії — збуд­ни­ка пло­до­вої гнилі, після чо­го пе­ре­гри­зає пло­до­ніжку. Плід па­дає на зем­лю та за­гни­ває. Ли­чин­ки жив­лять­ся ли­ше гни­лою м’я­кот­­­тю, то­му в пло­дах, які не за­гни­ва­ють і не опа­да­ють, шкідники ги­нуть. Уражені  пло­ди про­дов­жу­ють рос­ти, по­шко­д­же­на по­верх­ня на них за­рубць­о­вується у ви­гля­ді бо­ро­да­вок. Жу­ки, що відро­ди­ли­ся, жи­­­вуть у кроні де­рев і во­се­ни, інтен­сив­но жив­ля­чись пло­до­ви­ми брунь­ка­ми, та­­кож за­вда­ють їм знач­ної шко­ди.

Ли­чин­ки виш­не­вої му­хи по­шко­д­жу­ють пло­ди че­решні та вишні, які втра­­­ча­ють то­вар­ну і сма­ко­ву якість. Під час транс­пор­ту­ван­ня та зберіган­ня пло­ди швид­ко за­гни­ва­ють, ста­ють не­при­дат­ни­ми як для спо­жи­ван­ня в свіжо­му ви­гляді, так і для пе­ре­роб­ки.

Сли­во­ва то­в­стоніжка по­шко­д­жує сли­ву, те­рен, али­чу, рідше — аб­ри­кос, че­реш­ню й виш­ню. Сам­ка відкла­дає яй­ця все­ре­ди­ну кісточ­ки. Ли­чин­ки, що відро­ди­ли­ся, жив­лять­ся яд­ром кісточ­ки. По­шко­д­жені пло­ди не ма­ють змо­ги роз­ви­ну­тись до нор­маль­них розмірів, синіють та опа­да­ють.Моніліоз вишні

По­пе­лиці та кліщі завдають шко­ди рос­ли­нам упродовж усього ве­ге­таційного періоду. Де­які ви­ди  по­пе­лиць про­тя­гом літа роз­­­ви­ва­ють до 17 по­ко­лінь, кліщі — до 12. Се­ред по­пе­лиць найпо­ши­ренішими є зе­ле­на та сіра яб­лу­не­ва, кров’яна, виш­не­ва, сли­во­ва об­пи­ле­на, сму­га­с­та пер­си­ко­ва та ін. Ли­чин­ки, жив­ля­чись со­ком рос­ли­ни, ви­с­мок­ту­ють йо­го з мо­ло­дих ли­с­точків та па­гонів. За­се­лені по­пе­ли­цею ли­ст­ки де­фор­му­ють­ся, скру­чу­ють­ся, приріст па­гонів пригнічується, а їхні верхівки нерідко засихають. По­шко­д­жені кро­в’яною по­пе­ли­цею де­ре­ва по­сту­по­во ста­ють вис­на­же­ни­ми й мо­жуть за­ги­ну­ти.

Се­ред кліщів по­ши­рені па­ву­тин­ний, чер­во­ний, бу­рий, гло­до­вий, гру­­­ше­вий га­ло­вий. Ви­с­мок­ту­ю­чи со­ки з ли­с­тя, кліщі зу­мов­лю­ють погіршен­ня вод­но­го ба­лан­су, змен­шен­ня син­те­зу хло­рофілу, по­ру­шен­ня про­цесів фо­то­син­те­зу. За­се­ле­не шкідниками ли­с­тя набуває тем­но-сіро­го ко­ль­о­ру, потім жовтіє та з ча­сом опа­дає. Про­дук­тивність де­рев змен­шується, якість плодів погіршується.

Яб­луні та груші знач­ної шко­ди за­в­дає пар­ша. Во­на ура­жує ли­с­тя, пло­ди й па­го­ни (у груші), а за три­ва­лих за­тяж­них дощів — навіть квітки та зав’язь. Силь­но по­шко­д­жені ли­ст­ки жовтіють, за­­­си­ха­ють та опа­да­ють, пло­ди де­фор­му­ють­ся, розтріску­ють­ся й за­гни­ва­ють. На па­го­нах розтріскується, лу­щить­ся ко­­ра, а їхні силь­но ура­же­ні верхівки  за­си­ха­ють. Пе­ред­час­ний ли­с­то­пад зу­мов­лює змен­шен­ня про­дук­тив­ності рос­лин, пригнічен­ня при­ро­с­ту па­гонів, зни­жен­ня зи­мостійкості де­рев.

Бо­рош­ни­с­та ро­са ча­с­то зустріча­єть­­ся на яб­луні, пер­си­ку, рідше на аб­ри­косі, сливі, айві. Хво­ро­ба уражує в ос­нов­но­му листя та па­го­ни, за силь­­но­го роз­вит­ку — суцвіття та пло­ди (яб­лу­ня, пер­сик). Ха­рак­тер­ною оз­на­кою хво­ро­би є білий бо­рош­ни­с­тий наліт. Ура­же­не ли­с­тя скру­чується, твер­діє й пе­ред­час­но опа­дає. Па­го­ни не рос­туть, ви­к­рив­ля­ють­ся та по­с­­ту­по­во від­ми­­­ра­ють. Ура­жені суцвіття відста­ють у роз­вит­ку, пе­лю­ст­ки їхніх квіток де­фор­муються, ста­ють жов­то-зе­ле­ними. Усі во­ни, за­зви­чай, за­си­ха­ють та опа­да­ють. Іноді на мо­лодій зав’язі мож­на поміти­ти бо­рош­ни­с­тий наліт, який зго­­­дом зни­кає, внаслідок чо­го на пло­дах (яб­луні), як­що во­ни про­дов­жу­ють роз­ви­ток, залишаються  сліди у ви­гляді по­­верх­не­вої сіточ­ки. Зе­лені пло­ди пер­си­ка, по­криті гриб­ни­цею збуд­ни­ка, не роз­ви­ва­ють­ся, за­си­ха­ють і пе­ред­час­но опа­да­ють. Ура­жені пло­ди у більш зріло­му стані дріб­ніша­ють, розтріску­ють­ся й ча­с­то за­гни­ва­ють. Пе­ред­час­не опа­дан­ня ли­с­­­­­­тя не­га­тив­но впли­ває на про­дук­тивність рос­лин, ура­жені па­го­ни нерідко ви­мер­за­ють узим­ку.Клястероспоріоз вишні

Моніліоз улітку про­яв­ляється на всіх зер­нят­ко­вих і кісточ­ко­вих куль­ту­рах у фор­мі пло­до­вої гнилі. За­ра­жен­ня зумовило по­шко­д­жен­ня по­крив­них тка­нин плодів шкідни­ка­ми, пта­ха­ми, гра­дом, ура­жен­ня пар­шею то­що. Такі пло­ди швид­ко загни­ва­ють, вкри­ва­ю­чись спо­ро­но­шен­ням гри­ба у ви­гляді світлих по­­­ду­ше­чок, розташованих кон­цен­т­рич­ним ко­лом. Моніліоз  при­зво­дить до втра­ти  знач­ної ча­с­ти­ни вро­жаю через  за­гни­ван­ня плодів не ли­ше в са­ду, а й під час їхнього зберіган­ня.

Ос­таннім ча­сом знач­но­го по­ши­рен­ня на­бу­ла іржа груші. Для збуд­ни­ка хво­ро­би гру­ша є проміжним гос­по­да­рем, а різні ви­ди ялівцю — ос­нов­ним. Без близь­ко­го сусідства цих двох куль­тур хво­ро­ба не мо­же роз­ви­ва­ти­ся. В ок­ремі ро­ки на спри­ят­ли­вих сор­тах хво­ро­ба на­бу­ває ма­со­во­го по­ши­рен­ня. На та­ких де­ре­вах по­ру­шу­ють­ся про­це­си фо­то­син­те­зу, ли­с­тя за­си­хає та пе­ред­час­но опа­дає, про­дук­тивність культури  зни­жується, якість плодів погіршується, зи­мостійкість де­рев змен­шується.

Кля­с­те­ро­с­поріоз зустрічається на всіх кісточ­ко­вих куль­ту­рах. Більше по­­ши­­ре­ний на аб­ри­косі, пер­си­ку, мен­ше — на сливі, че­решні та вишні. Ура­жу­ють­ся брунь­ки, ли­ст­ки, квітки, зав’язь, пло­ди, па­го­ни та гілки. Хво­ро­ба ос­лаб­лює де­ре­ва, зни­жує їхню про­дук­тивність, вик­ли­ка­ю­чи опадання зав’язі й погіршу­ю­чи зовнішній ви­гляд плодів. Хронічний пе­ребіг кля­с­те­ро­с­поріозу на гілках і па­­го­нах зу­мов­лює їхнє вси­хан­ня та за­ги­бель рос­лин.

Ко­комікоз по­ши­рюється на вишні, че­решні, мен­ше — на аб­ри­косі, сливі, аличі. Ура­жені пе­ре­важ­но ли­с­тки, пло­до­ніжки та пло­ди. За силь­но­го по­шко­д­жен­­­ня ли­с­тя нерідко по­чи­нає пе­ред­час­ний ли­с­то­пад, що знач­но по­слаб­лює рос­­­­­­ли­ну, пло­ди втра­ча­ють сма­кові якос­ті, ста­ють во­дя­ни­с­ти­ми, не­при­дат­ни­ми для транс­пор­ту­ван­ня та зберіган­ня. Рос­­ли­ни по­га­но пе­ре­зи­мо­ву­ють і нерід­ко ги­нуть.

Як захистити сад від шкідників та хвороб?

Для за­без­пе­чен­ня надійно­го за­хи­с­ту пло­до­вих куль­тур від найпо­ши­ре­ніших шкідників і хво­роб потрібно чітко до­три­му­ва­ти­ся ре­ко­мен­до­ва­них схем за­­­хи­с­ту із за­сто­су­ван­ням доз­во­ле­них до ви­ко­ри­с­тан­ня в Ук­раїні пе­с­ти­цидів.

Захист яб­лу­ні та гру­ші ба­зується в ос­нов­но­му на контролі парші та пло­до­жер­ки, що дає змогу також тримати в  допустимих межах чи­сельність інших шкідників та по­ши­рен­ня хво­роб. 

Після цвітіння зер­нят­ко­вих куль­­­­тур на сприй­нят­ли­вих до парші сор­тах ре­ко­мен­до­ва­но про­во­ди­ти хімічні  об­роб­ки. Пер­шу — відра­зу після цвітіння — Натіво 75 WG, ВГ, 0,3–0,35 кг/га + Моспілан, ВП, 0,15–0,2 кг/га. Дру­гу — за до­що­вої по­го­ди че­рез 8–10 днів після по­пе­ред­ньої — Ско­р 250 ЕС, КЕ, 0,15–0,2 л/га + Зо­лон 35, к.е., 2,5–3,0 л/га. Тре­тю — за су­ми ефек­тив­них тем­пе­ра­тур повітря 230°С або за відло­ву на фе­ро­мон­ну па­ст­ку понад п’ять-сім самців яб­лу­не­вої пло­до­жер­ки на по­чат­ку від­ро­д­жен­ня гу­се­ниць І по­коління —  Тер­­­сел, в.г., 2,0–2,5 кг/га + Лю­фокс 105 ЕС, к.е., 1,0 л/га. На­ступ­ну об­роб­ку про­во­дять че­рез 10–12 днів після по­пе­ред­­­ньо­го об­при­с­ку­ван­ня: Ди­та­н М-45, ЗП, 2,0–3,0 кг/га + Ку­му­люс ДФ, в.г., 6,0 кг/га + Бі-58 но­вий, к.е., 0,8–2,0 л/га. За су­ми ефек­тив­них тем­пе­ра­тур повітря 650°С або за відло­ву на фе­ро­мон­ну па­ст­ку більше трьох-п’яти  самців яб­лу­не­вої пло­до­жер­ки — на по­чат­ку відро­д­жен­ня гу­се­ниць ІІ по­коління ви­ко­ри­с­то­ву­ють Де­­­лан, в.г., 0,5–1,0 кг/га + Тіовіт Джет 80 WG, в.г., 8,0 кг/га + Но­молт, к.с., 0,5–0,7 л/га. На осінніх та зи­мо­вих сор­тах кож­ну  на­ступну об­роб­ку про­во­дять че­рез 10–12 днів після по­пе­ред­ньої: Мер­пан, ВГ, 1,9–2,5 кг/га + Да­на­дим стабільний, к.е., 2 л/га, а далі — Світч 62,5 WG, в.г., 0,75–1,0 кг/га + Дур­сбан 480, к.е., 2,0 л/га. Ос­тан­ню об­роб­ку на зи­мо­вих сор­тах ре­ко­мен­до­ва­но застосовувати не пізніше як за 20 днів до по­чат­ку зби­ран­ня плодів — Топсіном-М 500, КС, 1,4–1,6 л/га.Іржа груші

Слід зазначити, що в разі ма­со­во­го за­се­лен­ня крон де­рев олен­кою во­ло­ха­тою вар­то про­ве­с­ти об­при­с­ку­ван­ня од­ним із інсек­ти­цидів: Каліпсо 480 SC, КС, 0,25–0,3 л/га або Маврік, ЕВ, 0,2–0,6 л/га. Та­кож мож­на розмісти­ти в са­ду на­пов­ненні во­дою ємності при­ваб­­­ли­во­го для шкідни­ка си­нь­о­го ко­ль­о­ру, до яких ле­тять жу­ки олен­ки й то­нуть.

Після цвітіння че­решні та вишні за­хист про­во­дять за такою схе­мою: од­ра­зу після квіту­ван­ня за­сто­со­ву­ють Світч 62,5 WG, в.г., 0,75–1,0 кг/га + Зо­лон 35, к.е., 2,8 л/га; на по­чат­ку льо­ту виш­не­вої му­хи дерева сор­тів се­ред­нь­о­го і піз­ньо­го строків дозріван­ня об­при­с­ку­ють: Сігну­м, ВГ, 1,0–1,25 кг/га + Спінтор 240 SC, с.к., 0,3–0,5 л/га; че­рез 10–12 днів пізні сор­ти за­хи­ща­ють: Фи­та­л, РК, 2 л/га + Ак­теллік 500 ЕС, КЕ, 0,8–1,2 л/га. Після збо­ру вро­жаю ефек­тив­ним бу­де за­сто­су­ван­ня Топсіну-М, ЗП, 1 кг/га, а че­рез 12–
14 днів — Фи­­­та­л, РК, 2,0 л/га + Зо­лон 35, к.е., 0,8–2,8 л/га.

Сли­ву після цвітіння об­при­с­ку­ють за схе­мою: за шість-вісім днів після квіту­ван­ня — Світч 62,5 WG, в.г., 0,75–1,0  кг/га + Бі-58 но­вий, к.е., 1,2–2,0 л/га; на по­чат­ку відро­д­жен­ня гу­се­ниць сли­во­вої пло­до­жер­ки І по­коління — Хо­ру­с 75 WG, ВГ, 0,2–0,3 кг/га + Зо­лон 35, к.е., 0,8–2,8 л/га; на по­чат­ку відро­д­жен­ня гу­се­ниць ІІ по­коління — Фу­фа­но­н 570, КЕ, 2,0 л/га.

Після цвітіння аб­ри­ко­са ви­ко­ри­с­то­ву­ють таку си­с­те­му за­хи­с­ту: че­рез п’ять-шість днів після цвітіння об­при­с­ку­ють: Хо­ру­с 75 WG, ВГ, 0,2–0,3 кг/га + Зо­лон 35, к.е., 2,5–3,0 л/га; че­рез 12–14 днів після по­пе­ред­нь­о­го за­хо­ду — Світч 62,5 WG, в.г., 0,75–1,0 кг/га + Зо­лон 35, к.е., 2,5–3,0 л/га; во­се­ни, після опа­дан­ня 60–70% ли­с­тя — Сігнум, ВГ, 1,0–1,25 кг/га.

Од­ра­зу після цвітіння пер­си­ка за­сто­со­ву­ють Топсін-М, ЗП, 2,9 кг/га + Спін­тор 240 SC, с.к., 0,3 л/га; че­рез 12–14 днів після по­пе­ред­нь­о­го об­при­с­ку­ван­ня — Хо­рус 75 WG, ВГ, 0,2–0,3 кг/га + Зо­лон 35, к.е., 1,6–2,4 л/га; у літній період за по­тре­би — Світч 62,5 WG, в.г., 0,75–1 кг/га + Ка­ра­те 050 ЕС, к.е., 0,3 л/га; во­се­ни після опа­дан­ня 60–70% ли­с­тя — Де­лан, в.г., 1 кг/га.

Інші методи захисту саду від хвороб та шкідників

Окрім хімічних об­ро­бок слід не за­бу­ва­ти й про інші за­хо­ди за­хи­с­ту, такі як аг­ро­технічні, ме­ханічні то­що, про­ве­ден­ня яких за­без­пе­чує оп­ти­мальні умо­ви для рос­ту й роз­вит­ку рос­лин, підви­щує їхню стійкість до не­спри­ят­ли­вих фак­торів, у то­му числі й ура­жен­ня хво­ро­ба­ми та по­шко­д­жен­ня шкідни­ка­ми. У період цвітіння в спри­ят­ли­вих до бо­рош­ни­с­тої ро­си сортів яб­луні виріза­ють ура­жені хво­ро­бою суцвіття та од­норічні па­го­ни. Че­рез 10 днів після цвітіння кісточ­ко­вих куль­тур слід видали­ти по­шко­д­жені моніліозом гілки із за­хва­том 5 см здо­ро­вих тка­нин, ви­не­с­ти їх за межі са­ду й спа­ли­ти. Про­тя­гом літа ви­да­ля­ти із са­ду па­да­ли­цю, вчас­но про­во­ди­ти ме­ханіч­ний об­робіток ґрун­ту в при­штам­бо­вих зо­нах, не до­пу­с­ка­ти за­бур’янен­ня.

 

С. Град­чен­ко, ст. на­ук. співробітник, канд. с.-г. на­ук, 
Інсти­тут садівництва НА­АН

 

Інформація для цитування
За­хист са­ду після цвітіння/ С. Град­чен­ко// Пропозиція/ — 2017. — № 5. — С. 130-132

Інтерв'ю
Карлос Альберто Сесарі
В Україні за останні півтора десятки років чимало господарств пробувало впроваджувати нульовий або мінімальний обробіток грунту. І більшість, зіштовхнувшись із проблемою зниження врожайності, поверталися до традиційної технології.... Подробнее
координатор проекту "Купуймо разом!" Томаш Будзяк
Сільське господарство відноситься до тих галузей, де об'єднання може принести до значного підвищення конкурентноздатності. За ініціативи найбільшої в Польщі гастрономічної закупівельної групи Horeca GGZ в Україні буде створена вітчизняна... Подробнее

1
0