Якість аграрної освіти = якість сільгосппродукції

У Науково-методичному центрі аграрної освіти відбулося пошанування переможців конкурсів на кращу дипломну роботу та кращого перспективного підприємця серед студентів вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.

Пам’ятаєте, у безсмертній комедії Ельдара Рязанова “Іронія долі, або З легким паром” героїня Барбари Брильської зазначає: “Помилки вчителів, може, й не такі помітні, як помилки лікарів, але в підсумку обходяться суспільству не менш дорого”. Природно, помилки у вищій школі важать більше, ніж у середній. Звести їхню кількість нанівець може особистість викладача, а також матеріально-технічна база навчального закладу, забезпечення належного рівня практичної підготовки. Як оцінити рівень підготовки фахівця? Безумовно, об’єктивну оцінку дає саме життя, професійна діяльність, суб’єктивну — роботодавець. Наразі можна стверджувати, що система аграрної освіти України знайшла себе в нових умовах. Аграрні університети та академії надають можливість своїм студентам опанувати іноземну мову, пройти стажування за кордоном, побачити Європу й, зрештою, непогано заробити на західних агрофірмах.
Уже втретє під егідою Міністерства аграрної політики України проходять конкурси на кращу дипломну роботу та кращого перспективного підприємця серед студентів вищих навчальних закладів ІІІ–IV рівнів акредитації. На конкурс було подано дипломні роботи освітньо-кваліфікаційних рівнів “спеціаліст” і “магістр” із таких напрямів підготовки: механізація та електрифікація сільського господарства, агрономія, ветеринарна медицина, зооінженерія, водні біоресурси, екологія, будівництво, архітектура, лісове й садово-паркове господарство, водні ресурси, економіка та підприємництво, менеджмент. Конкурси проводили в три етапи: на факультетах вищих навчальних закладів, на вчених радах вищих навчальних закладів і, нарешті, в Науково-методичному центрі аграрної освіти Міністерства аграрної політики України на засіданнях навчально-методичних комісій відповідних напрямів підготовки. Цьогоріч на заключні етапи конкурсів було подано 137 робіт і 6 бізнес-планів. Переможцями стали представники таких вищих навчальних закладів: Львівського державного аграрного університету, Сумського національного аграрного університету, Білоцерківського державного аграрного університету, Харківського національного аграрного університету ім. Докучаєва, Дніпропетровського державного аграрного університету, Херсонського державного аграрного університету, Луганського національного аграрного університету, Уманського державного аграрного університету, Національного аграрного університету, Миколаївського державного аграрного університету, Харківського національного технічного університету ім. Петра Василенка, Полтавської державної аграрної академії, Державного агроекологічного університету.

Василь Гуменюк

Приємно, що не обійшли увагою церемонію пошанування найкращих студентів і високі посадовці. Вони не приховували своїх позитивних емоцій. Василь Гуменюк, заступник міністра аграрної політики: “Бувають різні нагородження. Але нагороджувати студентів, які не хочуть зупинятися на азах науки, а прагнуть зануритися в її глибини, — напрочуд приємно. Відроджується нація, збільшується інтелект нашої країни. Це зворушує. І налаштовує на допомогу цим, по суті, дітям як особисто мене, так і Міністерство аграрної політики, міністра, віце-прем’єра з питань АПК, щоб українська аграрна наука — наука, яка рухає вперед сільськогосподарську галузь, — була на належному рівні серед країн світу. На щастя, у нас збережено базу, кадри. У наших аграрних університетах, коледжах, середніх спеціальних навчальних закладах працює сильний викладацький склад. Для ефективної роботи варто просто вивчити попит на ринку й спрямувати зусилля на те, щоб рухатися в правильному напрямі”.

Анатолій Гойчук, директор Департаменту аграрної освіти, науки та дорадництва Міністерства аграрної політики України: “Мене сповнює відчуття гордості. Попри всі негаразди, молодь прагне знань. Я працюю вже понад три десятки років на освітянській ниві. Й, порівнюючи нинішню ситуацію, навіть з тією, яка була ще років 10–15 тому,

Анатолій Гойчук

коли студенти не прагнули вивчати іноземну мову, віддаю перевагу сьогоденню. Нині студенти самі шукають можливості вивчити мови, платять гроші, відвідують курси, багато працюють, знаходять шляхи, щоб поїхати на стажування за кордон. Я вбачаю в цьому серйозний поступ до підняття інтелектуального рівня нашої держави. Ми оцінюємо потреби аграрного сектору економіки в кадрах і готові до ситуації, зумовленої демографічною кризою на початку 90-х років ХХ століття. Проблема, вочевидь, постане, але не думаю, що вона буде аж надто серйозною. Агрономічні, технологічні спеціальності в аграрному секторі економіки не є такими престижними, як, скажімо, юридичні, й, можливо, буде зменшено державне замовлення. Ми готові до цього. Але, незалежно від того, де навчатимуться діти, — в приватних чи в державних внзах, — якщо молода людина має наснагу, хист, бажання вчитися, вона досягне мети. Високий рівень освіти — це ознака високоцивілізованої освіченої нації”.

Участь у такому заході не може не заряджати оптимізмом. Переконуєшся, що поліпшення нашого агросектору вже сьогодні, чи принаймні найближчим часом, можливе, насамперед, завдяки талановитій допитливій молоді, вільній від радянських нашарувань і вже знайомій з організацією праці на провідних європейських агрофірмах. Питання, чи знайде талановита молодь можливість реалізувати свої знання й застосувати на практиці набутий у цивілізованих країнах певний досвід, є чи не найактуальнішим для сьогодення. Тож спільно зробімо все від нас залежне, щоб можна було відповісти на нього ствердно. Не хочеться вдаватися до голосних словосполучень на кшталт “у їхніх руках — продовольча безпека України”, просто побажаємо молодим спеціалістам самореалізації саме в Україні, а викладачам, які готують справжніх професіоналів, — так тримати.

Олексій Рижков