Спецможливості
Новини

Ян Маріотон: «Ра­зом із ук­раїнця­ми я щи­ро вболіваю за до­лю Ук­раїни»

06.11.2014
642
Ян Маріотон:  «Ра­зом із ук­раїнця­ми я щи­ро вболіваю за до­лю Ук­раїни» фото, ілюстрація

Під час економічної кризи чимало іноземних компаній, які працюють в Україні, зменшили обсяги свого виробництва або і взагалі призупинили діяльність. Однак це не стосується компанії MAISADOUR Semences («МАЇСАДУР Семанс») в Україні. Компанія упевнено нарощує виробничий потенціал: розбудовує насіннєвий завод, виробляє якісну продукцію, продовжує набирати персонал. У чому секрет успіху — на цю тему інтерв’ю із директором із продажів та маркетингу ТОВ «Маїсадур Семанс Україна» Яном Маріотоном.

Під час економічної кризи чимало іноземних компаній, які працюють в Україні, зменшили обсяги свого виробництва або і взагалі призупинили діяльність. Однак це не стосується компанії MAISADOUR Semences («МАЇСАДУР Семанс») в Україні. Компанія упевнено нарощує виробничий потенціал: розбудовує насіннєвий завод, виробляє якісну продукцію, продовжує набирати персонал. У чому секрет успіху — на цю тему інтерв’ю із директором із продажів та маркетингу ТОВ «Маїсадур Семанс Україна» Яном Маріотоном.

І. Бірюкова
i.byrukova@univest-media.com

Па­не Яне, для знай­ом­ст­ва із чи­­та­ча­ми, роз­кажіть тро­хи про се­бе: де на­ро­ди­ли­ся, де на­вча­ли­ся, як по­тра­пи­ли в аг­ро­сфе­ру…  
— На­ро­див­ся я у Па­рижі. Але ро­ди­на по­хо­дить із регіону Шам­пань (Франція) — батьківщи­ни шам­пансь­ких вин. То­му мої дідусь і ба­бу­ся бу­ли ви­роб­ни­ка­ми шам­пансь­ко­го. Але бать­ко тро­хи відій­шов від сімей­них тра­дицій і пра­цю­вав у торгівлі, дис­три­бу­то­ром. Ви­хо­дя­чи зі служ­бо­вої не­обхідності, бать­ки шість разів пе­реїзди­ли із місця на місце, то­му мені по­ща­с­ти­ло жи­ти у різних регіонах Франції. До­сить ча­с­то ми меш­ка­ли у сільській місце­вості, то­му із сільським гос­по­дар­ст­вом по­знай­о­мив­ся ще у ди­тинстві (зо­к­ре­ма, ме­не ду­же ціка­вив роз­ви­ток рос­лин, ГМО та ін.). Після закінчен­ня шко­ли всту­пив до Ви­щої шко­ли інже­нерії та техніки с/г, після закінчен­ня якої от­ри­мав дип­лом інже­не­ра-аг­ро­но­ма. Потім про­хо­див прак­ти­ку в одній із аме­ри­кансь­ких насіннєвих ком­паній. Але кар’єру по­бу­ду­вав у ком­панії MAISADOUR Semences. Прий­шов сю­ди 2002 р., спо­чат­ку пра­цю­вав про­мо­уте­ром, потім — ко­мерційним пред­став­ни­ком, регіональ­ним ме­не­д­же­ром, відповідаль­ним за про­дажі на півд­ні Франції.

Як по­тра­пи­ли до Ук­раїни?
— Упер­ше до Ук­раїни я приїхав 2006 р. на за­про­шен­ня од­но­го із ук­раїнських дис­три­бу­торів ком­панії MAISADOUR Semences. Але по­чав пра­цю­ва­ти і жи­ти тут ли­ше торік.
 
Зраділи, ко­ли от­ри­ма­ли до нас при­зна­чен­ня на ро­бо­ту чи, мож­ли­во, хотіли по­тра­пи­ти в якусь іншу країну?  
— Ко­ли я дізнав­ся, що у ком­панії «Маїса­дур Се­манс Ук­раїна» є ва­кант­на по­са­да ко­мерційно­го ди­рек­то­ра, то сам вис­ло­вив ба­жан­ня поїха­ти пра­цю­ва­ти до Ук­раїни. По-пер­ше, це — чу­до­ва на­го­да на­бу­ти досвіду ро­бо­ти в іно­земній ком­панії, а по-дру­ге, роз­ви­ва­ти та вдо­с­ко­на­лю­ва­ти діяльність філії — це так на­ди­хає!
 
Ко­мерційний ди­рек­тор — клю­чо­ва по­зиція будь-якої ком­панії, оскільки са­ме від ньо­го за­ле­жить при­бу­ток і підбір кадрів ком­панії. Тоб­то її успішна діяльність. Як вва­жаєте, чо­му та­ку відповідаль­ну по­са­ду довіри­ли са­ме Вам?
— Ком­панія «Маїса­дур Се­манс Ук­раїна» пра­цює не­дав­но — із 2008 р. Од­нак про­тя­гом цьо­го ча­су во­на ду­же швид­ко роз­ви­ва­ла­ся. А, відповідно, роз­ши­рю­вав­ся її штат. До ми­ну­ло­го ро­ку од­на лю­ди­на ви­ко­ну­ва­ла три функції — керівництво філіалом, ви­роб­ництвом і про­да­жа­ми. Потім ма­те­ринсь­ка ком­панія виріши­ла відо­кре­ми­ти ці на­пря­ми й ого­ло­си­ла про відкрит­тя ва­кансії ко­мерційно­го ди­рек­то­ра. Чо­му се­ред інших пре­тен­дентів на цю по­са­ду на­да­ли пе­ре­ва­гу са­ме мені? Ма­буть, то­му, що маю ве­ли­кий досвід ро­бо­ти у сфері ме­недж­мен­ту та мар­ке­тин­гу. 

Але ж спокійно Вам вда­ло­ся про­пра­цю­ва­ти ли­ше кілька місяців. Потім в Ук­раїні роз­по­ча­ла­ся ре­во­люція, а, відповідно, й еко­номічні не­га­раз­ди. Події, які відбу­ва­ли­ся на по­чат­ку цьо­го ро­ку, на жаль, ба­га­ть­ох іно­зем­них гро­ма­дян зму­си­ли за­ли­ши­ти Ук­раїну. Ад­же країна фак­тич­но пе­ре­бу­ває у стані війни. Чи не по­шко­ду­ва­ли, що сю­ди приїха­ли?  
— Не по­шко­ду­вав ані на мить. Я ду­же щас­ли­вий, що приїхав до Ук­раїни, що пра­цюю тут і жи­ву. Хо­ча я і не брав участі у ре­во­люційних подіях ва­шої країни, які відбу­ва­ли­ся на по­чат­ку цьо­го ро­ку, але во­ни для ме­не ста­ли ду­же близь­ки­ми, оскільки орен­дую по­меш­кан­ня у центрі сто­лиці. Ко­ли ба­чив, скільки лю­дей праг­нуть змін, бо­рють­ся за пра­во на кра­ще жит­тя, ме­не це ду­же вра­жа­ло, то­му ра­зом із ук­раїнця­ми щи­ро вболіваю за до­лю Ук­раїни.

Раніше до­во­ди­ло­ся ке­ру­ва­ти ком­панією в об­ста­новці кри­зи? Чи прий­ма­ли якісь не­о­рди­нарні для Вас рішен­ня?
— Досвід кри­зо­во­го ме­недж­мен­ту — це для ме­не впер­ше. Ко­ли роз­по­ча­ла­ся еко­номічна кри­за, ук­раїнські спів­ро­бітни­ки ком­панії ду­же пе­ре­жи­ва­ли — чи не за­ли­шать­ся без ро­бо­ти. То­му я за­спо­ко­ю­вав лю­дей, усіля­ко пе­ре­ко­ну­вав, що, по­при склад­ну суспільно-політич­ну си­ту­ацію, ком­панія в Ук­раїні й на­далі пра­цю­ва­ти­ме та роз­ви­ва­ти­меть­ся. А ще як­що у яки­хось регіонах бу­ло не­спокійно, то про­сив ко­лег уни­ка­ти мож­ли­во­го ри­зи­ку.
Зви­чай­но, пра­цю­ва­ти у кри­зо­вих умо­вах не­про­сто. Але і в цьо­му ми відшу­ка­ли по­зи­тив. Зо­к­ре­ма, на­вчи­ли­ся ефек­тив­но за­сто­со­ву­ва­ти фінан­сові інстру­мен­ти, а та­кож виз­на­ча­ти надій­них клієнтів: ко­му мож­на довіря­ти, на­да­ва­ти кре­ди­ти, а ко­му — ні. Еко­номічна кри­за ста­ла своєрідним уро­ком, як пра­виль­но оби­ра­ти діло­вих парт­нерів.
  
Де по­бу­ва­ли під час служ­бо­вих відря­д­жень? Що найбільше вра­зи­ло?
— У Хар­кові, Львові, Вінниці, Чер­ка­сах, Дніпро­пе­т­ровсь­ку та ба­га­ть­ох інших регіонах. Хо­ча в Ук­раїні я і не впер­ше, але і досі вра­жа­ють мас­шта­би гос­по­дарств, ве­ликі розміри полів, сіль­госптехніка, яку не завжди мож­на по­ба­чи­ти навіть у Франції. Та­кож мені ду­же по­до­бається, із яким роз­ма­хом у вас про­хо­дять Дні по­ля, де аг­рарії от­ри­му­ють ба­га­то ціка­вої інфор­мації.

А яка ос­нов­на відмінність ве­ден­ня аг­рар­но­го бізне­су у Франції і в  Ук­раїні?
— На­справді ж відмінно­с­тей не так і ба­га­то. Го­ло­вне у бізнесі — відповіда­ти ви­мо­гам клієнтів, які в Ук­раїні так са­мо ви­баг­ливі, як і у Франції. А ще я помітив, що в Ук­раїні лю­ди, оби­ра­ю­чи про­дукцію, звер­та­ють ува­гу пе­ре­важ­но на бренд. То­му як­що раніше ми зо­се­ре­­джу­ва­ли­ся ли­ше на ви­роб­ництві та якості про­дукції, то те­пер зро­зуміли, що тре­ба дба­ти і про по­пу­ля­ри­зацію влас­но­го брен­да.
 
Чи­ма­ло іно­земців, котрі пра­цю­ють в Ук­раїні, скар­жать­ся на бю­ро­кратію. Вам во­на пра­цю­ва­ти не за­ва­жає?
— На своїй по­саді я її май­же не відчу­ваю. Прав­да, до­во­дить­ся підпи­су­ва­ти ду­же ба­га­то кон­трактів та різних до­ку­ментів — у Франції та­ко­го не­має. А от співробітни­ки ком­панії, які зай­ма­ють­ся адміністра­тив­ни­ми пи­тан­ня­ми, із бю­ро­кратією сти­ка­ють­ся ча­с­то. Але і до цьо­го не­га­раз­ду та­кож мож­на звик­ну­ти, а от­же, адап­ту­ва­ти­ся до си­ту­ації.
 
За да­ни­ми аналітич­них досліджень, цьо­го ро­ку в Ук­раїні знач­но змен­ши­ли­ся об­ся­ги іно­зем­них інве­с­тицій. Чи не зби­рається ва­ша ком­панія ско­ро­чу­ва­ти ви­роб­ництво?
— Змен­шен­ня об­сягів інве­с­тицій — це не про MAISADOUR Semences. Не­зва­жа­ю­чи на кри­зу, у серпні цьо­го ро­ку ми відкри­ли дру­гу лінію су­шар­ки на насіннєво­му за­воді у Мо­ги­ль­ові Дніпро­пе­т­ровсь­кої об­ласті. Те­пер там пра­цю­ють дві лінії, які да­ють змо­гу ви­роб­ля­ти 1 млн мішків насіння. (До речі, там є місце і для будівництва тре­тьої лінії, але це — у по­дальшій пер­спек­тиві.) Та­кож зби­раємо­ся роз­ши­рю­ва­ти порт­фоліо, роз­ви­ва­ти про­дажі й, від­повідно, зміцню­ва­ти на­шу ко­ман­ду. Для успішно­го роз­вит­ку бізне­су в Ук­раїні важ­ли­во довіря­ти ук­раїнцям, ко­т­рих при­зна­ча­ли (і при­зна­ча­ти­ме­мо) на клю­чові по­са­ди. Слід відзна­чи­ти, що ук­раїн­ським співробітни­кам вла­с­тиві ви­со­кий про­фесіоналізм, відповідальність та від­даність справі.

За­вод MAISADOUR Semences у Мо­ги­ль­ові на Дніпро­пе­т­ров­щині — один із най­су­часніших у Європі. Чо­му йо­го по­бу­ду­ва­ли са­ме в Ук­раїні?
— Раніше у ком­панії бу­ло два за­во­ди — у Франції та Іспанії. Але по­туж­ності насіннєво­го рин­ку в Ук­раїні настільки зрос­ли, що бу­ло прий­ня­то рішен­ня збу­ду­ва­ти но­вий насіннєвий за­вод са­ме тут. Пер­шу чер­гу зве­ли у 2010 р., у селі Мо­гилів Ца­ри­чансь­ко­го рай­о­ну Дніпро­пе­т­ровсь­кої об­ласті. Сьо­годні за­вод MAISADOUR Semences в Ук­раїні — один із най­су­часніших за­водів у Європі, який от­ри­мав міжна­род­ну сер­тифікацію: ISO 9001. За­гальні інве­с­тиції на 2014 р. — 37 млн євро.

На за­воді «пра­цює» ціка­ва ви­роб­ни­ча «фор­му­ла»: один мішок — од­на мар­ка — єди­на якість! Що це оз­на­чає?
— Це оз­на­чає те, що у нас чин­ний єди­ний стан­дарт якості насіння не­за­леж­но від країни-ви­роб­ни­ка. При­кро, але дех­то із аг­раріїв вва­жає, що ук­раїнське насіння гірше, ніж імпор­то­ва­не. Це — не­прав­да. На кож­но­му за­воді MAISADOUR Semences (у Франції, Іспанії, Ук­раїні) до­три­му­ють­ся од­на­ко­вих стан­дартів ви­роб­ництва та кон­тро­лю якості. То­му ми за­пев­нюємо: один мішок — од­на якість. Як ре­зуль­тат, кож­на оди­ни­ця про­дукції містить ге­не­тичні інно­вації, котрі га­ран­ту­ють ви­сокі вро­жаї та якість. Фран­цузькі спеціалісти су­про­во­д­жу­ють ви­роб­ни­чий про­цес на кож­но­му етапі ви­роб­ництва.
 
Цьо­го ро­ку для сільгоспви­роб­ників ком­панія за­про­ва­д­жує по­слу­гу PRECOSEM®. Роз­кажіть де­тальніше про цей сервіс.  
— Сервіс PRECOSEM®, за­про­по­но­ва­ний ком­панією MAISADOUR Semences, це —  пер­со­наль­ний су­провід сіль­госп­ви­роб­ників що­до ви­бо­ру оп­ти­маль­ної да­ти висіву гібридів ку­ку­руд­зи та со­няш­ни­ку, що дасть змо­гу відчут­но підви­щи­ти вро­жайність цих куль­тур. На прак­тиці це відбу­ва­ти­меть­ся так. Після то­го, як аг­рарій прид­бав на­ше насіння та ук­лав відповідний до­говір, він на­дає інфор­мацію про тип грун­ту та розміщен­ня гос­по­дар­ст­ва. Потім от­ри­мує дві SMS: пер­ша сповістить, що за декілька днів умо­ви мо­жуть бу­ти оп­ти­маль­ни­ми для по­чат­ку посівної кам­панії, а дру­га повідо­мить про найс­при­ят­ливіший день для сівби. Та­ку си­с­те­му успішно прак­ти­ку­ють у євро­пейсь­ких країнах.
Торік із де­я­ки­ми ук­раїнськи­ми с.-г. ви­роб­ни­ка­ми ми про­во­ди­ли те­с­то­ве ви­про­бо­ву­ван­ня. Ре­зуль­тат вра­зив — різни­ця між уро­жайністю куль­тур, які висіва­ли у зви­чай­ний день, об­ра­ний ви­роб­ни­ком, і ти­ми, сівбу яких про­во­ди­ли у про­по­но­вані на­ми да­ти, ста­но­ви­ла 4–5 ц/га. Че­рез рік-дру­гий змо­же­мо спрог­но­зу­ва­ти аг­раріям навіть оп­ти­маль­ну да­ту збо­ру вро­жаю.

Яки­ми но­ви­ми гібри­да­ми по­ра­дуєте аг­раріїв?
— В асор­ти­менті со­няш­ни­ку тре­ба відміти­ти но­вий гібрид, стійкий до іміда­золінів, — Mas 87.IR (се­ред­нь­о­­стиг­лий), який ви­ро­щу­ють за си­с­те­мою ви­роб­ництва Clearfield® та має ви­со­кий по­тенціал. Та­кож Mas 83.R — се­ред­нь­о­с­тиг­лий гібрид, який де­мон­ст­рує ви­со­ку то­ле­рантність до хво­роб та стабільні ре­зуль­та­ти по всій Європі, від Франції до Ук­раїни. А се­ред­нь­о­пізній гібрид із ви­со­ким по­тенціалом Mas 97.A підтвер­д­жує свої ре­зуль­та­ти уже про­тя­гом ше­с­ти років. В асор­ти­менті ку­ку­руд­зи си­лос­ний на­прям пред­став­ле­но гібри­дом Vasili (FAO 250), який га­ран­тує відмінне співвідно­шен­ня по­каз­ників по­жив­ності — ви­со­ко­го вмісту крох­ма­лю та до­б­рої пе­ре­трав­ності зе­ле­ної ма­си.
Асор­ти­мент ку­ку­руд­зи на зер­но пред­став­ле­ний ши­ро­ким ви­бо­ром гібридів, се­ред яких — стра­тегічні гібри­ди «Маїса­дур Се­манс Ук­раїна»: Mas 12.R (ФАO 180) — ран­нь­о­с­тиг­лий гібрид із ви­со­ким по­тенціалом уро­жай­ності, адап­то­ва­ний до ран­нь­о­го висіву; Amelior (ФAO 240) — один із лідерів за вро­жайністю, що вирізняється відмінною стійкістю до стре­со­вих умов;
Mas 36.A (ФAO 300) — ха­рак­те­ри­зується то­ле­рантністю до ос­нов­них хво­роб зер­на та має швид­ку во­ло­говідда­чу за­вдя­ки зу­бо­подібно­му ти­пу зер­на;
Mas 37.V (ФAO 340) — се­ред­нь­о­ранній, пла­с­тич­ний та стабільний гібрид, який має ви­со­кий по­тенціал.

Інтерв'ю
Demydov1
В унікальній споруді на території арктичного архіпелагу Свальбард у Норвегії не так давно офіційно відкрито Всесвітнє сховище насіння. Дбаючи про майбутнє планети, людство прагне зберегти генофонд
Ольга Вергелес, менеджер проекту CUTIS
Верховна Рада України 14 березня ратифікувала Угоду про вільну торгівлю з Канадою. Тепер, щоб угода набрала чинності, її має підписати президент України, а також остаточно ратифікувати Сенат і

1
0