Спецможливості
Новини

Як у керівних кабінетах стрибнули в гречку

05.10.2010
606
Як у керівних кабінетах стрибнули в гречку фото, ілюстрація

Віктор Янукович підписав доручення щодо стабілізації ситуації на ринку продовольчих товарів, забезпечення доступності для населення товарів першої потреби та недопущення необгрунтованого зростання цін. Таку інформацію оприлюднила прес-служба глави держави.

Віктор Янукович підписав доручення щодо стабілізації ситуації на ринку продовольчих товарів, забезпечення доступності для населення товарів першої потреби та недопущення необгрунтованого зростання цін. Таку інформацію оприлюднила прес-служба глави держави.
Згідно з документом, уряд разом із Антимонопольним комітетом та регіональними органами виконавчої влади негайно має перевірити обгрунтованість стрімкого підвищення цін на продовольчі сільськогосподарські товари, зокрема на гречану крупу.
Прем'єр-міністру України Миколі Азарову доручено вже до 10 вересня забезпечити інтервенцію на ринок продовольчих товарів із запасів Держкомрезерву та Аграрного фонду України, передусім гречаної крупи.
Від себе додам: щось не пригадую, щоб Аграрний фонд колись купував гречку, тож, швидше за все, в його засіках цієї крупи просто немає. А от у Держкомрезерві є: для потреб армії, інтернатів, закритих установ тощо. Звісно, такі споживачі (ймовірно, так вважають у керівних кабінетах) можуть перебитися на супах та кашах і з менш "елітних" круп. Але тут одразу виникає запитання: як ділити дешевий ресурс? Тобто контролюючим органам додасться роботи дивитися за тим, хто збирається заробити на різниці цін і покласти гроші до своєї кишені. Як на мене, насамперед, гречкою важливо забезпечити діабетиків. Це - вкрай потрібно, навіть якщо крупу за помірними цінами продаватимуть їм за талонами. Далі - віддати "резервівську" гречку школам, лікарням, інтернатним закладам.
У дорученні також записано, що уряд зобов'язаний забезпечити готовність інфраструктури для прийняття та зберігання врожаю гречки поточного року з мінімальними втратами.
Але, думається, клопіт тут зайвий. Насіння гречки наразі в ціні: лише за минулий тиждень закупівельна ціна зросла на 200 грн - до 6200 грн за тонну, тоді як на цю пору рік тому ледве перевищувала 1600 грн. Тому власники "врожаю гречки" й самі дадуть йому раду.
Крім того, в дорученні записано, що урядовці мають невідкладно провести переговори з країнами-експортерами гречаної крупи для забезпечення покриття попиту в Україні.
У цьому разі, насамперед, пересвідчитися б (з аркушем паперу й олівцем або по-сучасному - з калькулятором), чи справді нам потрібна китайська гречка. В Китаї останнім часом масово вирощують цю культуру. Але чи таку якісну й смачну, як в Україні, де живуть одвічні гречкосії, - достеменно сказати важко.
Президент доручає також розглянути питання щодо запровадження дотації на посіви гречки.
Але й тут запитання: навіщо дотації?! Хіба що для зловживань... За нинішніх цін на гречку наступного року її насіють і там, де вона родить, і там, де не родила зроду. Певне, краще починати думати, куди подінемо наступної осені гречку, щоб ціна на неї не впала "нижче плінтуса". Адже саме через низькі ціни на гречку в попередні роки та обмеженість ринку збуту цю культуру й перестали масово сіяти.
Доручається також розглянути можливість запровадження ф'ючерсних контрактів на закупівлю гречаної крупи Аграрним фондом у сільськогосподарських виробників.
А ось це цілком логічно. Таким чином і гроші сільгоспвиробники під майбутній урожай отримають, і збут зібраного для них гарантований. Аби тільки цей механізм працював не лише на папері.
Окремо, зазначається в документі, має бути розглянута можливість запровадження мита на експорт гречаної крупи відповідно до правил СОТ.
Але ж поки запровадимо мито "відповідно до правил СОТ", крупа "втече" туди, де більше за неї платять. А з Росією, на ринках якої нині розгорівся попит на гречку значно активніший, ніж в Україні, у нас взагалі - зона вільної торгівлі... Втім, така популярна в нашій країні крупа не особливо користується попитом у решти народів, за винятком хіба що Росії та Білорусі. Наскільки відомо, цією культурою взагалі не торгують на світових біржах. А за нинішніх надзвичайно високих внутрішніх цін вітчизняні виробники продаватимуть крупу переважно в межах країни: навіщо морочитися з поставками за кордон, якщо вдома можна "гребти гроші лопатою". Треба враховувати, що відправити до іншої країни - це не вивезти на базар до райцентру.
А ще до кінця року Президент зобов'язав уряд забезпечити складання довготермінових прогнозів-балансів виробництва, споживання та експорту-імпорту сільськогосподарської продукції, щоб запобігти виникненню дисбалансів на продовольчих ринках.
А ось за це, думається, від вітчизняних виробників і споживачів - велике спасибі. Бо саме через те, що бракує отих балансів, у нас такий гармидер на ринку. На створенні ажіотажного попиту спочатку на одну продукцію, потім - на другу, спекулянти роблять непоганий бізнес. Причому, справа проста й вигідна. Не треба ні сіяти, ні збирати, а тільки в слушний момент озвучувати "правильні" прогнози. Виважені баланси дадуть змогу сільгоспвиробникам визначатися, що вигідно сіяти, якому продукту "світить" шалений попит. Але баланси мають бути достовірні. Бо на хибній інформації правильних висновків не зробиш.

З президентським дорученням
знайомилася Галина Квітка

Інтерв'ю
Олена Березовська, президент громадської спілки «Органічна Україна»
Громадська Спілка виробників органічних сертифікованих продуктів «Органічна Україна» була створена у 2012 році. Її ініціаторами стали шість підприємств, що виробляли молоко, бакалію, овочі, чай та
У квітні 2020 року в компанії CLAAS відбулися кадрові перестановки. Гельмут Клаас, її багаторічний керівник та ідейний натхненник, під керівництвом якого концерн CLAAS став саме тією компанією, яку сьогодні знають на всіх континентах,... Подробнее

1
0